МегаПредмет

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.


Отёска стен и прирубка косяков Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.


Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Принципи криміналістики як виду діяльності практичної





принцип законності; принцип пріоритету закону над рекомендаціями; принцип зв'язку науки і практики; принцип раціональної організації розслідування, побудови і перевірки версій, криміналістичної реконструкції; принцип творчого підходу до вирішення практичних завдань тощо.

 

3.Об’єкти криміналістичного вивчення та їх сутність.

Кожна наука має свої безпосередні об’єкти вивчення. Для криміналістики і всієї групи кримінально-правових наук таким загальним об’єктом дослідження є система, що складається з двох частин, або підсистем:

1)злочинність як сукупність злочинів різного виду, злочинна діяльність;

2)сфера кримінально-правової боротьби зі злочинністю як діяльність по виявленню, розкриттю, розслідуванню, судовому розгляду і попередженню злочинів.

Дослідження такого об'єкта криміналістики, як злочинність вимагає розробки криміналістичної характеристики різних видів злочинів на основі узагальнення їх типових ознак (слідів), вивчення і систематизація яких необхідні для ефективного виявлення, розкриття і попередження злочинів.

Дослідження іншого об'єкта криміналістики — сфери кримінально-правової боротьби зі злочинністю передбачає вивчення:

1) кримінального законодавства;

2) законодавства, що регулює відношення у сфері боротьби зі злочинністю (Кримінально-процесуального кодексу України (надалі — КПК), законів України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність» та ін.);

3) діяльності правоохоронних органів і узагальненого досвіду їх боротьби зі злочинністю;

4) провадження по кримінальних справах у суді;

5) кримінально-правової галузі знань.

 

13.Загальнонаукові методи в криміналістиці та сфера їх застосування.

У криміналістиці застосовують загальнонаукові методи пізнання — спостереження, вимірювання, опис, порівняння, експеримент, моделювання, ідентифікацію, математичні та ін.

Спостереження- вивчення та узагальнення правозастосовчої практики, в експертних дослідженнях, під час виконання слідчих та оперативно-розшукових дій тощо. Спостереження можна здійснювати двома способами: візуально та за допомогою технічних засобів (мікроскопів чи інших оптичних приладів, електронної техніки, електронно-оптичних перетворювачів, рентгенівських установок, засобів ультразвукового зондування, лазерної техніки та ін.).

Вимірювання є необхідним методом пізнання різних просторових і часових величин. Простір і час — форми існування матерії, тому пізнання матерії, вивчення закономірностей природи, суспільства та мислення неможливі без їх кількісних та якісних характеристик.

В описі відображається взаємозв'язок предметів і явищ дійсності. Саме тому важливою є роль різних криміналістичних класифікацій, наприклад ознак зовнішності людини, слідів рук, ніг, транспортних засобів, вогнепальної зброї, гільз, куль, ознак почерку, письмової мови тощо. Існують різні форми та способи опису. Він може бути усним і фіксованим.

Порівнянняшироко застосовують у криміналістичній ідентифікації. Предмети й явища, які суттєво різняться, як і їх характерні ознаки, легко диференціювати візуально. Завдання ідентифікації об'єктів високого ступеня подібності розв'язують за допомогою різних науково-технічних засобів. Використання оптичних приладів, спеціальних порівняльних мікроскопів, фотографічних, хроматографічних, електронно-оптичних, спектрофо-тометричних та інших способів виявлення й підсилення контрасту значно підвищує ефективність застосування методу порівняння. Прийоми порівняння можуть бути різними: зіставлення (візуальне чи за допомогою приладів), суміщення та накладення (фотоаплікація у фотопортретній експертизі).

Експериментальний метод широко застосовують під час здійснення експертиз (так званий експертний експеримент). Експериментальний метод застосовують також слідчі з метою отримання порівняльних зразків для ідентифікаційних досліджень. Достовірність експерименту забезпечується його ретельною підготовкою, створенням відповідних умов для здійснення.

Суть методу моделювання полягає в заміні реального об'єкта пізнання моделлю, яку досліджують, а одержані результати інтерпретують (переносять) на реальний об'єкт вивчення. Моделювання застосовують також з метою вивчення властивостей і ознак об'єктів за їх моделями-зліпками, фотозображеннями, сигнале- та відеограмами. У криміналістиці широко застосовують усі види моделей, але в розкритті злочинів, плануванні розслідування та оперативно-розшуковій діяльності найважливішу роль відіграють логічне моделювання (гіпотетичне пізнання), слідча й оперативно-розшукова версії (моделі).

