ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Визначення масової частки оцтової кислоти

За допомогою піпетки відібрати 10,0 мл розчину оцтової кислоти й перенести в конічну колбу ємністю 50 ̶ 100 мл, додати 2 ̶ 3 краплі фенолфталеїну й титрувати з бюретки робочим розчином на­трій гідроксиду до появи блідо-рожевого забарвлення. Визначити (за шкалою бю­ретки) об'єм робочого розчину лугу, витраченого на титрування.

Повторити титрування ще двічі та з одержаних результатів вирахувати середнє арифметичне значення об’єму NaOH V_сер (NaOH):

де V₁, V₂, V₃ – об’єми розчину NaOH у паралельних титруваннях, мл.

Розрахунок масової частки оцтової кислоти:

1) знайти молярну концентрацію еквівалента оцтової кислоти в розчині:

де С(NaOH) – молярна концентрація розчину NaOH, моль/л,

V (СН₃СООН) – об’єм розчину оцтової кислоти, що був узятий для титрування, мл;

2) знайти масу оцтової кислоти в одному літрі розчину:

де М_екв(СН₃СООН) – молярна маса еквівалента СН₃СООН, г/моль,

V = 1л – об’єм розчину кислоти;

3) знайти масову частку оцтової кислоти в наважці (наважка – це певна

маса концентрованої оцтової кислоти, з якої готувався 1 л розчину, що до-сліджувався):

Оформлення протоколу лабораторної роботи

Зробити в зошиті необхідні розрахунки та висновок.

Матеріали для самоконтролю

1. Вибрати групу речовин, вміст яких може бути визначений в розчи­ні

методом алкаліметрії:

а) НСl, NaОН, K₂CO₃;в)КОН, NН₃, СаSО₄;

б) НСl, СН₃СООН, NаНСО₃; г) (NH₄)₂SO₄, NH₄Сl, NаСl.

2. Вибрати індикатор, за допомогою якого можна визначити концентра­цію

сильної кислоти в розчині алкаліметричним титруванням:

а) фенолфталеїн (8,2 ̶ 10,0); в) лакмуc (4,4 ̶ 6,2);

б) метиловий оранжевий (3,0 ̶ 4,4); г) метиловий червоний (4,2 ̶ 6,2).

3. Вибрати індикатор, що може бути застосований для визначення вмісту

речовин, які створюють у біологічній рідині слабкокислу реакцію середовища, якщо стрибок на кривій алкаліметричного титрування складав 7,5 ̶ 10,5 рН (у дужках показані інтервали переходу забарвлення індикаторів):

а) фенолфталеїн (8,2 ̶ 10,0);в) метиловий червоний (4,4̶ 6,2);

б) метилоранж (3,0̶ 4,4); г) нафтилфталеїн (7,4 ̶ 8,6).

4. Вибрати групу кислот, розчини яких застосовують як робочі в методі

ацидиметрії:

а) НСl, Н₂SО₄, СН₃СООН;в) H₃PO₄, H₂S, Н₃ВО₃;

б) СН₃СООН, H₂C₂O₄, Н₃РО₄;г) НСl, НNО₃, Н₂SO₄.

5. На титрування 25,0 мл розчину аміаку витрачено 25,05 мл розчину з

молярною концентрацією еквівалента НСl 0,1244 моль/л. Визначити масу аміаку в 1 л розчину.

Правильні відповіді

1. Правильна відповідьб).

Методом алкаліметрії можна визначити в розчині або в біологічній рідині сильні та слабкі кислоти, кислі солі та речовини з кислою реакцією середовища.

2. Будь-який з наведених індикаторів, тому що інтервал переходу забарвлення всіх цих індикаторів лежить у межах стрибка рН на кривій титрування сильної кислоти.

3. Правильна відповідьа)

Лише фенолфталеїн має інтервал переходу забарвлення, що лежить у межах стрибка рН на кривій титрування, тому він забезпечить фіксацію точки еквівалентності з найменшою похибкою.

4. Правильна відповідь г).

Робочі розчини в ацидиметрії ̶ це розчини сильних кислот, засто­сування яких забезпечує великий стрибок на кривій титрування та можливість використання переважної більшості кислотно-основ­них індикаторів з інтервалом переходу забарвлення в кислому середовищі.

5. Визначаємо молярну концентрацію еквівалента розчину аміаку:

Визначаємо масу аміаку в 1 л розчину: