ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Профорієнтаційна робота в школі.

Завершальним етапом психологічної та практичної підготовки учнів до трудової діяльності є їх правильна професійна орієнтація.

Професійна орієнтація‒ система навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями знань про соціально-економіч­ні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, форму­вання в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психо­логічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.

Правильний вибір професії зумовлює моральне задово­лення, позитивну самооцінку, високу продуктивність пра­ці, якість продукції. Він є точкою, в якій сходяться інтере­си особистості та суспільства, поєднання особистих і за­гальних інтересів.

Завдання профорієнтації полягає в ознайомленні учнів з професіями та правилами їх вибору, вихованні спрямова­ності на самопізнання як основу професійного самовизна­чення; формування вміння зіставляти свої здібності з ви­могами щодо набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією, а також за­безпечення розвитку професійно важливих якостей осо­бистості.

Компонентами профорієнтаційної роботи є: професійна інформація, професійна діагностика, професійна консуль­тація, професійний відбір, професійна адаптація.

Професійна інформація‒ психолого-педагогічна сис­тема формування в особистості активної профорієнтацій­ної позиції, що відповідає суб’єктивним і об’єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначен­ня особистості. Вона дає школярам змогу ознайомитися з різними професіями, з пов’язаним із ними змістом трудо­вої діяльності, з вимогами, які ці професії пред’являють людині, а також з тим, де ними можна оволодіти. Завдяки цьому учні виявляють свої індивідуальні схильності, пси­хофізіологічні можливості, вміння зіставити їх з вимога­ми професії, до якої вони мають інтерес і нахили, щоб прийняти правильне рішення про свою придатність до про­фесійної діяльності в обраній галузі праці.

Професійна діагностика‒ система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно зна­чущих властивостей і якостей. Для деяких спеціальностей вона є неминучою, ігнорування пов’язане з ризиком не­придатності особистості.

Професійна консультація‒ надання особистості на основі її вивчення науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів і засобів професійно­го самовизначення. Вона має на меті й навчання учнів при­йомам самооцінки своїх якостей з метою з’ясування їх від­повідності вимогам професії. Мріючи про певну професію, школярі повинні водночас замислюватися, чи справді во­ни годяться для такої роботи. Для відповіді на це питання вони мають знати вимоги професії до людини, яка її обра­ла. Такі вимоги розроблено до багатьох професій.

Аналогічні консультації слід надавати і батькам учнів, щоб вони серйозніше підходили до обрання майбутньої професії дітьми, допомагали їм у цьому. До професійної консультації залучають і медичних працівників школи, які знають медичні протипоказання стосовно основних професій і можуть запобігти небажаним випадкам, коли учням доводиться змінювати професійну орієнтацію вже на етапі відбору.

Професійний відбір‒ система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об’єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування. Здійснюють його навчальні заклади, висуваючи до вступників конкретні вимоги, або установи, які прийма­ють випускників на роботу. На цьому етапі важлива роз'яснювальна робота серед молодих людей, які повинні усвідомити необхідність роботи над собою задля подолання певних недоліків, досягнення професійної майстерності.

Професійна адаптація— процес пристосування люди­ни до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності. її здійснюють на стадії оволодіння учнем

професією. Ознаками професійної адаптації є збереження і розвиток здібностей і схильностей до обраної професійної діяльності, узгодженість суспільної та особистої мотивації до праці, яка залежить від її змісту, впливу сім'ї та вироб­ничого оточення. Професійна адаптація відбувається ра­зом із суспільною адаптацією.

У Положенні про професійну орієнтацію молоді, яка навчається, визначено такі етапи профорієнтаційної робо­ти зі школярами різного віку:

а) початковий (пропедевтичний) етап. Метою його є ознайомлення дітей у процес навчальної, позакласної та позашкільної роботи з найпоширенішими професіями, ви­ховання позитивного ставлення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості, формування початкових загально трудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами в процесі діяльності. Результатом цієї роботи має бути сформова­не у молодших школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності;

б) пізнавально-пошуковий (5-7 класи) етап. Передбачає формування ціннісних орієнтацій, мотивації само­ пізнання, установки на власну активність у професійно­му самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю, а також систематичне ознайомлення з професіями у навчально-виховному процесі. Не менш важливими є формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості, консультування щодо вибору профілю подальшої освіти, форм трудової під­готовки. Оптимальним результатом є вибір напряму (профілю) навчання, продовження освіти у 8-9 класах;

в) базовий (визначальний) (8-9, 8-12 класи) етап. Робота на цьому етапі полягає у вивченні наукових основ ви­бору професії, її класифікаційних ознак, вимог професій до людини, основних професійно важливих якостей, пра­вил вибору професії.

