ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Завдання юридичної психології

Лекція 1. Поняття, об’єкт, предмет юридичної психології

1. Поняття, об’єкт, предмет юридичної психології

2. Місце юридичної психології в системі психологічної науки. Взаємодія юридичної психології з іншими галузями

3. Система та напрями юридичної психології

4. Методологічні принципи в юридичній психології

Поняття, об’єкт, предмет юридичної психології

Юридична психологія – самостійна галузь знання на межі психології та юриспруденції. Вона вивчає психологічні явища, механізми та закономірності, пов’язані з правом, його виникненням, застосуванням і впливом у цілісній системі “людина – право”. В центрі її уваги знаходяться психологічні аспекти особистості, поведінки та діяльності у сфері права, оскільки саме право – результат людської діяльності, звернений, передусім, до особистості.

Особистість – безпосередній учасник реально існуючих суспільних відносин (економічних, виробничих, службових тощо); вона стає стороною правових відносин у всій їх різноманітності (цивільних, кримінальних, сімейних та ін.) у зв’язку чи з приводу фактів, що набувають конкретного юридичного значення стосовно даного випадку. У якості основи юридичній психології виступає дослідження взаємозв’язку структури особистості із системою права, що дозволяє достатньо глибоко аналізувати взаємодію цих структур, з’ясувати основні психологічні закономірності та надати достатньо повний опис усіх елементів даної системи у динаміці з врахуванням процесу їх зміни та розвитку.

Об’єктом юридичної психології є особистість як індивід, що має певний соціальний статус і виконує конкретні соціальні функції в системі “людина – право”.

Предмет юридичної психології – психологічні закономірності і механізми правового опосередкування діяльності особистості та груп у сфері правової діяльності.

Юридична психологія вивчає психічні явища, процеси, закономірності, що виникають у полі правоохоронної та правозастосовної діяльності на базі чинного законодавства, специфіку психологічного змісту права, його інститутів та категорій. Психологічна предметність юридичної психології невіддільна від предметності юриспруденції, вони інтегративно пов’язані між собою, визначаючи різні аспекти одних і тих же явищ особистості, поведінки і діяльності

Юридична психологія має на меті конкретизацію та поглиблення знань щодо юридичної діяльності.

Інтеграція між юриспруденцією та психологією відбувається на трьох рівнях:

- застосування психологічного знання у юридичної діяльності у чистому вигляді;

- використання трансформованих психологічних знань;

- синтез психологічних та юридичних знань.

Перший рівень – це безпосереднє використання психологічних знань як методу експертно-психологічних оцінок. При цьому психолог виступає в ролі експерта, спеціаліста, або консультанта в кримінальному, цивільному, адміністративному процесі або на стадії виконання покарання чи інших заходів впливу.

Другій рівень – це розгалуження, уточнення, удосконалення юридичних понять та інститутів за рахунок залучення психологічних категорій, а також застосування юристамипсихологічних методів у наукових дослідженнях або правозастосовній, правоохоронній, профілактичній та іншій юридичній практиці, використання даних психології в оперативно-розшуковій і процесуальній діяльності, розслідуванні злочинів, виправленні порушників, професійному відборі тощо. При цьому уточнюються такі поняття, як “правова свідомість”, “провина”, “осудність”, “дієздатність”, “правопорушник” тощо.

Третій рівень має більш виражений, ніж попередні, двосторонній характер. Потреба юриспруденції у психологічному знанні спричинила виникнення юридичної психології, яка є наукою водночас і психологічною, і юридичною. Існування такої науки стимулює розвиток і вдосконалення як психологічного так і юридичного знання.

Завдання юридичної психології

Завдання, які покликана вирішувати юридична психологія, опосередковані різноманіттям і складністю теоретичних і практичних проблем, які входять в сферу діяльності працівників юриспруденції.

До основних завдань юридичної психології можна віднести наступні:

- Вивчення психологічних механізмів протиправної поведінки; факторів, що сприяють формуванню злочинної мотивації та цілеспрямованості; способів їх профілактики;

- Розробка психологічних методів визначення властивостей і станів особистості, а також вивчення їх впливу на поведінку особистості в криміногенної ситуації, що необхідно для розуміння «людського чинника» в системі правових відносин та прийняття справедливих судових рішень, що стосуються прав та інтересів людей;

- Вивчення (спільно з кримінології і патопсихології) таких факторів правопорушень, як стан «осудності» - «неосудності», патологічних рис характеру, особистісної незрілості (інфантилізму), сугестивності, низької соціальної адаптації, відповідності розумового розвитку віком суб'єктів правопорушень тощо ;

- Вивчення вікової динаміки протиправної поведінки та факторів, опосередковуючи злочинність серед неповнолітніх;

- Вивчення психологічних механізмів зростання злочинності в умовах соціально-економічних і політичних перетворень у суспільстві;

- Розробка ефективних методів організації виправно-трудової діяльності засуджених та прогнозування їх готовності до ресоціалізації;

- Розробка раціональних методів взаємодії з потерпілими та свідками з метою отримання об'єктивних свідчень у справі;

- Вивчення психологічної структури професійної діяльності працівників правоохоронної системи (слідчих, адвокатів, суддів, прокурорів), здійснення профессиография та психографії їх діяльності;

- Психологічне навчання співробітників правоохоронної системи з метою формування професійно важливих властивостей особистості, зокрема здібностей психологічного аналізу суб'єктів протиправної поведінки, індивідуальних і групових злочинів.