Сутність та структура ринку нерухомості ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади формування ринку нерухомості 1.1 Сутність та структура ринку нерухомості 1.2 Характеристика ринку нерухомості РОЗДІЛ 2. Тенденції розвитку ринку нерухомості 2.1 Аналіз розвитку земельного ринку України та ринку комерційної та промислової нерухомості 2.2 Оцінка аналізу ринку житлової нерухомості в Україні РОЗДІЛ 3. Шляхи покращення механізму стимулювання вітчизняного ринку нерухомості в сучасних умовах 3.1 Визначення проблем та перспектив на ринку нерухомості 3.2 Шляхи покращення стану ринку нерухомості в Україні ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ ВСТУП Актуальність теми роботиполягає в тому, що в перехідний період в Україні відбувається активне формування ринку нерухомості, який відображає всі проблеми економіки та характеризується нерівномірним розвитком окремих її сегментів, незавершеною законодавчою базою й невисокою платоспроможністю громадян та низьким інвестиційним потенціалом юридичних осіб. Ці та ряд інших проблем спонукають до більш глибокого дослідження основ ринкової економіки, їх впливу на "наріжні камені" економічного розвитку – виробництво, розподіл і споживання. Особливої ваги набуває й встановлення механізмів стимулювання розвитку ринку нерухомості, котрий здатен справити вплив на майбутній розвиток чи занепад економіки. Формування і розвиток ринку нерухомості мають здійснюватися у відповідності із загальним прогресом економічної системи для забезпечення її ефективності, оскільки він концентрує в собі вагому частку національного багатства та забезпечує матеріальні підвалини для реалізації практично всіх видів діяльності. Процеси функціонування ринку нерухомості постійно перебувають у центрі уваги науковців. Але в більшості випадків вони досліджують лише окремі аспекти проблеми, пов’язані, в першу чергу, з управлінням комерційною нерухомістю, визначенням її вартості, аналізом інвестиційних особливостей окремих ринкових сегментів. Вивченням теоретичних засад формування ринку нерухомості й проблем його розвитку, механізмів його регулювання на різних етапах економічних перетворень займалися такі дослідники, як В. Мевіус, В. Зеленський, Н.Лебідь, В. Гайдук, О. Мухін, О. Гриценко, А. Моченков, М. Коваленко, Л.Радванська, І. Брижань, В. Чевганова; в Росії - А. Асаул, І. Балабанов, В.Горемикін, Н. Волоченков, В. Григор'єв, С. Коростельов, С Максимов, Л.Сівкова, І. Тарасович, А. Черняк. Вирішення питань обґрунтування механізмів стимулювання розвитку ринку нерухомості на сучасному етапі вимагає комплексного підходу, врахування розвитку як суб'єктів, так й об'єктів ринку, інфраструктури, впливу законодавчо-нормативної бази, податкових та інших механізмів на його формування. Ме то ю д о с л і д же н н я є в и з н ач е н н я ш л я х і во б ґ ру н ту ва н н я методологічних підходів до аналізу процесів розвитку ринку нерухомості. Об’єктом дослідженняє процеси формування і функціонування ринку нерухомості. Предметом дослідженняв межах обраного об’єкта виступають теоретико-методичні економічні аспекти розвитку ринку нерухомості. Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання: - виявлення теоретичних засад функціонування та визначальних рис ринку нерухомості; - встановлення структури та тенденцій розвитку ринку нерухомості України; - обґрунтування проблем, перспектив та механізму стимулювання розвитку ринку нерухомості. Методи дослідження.Для вирішення завдань дослідження було застосовано систему загально наукових методів – абстрактно-теоретичний, діалектичний, індукції та дедукції, аналізу та синтезу для визначення та у з а г а л ь н е н н я т е о р е т и ко - м е тод и ч н и х з а с а д фу н к ц і о н у ва н н я р и н ку нерухомості у транзитивній економіці. Комплекс спеціальних методів, а саме: аналітичний і системний підходи, формалізації, порівняння, економічний і статистичний аналіз, економіко-математичного моделювання при дослідженні динаміки становлення і розвитку ринку нерухомості. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ НЕРУХОМОСТІ Сутність та структура ринку нерухомості Ринок нерухомості – один із основних видів ринку, який у взаємодії з ринком товарів і послуг та ринком капіталів визначає особливості го сподарського механізму сучасної економіки. Формування ринку нерухомості та його функціонування пов'язані з товарним виробництвом і відображають ступінь його розвитку. За радянських часів не існувало категорії «нерухомість» та «ринок нерухомості», що пояснюється існуючою на той час єдиною державною власністю на основні елементи нерухомості: землю, надра, ліси, водні ресурси, будівлі і споруди, крій власних, які не вважалися елементами товарного виробництва в умовах соціалізму. У залежності від професійних та інституційних учасників ринку нерухомості, що впливають на створення та використаний корисних властивостей об'єкта нерухомості, а також їх розподілу в ринкових умовах ринок нерухомості функціонує на макрорівні, на регіональному рівні, в окремому секторі економіки та мікрорівні – окремому об'єкті нерухомості [2, с. 40]. Ринок нерухомості доцільно розглядати як систему відносин (прямих чи опосередкованих) між продавцями і покупцями (користувачами), яка діє на основі цінового механізму з урахуванням соціального значення, особливостей правового режиму привласнення, природних властивостей та родових ознак нерухомо сті й підпорядковується закономірно стям функціонування як товарного, так і фінансового ринків. Родові ознаки нерухомості, тобто ті, що притаманні їй незалежно від стану ринку, визначаються як: непереміщенність, зв’язок з землею, натурально-речова форма існування, особливий характер споживання, багатократне або безкінечне використання, поступове перенесення вартості в операційному процесі. Ринок нерухомості – один із основних видів ринку, який у взаємодії з ринком товарів і послуг та ринком капіталів визначає особливості господарського механізму сучасної регульованої економіки. У країнах із розвиненою ринковою структурою ринок нерухомості, обслуговуючи купівлю-продаж об'єктів нерухомості, утворює простір, у якому розвивається решта видів економічної діяльності. Ринок нерухомості – це певний набір механізмів, за допомогою яких передаються права на власність і пов'язані з нею інтереси, встановлюються ціни й розподіляється простір між різними ко н ку р у юч и м и в а р і а н т а м и з е м л е ко р и с т у в а н н я . О с н о в н і п р о ц е с и функціонування ринку нерухомості – це розвиток (створення), управління (експлуатація) й обіг прав на нерухомість. На нашу думку, більш повним буде визначення ринку нерухомості як комплексу відносин, пов'язаних зі створенням нових та експлуатацією вже існуючих об'єктів нерухомості. З точки зору підприємницької й комерційної діяльності ринок нерухомості (рис. 1.1) має свої переваги та недоліки. Рис. 1.1. Переваги й недоліки ринку нерухомості в Україні [9, с. 12]. Отже, національний ринок нерухомості являє собою сукупність регіональних і локальних ринків, що суттєво різняться між собою за асинхронністю розвитку, рівнем цін та ризиків, ефективністю інвестицій у нерухомість, й особливо, за станом законодавства, політичною та соціальною стабільністю. Одне з основних місць на ринку нерухомості займають державні органи, що виконують функції регулювання в різних формах, зокрема таких, як: - законодавче встановлення правил і обмежень; - облік і реєстрація прав на комерційні об'єкти і угод з ними; - розподіл державних будівель, споруд комерційного призначення і передача їх у власність, оренду чи користування; - стимулювання приватизації та націоналізації підприємств тощо. |