ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Траєкторія та її елементи.

Траєкторієюназивається крива лінія, яка описується центром тяжіння кулі у польоті.

Куля при польоті у повітрі піддана дії двох сил: сили тяжіння і сили опору повітря. Сила тяжіння примушує кулю поступово знижатись, а сила опору повітря безперервно уповільнює рух кулі і хоче перевернути її. В результаті дії цих сил швидкість кулі поступово зменшується, а її траєкторія являє собою за формою нерівномірно зігнуту криву лінію.

Опір повітря польоту кулі викликається тим, що повітря є упруге середовище, тому на рух у цьому середовищі затрачається частина енергії кулі.

Сила опору повітря викликається трьома основними причинами: тертя повітря, утворенням завихрень та утворенням балістичної хвилі.

Частки повітря, які торкаються кулі, що рухається, утворюють тертя і зменшують швидкість польоту кулі.

Прилягаючий до поверхні кулі шар повітря в якому рух частин змінюється від швидкості кулі до нуля, називається кордонним шаром. Цей шар повітря, відривається від поверхні кулі і не встигає відразу ж зімкнутися за її донною частиною.

За донною частиною кулі виникає розряджений простір в наслідок чого з`являється різниця тисків на головній та донній частині. В наслідок цього виникає сила, яка направлена в сторону, повернутою відносно руху кулі та зменшуючи швидкість її польоту. Частини повітря які прямують заповнити розрядження, яке виникло за кулею, викликають завихрення.

Куля при польоті зіштовхується з частинами повітря і примушує їх коливатись. В наслідок цього перед кулею підвищується тиск повітря і створюються звукові хвилі. Тому політ кулі супроводжується характерним звуком. При швидкості польоту кулі, меншій швидкості звуку, утворення цих хвиль впливає на її політ, так як хвилі розповсюджуються швидше швидкості польоту кулі. При швидкості польоту кулі, більшої швидкості звуку, від набігання звукових хвиль одна на іншу виникає хвиля сильно ущільненого повітря - балістична хвиля, яказатримує швидкість польоту кулі, так як куля тратить частину своєї енергії на утворення цієї хвилі.

Сила тиску порохових газів (сила віддачі) та сила опору віддачі (упор приклада, рукоятки, центр ваги зброї і т.і.) розташовані не на одній прямій й направлені у протилежні сторони. Вони створюють пару сил, під дією якої ствол відхиляється доверху. Величина відхилення дульної частини ствола даної зброї тим більша, чим більше плече цієї пари сил.

Крім того, при пострілі ствол зброї здійснює коливальний рух - вібрує. У результаті вібрації дульна частина ствола у момент вильоту кулі може також відхилитися від початкового положення у любому напрямку (доверху, донизу, праворуч, ліворуч). Величина цього відхилення збільшується при неправильному використанні упору для стрільби, забруднення зброї і т.п.

У автоматичної зброї, що має газовідвідний отвір у стволі, в результаті тиску газів на передню стінку газової камори дульна частина ствола зброї при пострілі декілька відхиляється в сторону, протилежну розташуванню газовідвідного отвору.

Поєднання впливу вібрації ствола, віддачі зброї та інших причин призводить до утворення кута між напрямком осі каналу ствола до пострілу і її напрямком у момент вильоту кулі з каналу ствола; цей кут називається кутом вильоту.

Вплив кута вильоту на стрільбу у кожної одиниці зброї усувається при приведенні її до нормального бою. Однак при порушенні правил прикладання зброї, використання упору, а також правил догляду за зброєю і її збереження змінюються величина кута вильоту та бій зброї. Для забезпечення однаковості кута вильоту й зменшення впливу віддачі на результати стрільби необхідно точно дотримуватись прийомів стрільби та правил догляду за зброєю, вказаних у настановах зі стрілецької справи.