Метод ідентифікації (ототожнення) обґрунтовано зараховують до загальнонаукових. Цей метод базується на вченні про діалектичну тотожність і застосовується в усіх сферах наукового знання, коли необхідно вирішити питання, чи є предмет або явище тим, з яким порівнюється, або визначити їх належність до певної класифікаційної групи. У природничих і технічних науках метод ідентифікації найчастіше застосовують для визначення групової належності предметів і явищ. Завдання встановлення тотожності конкретного, індивідуально визначеного об'єкта постає дуже рідко (за винятком таких сфер, як мистецтвознавство й література, де іноді необхідно встановити автора мистецького твору чи його оригінальність).

До загальнонаукових належать також математичні методи. Математика дала змогу впровадити у криміналістичну, автотехнічну та інші види експертиз сучасні комп'ютери, створила умови для розвитку криміналістичного прогнозування, створення моделей типових слідчих ситуацій і оптимального розв'язання практичних завдань розкриття злочинів.

 

14.Криміналістичні методи та їх види.

Методи криміналістики можуть бути класифіковані за різними підставами. Найбільш визнаною є класифікація методів криміналістики за трьома рівнями:

1) методи діалектичної та формальної логіки;

2) загальнонаукові методи;

3) спеціальні методи криміналістики.

Загальнонаукові методи: спостереження, опис, порівняння, вимірювання, експеримент, моделювання та математичні методи.

До спеціальних методів перш за все належать техніко-криміналістичні методи стосовно певних галузей криміналістичної техніки. Так, вирізняють

1.методи судової фотографії (посилення кольорових контрастів, кольоророзрізнення, мікро- або макрозйомка, сигналітична зйомка, панорамний метод тощо);

2.методи судової балістики (розгортання кулі чи гільзи, метод визначення місця пострілу, встановлення моделі вогнепальної зброї за гільзою та ін.);

3.методи дослідження документів (огляд в косопадаючому світлі, запилення поверхні порошками, метод фотографічного виключення) тощо.

4.Спеціальними методами є також ідентифікаційні методи (наприклад, встановлення цілого за частинами).

 

15.Окремі фізичні та фізико-хімічні методи в криміналістиці та напрями їх застосування.

Фізичні методи:спектральний аналіз, дослідження в невидимих променях спектра, застосування радіоактивних ізотопів.

Фізико-хімічні. Ця група методів застосовується для дослідження барвників та матеріалу паспорта.

Особливістю методики дослідження документів із засобами захисту є такі: 1) підроблення можна розпізнати без порівняльного дослідження, оскільки централізоване виготовлення таких документів за єдиною технологією забезпечує їх відповідність затвердженим зразкам; 2) досліджуваний документ вважатиметься підробленим, якщо хоча б одна його частина виготовлена іншим способом, ніж справжні; 3) ознаками підроблення будуть слугувати неякісно імітовані засоби захисту, їх заміна або відсутність тощо.

Означена методика визначає загальні положення та вимоги до усіх документів суворого обліку. А для дослідження паспорта слід користуватися інформацією щодо його технічного опису (відносно конструкції, формату, способів друку, перфорування тощо), рівнів захисту (графічного оформлення, спеціальних матеріалів, технологій, нумерації) тощо. Тому, дослідження паспортів потребує окремої методики, яка б роз'яснювала наведені вище технічні вимоги та надавала повну інформацію експертам щодо спеціальних засобів захисту.

 

25.Слідчі (розшукові) дії за новим КПК та їх доказова сутність.

Слідчі дії– це детально регламентовані кримінально-процесуальним законом процесуальні дії, що спрямовані на збирання, фіксацію та перевірку доказів.

Закон передбачає проведення таких слідчих дій:

- допит свідка (статті 167-169, 303-304, 307 КПК У країн), потерпілого (статі 171, 308 КПК України), підозрюваного (ст.. 107 КПК України), обвинуваченого (статті 143-144, 438 КПК України);

- очна ставка (статі 172 – 173 КПК України);

- пред’явлення для пізнання (статті 174-176 КПК України);

- обшук (статі 177, 179 – 186, 188-189 КПК України);

- виїмка (статті 177, 179-186, 188-189 КПК України); ´

- накладання арешту на кореспонденцію і заняття інформації з каналів зв’язку (ст.. 187 КПК України);

- огляд (статті 190-192, ч. 1 ст. 187 КПК України);

- відтворення обстановки і обставин події (ст.. -186, ч. 2 ст. 187і, 188-189 КПК України);

- відтворення обстановки і обставин події (ст. 194 КПК України);

- призначення та проведення судової експертизи (статті 196 – 199, і (ст. 194 КПК України).

