ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д. Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу. Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар. | Описання експериментальної установки рис. 5 | На рис. 5 показана схема установки. Джерелом світла, що дає паралельний пучок променів, є щілина T, що освітлюється ртутною лампою S. (Увага! Ртутна лампа випромінює ультрафіолетові промені, шкідливі для ока, і тому дивитися на лампу безпосередньо, без скляного фільтра, що затримує ультрафіолетові промені, не слідує). Паралельний пучок світлових променів падає на дифракційну решітку R. Дифраговані промені, що відповідають деякому максимуму, потрапляють в око спостерігача, відхиляючись на кут a від початкового напрямку, і він фіксує їхнє мниме зображення в деякій точці M на лінійці Л. Найбільше яскраві максимуми спектра випромінювання ртуті спостерігаються як лінії: фіолетова, синя, зелена, жовта. Для них довжини хвиль можна розрахувати, скориставшись формулою (5). . | (7) | З рис. 5 неважко бачити, що , тоді . | (8) | Порядок проведення вимірів 1. Встановите задану керівником занять відстань від щілини до дифракційної решітки y. 2. Після вмикання ртутної лампи керівником виміряйте за допомогою лінійки значення x зліва і справа для кожній із чотирьох ліній спектра першого порядку. Виміри повторюйте тричі. Результати вимірів занесіть у таблицю. 3. У спектрі другого порядку (k = 2) виміряйте координату зліва і справа тільки однієї лінії (її зазначить керівник). Результати занесіть у таблицю. Колір лінії | Порядок спектра | | x зліва, мм | x справа, мм | xср, мм |  | lср, мм | фіолетовий | k = 1 | xi | | | | | | | | | |  | | | | | | | | | |  | | | | | | | S(Dxi)2=… | | синій | k = 1 | xi | | | | | | | | | |  | | | | | | | | | |  | | | | | | | S(Dxi)2=… | | зелений | k = 1 | xi | | | | | | | | | |  | | | | | | | | | |  | | | | | | | S(Dxi)2=… | | жовтий | k = 1 | xi | | | | | | | | | |  | | | | | | | | | |  | | | | | | | S(Dxi)2=… | | … | k = 2 | xi | | | | | | | | | |  | | | | | | | | | |  | | | | | | | S(Dxi)2=… | | Обробка результатів вимірів 1. Обчислите xср по формулі: , а далі розрахуйте для кожної лінії . 2. По формулі (8) зробіть розрахунок довжин хвиль лінійчатого спектра ртуті (l = 1900 нм). 3. Знайдіть похибки вимірів. З формули (1) випливає, що середньоквадратична похибка у визначенні може бути обчислена по формулі: . Оцінки показують що друге і третє доданки під знаком кореня на два порядки менше в порівнянні з першим, тому ними можна знехтувати. У результаті , де . Приклад ррозрахуну y = 250 мм; l = 1900 нм. Колір лінії | Порядок спектра | | Xзліва, мм | xсправа, мм | xср, мм |  | lср, мм | жовтий | k = 1 | xi | | | | | | | 81,8 | 0,3110 | 590,9 |  | 0,2 | 0,8 | 1,2 | 0,8 | 2,2 | 1,8 | | | |  | 0,04 | 0,64 | 1,44 | 0,64 | 4,84 | 3,24 | S(Dxi)2=10,9 | | . lср = 1900 × 0,311 = 590,9 нм. нм. l = (590,9 ± 2 × 4,4) нм. Контрольні питання 1. У чому полягає явище дифракції? 2. Сформулюйте принцип Гюйгенса - Френеля. 3. Виведіть умови виникнення інтерференційних максимумів і мінімумів при дифракції на вузькій щілині. 4. Виведіть формулу дифракційної решітки. 5. Відстань між штрихами дифракційної решітки a = 5 мкм, На решітку падає нормально світло з довжиною хвилі l = 0,56 мкм. Максимум якого найбільшого порядку дає ця решітка? 6. На дифракційну решітку падає паралельно пучок білого світла. Спектри другого і третього порядку частково накладаються один на одного. На яку довжину хвилі в спектрі другого порядку накладається фіолетова межа (l = 400 мкм) спектра 3-го порядку? Література 1. Михайленко В. І. , Білоус В. М., Поповський Ю. М. Загальна фізика, 1994 - С. 328-334. 2. Савельев И. В. Курс загальної фізики. Т. 2. , 1978. - Гл. 18. - С. 372-406. [1] Відповідними називаються промені, що виходять із симетричних точок сусідніх щілин. |