ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д. Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу. Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар. | Комп’ютерні словники та їх типи. Можна говорити про різні типи електронних словників, зокрема, залежно від наявності паперового аналога існують електронні словники, що мають паперові прототипи й не мають їх. Словники, що мають паперові аналоги, своєю чергою можна поділити на ті, що відповідають прототипам, або на такі, що мають відмінності. До останньої групи належить більшість електронних словників. Розвинута система українських електронних словників на сучасному етапі включає 50 словників, серед них можна виділити такі групи: - тлумачні словники – Великий тлумачний словник сучасної української мови; - спеціальні словники (історичний, етимологічний, складних випадків наголошення – загалом 13); - термінологічні (науково-технічний, фізичних термінів, мови програмування та Інтернету – загальною кількістю 17); - словники територіальних варіантів української мови (буковинських, гуцульських говірок тощо – 10 словників); - двомовні словники (російсько-український академічний словник, англо-українсько-російський словник наукової лексики, англо-український словник тощо – всього 9). Електронні словники можуть бути багатофункціональними, наприклад у Львівському державному університеті ім. Івана Франка розроблено комп’ютерні різномовні словники з україномовною основою (як загальні, так і термінологічні з фізики, геології та інші). Ці словники призначені як для самостійного навчання, так і з АНС (автоматизованою навчальною системою). Призначення цих словників для певного кола читачів передбачає особливу подачу градиційної граматичної будови слова. Як зазначалося вище, важливою рисою електронного словника є закладена в нього система пошуку. Електронний словник – це модель мови, що базується на принципово інших засадах, ніж ті формальні моделі, котрі лежать в основі нових інформаційних технологій. Відповідно до лінгвістичних характеристик словники можна поділити на текстові і гіпертекстові. Електронний словник у більшості випадків є саме гіпертекстом (така форма організації текстового матеріалу, при якій його одиниці представлені не в лінійній послідовності, а як система явно визначених можливих переходів, зв'язків між ними. Завдяки цим взаємозв'язкам, матеріал можна читати в будь-якому порядку, утворюючи різні лінійні тексти). Такий текст подеколи є креолізованим, тобто включає екстралінгвальні елементи − малюнки, звукові ілюстрації, відеофрагменти тощо. Ще один тип електронного словника – словник-конкорданс. Особливий тип словника, в якому кожне слово або поняття розташовані в алфавітному порядку з мінімальним контекстом і всіма випадками вживання у цьому тексті, список слововживань з відсиланнями до всіх контекстів. Конкорданс інколи визначають як словник сполучуваності мовних одиниць, словник контекстів або словопокажчик з контекстом. Існують конкорданси багатьох значимих текстів: Біблії, творів Шекспіра, Т.Шевченка, І.Франка та інших. У цьому словнику формується (за допомогою комп'ютерних програм це робиться автоматично) реєстр слів (словоформ), які зустрілися в корпусі текстів із відповідною адресацією та граматичними характеристиками. Власне, словник-конкорданс є впорядкованою лексико-граматичною картотекою певних текстів, на основі яких можна проводити різні дослідження: виявляти лексико-граматичні варіанти значень слова – нормативні й авторські зв'язки слів, проблеми дослідження багатозначності, особливості використання в текстах тих чи інших граматичних форм, синтаксичних конструкцій, іншомовні запозичення, нові слова та значення, тематичний розподіл лексики. Конкорданс є традиційним, давно відомим, але до цих пір недостатньо оціненим в Україні лексикографічним способом вивчення тексту. Він дає повний індекс слів в найближчих і розширених контекстах. Наприклад, для того щоб дізнатися, що писав Т.Шевченко про щастя, потрібно в конкордансі його творів знайти всі слова з морфемою "щаст" (конкорданс словоформ слова "щастя"). Головним завданням конкордансу є відображення всіх випадків вживання слова. На відміну від словника, який ставить в основу словникову статтю, конкорданс наводить приклади — контексти слововживань. Конкорданси забезпечують надійну емпіричну базу і набагато більший обсяг даних аніж традиційні лексикографічні підходи. Матеріали конкордансу надають можливість простежити парадигматичні зв'язки в тексті, побачити і кількісно оцінити нюанси слововживання в різні періоди творчості митця, виявити характерні для нього синтаксичні конструкції. Конкорданс також може бути використаний при описі розподілу семантичних полів у лексиці літератора. |