ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Лекція 1. Гігієна фізичного виховання - предмет, завдання і методи

Гігієна (hygieinos) - наука про збереження та зміцнення здоров'я людини. Вона вивчає вплив умов життя і праці на здоров'я людини і розробляє заходи з профілактики захворювань. Гігієна є основою профілактики захворювань.

Знання гігієни необхідно для правильного вирішення питань щодо попередження захворювань, підвищення працездатності та опірності організму до несприятливих впливів навколишнього середовища.

На організм людини можуть впливати різні фактори зовнішнього середовища:

· Хімічні - хімічні елементи і сполуки, що знаходяться в повітрі, воді, грунті, їжі.

· Фізичні - температура, вологість і тиск повітря, радіація, вібрація, шум тощо.

· Біологічні - мікроорганізми, гельмінти, гриби.

· Соціальні фактори - характер трудової діяльності, харчування, житлово-побутові умови та ін.

Залежно від предмета вивчення гігієнічна наука підрозділяється на:

· Гігієну навколишнього середовища

· Гігієну харчування і здоров'я

· Гігієну праці

· Соціальну гігієну.

Санітарія - практичне здійснення вимог гігієни, виконання необхідних гігієнічних правил і заходів. З цією метою розробляються різні санітарні правила і норми.

Якщо гігієна – це наука про збереження та покращення здоров’я, то санітарія – практична діяльність , з якою це здійснюється.

Основними завданнями сучасної гігієни є наукова розробка основ попереджувального і поточного санітарного нагляду, санітарного законодавства, обґрунтування гігієнічних заходів з охорони і оздоровлення навколишнього середовища, умов праці та відпочинку, охорона здоров'я дітей і підлітків, участь у розробці гігієнічних основ раціонального харчування, а також санітарна експертиза якості харчових продуктів і предметів побутового вжитку.

Залежно від розв'язуваних завдань гігієнічна наука використовує різноманітні методи. Вони використовуються для гігієнічної оцінки факторів навколишнього середовища. До них відносяться санітарне обстеження та опис, фізичні, хімічні і біологічні методи санітарної експертизи.

Методи санітарного опису та обстеження дозволяють виявити загальний стан окремих груп або населених пунктів. При цьому залучаються статистичні та демографічні показники в досліджуваному районі і робляться загальні висновки про стан здоров'я населення та фактори, що впливають на нього.

Для визначення кількісних характеристик середовища, і її властивостей використовуються фізичні, хімічні, біологічні методи дослідження.

Для вивчення впливу навколишнього середовища на організм людини використовуються фізіолого-біологічні, клінічні, антропометричні, експериментальні методи. При необхідності встановити вплив середовища на здоров'я колективу користуються санітарно-статистичним методом.

Важливим розділом гігієнічної роботи є диспансеризація. Так називається активне спостереження медичних працівників за здоров'ям різних груп практично здорових людей з метою попередження або своєчасного виявлення у них захворювань і направлення їх у разі потреби на лікування, не чекаючи, поки людина відчує себе хворим і звернеться за медичною допомогою. Зокрема, диспансеризація проводиться серед дітей, які готуються до вступу до школи. Профілактичний огляд дітей різними фахівцями - педіатрами, окулістами, отоларингологами, психоневрологами та іншими лікарями проводиться для того, щоб своєчасно виявити можливі відхилення у стані здоров'я дітей і до моменту вступу до школи повністю їх вилікувати, інакше нездоров'я завадить їм успішно вчитися.

В даний час гігієна фізичного виховання- цілком оформилася як галузь гігієнічної науки. Вона вивчає взаємодію організму людей, що займаються фізичною культурою і спортом, із зовнішнім середовищем. Мета такого вивчення - розробка гігієнічних нормативів, вимог і заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я, підвищення працездатності та досягнення високих спортивних результатів.

Гігієна фізичного виховання і спорту включає розділи: особиста гігієна, загартовування, гігієна житла, гігієнічні вимоги до спортивних споруд і місць занять фізичними вправами, допоміжні гігієнічні засоби відновлення і підвищення працездатності.

Основними завданнями гігієни фізичного виховання і спорту є:

1. Вивчення впливу різних факторів зовнішнього середовища і соціальних умов на стан здоров'я і працездатність фізкультурників і спортсменів.

2. Наукове обґрунтування і розробка гігієнічних нормативів, правил та заходів щодо створення оптимальних умов для фізичного виховання і спортивного тренування.

