ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Поняття та ознаки доменного імені

ДОМЕННЕ ІМ’Я

Поняття та ознаки доменного імені

Структура та класифікація доменних імен

Реєстрація та зміст прав на використання доменних імен

Поняття та ознаки доменного імені

У сучасному світі все більшої популярності набуває мере­жа Інтернет. Безсумнівно, сучасний розвиток комп'ютерних технологій, легкий та швидкий доступ до мережі за допомогою різноманітних технологій та пристроїв, а також такі переваги мережі, як швидкість обміну інформацією, можливість за ко­роткий час знайти потрібну інформацію чи розмістити оголо­шення зумовлюють зростання кількості користувачів мережі та значення Інтернету для життєдіяльності кожної людини, для розвитку та успішного функціонування юридичних осіб. Традиційними засобами індивідуалізації у суспільстві для людини є, зокрема, її ім'я, прізвище, псевдонім, для юридич­них осіб — комерційне (фірмове) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг) тощо. Розвиток мережі Інтернет зумовлює появу ще одного засобу індивідуалізації — доменного імені.

Наприклад, Ю. Вацковський доменне ім'я визначає як унікальне буквене, цифрове, символьне позначення або ком­бінацію таких позначень, яке зареєстроване в переліку домен­них імен відповідно до правил, установлених Організацією з

Чинне законодавство України визначає домен як:

ім'я, що використовується для адресації комп'ютерів і ресурсів в Інтернеті (Закон України «Про охорону прав назнаки для товарів і послуг»);

частину ієрархічного адресного простору мережі Інтер­нет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговуєтьсягрупою серверів доменних імен та централізовано адміністру­ється (Закон України «Про телекомунікації»);

частину адресного простору в мережі Інтернет, призна­чену для ідентифікації комп'ютера або групи комп'ютерів(Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних»);

частину ієрархічного адресного простору «НеаНЬКеІ», яка має унікальну назву, що її ідентифікує, та обслугову­ється центральним вузлом (наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Положення про Галу­зеву інформаційно-телекомунікаційну систему МОЗ України «НеаНЬМеІ»).

Ці визначення мають на меті ідентифікацію частини інфор­маційного простору та не розкривають всієї багатоаспектності значення доменних імен як особливих засобів індивідуалі­зації у мережі Інтернет. Разом із цим, вироблення єдиного підходу до визначення доменного імені з урахуванням його характеристик як об'єкта права створило б можливість част­ково розв'язати суперечки, що виникають при конфліктах доменних імен з іншими засобами індивідуалізації фізичних та юридичних осіб.

Як зауважує І. Жилінкова, в юридичній літературі вироб­лено дві протилежні позиції щодо правової природи доменних імен. Перша точка зору, якої дотримуються, наприклад, В.О. Калятін, В.Б. Наумов, Ю.Л. Німець і А.Г. Серго, по­лягає тому, що доменні імена є новим засобом індивідуалізації з особливим правовим режимом* Інша думка, яку поділяють, наприклад, С.О. Бабкін, З.Ю. Мілютін, В.І. Скіба, полягає в тому, що доменне ім'я не є самостійним засобом індивідуалі­зації, об'єктом інтелектуальної власності і прирівнюється до телефонного номера або поштової адреси. На користь кожної з висловлених позицій дослідники наводять вагомі аргументи.

Не висловлюючись категорично на користь тієї чи іншої думки, слід звернути увагу, що доменне ім'я в деяких випад­ках може бути ніяк не пов'язане із засобами індивідуалізації конкретної особи або продукції. Разом із цим, як слушно заува­жує В. Буличьов, слід враховувати, що доменне ім'я в певних випадках може, по суті, трансформуватися в позначення, що виконує функції товарного знака, формально до них не на­лежачи, і в цій ситуації в межах конкретного спірного право-відношення доменне ім'я можна віднести до такого об'єкта інтелектуальної власності, як товарний знак.

Але в інших, коли назвою домену обирається ім'я, прізвище чи псевдонім фізичної особи, або комерційне (фірмове) найме­нування юридичної особи чи словесний вираз її торговельної марки (знака для товарів та послуг), доменне ім'я можна розглядати не лише як засіб ідентифікації частини інформа­ційного простору, а й як засіб індивідуалізації інформаційних ресурсів фізичних та/або юридичних осіб, що має похідний характер. У такому випадку вбачається, що похідний характер цього специфічного засобу індивідуалізації зумовлений його ідентичністю до первинних засобів індивідуалізації (імені, прізвища, псевдоніму фізичної особи, найменування, позна­чення юридичної особи тощо). У цій ситуації ми не розглядаємо випадки, коли ресурс уперше ідентифікується в мережі Ін-тернет, а потім отримує свого «двійника» у реальному житті. В цій ситуації такий засіб індивідуалізації, як доменне ім'я, не має похідного характеру.

