 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Тактика затримання неповнолітніх
Тактика проведення затримання неповнолітніх відбувається як і у відповідності до загальних правил затримання так і з врахуванням психічних та фізичних особливостей неповнолітнього. Порядок провадження у справах щодо неповнолітніх враховує вікові особливості цих осіб та їх правове становище (обмеження дієздатності, обов'язки батьків і осіб що їх замінюють і т.д.). Передбачено ряд додаткових гарантій охорони прав і законних інтересів неповнолітніх, які визначають правове становище неповнолітніх на різних стадіях кримінального процесу та в рамках різних кримінально-процесуальних інститутів. У цілому специфіка виробництва у справі щодо неповнолітнього проявляється в наступному - Дана категорія справ має особливий предмет доказування; - Переважне виділення матеріалів кримінального провадження щодо неповнолітнього в окреме провадження; - Особливі правила допиту неповнолітнього (не більше 2-х годин без перерви, а в цілому не більше 4-х годин на день; обов'язкова участь педагога чи психолога в допиті підозрюваного чи обвинуваченого, який не досяг 16 років); - Можливість видалення підсудного з залу судового засідання з метою попередження здійснення на нього негативного впливу; - Можливість закриття кримінального провадження та звільнення від покарання неповнолітнього з застосуванням примусових заходів виховного характеру, а також із напрямком в спеціалізовану установу для неповнолітніх. Перелік психологічних особливостей особистості дозволяє передбачати поведінку індивіда в конкретних ситуаціях. Отримання необхідної інформації про особливості особистості сприяє спостереження, яке здійснюється з метою виявити певні риси характеру та темпераменту, мотиви та інтереси. Перерахуємо особливості психологічного підходу до тактики затримання неповнолітніх. 1. Передбачення подій, попередження небажаних дій. Сутність даних прийомів спрямована на те, щоб дії групи затримання випереджали протиправні дії злочинця. Це досить просте завдання в разі затримання в обмеженому просторі, але надзвичайно складна при переході даного етапу затримання під час масового скупчення людей. Вимагає хорошої злагодженості групи затримання. Як правило, затримання одним співробітником не проводиться 2.Збір інформації про сили, засоби та плани протидії - реалізується через збір інформації про плани і наміри злочинця (у тому числі й використовуючи можливості оперативного апарату). При цьому приділяється увага приховування інформації та дезінформації протиборчої сторони. 3. Застосування засобів і прийомів, невідомих іншою стороною. Сюди слід віднести і прийоми негласного здійснення окремих оперативно-розшукових заходів (негласний огляд, негласний опитування, приховане спостереження, застосування негласного апарату тощо), які проводяться в таємниці, а також прийоми зашифрованого здійснення окремих слідчих заходів. В основному це збір інформації про батьків, опікунів. Рідше збір інформації про друзів і знайомих, тому що в таких випадках набагато складніше збереження оперативної таємниці. 4. Використання чинника раптовості полягає в тому, щоб застати зненацька неповнолітнього, коли він ще не прийняв заходів до приховування факту протиправного діяння, знарядь злочинів та предметів, здобутих злочинним шляхом. Найчастіше це відбувається при затриманні злочинців на місці скоєння злочину на місці злочину або при вивезенні, переховування зброї, знарядь вчинення злочину або продажу цінностей, здобутих злочинним шляхом і т.д. Для неповнолітніх нерідко притаманне нехтування вчиненим злочином, досить часто після скоєння злочину він не намагається приховати знаряддя злочину. У цьому випадку учасники слідчо-оперативної групи повинні бути особливо уважними, тому що зайва самовпевненість у собі, характерна для неповнолітнього, може послужити приводом для нападу на о \ у або заподіяння травм, які можуть бути використані для спростування законності затримання. 5. Спонукання до дій в утрудненою обстановці при ослаблених силах. Так, позбавляючи розшукуваного злочинця надійного сховища (у родичів, знайомих), змушуємо його ховатися без документів в ненадійних укриттях, що дає можливість легше і швидше його виявити. Ця тактика досить порочна, але тим не менш ефективна. Як правило, затримання відбувається або в скрутних для неповнолітнього злочинця ситуаціях або коли вона втратила можливість до активного опору, але в цьому випадку, можливі проблеми з оформлення в СІЗО 6. Ухилення від зустрічі в невигідних умовах при несприятливому співвідношенні сил і засобів. Іноді доцільно затримати виробництво якогось слідчої дії до зручного, більш сприятливого моменту. Наприклад, коли затримання злочинця становить загрозу для оточуючих. Для неповнолітніх - затримання в колі можливих свідків або родичів. Як показує практика, більше 50% справ, коли затримання відбулося в колі родичів, не доходять до суду або мають виправдувальний вирок 7. Нанесення удару в найбільш слабка, незахищене місце полягає в тому, щоб при реалізації слідчих даних починати з таких прийомів, які б дали можливість отримати доказову інформацію і зруйнувати можливу "оборону" супротивника, тобто можливість заперечення протиправних дій, висунення алібі, своїх версій і т.