3. Наукове обґрунтування і розробка нормативів, правил і заходів щодо використання гігієнічних засобів і природних факторів для зміцнення здоров'я, підвищення працездатності і росту спортивних досягнень.

Гігієна, а також природні умови зовнішнього середовища (вплив сонячних променів, повітря, води) є засобами фізичного виховання. Фізична культура і спорт, якщо їх розглядати тільки як комплекси фізичних вправ, не зможуть вирішити всіх своїх завдань. Тому фізична культура не повинна вичерпуватися одними лише фізичними вправами у конкретному виді спорту, але повинна охоплювати і суспільну, і особисту гігієну праці і побуту, використання природних сил природи, правильний режим праці і відпочинку тощо. Звідси очевидна актуальність гігієни фізичної культури як самостійної галузі гігієнічної науки.

Гігієну фізичного виховання можна умовно поділити на 4 розділи:

· загальна гігієна — займається вивченням впливу факторів зовнішнього середовища на здоров'я людини, розглядає основні гігієнічні вимоги щодо попередження негативного впливу зовнішніх факторів на організм дитини та їх використання в процесі фізичного виховання учнів чи студентів; розкриває значення, правила і методику загартовування за допомогою фізичних факторів;

· шкільна гігієна — викладаються гігієнічні вимоги (нормативи) до спортивних шкільних будівель, майданчиків і обладнання, спортивного одягу і взуття, організації навчально-виховного процесу в школі;

· гігієна фізичного виховання — викладаються відомості про гігієнічне значення окремих засобів і форм фізичного виховання; наводяться гігієнічні вимоги до рівня рухової активності і дозування фізичних навантажень у віковому аспекті; викладаються загальні гігієнічні вимоги до планування, організації і методики занять фізичною культурою, а також до занять в окремих видах спорту;

· методика викладання гігієнічних знань в загальноосвітній школі — викладається теоретичний матеріал з основних питань методики формування знань гігієнічного характеру, основна увага приділяється аналізу шкільної програми з фізичного виховання.

Особлива увага приділяється проблемі загартовування. При цьому розробляються методики загартовуючих процедур для різних груп фізкультурників і спортсменів. Актуальними є дослідження в галузі гігієни спортивного одягу, взуття та спорядження. Розробляються гігієнічні рекомендації щодо використання сучасних тканин і матеріалів, а також моделей одягу, конструкції взуття для занять масовою фізичною культурою і спортом в різних кліматичних зонах. Спеціалістами розроблена та введена в практику система гігієнічного забезпечення підготовки спортсменів. Вона має визначену структуру і складається з наступних основних елементів: добового режиму, особистої гігієни, загартовування, раціонального збалансованого харчування; використання засобів відновлення спортивної працездатності; спеціалізованих комплексів гігієнічних засобів при підготовці спортсменів в складних кліматичних та інших умовах. Вказана система дозволяє ефективніше застосовувати різні гігієнічні засоби у тренувальному процесі в залежності від специфіки окремих видів спорту, вікових та статевих особливостей спортсменів, етапів тренувального процесу, умов тренування та ін. Практика доводить, що гігієнічні фактори, справляючи глибоку і різнобічну дію на організм спортсмена, можуть оптимізувати увесь процес спортивного вдосконалення.

Особлива увага приділяється вивченню засобів відновлення і підвищення працездатності спортсменів. На сьогоднішній день запропоновані нові сучасні гігієнічні засоби підвищення працездатності та прискореного відновлення спортсменів.

Держава піклується про здоров'я громадян, про створення найкращих умов для їх життя, праці, побуту. Підкреслюється, що дбайливе ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших членів суспільства є обов'язком кожного громадянина нашої країни. І це абсолютно справедливо. Справа в тому, що створювані державою сприятливі умови для життя людей самі по собі ще не можуть забезпечити високого рівня їх здоров'я. Важливо те, як самі громадяни ставляться до свого здоров'я, чи мають вони санітарної культурою, необхідними гігієнічними навичками. Що з того, наприклад, що людина працює в чистому, добре вентилюється, добре освітленому приміщенні, що на цьому підприємстві правильно організовано харчування працюючих і т. д., якщо ця людина не вважає за необхідне стежити за чистотою тіла й одягу, дотримуватися правильний режим праці та відпочинку, уникати таких шкідливих речовин, як алкоголь і нікотин.