ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Привабливість галузі (згідно з переліком Харрісона)

1 234

Критерії	Питома вага	Рейтинг^*	Оцінка (гр. 2 ´ гр. 3)
1	2	3	4
1. Вплив постачальників	0,10		0,40
2. Вплив споживачів	0,10		0,40
3. Вплив товарів-замінників	0,03		0,06
4. Міцність бар’єрів входу	0,10		0,30
5. Рівень конкуренції	0,15		0,30
6. Рівень і тип регулювання з боку держави	0,10		0,10
7. Вплив соціально-активних груп	0,03		0,06
8. Відношення громадськості до галузі	0,03		0,06
9. Швидкість технологічних нововведень	0,03		0,15
10. Вплив профспілок	0,06		0,12
11. Відношення фінансових організацій та посередників до галузі	0,03		0,06
12. Темпи зростання	0,04		0,16
13. Прибутковість	0,10		0,40
14. Ефективність функціонування в період економічного спаду	0,10		0,50
Усього	1,00	—	3,07

*Найвищий — 5, найнижчий — 1.

Привабливість галузі (згідно з переліком Дж. Томпсона) [78]

Критерії	Питома вага	Рейтинг	Оцінка
1. Розміри ринку	0,15		0,75
2. Прогнозований темп зростання ринку	0,20		0,20
3. Історична та передбачувана прибутковість	0,10		0,10
4. Рівень конкуренції	0,20		1,00
5. Можливі загрози та шанси	0,15		0,15
6. Вплив сезонних і циклічних факторів	0,05		0,10
7. Вимоги до рівня технології та капіталовкладень	0,10		0,30
8. Вплив середовища	0,05		0,20
9. Вплив регулювання соціальної та економічної політики	—	—	—
Усього	1,00	—	2,90

Для характеристики галузі (узагалі) можуть бути використані такі показники:

· значення продукції для суспільства;

· характер конкуренції та кількість підприємства у галузі (наявних і потенційно можливих);

· прибутковість галузі;

· характер конкуренції та кількість підприємств у галузі (наявних і потенційно можливих);

· темпи зростання/спаду самої галузі (бар’єри входу/виходу, головні позитивні/негативні фактори — технічні, економічні, соціальні, фаза «життєвого циклу»);

· потужність галузі (нестача/надлишок потужності);

· технічний рівень виробництва (середній чи необхідний);

· технології, що застосовуються, їхня конкурентоспроможність (патенти, «ноу-хау» і т. ін.) порівняно зі світовими надбаннями;

· потрібний рівень якості для забезпечення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та світовому ринках;

· стандартність продукції (відсутність диференціації) у галузі (позитивні та негативні наслідки);

· середня оцінка витрат часу та грошей на досягнення конкурентоспроможного рівня (порівняно зі світовим рівнем);

· структура витрат на робочу силу, сировину та матеріали, на підтримку наявного технічного рівня, на розвиток і т. ін.), їхні особливості;

· організаційно-управлінські особливості процвітаючих підприємств галузі (тривалість виробничого циклу, спеціалізація, кооперація, концентрація, централізація, децентралізація тощо);

· канали розподілу та специфіка системи збуту;

· «оптимальний розмір» конкурентоспроможного підприємства;

· фінансова система (особливості обігу фінансових ресурсів, фінансово-інвестиційні потреби, способи та джерела фінансування);

· вимоги до рівня кваліфікації та досвіду персоналу і можливості їх досягнення;

· екологічні обмеження.

Модель галузевої конкуренції, що базується на підході Портера

Найбільш поширеною та відомою є модель «галузевої конкуренції» М. Портера, де зовнішнє середовище ототожнюється з галуззю (галузями), в якій функціонує підприємство. Практика процвітаючих підприємств доводить, що використання галузевої моделі конкуренції М. Портера дає змогу дещо обмежити перелік факторів для аналізу. Згідно з цією моделлю головними елементами зовнішнього середовища, що впливають на діяльність підприємства, є споживачі, постачальники, товари-замінники, конкуренти та фірми, які потенційно можуть увійти й почати діяти в цій галузі (рис. 3.5). До моделі М. Портера введено фактори загального зовнішнього середовища (середовища опосередкованого впливу) з метою наочної демонстрації його ієрархічності.

1 234