 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Продовження таблиці 2.1 – Умовні графічні позначення
Державний університет телекомунікацій ННВЦ у м. Львові
Навчальна дисципліна: Основи технічної документації Напрям «Телекомунікації»
Інструкція До лабораторної роботи № 1 Вивчення методики виконання конструкторського документа
Укладач:
Мацула Н.Р.
Львів 2013 Мета роботи
Ознайомитись з методикою виконання та оформлення електричної схеми, як конструкторського документа.
Теоретичні відомості
Загальні положення Схема – конструкторський документ, на якому показані у вигляді умовних зображень або позначень складові частини виробу і зв’язки між ними. При виконанні схем використовуються наступні терміни. Елемент схеми – складова частина схеми, яка виконує певну функцію у виробі та не може бути розділена на частини, що мають самостійне призначення (резистори, трансформатори, діоди, транзистори і т.д.). Пристрій – сукупність елементів, що являє собою єдину конструкцію (блок, плата, шкаф, панель). Функціональна група – сукупність елементів, що виконують у виробі певну функцію і не об’єднані в єдину конструкцію. Функціональна частина – елемент, функціональна група, а також пристрій, що виконує певну функцію (підсилювач, фільтр). Функціональне коло – лінія, канал, тракт певного призначення (канал звуку, відеоканал і т.д.). Лінія взаємозв’язку – відрізок прямої, що вказує на наявність електричного зв’язку між елементами і пристроями. Класифікацію схем по видах і типах встановлює ГОСТ 2.701-84. Види схем визначаються в залежності від елементів і зв'язків, що входять до складу виробу і позначаються буквами російського алфавіту. Розрізняють десять видів схем: електрична – Э, гідравлічна – Г, пневматична – П, газова – Х, кінематична – К, вакуумна – В, оптична – Л, енергетична – Р, поділу – Е, комбінована – С. Схеми поділу виробу на складові частини розробляють для визначення складу виробу. Комбіновані схеми виконують якщо до складу виробу входять елементи різних видів. Схеми в залежності від призначення поділять на типи і позначаються арабськими цифрами. Прийнято вісім типів схем: структурна – 1, функціональна – 2, принципова (повна) – 3, з’єднань (монтажна) – 4, підключення – 5, загальна – 6, розміщення – 7, об'єднана – 0. На об'єднаній схемі поєднуються різні типи схем одного виду, наприклад, схема електрична з'єднань і підключення (рис.2.1).
Рис. 2.1 Зображення логічних елементів
Найменування і код схеми визначаються її видом і типом. Код схеми повинен складатися із буквенної частини, який визначає вид схеми та цифрової частини, яка визначає тип схеми. Наприклад, схема електрична принципова Э3, схема гідравлічна з’єднань – Г4 і т.д. В технічних документах, що розробляються при проектуванні, експлуатації і дослідженні електротехнічних пристроїв, застосовують всі типи схем, що перелічені вище. При цьому на стадіях ескізного і технічного проектування розробляють структурні і функціональні схеми, на стадії робочого проектування – принципові, з’єднань, підключення, загальні і розміщення. Загальна кількість схем, що входять в комплект конструкторської документації на виріб, вибирається мінімальним, але в сукупності вони повинні містити інформацію в достатньому об’ємі для проектування, експлуатації, контролю і ремонту виробу. Загальні правила виконання схем встановлюють ГОСТ 2.701-84 і ГОСТ 2.702-75. Електричні елементи і пристрої на схемі показують в знеструмленому стані. Елементи і пристрої, які приводяться в дію механічно, показують в нульовому або відключеному положенні. На електричних схемах елементи та пристрої показують у вигляді графічних позначень, лінії взаємозв’язків, буквенно-цифрові позначення, таблиці, наносять текстову інформацію, основний напис.
Графічі позначення
Для зображення на електричних схемах елементів і пристроїв застосовують умовні графічні позначення, що встановлені відповідними стандартами ЄСКД. Розміри умовних графічних позначень елементів схеми наведені у відповідних стандартах. Лінійні та кутові розміри, які вказані в стандартах, дозволяється в окремих випадках пропорційно збільшувати або зменшувати. Розміри умовних графічних позначень збільшують при необхідності: - графічно виділити (підкреслити) особливе або важливе значення відповідного елемента; - помістити всередині умовного графічного позначення кваліфікуючий символ і додаткову інформацію. Умовні графічні позначення елементів, що використовуються як складові частини позначень інших елементів, дозволяється зображати зменшеними в порівнянні з іншими елементами, наприклад, фоторезистор, фотодіод та ін. Умовні графічні позначення елементів показують на схемі в тому положенні, в якому вони приведені у відповідних стандартах або повернутими на кут, що кратний 900, а також дзеркально повернутими (рис.2.2).
Рис. 2.2 Зображення електричних елементів за допомогою графічних позначень
Основні умовні графічні позначення, що використовуються в схемах наведені в таблиці 2.1 Таблиця 2.1 – Умовні графічні позначення
Продовження таблиці 2.1 – Умовні графічні позначення
12 |
