ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д. Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу. Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар. | Визначити типи речень за будовою та подати повну характеристику простих та складних речень. Підкреслити члени речення. Порівняльно-типологічне вивчення мов мало велике теоретичне значення, що давало можливість виявити структурні особливості різних конкретних мов, спільні закономірності, універсалії зіставлюваних мов у синхронії та діахронії. Характеристика:складне, сполучникове (сполучник підрядності що) складнопідрядне, головне речення: Порівняльно-типологічне вивчення мов мало велике теоретичне значення, підрядне речення: що давало можливість виявити структурні особливості різних конкретних мов, спільні закономірності, універсалії зіставлюваних мов у синхронії та діахронії, вид підрядної частини – підрядне означальне, головне речення: розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, підмет – складний. виражений іменниками, присудок – складений іменний, виражений дієсловом з іменником, означення – однорідні, узгоджені, виражені прикметниками; підрядне речення – розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними додатками та означеннями, підмет – простий, виражений прийменником, присудок – складений іменний, виражений дієсловом з іменником, означення – однорідні, узгоджені, виражені прикметниками, додатки – однорідні, прямі, виражені іменниками, обставина місця, виражена прийменником зі сполучником та іменниками; частини речення відділяються комою. Графічна схема: Лінійна схема: Типологічне та історико-типологічне дослідження різноструктурних мов набуло особливо широкого розвитку з 20-х років минулого століття. Характеристика:просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними означеннями; підмет – простий виражений іменником, присудок – складений іменний, виражений дієсловом з іменником, означення – узгоджене, виражене прикметниками, додаток – прямий, виражений іменником, обставина часу, виражена прийменником з іменником. Лінгвістичні методи в різний час по-різному і з різною метою використовувалися. Характеристика:просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними обставинами; підмет – простий, виражений іменником, присудок – простий дієслівний, виражений дієсловом, означення – узгоджене, виражене прикметником, обставина способу дії, виражена прислівниками та іменником. Так, описовий метод в епоху Відродження використовувався при укладанні логічних граматик. Характеристика:просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне; підмет – простий, виражений іменником, присудок – простий дієслівний, виражений дієсловом, означення – узгоджене, виражене прикметником, обставина часу, виражена прийменником з іменниками, обставина умови, виражена прийменником з іменником. Інакше він використовувався у психологічних школах двадцятого сторіччя. Характеристика:просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, підмет – простий, виражений займенником, присудок – простий дієслівний, виражений дієсловом, означення – узгоджені, виражені прикметником та числівником, додаток – прямий, виражений іменником. Ще інакше – в ареальній (географічній) лінгвістиці. Характеристика:просте, розповідне, неокличне, односкладне, поширене, неповне, пропущено підмет та присудок, обставина способу дії, виражена прислівником, обставина місця, виражена прийменником з іменником, означення – узгоджене, виражене прикметниками. Формувалися окремі лінгвістичні дисципліни. Характеристика:просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, підмет – простий, виражений іменником, присудок – простий дієслівний, виражений дієсловом, означення – узгоджені, виражені прикметниками. Опис молодограматиками діалектів привів до виникнення нової лінгвістичної дисципліни – діалектології і розвитку експериментальної фонетики з використанням різних приладів і ще більш досконалої апаратури, що записує живу мову (палатографія, дзеркало, фотографія, мікро-фотозйомка, спектрографія, рентген, томографи, кімографи, осцилографи, рентгенокінозйомка, магнітофон та інші), що надало можливість наочно представити живу мову, аналізувати її. Характеристика:складне, сполучникове (2 сполучники підрядності що), складнопідрядне, головне речення: Опис молодограматиками діалектів привів до виникнення нової лінгвістичної дисципліни – діалектології і розвитку експериментальної фонетики з використанням різних приладів і ще більш досконалої апаратури, перше підрядне речення: що записує живу мову (палатографія, дзеркало, фотографія, мікро-фотозйомка, спектрографія, рентген, томографи, кімографи, осцилографи, рентгенокінозйомка, магнітофон та інші), друге підрядне речення: що надало можливість наочно представити живу мову, аналізувати її; вид підрядної частини: 1 – підрядне означальне, 2 – підрядне означальне; речення із послідовною підрядністю; головне речення – розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними додатками, підмет – простий, виражений іменником, присудок – складений