 

 

26. Негласні слідчі (розшукові) дії та їх правові особливості.

Негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

Негласні слідчі (розшукові) дії:

1.Аудіо-, відеоконтроль особи

2.Накладення арешту на кореспонденцію

3.Огляд і виїмка кореспонденції

4.Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж

5.Зняття інформації з електронних інформаційних систем

6.Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи

7.Спостереження за особою, річчю або місцем

8.Аудіо-, відеоконтроль місця

9.Контроль за вчиненням злочину

10.Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації

11.Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій

12.Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження

 

 

Розділ ІІ

1.Криміналістична техніка. (Види, напрями та принципи застосування).

Криміналістична техніка — розділ криміналістики, що є системою наукових положень і розроблюваних на їх основі технічних засобів, прийомів та методів, призначених для збирання, дослідження і використання доказів.

Види:

1) пошукові прилади та пристосування(щуп для м'яких меблів і невеликих ємкостей із сипучими, грузлими речовинами і рідинами; набір деталей, з яких збираються щуп для щільного ґрунту та щуп для пошуку в сипучих і рідких середовищах; пристосування (насадка на щуп) для збирання проб ґрунту; магнітний шукач (підіймач); викру-тка-індикатор напруги «Ю-500»);

2) вимірювальні прилади та пристосування(лінійка масштабна (довідкова); лінійка візирна; рулетка велика 10-метрова; рулетка мала 2-метрова; розсувний трикутник із транспортиром; циркуль-вимірювач; штангенциркуль; планшет із компасом);

3) інструменти(пасатижі комбіновані, ножиці, викрутка, ніж складаний, пінцет, алмазний склоріз);

4) засоби для виявлення невидимих і слабовидимих слідів(акумуляторний електричний ліхтар «ФКА-10», лупи 3,5х та 7х; йодна трубка в пластмасовому футлярі, набір дактилоскопічних порошків (оксид кобальту, двуокис титану, порошок відновленого воднем заліза, порошок карбо­нільного заліза), дактилоскопічна щіточка із синтетичних волокон, пензель магнітний, пенал із засобами для попереднього визначення крові);

5) засоби фіксації та вилучення слідів(силіконові пасти у тубах одноразового використання (пасти «К», «У-4»), каталізатори до силіконових паст у скляних флаконах із крапельницею (каталізатор № 18 для пасти «К», каталізатор № 21 для пасти «У-4»), пластмасова платівка і металева лопатка для приготування силіконового компаунду; скальпель; гіпс у поліетиленовому пакеті; коробка пластмасова, у якій знаходиться гіпс, що використовується для приготування гіпсової пасти; ложка пластмасова; дакрил у поліетиленовому пакеті; флакони для розчину синтетичних смол та ін.; пульверизатор із гумовою грушею; універсальний розприскуючий пристрій; дактилоскопічна плівка — світла і темна);

6) засоби для дактилоскопіювання трупів і живих осіб(друкарська фарба в тюбику, платівка скляна для нанесення фарби, дактилоскопічний валик, пристосування для розгинання пальців рук трупа);

7) папка з креслярськими пристосуваннями(лінійка масштабна; лінійка візирна; розсувний трикутник; планшет; циркуль-вимірювач; каталог кольорів).

Система криміналістичної техніки охоплює такі основні галузі: судова фотографія; судовий кіно- і відеозапис; трасологія; судова балістика; криміналістичне дослідження письма; техніко-криміналістичне дослідження документів; криміналістичне ототожнення особи за ознаками зовнішності; кримінальна реєстрація.

Принципи:

1. законності використання науково-технічного засобу;

2. етичності застосування науково-технічного засобу;

3. науковості;

4. безпеки науково-технічного засобу;

5. цілісності об`єктів у незмінному вигляді;

6. ефективного використання науково-технічного засобу;

 

11.Сліди рук людини, їх ознаки, властивості та способи фіксації (дактилоскопія).

Сліди рук бувають поверхневими і об'ємним, видимими, слабовідімимі і невидимими, статичними та динамічними. Слабовідімие сліди це сліди чистих рук, що відобразилися на матеріалі, не вбирають потожіровое речовина. Невидимі сліди залишаються на об'єктах, поверхня яких поглинає піт і жир (бумага, тканина, шкіра, картон, фанера тощо).

У слідчій і експертній практиці частіше за інших використовуються візуальні, фізичні та хімічні способи виявлення слідів рук.

