 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Загальна характеристика країни
Вступ У відповідність з Конституцією, прийнятої 24 серпня 1995 року, Грузія є демократичною республікою. Грузія - країна з середньо-низьким рівнем доходів. Загальний стан економіки країни за останні роки в цілому покращився. Вдалося вирішити багато проблем бюджетного фінансування, в основному за рахунок допомоги міжнародних фінансових організацій і сприяння урядів розвинених країн. Також в 2008 році в країні спостерігається стале економічне зростання, покращився стан банківської системи, став активно розвиватися сектор послуг. Разом з цим, актуально для країни є проблема інфляції, зміцнюються тенденції щодо щорічного перевищення імпорту над експортом товарів, що сприяє зростанню негативного зовнішньоторговельного сальдо. Вкрай складною залишається політична обстановка в країні, не вирішено питання щодо адміністративно-територіального управління, у зв'язку з чим виникають численні внутрішньополітичні конфлікти. Разом з цим, з приходом до влади нового президента Михайла Саакашвілі змінилися зовнішньополітичні пріоритети Грузії. На сьогоднішній день головним стратегічним партнером республіки є Сполучені Штати Америки, які багато в чому визначають основні напрямки політичної і економічної діяльності країни. Як наслідок, в значній мірі ускладнилися стосунки Грузії з Росією, в даний момент уряду двох країн проводять дуже агресивну політику по відношенню один до одного. Надалі це може призвести до того, що Грузія остаточно втратить в особі Росії, як політичної, так і економічної партнера. В даний момент Грузія активно намагається вступити у світове економічне співтовариство, серед основних пріоритетів Грузії в першу чергу значиться поглиблення інтеграційних процесів. Перші кроки на цьому шляху вже зроблені, на даний момент країна є членом таких важливих міжнародних об'єднань як СОТ, ООН, ЮНЕСКО, а так само входить в структуру СНД і ГУУАМ. Не вирішеним залишається питання про долучення Грузії до Північноатлантичного блоку НАТО, основною перешкодою якому є складна політична обстановка, а також відсталість військової системи країни. Актуальна для республіки і проблема трудової міграції, значна частина працездатного населення здебільшого з вищою освітою воліє емігрувати в інші країни. Подібна ситуація значною мірою відображає той факт, що республіка досі не може забезпечити гідне існування своєму населенню.
Загальна характеристика країни Грузія - держава в Західній Азії, її сусідами з півночі є Російська Федерація, зі сходу Республіка Азербайджан, з півдня Республіка Вірменія, на південному заході Туреччина. На заході територія Грузії омивається водами Чорного моря. Довжина берегової лінії - 310 км. Населення Грузії - 4,5 млн. осіб (дані на 2010 р., без Абхазії і Південної Осетії.). З них грузини - 70%, 30% - представники 80 національностей. Державний устрій Грузії аналогічний українському - президентська республіка. Вищим законодавчим органом країни є двопалатний парламент, що складається з Ради Республіки і Сенату. До складу Сенату входять депутати від всіх територіальних одиниць республіки, а також п'ять призначуваних президентом сенаторів. В даний час з-за нестабільної політичної положення діє однопалатний парламент, який обирається строком на чотири роки на основі загального, рівного і прямого виборчого права. Країна поділяється на 9 областей, 65 районів і 5 міст республіканського підпорядкування (без Абхазії і Цхінвалі), Аджарська Автономна Республіка. Офіційна мова - грузинська. Столиця - Тбілісі. Грузія багата на природні копалини, однак після розпаду СРСР постійно терпить економічну кризу через неможливість налагодження старих економічних зв’язків з Росією, Туреччиною. Державна