Оминаючи своєю увагою питання щодо правового режиму доменних імен, кваліфікації їх як об'єктів права інтелекту­альної власності, законодавець створює умови для зловжи­вання правами на доменне ім'я, та складність для вирішення суперечок у суді у випадках конфлікту прав на доменні імена з правами на інші засоби індивідуалізації.

Характеризуючи доменне ім'я як засіб індивідуалізації, слід звернути увагу на основні характерні риси доменного імені,якими є:

ідентифікація масиву сторінок у глобальній мережі — оскільки сторінки в межах одного доменного імені, як правило, взаємопов'язані, пошук будь-якої сторінки на домені можливий із «домашньої сторінки» домену;

втілення в буквеному або цифровому позначенні, аотже, збіг зі словами у деяких мовах, іменами і т.п.;

використання на підставі реєстрації, здійснюваної недержавними організаціями в різних країнах у всьому світі(М. Дмитрик);

нематеріальний характер доменних імен проявля­ється в тому, що вони існують тоді та оскільки існує вірту­альна мережа Інтернет. При цьому нематеріальний характер доменних імен проявляється в тому, що доменне ім'я не має матеріального втілення, його цінність зумовлена не його фі­зичними характеристиками, а здатністю викликати потрібні асоціативні враження (Р. Майданик);

особлива об'єктивна форма вираження доменного імені, яка відображає особливість його фізичного уявленняв мережі Інтернет, у першу чергу, в електронному вигляді.Також воно має ознаку необмеженості в просторі і можливість одночасного використання необмеженим колом осіб (Р. На-горний);

виключний характер доменного імені означає, що у світі не може існувати одночасно двох тотожних повноціннофункціонуючих доменних імен. Основна цінність доменного імені полягає в його унікальному символьному позначенні.За рахунок використання в доменних іменах назв, що легко запам'ятовуються або відомих термінів, товарних знаків мож­на істотно полегшити доступ до інформації, розміщеної на цьому домені. Домен, таким чином, виступає своєрідною «назвою»інформації. Прості для запам'ятовування та унікальні через свою неповторність, вони набули значення засобу комерційноїіндивідуалізації, чому сприяла можливість використовувати як такі імена будь-які слова, пов'язані за значенням зі здійснюва­ною діяльністю. Але унікальність доменного імені викликає і проблеми в його використанні, оскільки доменне ім'я стає оди­ничним ресурсом, у володінні яким можуть бути зацікавлені відразу кілька осіб. Кожне доменне ім'я в загальносвітовомумасштабі може бути надане тільки один раз, наслідком чого є ряд правових проблем (М. Дмитрик);

міжнародний характер використання доменних імен, який не може бути обмежений кордонами певної країни. За­значена характеристика зумовлена тим, що використання доменного імені неможливо обмежити кордонами країни; всилу міжнародного характеру мережі Інтернет доменні імена призначені для потенційної можливості бути використанимиз будь-якої точки земної кулі, де є доступ до мережі Інтернет;

особлива комерційна цінність. Нині у світі існує цілий ринок доменних імен, де останні досить часто продаються завельми великі гроші. Як стверджують С. Дмитрієв і О. Рузакова, крім функцій адресації в Інтернеті доменні імена вико­нують функції, аналогічні функціям товарних знаків. Основна вартість Інтернет-компанії складається з її престижу, тобто «goodwill». «Goodwill» — це умовна вартість ділових зв'язків, нематеріальних активів, престиж торгової марки, стійка клієнтура, репутація тощо. Він з'явлється внаслідок зростання репутації компанії серед клієнтів протягом багатьох років ідає змогу отримати доходи, що перевищують доходи, одержані при його відсутності. Ооосітеїіі Інтернет-компанії безпосередньо об'єктивувався в її доменному імені, оскільки саме воно є сполучною ланкою між компанією і клієнтами. Тому доменні імена сайтів, що добре зарекомендували себе, мають високу вартість і часто є об'єктами купівлі-продажу (С. Дмитрієв).

Усе викладене дозволяє підтримати точку зору І. Жилінкової про те, що доменні імена за своєю природою найбільшою мірою співвідносні з категорією прав, що належать до інсти­туту засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.

Отже, доменне ім'я можна визначити як засіб ідентифікації певного інформаційного ресурсу в мережі Інтернет, який за певних умов є похідним засобом індивідуалізації фізичних та юридичних осіб у мережі Інтернет.