ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Джерела виникнення фразеологізмів

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА СУСПІЛЬНИХ НАУК

Методичні вказівки для студентів

Навчальна дисципліна: «Українська мова за професійним спрямуванням»

Тема 2.Лексичний аспект професійної мови медиків. Фразеологізовані одиниці у фаховому мовленні.

Курс 1-й

Факультет медичні, стоматологічний, фармацевтичний

Обговорено і затверджено на методичній нараді кафедри « » _______20 р.

Протокол № ______

Зав.кафедри,

д.псих.н., проф. ____________ В.О. Лефтеров

Одеса – 2015 р.

Тема № 2.

Лексичний аспект професійної мови медиків.

Фразеологізовані одиниці у фаховому мовленні.

1. Актуальність теми Для майбутніх лікарів важливим є узагальнення та поглиблення знань про українську фразеологію та джерела її виникнення.

2. Мета заняття:

2.1. Загальна мета: Ознайомити студентів із джерелами виникнення українських фразеологізмів, із роллю, яку виконують фразеологізми в творах художньої літератури і в повсякденному усному мовленні.

2.2. Виховна мета: Допомогти студентам оволодіти фразеологічними одиницями, розвивати навички фразеологічної майстерності, сприяти піднесенню мовної культури.

2.3. Конкретна мета:

Знати:

- визначення понять «фразеологія», «фразеологізм», «фразеологічні зрощення», «фразеологічні єдності», «фразеологічні сполучення»;

- джерела виникнення української фразеології;

- стилістичну роль, яку виконують фразеологізми в творах художньої літератури і в повсякденному усному мовленні;

2.4. На основі теоретичних знань з теми

Вміти:

— давати визначення основних понять;

— розпізнавати джерела виникнення української фразеології;

— користуватися стійкими словосполученнями; вміти знаходити українсько-російські відповідники даних стійких виразів (ідіом);

3. Матеріали до аудиторної підготовки (міждисциплінарна інтеграція)

№/№	Дисципліни	Знати	Вміти

	Попередні дисципліни: 1.Українська мова 2.Культурологія 3.Історія України	Правила українського правопису; історію української лексикографії	Розпізнавати типи фразеологізмів, вміти знаходити українсько-російські відповідники даних стійких виразів (ідіом);
	Наступні дисципліни: 1. Хімія 2. Анатомія	лексичні та стилістичні норми української мови
	Внутрішньо-предметна інтеграція: 1.Орфографія 2.Стилістика 3.Пунктуація	Орфографічні, стилістичні, морфологічні, пунктуаційні норми	Застосовувати вміння користуватися словниками на практиці

Зміст теми

Фразеологія як наука

Фразеологія (від грец. Phrasis ─ вислів) ─ це

а) наука, що вивчає фразеологізми, тобто стійкі словосполучення слів; б) сукупність усіх фразеологізмів у мові.

Фразеологізм ─ стійкий вислів мови, який має постійне значення, постійний склад компонентів і відтворюється у мові як готова одиниця.

Українська мова здавна славиться багатою фразеологією. Це усталені в мові вислови, прислів’я й приказки, різні жартівливі й анекдотичні вирази, крилаті слова тощо. У них відбита глибока мудрість народу, його вікова культура; виражено ставлення до праці, науки; засуджуються негативні риси людини. Наприклад: Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся; Під лежачий камінь вода не тече; Держи язик за зубами; У чужий черевик ноги не сунь; Брехня і приятеля робить ворогом; Гречана каша себе хвалить; У лиху годину узнаєш вірну людину; Чесне діло роби сміло; Сила та розум ─ краса людини.

У мові певне значення може виражатися не лише окремим словом, а й стійким сполученням двох або більше повнозначних слів. Стійке словосполучення - це сполучення кількох повнозначних слів, які передають одне лексичне значення, воно дорівнює значенню окремого повнозначного слова. Наприклад, клювати носом = дрімати

Стійкі словосполучення бувають термінологічні, офіційно-діловітафразеологічні.

Термінологічні стійкі словосполучення (складені найменування) - це назви певних наукових понять. Наприклад,

у медицині вживаються такі стійкі словосполучення: вітряна віспа, запалення легень, куряча сліпота, барабанна перетинка, центральна нервова система, мазь Вишневського;
в економіці - додана вартість, безоплатний кредит, довготермінова позичка, орендна плата, акціонерний капітал, фонд заробітної плати, грошовий обіг, поточний рахунок, штрафні санкції, дебіторська заборгованість;
у фізиці - коефіцієнт корисної дії, сила тяжіння, опір матеріалів, електромагнітне поле, атомна вага, стала Планка;
у географії - Чорне море, Донецький кряж, Кримський півострів, Рівненська область

Офіційно-ділові стійкі словосполучення використовуються в різних ділових ситуаціях: порядок денний, згідно з наказом, брати до уваги, внести пропозицію, доводити до відома, матеріальна відповідальність, вжити термінових заходів, без сплати мита, позаштатний працівник, чергова відпустка, місце проживання.

Фразеологічні стійкі словосполучення (фразеологізми) є загальновживаними одиницями, що образно передають єдине поняття та супроводжуються, як правило, певним емоційним забарвленням: накивати п'ятами (втекти), ще й на світ не зоріло (рано), бити чолом (кланятися).