З метою зменшення шкідливого впливу віддачі на результати стрільби у деяких зразках зброї (наприклад, автомат Калашникова) застосовуються спеціальні пристрої - компенсатори. Гази, що виходять з каналу ствола, вдаряючись об стінки компенсатора, декілька опускають дульну частину ствола ліворуч та донизу.

Величина сили опору повітря залежить від швидкості польоту, форми і калібру кулі, а також від її поверхні й щільності повітря.

Сила опору повітря збільшується зі зростанням швидкості польоту кулі, її калібру і щільності повітря .

При понадзвукових швидкостях польоту кулі, коли основ­ною причиною опору повітря є утворення ущільнення повітря перед головною частиною (балістичної хвилі), вигідні кулі з подовженою гостроконечною головною частиною.

Чим гладкіше поверхня кулі, тим менше сила тертя і сила опору повітря.

Різноманітність форм сучасних куль багато в чому визначається необхідністю зменшити силу опору повітря.

Під дією початкових збурень (поштовхів) в момент вильоту кулі з каналу ствола між віссю кулі та дотичною до траєкторії утворюється кут (б) і сила опору повітря діє не повздовж осі кулі, а під кутом до неї, намагаючись не тільки уповільнити рух кулі, але й перевернути її

Для того щоб куля не переверталась під дією сили опору повітря, їй надають з допомогою на­різів в каналі ствола швидкий обертовий рух. Наприклад, при пострілі з автомата Калашникова швидкість обертання кулі в момент вильоту з каналу ствола близька до 3000 обертів за секунду.

При польоті кулі, яка швидко обертається в повітрі, відбуваються наступні явища. Сила опору повітря намагається повернути кулю головною частиною догори і назад.

Повільний конічний рух кулі.

Але головна частина кулі в результаті швидкого обертання згідно властивості гіроскопа намагається зберегти надане положення і відхилитись не вгору, а декілька в сторону свого обертання під прямим кутом до напрямку дії сили опору повітря, тобто праворуч. Як тільки головна частина кулі відхилиться праворуч, зміниться напрямок дії сили опору повітря - вона намагається повернути головну частину кулі праворуч і назад, але поворот головної частини кулі відбудеться не праворуч, а донизу і т.д. Так як дія сили опору повітря безперервна, а напрямок її відносно кулі змінюється з кожним відхиленням осі кулі, то головна частина кулі описує окружність, а її вісь — конус з вершиною у центрі тяжкості відбувається так званийповільний конічний, абопрецесійний, рух, і куля летить головною частиною вперед, тобто ніби слідкує за зміною кривизни траєкторії

Вісь повільного конічного руху декілька відстає від дотичної до траєкторії (розташовується вище останньої). Значить, куля з потоком повітря зіштовхується більше нижньою частиною, і вісь повільного конічного руху відхиляється в сторону обертання (праворуч при правій нарізці ствола). Відхилення кулі від площини стрільби в сторону її обертання називається деривацією .

Таким чином, причинами деривації є: обертовий рух кулі, опір повітря і пониження під дією сили тяжіння дотичної до траєкторії. При відсутності хоча б однієї з цих причин деривації не буде.

У таблицях стрільби деривація дається як поправка напрямку в тисячних. Однак при стрільбі зі стрілецької зброї величина деривації незначна (наприклад на відстані 500 м вона не перевищує 0,1 тисячної) і її вплив на результати стрільби практично не враховуються.

Для вивчення траєкторії кулі прий­няті наступні визначення :

Центр дульного зрізу ствола називаєтьсяточкою вильоту. Точка вильоту є початком траєкторії.

Горизонтальна площина, яка проходить через точку вильоту, називається горизонтом зброї. На кресленнях, які зображають зброю та траєкторію збоку, горизонт зброї має вигляд горизонтальної лінії. Траєкторія двічі пересікає горизонт зброї: в точці вильоту і в точці падіння.

Пряма лінія, яка є продовженням осі каналу ствола наведеної зброї, називаєтьсялінією підвищення.

