Значення перекладу - формування славянської літ-ри. Переклад християнської літератури в Індії та на Сході На поч.. 19 ст. В.Кері та Дж. Маршман відправились в Індію, вивчили індійські мови, які мали писемність. З допомогою друкаря В.Уорда вони випустили переклади Біблії майже на 40 мовах. А.Джадсон в 1817р. їде в Бірму і починає перекладати Біблію на бірмську мову. Р.Моррісон під страхом смертної кари перекладав Біблію на китайську мову. В 1814р. одна частина вже була готова.. Сьогодні Біблія доступна майже на 500 мовах Азії. Біблія. Англ., франц, словянські переклади християнської літ-ри. Біблія створювалась 1600 до н.е. – 98 н.е. Написана єврейською мовою. Складається з 66 книг, 1100 глав, містить 33 тисячі віршів. Христ.біблія склад з 2х частин – Старого та Нового заповіту. В міру поширення Біблії зростала необхідність її перекладу. Начать рассмотрение переводов Библии на английский язык целесообразно с XIV в., а именно с переводов, выполненных теологом Джоном Уиклифом (1324—1384). В 1380 г. он принимается за перевод Библии на английский язык. Большая часть Ветхого Завета будет переведена Николасом Херефордом и Джоном Пурвеем. Перевод Библии на английский язык, выполненный под руководством Уиклифа, несмотря на все свое несовершенство, знаменует определенную веху в истории перевода: он был первым полным переводом Священного Писания на народный язык. Этот перевод не только заложил основы английского библейского языка, но и послужил развитию английской прозы в целом. Уїльям Тиндейл – начал в 1523г.- в 1535 закончил Майлес Ковердейл. Ніколас Херфорд Джон Первей; Р.Етьєн В IX в. осуществляется перевод Библии на славянский язык Кириллом и Мефодием. Переклад Біблії грецькою мовою. Всюди де християнство ставало офіційною релігією, були необхідні переклади Біблії. Новий заповіт написаний грецькою мовою. Перший переклад Старого Заповіту на грецьку – 3ст.до н.е. – Септуагінта. Здійснений 72 перекладачами (яких відібрав Єліазар, першосвященник Єрусалима) за наказом царя Птоломея, який жадав зібрати в своїй бібліотеці всі книги грецькою, або перекладені на грецьку. Сам переклад виконувався представниками єврейської діаспори – александрійцями. Болгарія Щодо більшості перекладів 11-15 ст неможливо точно встановити – виконані вони в Болгарії чи на Русі. Велика к-ть болгарських перекладів стала невідємною частиною літератури Русі. Християнство було прийнято у 865р., з того часу точилася боротьба між грецькою церквою та латинським духовенством. Тоді і почались переклади християнської літератури. 893 – «Повчальне євангеліє» - переклад біблійних текстів грека Константина. Йому ж належить перша релігійна поезія та перша хроніка. Переклав «Чотири слова проти аріан»(906) 9ст – Іоанн Дамаскін, переклав складну працю «Точний виклад православної віри» Найбільшим культурним центром був двір царя Сімеона, де він зібрав вчених та перекладачів. Клімент Охрідський (учень Кирила та Мефодія) автор «Життя» про братів, перекладав візантійські релігіозні твори, необхідні для функціонування церкви. 10ст – Золотий вік болгарської літ-ри, в період завоювання Візантією. Після повернення незалежності літ-ра повернулась на попередній рівень. Значення перекладу - формування славянської літ-ри. Переклад 11-17 ст на Русі став фактором формування в.о.с.л. Також значним був вплив на духовний розвиток. Провідним засобам перекладу до 18 ст. був дослівний переклад, дуже близький до тексту оригіналу. Відомим був і переклад-переказ. Внаслідок численного переписування, рукописи значно змінювались, тому важко встановити їх близькість до тексту оригіналу. В 16 ст зростає потреба редагування богословських книг, так зявляються перші теоретичні засади, чому завдячуємо діяльності Максима Грека. До 17ст. так і не сформувалося єдиного перекладацького центру зі своїм підходом та традиціями. В 17ст провідними мовами з яких здійснюється переклад стають польська та латинь. 27. Дмитро Герасимов(1465-1530, Новгород) Знав латину, німецьку, італійську та древньогрецьку. Це привело його на службу «наказним толмачем», часто бував у відрядженнях, в т.ч. і в Римі. Переклав латинську граматику Доната; літургійні, анти іудейські книги де Ліри і Самуііла Євреіна. Працював над створенням повного біблійного кодексу разом з монахом Веніаміном. Максим Грек Образование получил в Италии, обладал большой библиотекой. В 1518 прибыл в Москву в составе греческого посольства. ОН не знал ни церковнославянского, ни какого либо другого славянского язика, поэтому ему пришлось учить их на месте. Зато знал латынь и итальянский. Переводческой деятельностью заниматься начал еще в Италии. Все переводы – с греческого, и лиш один – с латыни. «Толковая Псалтырь», Симеон Метафраст, Василий Великий Его словарь – «Толкование именам по алфавиту». Множество своих починений, большое значение уделял грамматике. Єпифаний Славинецкий Місце народження невідоме, жив в Києво-Печерському монастирі, звідки був запрошений в Москву для викладання грецької та латинської. Перекладав наукову літературу (редагував «Космографію», 1657-58 – А.Візілій – праця по анатомії) 1674 – приступає до перекладу Біблії, за замовленням Собору руських архієреїв, але встигає перекласти лише частину 1642 – складає перший лексикон. Більшість праць так і не були надруковані, тому важко судити про їх поширеність. 30. Симеон Полоцький(1629-80) Закінчив Києво-Могилянську колегію, навчався за кордоном, зробив внесок в поезію, драматургію, педагогіку; книговидавнича діяльність. Віршовий переклад Псалтирі на руську (словенську) = одна з найвидатніших праць. Книга вийшла в 1680, тираж – 1200. |