 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Тема 8. Правове регулювання ринку цінних паперів
1. Поняття ринку цінних паперів та його регулювання 2. Поняття і види цінних паперів 3. Операції банків із цінними паперами 4. Відповідальність за правопорушення на ринку цінних паперів
1. Поняття ринку цінних паперів та його регулювання
Ринок цінних паперів (далі - РЦП) відіграє важливу роль у фінансуванні економіки, в реалізації державних цінних паперів, виступаючи найважливішим джерелом додаткового та альтернативного фінансування різних галузей економіки поряд з іншими його джерелами (бюджетом, кредитом, власними коштами підприємств). Перехід до ринкової економіки, створення сучасної кредитної системи, поява підприємств різних форм власності, випуск цінних паперів сприяли становленню й розвитку РЦП в Україні. Ринок цінних паперів - це частина ринку позикових капіталів, де здійснюються емісія, купівля-продаж цінних паперів та їх перепродаж. Через РЦП (банки, спеціальні кредитно-фінансові установи, фондову біржу) акумулюються кошти підприємств, банків, держави і населення, які спрямовуються на виробниче і невиробниче вкладення капіталів. Розрізняють первинний і вторинний ринки цінних паперів. Первинний РЦП - це ринок, на якому реалізуються, продаються заново випущені цінні папери емітентом - державою, кредитно- фінансовими установами, підприємствами, компаніями. Первинне розміщення цінних паперів провадиться за підпискою або у формі безпосереднього продажу первинним покупцям. Вторинний РЦП - це ринок без посередників, на якому здійснюються операції купівлі або продажу раніш випущених цінних паперів між особами, які не є первинними кредиторами і позичальниками. Організованим вторинним ринком виступає Фондова біржа, яка працює з корпоративними цінними паперами. Важливого значення для ефективного функціонування РЦП набуває його правове регулювання. В Україні створено нормативну врегулювання РЦП. Фундаментальними інструментами законодавства про РЦП є закони України від 23 лютого 2006 р. «Про цінні папери і фондовий ринок», від 30 жовтня 1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», від 10 грудня 1997 р. «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», від 5 квітня 2001 р. «Про обіг векселів в Україні». Правовому режиму цінних паперів у господарській діяльності присвячені гл. 14 ЦК України і гл. 17 ГК України, в яких визначено суть цінних паперів та їх види, умови і порядок їх випуску, порядок придбання цінних паперів суб'єктами господарювання, здійснення державного регулювання ринку цінних паперів. 22 вересня 1995 р. Верховна Рада України своєю постановою схвалила Концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України, в якій визначено головну мету - становлення цілісного, високоліквідного, ефективного і справедливого РЦП в Україні, регульованого державою та інтегрованого у світові фондові ринки. Для розв'язання загальних питань РЦП суттєву роль відіграли прийняті законодавчі акти про власність, приватизацію, банки і банківську діяльність, господарські, акціонерні товариства та ін. У системі нормативного регулювання РЦП важливе місце займає Розпорядження Президента України від 19 червня 1998 р. «Про заходи щодо прискорення розвитку фондового ринку України» та ін. Ураховуючи значення вищого органу виконавчої влади для забезпечення правового регулювання господарської діяльності, Кабінет Міністрів України прийняв постанови, якими регламентував різні аспекти стосовно РЦП: «Про випуск безвідсоткових (дисконтних) облігацій внутрішньої державної позики 1996 року» від 29 квітня 1996 р. № 496, «Про затвердження Порядку накладення арешту на цінні папери» від 22 вересня 1999 р. № 1744 та ін. Важливим напрямом правового регулювання ринку цінних паперів є видання нормативних актів міністерствами та іншими органами виконавчої влади з питань випуску цінних паперів (наприклад, Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затверджене постановою Правління НБУ від 16 грудня 2002 р. № 508, Положення про депозитарну діяльність Національного банку України, затверджене постановою Правління НБУ від 19 березня 2003 p., Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України, затв. постановою Правління НБУ від 3 жовтня 2005 р. № 358. Види суб'єктів РЦП: - емітенти - держава, в особі уповноваженого органу, Автономна Республіка Крим або міські ради, юридичні особи. Емітенти від свого імені випускають цінні папери і зобов'язуються виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску (банки, фінансово-кредитні установи, підприємства, компанії); - інвестори - фізичні або юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які купуватимуть цінні папери від свого імені за свій рахунок з метою одержання доходу чи збільшення вартості цінних паперів або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів згідно із чинним