Профорієнтаційну роботу в школі здійснюють учителі всіх навчальних предметів, класні керівники, інші педаго­гічні працівники, фахівці різних галузей виробництва.

Важливу роль у професійній орієнтації школярів віді­грають факультативні курси. Багато їх орієнтує старшо­класників на конкретну професію і дає їм певний обсяг знань, умінь і навичок з цієї професії.

Провідна роль у цій роботі належить класному керівни­кові. Він упродовж тривалого часу спостерігає за учнями свого класу, вивчає їх індивідуальні особливості, інтереси, здібності й нахили, контактує з батьками, знає виховний потенціал кожної сім'ї, що дає йому змогу організувати профорієнтаційну роботу на належному рівні.

Серед використовуваних класними керівниками форм такої роботи найефективнішими є екскурсії, зустрічі з фа­хівцями, колишніми випускниками, вечори, диспути, кон­ференції, класні години, заняття в гуртках, факультативи.

Для ефективного інформування учнів про певну профе­сію використовують її професіограму, що передбачає роз­криття таких питань:

1. Як називається робота, у чому її суть? (Назва роботи, спеціальності, професії, посади, можливого робочого міс­ця, тобто опис істотних характеристик і видових особливостей праці.)

2. Яка ефективність і мета роботи?

3. Що є предметом праці?

4. У який спосіб виконується робота?

5. На основі чого вона здійснюється?

6. Які критерії оцінки результатів праці?

7. Яка кваліфікація потрібна для роботи?

8. За допомогою яких засобів виконується робота?

9. В яких умовах виконується робота?

10. Яка організація праці?

11. Яка кооперація праці? (Хто, що і з ким виготовляє?)

12. Яка інтенсивність праці?

13. Які моменти небезпеки та відповідальності трапля­ються в процесі роботи?

14. Яку вигоду дає робота працівникові? (Зарплата, пре­мія, пільги, моральне задоволення, суспільне визнання.)

15. Які вимоги і обмеження характерні для роботи?

Успішність професійного самовизначення старшоклас­ників залежить від сформованості їх ціннісної орієнтації, життєвих ідеалів у професійній сфері. В кожній сфері про­фесійної діяльності можна з'ясувати особистісні ідеали з метою допомогти молоді утвердитися на власному життє­вому і професійному шляху.

Ця методика вибудовується на принципах пізнавальної і творчої самореалізації особистості, що сприяє формуван­ню професійної орієнтації учнів. Відповідно до неї кожен учень протягом року обирає власний ідеал творчої самореа­лізації, готує міні-урок для однокласників, проводячи його за таким планом:

1. Визначити, про яку сферу професійної діяльності бу­де йтися.

2. Зіставити свої інтереси з рисами обраного ідеалу про­фесіонала: чому обрано саме цю особистість, чим вона є привабливою, близькою.

3. Стисло розповісти про найцікавіші події на життєво­му шляху цієї особистості.

4. Акцентувати увагу на тому, як ця творча особистість досягла висот у своїй діяльності.

5. Продемонструвати вражаючий фрагмент твору, ви­находу (поставити музичний запис, накреслити на дошці схему пристрою, показати копію картини тощо).

6. Дати творче завдання учням класу (організувати гру, відгадати загадку, розв'язати кросворд тощо).

7. Відповісти на поставлені учнями запитання.

8. Отримати оцінку.

Оцінку за урок учні та вчителі визначають спільно.

Во­на має ґрунтуватися на таких показниках:

а) відповідність особистості певній професійній орієнтації;

б) рівень підготовленості матеріалу;

в) вміння донести матеріал до слуха­чів;

г) рівень цікавості творчих завдань, запитань тощо.

Така методика активізує мотиваційні, інформаційно-пізнавальні, ціле утворювальні, операційно-результа­тивні та емоційно-почуттєві компоненти діяльності осо­бистості.

Під час орієнтації учнів на конкретну професію можли­ві такі помилки: поділ професій на «престижні» й «непрестижні»; ототожнення навчального предмета з професією; перенесення ставлення до людини ‒ представника профе­сії на саму професію; вибір професії під чиїмсь впливом; застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріаль­ного виробництва.