Вертикальна площина, яка проходить через лінію підвищення, називається площиною стрільби.

Кут, утворений між лінією підвищення і го­ризонтом зброї, називаєтьсякутом підвищення (<р).

Якщо цей кут від’ємний, то він називається кутом схилення (зниже­ння).

Пряма лінія, яка є продовженням осі каналу ствола в момент вильоту кулі, називаєтьсялінією кидання.

Кут, утворений між лінією кидання і горизонтом зброї, називаєтьсякутом кидання (Оо).

Кут, утворений між лінією підвищення і лінією кидання, називаєтьсякутом вильоту (у).

Точка пересікання траєкторії з горизонтом зброї називаєтьсяточкою падіння.

Кут, утворений між дотичною до траєкторії в точці падіння і горизонтом зброї, називаєтьсякутом па­діння (6с).

Відстань від точки вильоту до точки падіння називаєтьсяповною горизонтальною дальністю (X).

Швидкість кулі в точці падіння називається кінцевою швидкістю (Уу).

Час руху кулі від точки вильоту до точки падіння називаєтьсяповним часом польоту (Т).

Найвища точка траєкторії називаєтьсявершиною траєкторії.

Найкоротша відстань від вершини траєкторії до го­ризонту зброї називається висотоютраєкторії (У). Частина траєкторії від точки вильоту до вершини називається східною віткою; частина траєкторії від вершини до точки падіння називається низхідною віткою траєкторії.

Точка на цілі чи поза нею, в яку наводиться зброя, називається точкою прицілювання (наводки).

Пряма лінія, яка проходить від ока стрільця через се­редину прорізу прицілу (на рівні з її краями) і вер­шину мушки в точку прицілювання, називаєтьсялінієюприцілювання.

Кут, утворений між лінією підвищення і лінією прицілювання, називається кутомприцілювання (а).

Кут, утворений між лінією прицілювання і горизонтом зброї, називаєтьсякутом місця цілі (e). Кут місця цілі рахується додатним (+), коли ціль вище горизонту зброї, і від’ємним (—), коли ціль нижче горизонту зброї. Кут місця цілі може бути визначеним за допомогою приладів чи по формулі тисячної,

де e — кут місця цілі в тисячних;

В—перевищення цілі над горизонтом зброїв мет­рах;

Д — дальність стрільби в метрах.

Відстань від точки вильоту до пересічення траєкторій з лінією прицілювання називаєтьсяприцільною дальністю (Д_п).

Найкоротша відстань від любої точки траєкторії до лінії прицілювання називаєтьсяперевищенням траєкторії над лінією прицілювання.

Пряма, яка з’єднує точку вильоту з ціллю, називаєтьсялінією цілі. Відстань від точки вильоту до ціліполінії цілі називаєтьсядальністю нахилу. При стрільбі прямою наводкою лінія цілі практично співпадає з лінією прицілювання, а дальність нахилу — з прицільною дальністю.

Точка пересічення траєкторії з поверхнею цілі (землі, перешкоди) називаєтьсяточкою зустрічі.

Кут, утворений між дотичною до траєкторії і дотичною до поверхні цілі (землі, перешкоди) в точці зустрічі, називаєтьсякутом зустрічі (m). За кут зустрічі приймається менший із суміжних кутів, який вимірюється від 0 до 90°.

Траєкторія кулі в повітрі має наступні властивості:

Ø низхідна вітка коротша й більш крута ніж східна;

Ø кут падіння більший ніж кут кидання;

Ø кінцева швидкість кулі менше початкової;

Ø найменша швидкість польоту кулі при стрільбі під великими кутами кидання; — на низхідній вітці траєкторії, а при стрільбі під невеликими кутами кидання — в точці падіння;

Ø час руху кулі по східній вітці траєкторії менше, ніж по низхідній;

Ø траєкторія кулі, яка обертається внаслідок пониження кулі під діями сили тяжіння та деривації пред­ставляє собою лінію подвійної кривизни.