законодавством; інститути спільного інвестування (різні фонди); - професійні учасники фондового ринку - суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку. Це юридичні особи, які діють виключно на підставі ліцензій, виданих НКЦПФР. У здійсненні професійної діяльності на РЦП зазначені особи можуть виконувати різні дії, в тому числі виступати емітентами й інвесторами, хоча основним їх завданням є діяльність, що сприяє організації та підтриманню РЦП (консультування, посередницька Діяльність, облік цінних паперів, організація торгівлі цінними паперами та ін.). Зазначені особи, які здійснюють професійну діяльність на РЦП, зобов'язані додержуватися встановлених чинним законодавством обов'язкових нормативів необхідної кількості власних коштів та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з цінними паперами. Законодавство визначає таких професійних учасників, які діють на ринку цінних паперів: а) зберігачі - комерційні банки або торговці цінними паперами, які мають дозвіл на зберігання та обслуговування цінних папе- рів і операцій емітентів з цінними паперами на рахунках у цінних паперах, які належать їхнім власникам; б) депозитарії цінних паперів - юридичні особи, які проводять виключно депозитарну діяльність і наділені правом здійснювати кліринг та розрахунки за угодами з цінними паперами; в) реєстратори - юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які одержали у встановленому порядку дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів; г) номінальні утримувачі - депозитарії або зберігачі цінних паперів, які здійснюють діяльність щодо управління цінними паперами; ґ) торговці цінними паперами - банки або підприємства, для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності. Усі ці учасники РЦП об'єднуються в спілки професійних учасників: організації торговців цінними паперами та саморегулюючі організації учасників фондового ринку. Саморегулюючі організації професійних учасників фондового ринку - це неприбуткове об'єднання професійних учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених НКЦПФР. Зазначені організації мають на меті координацію і підвищення якості діяльності цих некомерційних організацій, захист їхніх інтересів. До складу саморегулівної організації, яка об'єднує компанії з управління активами, повинно входити більше 50 відсотків від загальної кількості компанії з управління активами інституційних інвесторів. Мінімальний розмір такої організації повинен становити 600 тис. грн. В організаційній структурі РЦП особливе місце займає фондова біржа - важливий елемент сучасного економічного механізму держави, за допомогою якого відбуваються мобілізація, розподіл і перерозподіл капіталу. Фондова біржа - організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, що можуть вільно продаватися і купуватися. Фондова біржа створюється без мети отримання прибутку, займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію. Саме фондова біржа зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та виконує інші функції, пов'язані з обігом цінних паперів. Правову основу діяльності фондової біржі становлять Закон України від 23 лютого 2006 р. «Про цінні папери і фондовий ринок», статті 360-361 ГК України та інші нормативні акти, а також Статут і правила фондової біржі. Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі акціонерного товариства (крім повного, командитного і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торгівців цінними паперами (банками, акціонерними товариствами), статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та іншими товариствами, для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їхньої діяльності. Засновники біржі повинні мати ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку. Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації. Державна реєстрація фондової біржі здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Статут і правила фондової біржі затверджуються її вищим органом. У Статуті фондової біржі визначаються: найменування і місцезнаходження фондової біржі; розмір статутного фонду; права та обов'язки членів біржі; порядок управління; компетенція і порядок створення керівних органів біржі; порядок і умови застосування санкцій, встановлених біржею; підстави та порядок припинення діяльності фондової біржі. У Статуті можуть передбачатися інші положення, що стосуються створення і діяльності фондової біржі. У забезпеченні правового регулювання біржової діяльності важливе місце займають правила фондової біржі, які є локальним нормативним актом. Правила фондової біржі, які затверджуються біржевою радою та реєструються НКЦПФР, регламентують діяльність цієї структури, пов'язані з торгівлею цінними паперами, і передбачають види угод, що укладаються на біржі, та порядок торгівлі на ній; перелік цінних паперів, що котируються на біржі; умови їх випуску і порядок