 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ  Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
 Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.
 Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.
| ПОДІЛ ІМЕННИКІВ НА ВІДМІНИ.
НЕВІДМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ Парадигма відмінювання І. охоплює 7 відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний. | ВІДМІНЮВАННЯ — 1) зміна іменних частин мови за відмінками для іменників — ще за числами, для прикметників, займенників, числівників, дієприкметішків —за відмінками, родами та числами 2) система форм словозміни окремого слова (або групи слів). [КТСЛТ, с.30] | | ВІДМІНА — словозмінна група іменників, об'єднаних типом відмінювання. [КТСЛТ, с.29] | В українській мові є чотири відміни. Відміни І. розрізняються у формах одн. До 1-ї в. належать іменники чоловічого, жіночого і спільного роду, що в називному відмінку однини закінчуються на -а(-я) машина, Ілля, сирота До ІІ-ї в. належать іменники чоловічого роду без закінчення та на -о в називному відмінку однини дід, обрій, батько, іменники середнього роду на -о, -е, -ясело, море, життя, крім тих, що у непрямих відмінках мають суфікси -ат-, -ят-, -єн-. До ІІІ відміни належать іменники жіночого роду без закінчення в називному відмінку однини (сіль, любов) та іменник мати,. основа якого в непр. відмінку ускладнена суфіксом -ер-. До IV-Ї В. належать іменники середнього роду на -а, -я,що при відмінюванні мають суфікси -ат-, -ят-, -ен- а) I. із закінченням -а, основи яких набувають суфікса -ат/-ят у непр. відмінках одн. та у мн. (курч-а, курч-ат-и, курч-ат-а; тел-я, тел-ят-и, тел-ят-а); б) І. с. р. на -а/-я з основами, які містять суфікс -єн- (плем'я, плем-ен-і, плем-ен-а). хлоп'я — хлоп'яті, ім'я — імені. Особливу групу становлять НЕВІДМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ з омонімічними відмінк. словоформами. Поза відмінами перебувають іменники: - запозичені слова на голосний: депо, метро, інтерв'ю; абревіатури різних типів: УНР, міськвно, заввідділу - Жіночі прзвища на –о, на приголосний Шевченко, Голуб - Множинні іменники обійми, кури, діти - Субстантивовані прикметники хворий, лісничий, вартовий, ланкова, придане, пальне, вартовий, чергова, майбутнє. Ад'єктивний тип відмінювання ГРУПИ ВІДМІНЮВАННЯ. ВАРІАНТНІ ПАРАДИГМИ | ВІДМІНКОВІ ЗАКІНЧЕННЯ — морфеми, що виражають граматичні значення відмінків у іменних частинах мови. [КТСЛТ, с.29] | Типи закінчень залежать від граматичної будови слова. У межах 1-ї та ІІ-Ї В. виділяють підтипи — групи: тверду, м'яку і мішану. Група відмінювання визначається тим, який приголосний (твердий, м'який чи шиплячий відповідно) закінчує основу слова, дорога, крук — тверда; історія, коваль, поле — м'яка; площа, прохач, прізвище — мішана.
Парадигма відмінювання іменників | Відміна | Група | Кінцевий приголосний основний | Рід | Закінчення в називному відмінку однини | Наприклад | | Перша | тверда | твердий | ж, ч, с | -а,я | Пора, вата, сирота, ваза, вода | | м’яка | м’який | Ткаля, куля, надія, суддя, ілля | | мішана | ж, ч, ш, дж | Паша, межа, круча, пуща | | Друга | тверда | твердий | ч, с | -, -о, -о, -е, -а,я | Рік, берег, порох, батько | | м’яка | м’який, р | Січень, біль, перо, обличчя | | мішана | ж, ч, ш, дж, р | Вуж, корч, спориш, кущ | | Третя | | | ж | | Ніч, зустріч, сіль, любов, верф, щирість | | Четверта | | | с | -а, -я ат, ят, ен у непрямих відмінках | Курча, лоша, гусеня, вовченя, ім’я, вим’я, тім’я, дівча, хлопча | Орфограми у закінченнях!!! | | Тверда | М’яка | Мішана | | И/І | И | І | І | | О/Е | О | Е | Е | | | | | | | А/Я | А | Я | А | | У/Ю | У | Ю | Ю |
Поділ іменників на групи Поділ іменників І відміни на групи Поділ іменників ІІ відміни середнього роду на групи | ТВЕРДА | М’ЯКА | МІШАНА | | вікно, залізо, коло, місто, село | горе, місце, море, поле, життя, завдання, збіжжя, здоров’я, змагання, листя, обличчя, пір’я, полум’я, сім’я, тім’я сонце, віконце, серце | Ложе, плече, прізвище, явище | Поділ іменників ІІ відміни чоловічого роду на групи | ТВЕРДА | М’ЯКА | МІШАНА | | Дуб, палац, темп, ударник, успіх, батько, Петро. Друг -- друзі | Боєць, велетень, звичай, край, учитель, Бенедьо. | Вантаж, дощ, сторож, слухач, ткач, товариш, вітрище, бабище | Поділ іменників ІІ відміни чоловічого роду З основою на -Р на групи | ТВЕРДА | М’ЯКА | МІШАНА | | З суфіксом –АР, ИР | | | Постійно наголошений суфікс базар, гектар, комісар, бригадир, касир, командир, пасажир, комунар, буксир | З наголосом на корені бондар, козир, лікар З наголосом на суфіксі, що переходить на закінчення Кобзар, аптекар, пустир, козир, буквар, вівчар, друкар, інвентар, календар, кобзар, пролетар, секретар, шахтар, поводир, пухир | | комар, хабар, варвар, долар, панцир, пластир ( Але: комарі, хабарі) | | З суфіксом –ЯР | | муляр, столяр, ювіляр, мадяр | Ігор, якір, кучер (волосся), єгер | Назви людей за людей за родом діяльності, з наголосом на суфіксі, що переходить на закінчення вугляр, каменяр, пісняр, скляр, тесляр, школяр, бджоляр, бетоняр, сміття, човняр | | Іншомовного походження футляр, капіляр, екземпляр | | Звір, снігур, пазур ( Але: ці снігурі, пазурі) | | Більшість односкладових іменників: вир, двір, жир, явір, сир, стовбур | | Іншомовного походження на –ер, -ір, -ор, -ур, (-юр) інженер, майстер, шофер, папір, сувенір, директор, професор, семафор, абажур, гіпюр, каламбур | | | | | |
|