Джерела виникнення фразеологізмів

Джерелом виникнення фразеологізмів в українській мові є:

1. вислови з античної культури: крокодилові сльози (фальшиве співчуття); альфа й омега (початок і кінець); нести свій хрест (терпіти труднощі, незгоди); сади Семіраміди (прекрасні місця); обітована земля (багатий край); золотий вік (щаслива пора, епоха розквіту);

2. переклади крилатих виразів видатних людей: Краще жити стоячи, ніж жити на колінах (Д. Ібаррурі); Чиста краса, чисте мистецтво (І. Кант); Бути чи не бути (В. Шекспір); Усі жанри прекрасні, крім нудного (В. Вольтер);

3. крилаті вирази українських письменників: Караюсь, мучуся, але не каюсь (Т. Шевченко); Хіба ревуть воли, як ясла повні? (П. Мирний); Нехай не забувають люди, що дурень всюди дурнем буде (Л. Глібов); Не називаю її раєм (Т. Шевченко);

4. професійно-технічні вислови: грати першу скрипку, сходити зі сцени, з іншої опери (з мовлення артистів); де тонко, таи і рветься (з мовлення ткачів); куди голка, туди й нитка (з мовлення мисливців); точно, як в аптеці (фармакологія); те, що лікар прописав, поставити діагноз, як мертвому припарки, заговорювати зуби (медицина); випасти в осад (хімія).

5. біблійні й євангельські вислови: Берегти, як зіницю ока; Повертатися на круги своя; Прощайте ворогам вашим; Співати Лазаря; Книга за сімома печатями; Кожний камінь кричить; Манна небесна;

6. переклади іншомовних ідіом: бути не в своїй тарілці (з фр.); дивитися крізь пальці (з нім.).

7. прислів’я та приказкимають свої характерні риси: вони виражають мислення народу, формують його життєвий, соціально-історичний досвід. Характерні ознаки прислів’їв та приказок ─ їх ідейний зміст і висока художність, стислість вислову. метафоричність.

Прислів’я та приказки найчастіше використовуються в розмовній мові, у творах художньої літератури, в публіцистиці. За своїм змістом вони охоплюють майже всі сторони життя:

про користь праці та знання: Без діла слабіє сила; Хочеш їсти калачі ─ не сиди на печі; Учись змолоду ─ пригодиться на старість; Вік живи ─ вік учись;

про дружбу: Здобрим дружись, а лихих стережись; Без вірного друга велика туга; В лиху годину узнаєш вірну людину; З ким поведешся, від того й наберешся; Скажи мені, хто твій товариш, ─ тоді я скажу, хто ти;

про відвагу, уміння: Де відвага, там і щастя; Не лише силою треба боротись, а й умінням;

Злитість компонентів, що входять до складу того чи іншого фразеологізму, неоднакова. Згідно з цим, усі фразеологічні звороти поділяються на декілька типів.

Фразеологічні зрощення(ідіоми).їхнє значення зовсім не вмотивоване значенням окремих слів: точити ляси (говорити пусте), викинути коника (зробити щось несподіване), піймати облизня (зазнати невдачі), підбивати клинці (залицятися), мурашки бігають за спиною (страшно);

Фразеологічні єдності(фразеоми) - їхнє значення вмотивоване переносним значенням окремих слів: прикусити язика (замовкнути), пропускати повз вуха (не звертати уваги), до останньої крихти (повністю), хоч до рани прикладай (лагідний), у кишені вітер гуляє (безгрошів'я)? замилювати очі (обдурювати); заливатися слізьми (безутішно плакати); язик заплітається (важко говорити).

Фразеологічні сполучення характеризуються деякою самостійністю складників. Центральне слово в них є стійким і не може бути замінене іншим, а залежні слова можуть мати взаємну заміну: приступити до роботи (розпочати); порушити питання (справу); узяти живцем (взяти в полон).

Фразеологічні багатства української мови відбивають глибоку мудрість народу, його культуру, історію. Фразеологізми охоплюють різні сфери життя, є активним засобом людського мислення. У діловому спілкуванні фразеологізми, цитати на підтвердження якоїсь думки, прислів’я та приказки вживаються здебільшого в усному мовленні (бесіди, лекції, публічні промови). В окремих випадках вони використовуються як розгорнені синоніми до відповідних слів, щоб наголосити на тому чи іншому факті, підкреслити щось, а найчастіше ─ як засіб влучного і образного вираження певного значення, надання мові емоційного забарвлення. Але надмірне цитування, зловживання штампованими канцелярськими зворотами типу загострити питання, на сьогоднішній день та ін. іноді недоречне й небажане.

Близькі до фразеологізмів прислів'я, приказкитакрилаті вислови. Прислів'я й приказки втілюють у собі досвід усього народу: Згода дім будує, а незгода руйнує. Де рідний край, там і під ялиною рай, Там ліниво працюється, де пожитку не чується.

Крилаті вислови - це широко вживані влучні вислови видатних людей: І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т.Шевченко). Де згода в сімействі, там мир і тишина. (І.Котляревський).Всякому городу нрав і права (І.Сковорода). Від великого до смішного один крок (Ж.-Ф.Мармонтель).

У письмовому діловому мовленні, зокрема в офіційних документах, вживання фразеологізмів не допускається