передплати; види послуг, що надаються біржею, і розмір плати за них; правила ведення розрахунків на біржі та ін. Чинним законодавством передбачено особливі умови припинення діяльності фондової біржі у тому разі, коли кількість її членів стала меншою ніж 20. Якщо на фондовій біржі залишилося 20 членів, її діяльність припиняється у випадку неприйняття нових членів протягом шести місяців. Діяльність фондової біржі припиняється в порядку, встановленому для припинення господарських товариств, якщо інше не передбачено законом. Важливе місце на ринку цінних паперів відведено Національному депозитарію України як організації, що об'єднує професійних учасників РЦП. Національний депозитарій, з одного боку, виступає господарюючим суб'єктом корпоративного типу, що здійснює функції, властиві всім депозитаріям, а з іншого боку - це центральний елемент депозитарної системи, який наділено спеціальними функціями (щодо стандартизації, обліку цінних паперів, уніфікації документообігу, кодифікації цінних паперів, що випущені в Україні, встановлення та налагодження постійної взаємодії з депозитарними установами інших країн та ін.), що виконує функції державного регулювання. Специфічним суб'єктом РЦП є держава, яка наділена компетенцією як емітента, інвестора, а в деяких випадках - професійного учасника РЦП, так і компетенцією нормативного характеру - видання нормативних актів щодо РЦП. Основною метою державного регулювання РЦП є реалізація єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів і їхніх похідних, створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками РЦП фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства, максимальний захист прав учасників фондового ринку та встановлення цивілізованих правил поведінки суб'єктів на РЦП. Отже, виходячи з цього, виділяють такі правові форми впливу на РЦП: - прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників РЦП; - регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників РЦП; - видача ліцензій на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю; - реєстрація випусків (емісій) та обігу цінних паперів та інформації про випуск (емісію) і розміщення цінних паперів; - контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією; - створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на РЦП; - контроль за достовірністю інформації, що подається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на РЦП, контролюючим органом; - установлення правил і стандартів здійснення операцій на РЦП та контроль за їх дотриманням; - контроль за дотриманням антимонопольного законодавства на РЦП; - контроль за системами ціноутворення на РЦП; - контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулювання і контроль за випуском та обігом цінних паперів. Держава здійснює свої повноваження на РЦП через спеціальні державні органи (наприклад, НБУ, Міністерство фінансів України, Фонд держмайна України, НКЦПФР та ін.). Місією Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, як державного колегіального органу, є забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо цінних паперів і функціонування фондового ринку в Україні, а також здійснення правового регулювання відносин, що виникають на ринку цінних паперів, захист інтересів громадян України та держави, запобігання зловживанням та порушенням на фондовому ринку, координація діяльності міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади у цій сфері. Відповідно до покладеної місії, діяльність Комісії спрямована на всебічне сприяння розвитку українського ринку цінних паперів як одного з найважливіших сегментів вітчизняної економіки. Основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є: 1. Формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів. 2. Координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних. 3. Здійснення національного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування. 4. Захист прав інвесторів шляхом застосування заходів з запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень. 5. Сприяння розвитку ринку цінних паперів. 6. Узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розробка пропозицій щодо їх вдосконалення. Комісія та її територіальні органи під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими центральними органами виконавчої влади, відповідними органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування. Чинним законодавством також регулюються питання випуску й обігу цінних паперів, відповідальність юридичних і фізичних осіб за правопорушення на РЦП. Однак функціонування РЦП в Україні залежить не лише від створення правової бази й органів контролю за діяльністю РЦП, а й від інших факторів: рівня інфляції, фінансової стабільності, процесу приватизації, державного боргу, падіння виробництва та дефіциту державного бюджету, що значною мірою гальмує розвиток повноцінного РЦП. |