політика направлена на вкладення закордонних інвестицій в економіку країни. Розвинені чорна та кольорова металургія. Річний ВВП на душу населення становить у Грузії - 1681$. Найбільше господарське значення становлять чайні плантації - 8% всіх посівних територій. Грошова одиниця - ларі. Головні морські порти - Батумі, Поті. Грузія є членом: ОБСЄ, ООН, МВФ, МБРР, ЄБРР. Гідроенергетичний потенціал Грузії оцінюється у 88,5 млрд. КВт/год за рік і перевищує сумарний гідроенергетичний потенціал Великобританії, Швейцарії і Германії. Навіть використовуючи менше 10% потенціалу, гідроенергетика виробляє майже половину всієї електроенергії в країні. В Грузії діють 72 електростанції, 64 з яких - ГЕС. Але задовольняється лише 3/4 попиту на електроенергію. Запаси інших енергоносіїв - вугілля, нафти і природного газу - незначні. Видобуток вугілля скорочується. Вугільні шахти, розташовані поблизу міст Ткварчелі і Ткібулі на заході Грузії, забезпечують лише половину коксу, необхідного для Руставського металургійного заводу, їх вклад у виробництво електроенергії незначний. Нафтовидобувна промисловість (родовища в Кахетії) розвинута слабко. Місцева нафта забезпечує всього 4% потреб країни; інша частина імпортується з Росії та Азербайджану. Проте нафтопереробний завод і нафтосховища в Батумі, що забезпечуються по трубопроводах з бакинських нафтових промислів, є перспективними об'єктами нафтового господарства кавказького регіону. Природний газ, що забезпечує 44% потреб країни з пального, надходить з інших країн, в першу чергу з Туркменістану. Хоча надри країни багаті на різноманітні корисні копалини, гірничовидобувна промисловість у Грузії розвинута слабко. Виняток становить лише видобуток марганцю, рудники якого в Чіатурі у 1970-х роках давали чверть всього видобутку марганцю в СРСР. В середині 1990-х років запаси марганцю в Грузії становили 200 млн. тонн. Родовища вугілля в Абхазії і нафти у Східній Грузії не здатні забезпечити потреби енергетики і металургійної промисловості. В Грузії є невеликі родовища міді, свинцю, вапняку і бариту, що підтримують розвиток кольорової металургії і хімічної промисловості, зокрема виробництво азотних добрив і медикаментів. В числі інших важливих видів мінеральної сировини - тальк, діатоміт, мергелі, доломіти, вапняки, мармур, вогнетривка глина та інше. Грузія багата на мінеральні джерела. Мінеральна вода "Боржомі" і марганець були візитними картками обробної промисловості Грузії. Гірничовидобувна промисловість Грузії має перспективи подальшого розвитку, однак масштаби виробництва залежатимуть від внутрішнього і зовнішнього ринків збуту. Домінуючою галуззю обробної промисловості є харчова. Використовуючи власну аграрну базу, ця галузь випускає 3/5 всієї промислової продукції, у ній працює майже 2/5 зайнятих у промисловості. Провідні галузі харчової промисловості - консервування фруктів, виробництво чаю і тютюну, вони дають 3/5 всієї кількості продукції харчової промисловості. Менш розвинуті такі галузі, як виробництво макаронів, пива, цукру, м'ясних і молочних продуктів. Розвинуте виробництво тканин (шовкових, вовняних і бавовняних), одягу і взуття. Важка промисловість включає виробництво сталі, залізничних локомотивів, вантажних автомобілів, суден і сільськогосподарських машин. Металургія, яка представлена Руставським металургійним заводом, виробляє труби і прокат для нафтової та автомобільної промисловості, а також для заводів, що виробляють залізничні локомотиви, судна і сільськогосподарські машини. Металургійне виробництво значною мірою залежить від поставок коксу і залізної руди з Росії. Завдяки своєму географічному положенню між європейською Росією та Азією територія Грузії має важливе транзитне значення. Зокрема, вона забезпечує сусіднім країнам - Азербайджану і Вірменії - найкоротший вихід до Чорного моря. У радянський період м.