п. Часто це починається з затримання таких учасників, на яких є достатній матеріал для їхнього викриття і від яких, враховуючи їх психологічні особливості можна швидко отримати правдиві свідчення. Це прийнятно, якщо є можливість виділення справи в окреме виробництво. В даний час практично не застосовується. 8. Попередження про загрозу небажаних дій. Попередження про застосування заходів процесуального або силового примусу часто більш ефективно, ніж саме застосування примусових заходів. Активний момент затримання. Як правило, використовується відволікаюча група, що демонструє наявність можливість застосування силових заходів. 9. Концентрація сил і засобів на головних, найбільш вразливих ділянках оборони супротивної сторони полягає в тому, щоб в процесі здійснення слідчих заходів отримати потрібну інформацію не про будь-яких діях підозрюваного або обвинуваченого, а лише про тих, які мають визначальне значення в його викритті. 10. Роз'єднання сил супротивної сторони. Якщо формується злочинна група, здійснюються заходи до її роз'єднання, виведенню з під впливу злочинця осіб, що випадково опинилися в ній, компрометація організатора та активних учасників групи перед іншими, а згодомдокументування їхніх злочинних дій, застосування до них передбачених законом заходів. Особливо ефективна для груп неповнолітніх, що входять до ОЗГ. 11. Використання сил і засобів протидіє сторони в своїх цілях. Застосування цього прийому засноване на залученні як союзник кого-небудь з протиборчої сторони. Зазвичай це подруга неповнолітнього (у середньому 50% ефективності) або друзі (не більше 10-15% успіху). У ряді випадків, ефективно встановлення контакту з батьками, але в даний час, у зв'язку з обмеженням часу розробки, застосуються вкрай обмежена Затримання краще проводити в приміщенні, так як в цьому випадку до мінімуму зведена можливість втечі, виключаються втручання і скупчення сторонніх осіб, є більше можливостей для проведення особистого обшуку, вилучення у затриманого предметів, що мають доказове значення. Однак затримання в приміщенні має і негативні моменти: воно стає відомим сім'ї і сусідам і т.д. Успіх операції із затримання підозрюваного поза приміщення забезпечується виконанням наступних тактичних правил: 1. за підозрюваним до затримання встановлюється ретельне спостереження; 2. група захоплення повинна бути переконана за зовнішніми ознаками та одягу в особистості затримуваного; 3. зближення з затримуваних здійснюється під приводом; 4. в момент захоплення і попереднього особистого обшуку не можна вимагати від затриманого пред'явлення документів. Це може бути використано підозрюваним для застосування зброї. Операція по затриманню в організаційному відношенні завершується конвоюванням затриманих у відділ міліції, а в процесуальному -виробництвом ретельного особистого обшуку і складанням протоколу затримання та особистого огляду.
Література 1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії ВРУ 28.06.1996 р. — К.: Українська Правнича Фундація, — 2013. —128 с. 2. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод // Офіційний вісник України. — 1998. — № 13. — 270 c. 3. Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII 4. Кримінальний кодекс України : Закон України від 05.04.2001р.: - К.: Велес, 2013. – 176 с. 5. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13.04.2012 р. — Суми ТОВ «ВВП НОТІС», 2013. — 292с. 6. Постанова ВСУ № 5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» від 16 квітня 2004 р. 7. Постанова ВСУ «Про судову практику у справах про необхідну оборону» від 26 квітня 2002 р. № 1 8. Затримання особи. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sugvant.ru/zatrimannya-osobi-st-st-188−192-207−213-kpk/ 9. Затримання особи, що вчинила злочин. Підстави, ознаки й умови правомірного затримання злочинця та заподіяння йому шкоди. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.naiau.kiev.ua/tslc/books/mnp_krum_pravo_zag /Files/Lekc/T13/T13_P4.html 10. Бажанов М.І., Баулін Ю.В., Борисова В.І. // Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / М. І. Бажанов , Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; За ред. проф. М. І. Бажанова , В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 480 с. 11. Баулін Ю.В. / Право громадян на затримання злочинця / Ю. В. Баулін. - Х. : Вища шк., 1986. — 157 с. 12. Кофанов А.В., Кобилянський О.Л., Кузьмічов Я.В. та ін. // Криміналістика: питання і відповіді. Навчальний посібник / А.В. Кофанов, О.Л. Кобилянський, Я.В. Кузьмічов - К.: Центр учбової літератури, 2011. – 280 с. 13. Сабадаш В.П., Ларкін М.О. // Криміналістика. Навчальний посібник / В.П. Сабадаш, М.О. Ларкін - К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 228 с. 14. Тацій В.Я. (ред.), Пшонка В.П. (ред.), Портнов А.В. // Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 1 / О. М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін.; — X.: Право, — 2012. — 768с. 15. Тацій В.Я. (ред.), Пшонка В.П. (ред.), Портнов А.В. // Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. T. 2 / Є. M. Блажівський, Ю. M. Грошевий, Ю. М. Дьомін та ін.; — X.: Право, — 2012. — 664 с. 16. Шепітько В.Ю./ Підручник / Кол. авт.: В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін. / За ред. проф. В. Ю. Шепітька. — 4-е вид. , перероб. і доп. — Х.: Право, 2008. — 464 с.
|