іменний, виражений дієсловом з іменником, означення – узгоджені, виражені прикметниками, додатки – прямі, виражені іменниками, обставина умови, виражена прийменником з іменником; 1 підрядна частина – розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними додатками, підмет – простий, виражений прийменником, присудок – простий, виражений дієсловом, означення – узгоджене, виражене прикметником, додатки – однорідні, прямі, виражені іменниками; 2 підрядна частина – розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками, підмет – простий, виражений прийменником, присудки – однорідні, складені іменні, виражені дієсловами та іменниками, означення – узгоджене, виражене прикметником, обставина способу дії, виражена прислівником; частини речення відділяються комою. Графічна схема: Лінійна схема: Експеримент проводився і без приладів та апаратів, шляхом самоспостереження власної мови на слух і від інформантів. Характеристика:просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними обставинами, підмет – простий, виражений іменником, присудок – простий дієслівний, виражений дієсловом, однорідні обставини способу дії, виражені прийменниками зі сполучниками та іменниками, означення – узгоджене, виражене прикметником. На початку двадцятого століття представники ареальної (географічної) лінгвістики почали розглядати окрему мову як «пучок ізоглос», і це покликало до життя лінгвістичну географію, що характеризувалася сукупністю прийомів збору, обробки та інтерпретації діалектного матеріалу того чи іншого говору з урахуванням поширення діалектних рис на окремій території (бесіда з інформантом, анкетування, картографування, укладання лінгвістичних карт і діалектологічних атласів тощо). Характеристика:складне, сполучникове (сполучник сурядності і та сполучник підрядності що), складносурядне із пядрядністю,головне речення: На початку двадцятого століття представники ареальної (географічної) лінгвістики почали розглядати окрему мову як «пучок ізоглос»; сурядна частина: і це покликало до життя лінгвістичну географію, підрядна частина: що характеризувалася сукупністю прийомів збору, обробки та інтерпретації діалектного матеріалу того чи іншого говору з урахуванням поширення діалектних рис на окремій території (бесіда з інформантом, анкетування, картографування, укладання лінгвістичних карт і діалектологічних атласів тощо): вид сурядної частини – сурядне зіставне, вид підрядної частини – підрядне означальне; головне речення – розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, підмет – простий, виражений іменником, присудок – складений дієслівний, виражений дієсловами, означення – узгоджені, виражені прикметниками та числівником, обставина часу, виражена прийменником з іменником, додаток – прямий, виражений іменником; сурядна частина – розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, підмет – простий, виражений вказівною часткою, присудок – складений іменний, виражений дієсловом з іменником, означення – узгоджене, виражене прикметником, додаток – прямий, виражений іменником; підрядна частина – розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними додатками, підмет – простий, виражений прийменником, присудок – простий дієслівний, виражений дієсловом, додатки – прямі, виражені іменниками, означення – узгоджені, виражені прикметниками, обставина умови, виражена прийменником з іменниками; частини речення відділяються комою. Графічна схема: Лінійна схема: Дані лінгвістичної географії широко використовуються і сучасним порівняльно-історичним мовознавством. Характеристика:просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними означеннями; підмет – простий, виражений іменником, присудок – простий дієслівний, виражений дієсловом, означення – узгоджені, виражені прикметниками, обставина міри і ступеня, виражена прислівником. Поглиблюється діалектологічна теорія, удосконалюються методики лінгвогеографії, автоматизація лінгвістичного картографування. Характеристика:складне, безсполучникове, засобом зв'язку предикативних частин є інтонація переліку, що виражає логічну однорідність, складається з двох предикативних частин: 1 частина – Поглиблюється діалектологічна теорія, 2 частина – удосконалюються методики лінгвогеографії, автоматизація лінгвістичного картографування; між предикативними частинами складного безсполучникового речення єднальні відношення (перелік сумісних явищ), предикативні частини з'єднані між собою, крім інтонації, співвідношенням способових (дійсний спосіб) форм дієслів — присудків: 1 частина – розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, підмет – простий, виражений іменником, присудок – простий дієслівний, виражений дієсловом, означення – узгоджене, виражене прикметником; 2 частина – розповідне, неокличне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними підметами, підмети – прості, виражені іменниками, присудок – простий дієслівний, виражений дієсловом, означення – узгоджене, виражене прикметником, додатки – прямі, виражені іменниками; частини речення відділяються комою. Графічна схема: Лінійна схема: |