Тбілісі стало великим вузлом залізничних і автомобільних доріг Кавказького регіону. Залізниці є головним засобом внутрішніх вантажних перевезень. Кістяк залізничної мережі утворює субширотна Закавказька магістраль, яка збудована ще в 1883 р. і з'єднує Баку з Поті і Батумі. Від неї прокладені основні гілки на Ткібулі, Боржомі, Чіатуру, Кахетинська дорога і лінія на Єреван. Зв'язок з Росією підтримується на сході - через Баку і на заході - уздовж узбережжя Чорного моря. Є залізничний зв'язок із Турцією через територію Вірменії. Для розвитку периферійних районів республіки були збудовані лінії залізничних доріг Натанебі - Махарадзе, Очамчире - Ткварчелі, Броцеула - Цхалтубо, Горі - Цхінвалі, Боржомі - Ахалціхе - Вале, Гракалі - Тедзамі, Качреті - Цителі-Цкаро та інші. Завдяки положенню Грузії на південному кордоні колишньої Російської імперії і СРСР важливими стратегічними об'єктами вважалися шосейні дороги. До числа найбільш живописних належить знаменита Воєнно-Грузинська дорога через Хрестовий перевал (одна з чотирьох магістралей, що перетинають високогірну зону Великого Кавказу). Більшу частину вантажів, що перевозяться через грузинські порти, становить сира нафта. Незважаючи на міжнародний статус порту Батумі, значна частина торгівлі обмежується чорноморським регіоном. У Грузії добре розвинуте повітряне сполучення між районними центрами, а Тбілісі пов'язаний міжнародними авіалініями з більшістю столиць СНД і Європи. Міжнародна торгівля За даними Національного статистичного офісу Грузії, зовнішньоторговельний оборот товарами Грузії в І кварталі 2010 року (без врахування обсягів неорганізованої торгівлі) склав 1361,22 млн. дол. США, що на 14,7% більше аналогічного періоду 2009 року. Експорт від загального обсягу зовнішньої торгівлі складає 341,559 млн. дол. США, імпорт – 1019,66 млн. дол. США. Сальдо зовнішньоторговельного балансу Грузії залишається від’ємним – 678,1 млн. дол. США.
Зовнішньоторговельний оборот Грузії з країнами світу у 2009-2010 рр.
За даними статистики Грузії, в І кварталі 2010 року товарообіг Грузії з країнами ЄС склав 26,5% проти 29% за підсумками 2009р. від загального товарообігу Грузії і становив 360,675 млн. дол. США, з яких на грузинський експорт приходилося 84,737 млн. дол. США, або 24,8% від загального експорту Грузії; на імпорт з ЄС – 275,93 млн. або 27% від загального імпорту до Грузії.
Товарообіг Грузії з країнами СНД склав 31,5% проти 30,9% (2009р.) від загального товарообігу країни і становив 429,04 млн. дол. США (зростання на 14,6%), з яких на грузинський експорт приходилося 118,318 млн. дол. США, або 34,6% від загального експорту Грузії; на імпорт з країн СНД – 310,719 млн., або 30,5% від загального імпорту до Грузії.
Основу експортованої до Грузії країнами світу продукції складали:
Основу грузинського експорту складали:
Загальний товарообіг Грузії з країнами світу за 6 місяців поточного року склав 2951,354 млн. дол. США (зростання 15,5%), де грузинський імпорт становив 2230,7 млн. дол. США (зростання на 12,6%), грузинський експорт – 720,652 млн. дол. США (зростання на 40,4%). Першу та другу позиції серед торговельних партнерів Грузії займають Туреччина (496,49 млн. дол. США, частка 16,58) та Азербайджан (298,8 млн. дол. США, частка 0,1%).Протягом звітного періоду Україна зберегла третю позицію серед торговельних партнерів Грузії з товарообігом 286,98 млн. дол. США, що майже на 23,1% більше, ніж за аналогічний період 2009 року, та обійняла другу позицію серед країн-експортерів (240,9 млн. дол. США, зростання на 23%). Крім згаданих трьох держав, до числа основних торговельних партнерів Грузії входили:
|