До візуальним ставиться виявлення слідів за допомогою лупи, при косонаправленном освітленні і на просвет.

Фізичні засоби базуються на властивості потожірових виділень утримувати прилип до них частинки. Порошки, що використовуються для роботи з маловідімимі (слабовіднимі) та невидимими слідами рук, повинні бути дрібними, сухими і контрастними за кольором з тією поверхнею, на якій виявляються сліди. Найбільш поширені такі білі порошки, як окис цинку, алюмінієва пудра, каніфоль. Чорними є порошки оксидів міді і свинцю, заліза, відновленого воднем, графіту, сажі.

Хімічні способи виявлення невидимих слідів рук це обробка следовоспринимающей поверхні речовинами, що вступають в реакцію з потожіровимі виділеннями і офарблюють сліди. Обробляти хімічними реактивами краще ті поверхні, що вбирають їх рідку складову. Виявляти сліди рук рекомендується тільки на тих предметах обстановки місця події, які не можна направити на дослідження через їх громіздкість або високої цінності. Сліди пальців, виявлені в результаті обробки порошками, дуже легко пошкодити, тому необхідно вжити заходів для їх збереження.

Способи виявлення слідів рук. При пошуках слідів рук на місці події необхідно уявляти, до яких предметів міг торкатися злочинець. Виявлення об’ємних і забарвлених слідів не викликає значних труднощів. Поверхневі сліди рук виявляють:

1) оглядом у косопадаючих променях;

2) оглядом в проникаючому світлі (якщо об’єкт огляду прозорий);

3) обробкою поверхні дактилоскопічними порошками;

4) окурюванням парами йоду;

5) використанням хімічних реактивів (розчинів азотнокислого срібла, нінгідрину та алоксану).

 

12.Види папілярних візерунків рук людини та їх ознаки.

Відомо, що рельєф шкірного покриву неоднаковий. На долонях (ступнях ніг) крім валікообразних виступів, званих папілярним лініями і борозенками розділених, є флексорние (згинальні) лінії, зморшки і складки (білі лінії), а також пори. Найпомітніші елементи рельєфу флексорние лінії. Білі лінії (зморшки) з'являються внаслідок втрати еластичності й сухості шкіри, а також вікових змін. Ці лінії грають при ідентифікації, як правило, допоміжну роль. Найбільш значимі папілярні лінії і пори, що мають різну форму і розташовані на різній відстані один від одного і від країв папілярних ліній. Ці лінії на долонях і нігтьових фалангах пальців мають досить складним і різноманітним будовою.

Основні властивості папілярного візерунка це індивідуальність, стійкість і відновлючі.

Індивідуальністьполягає в тому, що кожен чоловік має рисунок узору, властивий тільки йому. Стійкість означає, що папілярні лінії з'являються на 3-4-му місяцях внутрішньоутробного розвитку людини і зберігаються аж до повного гнильного розкладу шкіри. Зі зростанням організму змінюються тільки розмірні характеристики, але не самі візерунки. Відновлючі гарантує повне відновлення візерунка у випадку ушкодження верхнього шару шкіри (епідермісу). При глибокій травмі дерми (власне шкіри) утворюються шрами або рубці, які навіть збільшують кількість індивідуалізують ознак.

Папілярні візерунки нігтьових фаланг пальців формуються трьома потоками папілляров: лініями центру, периферійними і базисними. Частина узору, в якій ці потоки стикаються, утворює характерний ділянку, званий дельтою, тому що він схожий на цю літеру грецького алфавіту.

Папілярні візерунки нігтьових фаланг пальців підрозділяються на типи і види в залежності від малюнку їх центру. За цією підставою розрізняють три типи узорів: дугові, петльові та завітковие.

 

13.Методи виявлення невидимих слідів пальців рук людини.

Хімічний метод. Дактилоскопічні порошки — це порошки, які використовуються для виявлення невидимих або слабковидимих потожирових слідів рук (двооксид титану, основний вуглекислий свинець, бронзовий порошок, порошки алюмінію та заліза, сажа, графіт). Серед них розрізняють магнітні та немагнітні дактилоскопічні порошки; прості та складні. Найбільш відомі такі магнітні порошки, як «Агат», «Сапфір», «Рубін», «Малахіт», «Топаз» та ін. Принцип використання порошків полягає в тому, що потожирові виділення на відбитках пальців рук тривалий час залишаються зволоженими, тому до них прилипають часточки порошків. Слід на темній поверхні забарвлюють світлим порошком, а на світлій — темним.

 

23.Методики дослідження наркотичних засобів рослінного походження.

 





©2015 www.megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.