Методика складання балансу. Метою складання балансу є надання користувачам інформації про фінансовий стан банку. Баланс надає можливість визначити склад, структуру та ліквідність активів банку, наявність власного і залученого капіталу. На підставі даних Балансу можна обчислити сукупність економічних показників та фінансових коефіцієнтів. В основу балансового звіту закладено основне рівняння бухгалтерського обліку, що відображає взаємозв’язок між активами, зобов’язаннями та власним капіталом: Активи = Зобов’язання + Капітал У звіті «Баланс» активні та пасивні рахунки згруповані у статті за економічним змістом та в порядку зменшення ліквідності. Банки України складають як квартальний, так і річний звіт «Баланс». Звіт «Баланс» складається за показниками сальдо рахунків бухгалтерського обліку на кінець останнього дня звітного періоду (кварталу, року). Додаток А. Квартальний звіт «Баланс» банку містить дані за станом на кінець поточного кварталу та порівняльні дані за станом на кінець попереднього фінансового року. Форма квартального звіту «Баланс» загалом подібна до річної форми цього звіту. Додаток Б. В активах річного звіту, на відміну від квартального, відсутні статті, в яких розкривається інформація про резерви під знецінення коштів в інших банках, кредитів, цінних паперів, інші фінансові активи, резерви під зменшення корисності інвестицій в асоційовані і дочірні компанії, що утримуються з метою продажу. У зобов’язаннях річного звіту «Баланс», кошти юридичних і фізичних осіб об’єднані в одну статтю — кошти клієнтів. Окрім цього, у квартальному звіті «Баланс», на відміну від річного, по окремих статтях розкривається інформація про активи і зобов’язання в іноземній валюті. Окрім квартального та річного звіту «Баланс», банки України складають і подають Національному банку України такі баланси, як: форма № 1Д баланс банку (щоденна); форма № 10 оборотно-сальдовий баланс банку (місячна). Щоденний баланс банку (форма № 1Д) передбачає надання інформації за залишками за балансовими рахунками, рахунками доходів та витрат і за позабалансовими рахунками та формування банками зведеної інформації в розрізі кодів валют та кодів країн з урахуванням філій, що розташовані на території України та за її межами. Баланс активів і пасивів формується за даними рахунків класів 1 — 5 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. У балансі, що складається за формою № 1Д, активні та пасивні рахунки відображаються окремо в чіткій послідовності за балансовими рахунками — у розрізі рахунків четвертого порядку, груп, розділів та за позабалансовими рахунками — у розрізі рахунків четвертого порядку та груп. Рахунки класу 8 до балансу не включаються. Контрактивні рахунки в активах та контрпасивні рахунки в пасивах відображаються з протилежним знаком і зменшують відповідні статті за групами та розділами. Оборотно-сальдовий баланс банку (форма № 10) передбачає надання інформації за оборотами та вихідними залишками за балансовими рахунками, рахунками доходів і витрат та позабалансовими рахунками за звітний місяць і формування банками зведеної інформації в розрізі кодів валют та кодів країн з урахуванням філій, що розташовані на території України та за її межами. Баланси банку за формами № 1Д та № 10 відносяться до статистичної, а не фінансової звітності і питання, пов’язані з їх складанням і поданням до НБУ регулюються Правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затвердженими постановою Правління НБУ від 19.03.2003 р. № 124. У банках опрацювання облікової інформації здійснюється майже повністю в автоматизованому режимі з використанням комп’ютерних технологій (автоматизована банківська система). Базовою підсистемою автоматизованої банківської системи є підсистема «Операційний день банку»(ОДБ), упровадження якої для всіх установ банків є обов’язковим. Приклад. У відомості, а потім і в балансі контрактивні рахунки показують на стороні активних рахунків зі знаком мінус (в дужках), а контрпасивні — на стороні пасивів також зі знаком мінус. Контрарні рахунки розміщені нижче балансових рахунків, до яких вони є регулювальними. В оборотно-сальдовій відомості наведено окремо дебетові та кредитові обороти за всіма бухгалтерськими рахунками за 31 грудня, а також показано залишки за рахунками на кінець дня 31 грудня. Залишки (сальдо) за активними рахунками на кінець дня 31 грудня обчислюються за такою методикою: Дебетові залишки за рахунками на початок дня 31 грудня (дані переносять з попереднього щоденного балансу за 30 грудня) + Дебетові обороти за рахунками за 31 грудня – Кредитові обороти за рахунками за 31 грудня. Залишки (сальдо) за пасивними рахунками обчислюються за формулою: Кредитові залишки за рахунками на початок дня 31 грудня (переносяться з попереднього щоденного балансу) + Кредитові обороти за рахунками за 31 грудня – Дебетові обороти за рахунками за 31 грудня. У відомості передбачено підрахування проміжних підсумків за класами рахунків. Сальдова відомість є фрагментом оборотно-сальдової відомості. На відміну від оборотно-сальдової відомості вона показує тільки залишки за бухгалтерськими рахунками на кінець дня. Оборотно-сальдова відомість виконує контрольну функцію за точністю реєстрації та повноти відображення в обліку господарських операцій банку. Оборотно-сальдову відомість ще називають перевірним балансом. Контроль проводиться шляхом досягнення двох типів рівностей. Перша рівність: загальна сума дебетових оборотів за рахунками має дорівнювати загальній сумі кредитових оборотів за рахунками. Друга рівність: загальна сума сальдо за дебетовими рахунками повинна дорівнювати загальній сумі сальдо за кредитовими рахунками. |