МегаПредмет

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.


Отёска стен и прирубка косяков Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.


Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Методика визначення типу темпераменту дитини (за Г.Айзенком)





ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Психологічний компонент педагогічної практики для студентів спеціальності «Правознавство» є складовою частиною загальної програми практики та логічним продовженням набуття знань, вмінь та навичок із загальної та вікової психології.

Провідні завдання практики визначені на основі наявного рівня теоретичних знань та практичних навичок студентів з психологічних дисциплін. Студенти III курсу спеціальності «Правознавство» на час проходження практики володіють необхідним рівнем теоретико-практичної підготовки з психології.

Мета і завдання практики

Мета:

- ознайомлення з освітнім середовищем, що сприяє успішній адаптації студентів до майбутньої професійної діяльності;

- створення оптимальних умов для формування психологічної готовності до професійної діяльності вчителя;

- активізація, закріплення та систематизація знань студентів з навчальних дисциплін «Психологія загальна», «Психологія вікова»;

- вироблення та вдосконалення вмінь практичної психолого-педагогічної діагностики індивідуальних особливостей учнів певної вікової групи;

- активізація та вдосконалення креативних здібностей студентів щодо майбутньої професійної діяльності;

- вдосконалення навичок грамотного оформлення документації.

 

Завдання:

загальні:

- ознайомлення з психологічними умовами організації та здійснення навчально-виховної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах;

- вивчення змісту суб’єкт-суб’єктних відносин в системі освітньої діяльності;

- відвідування уроків, позаурочних виховних заходів та участь в їх обговоренні;

спеціальні:

- проведення тестування, спрямованого на визначення типу темпераменту дитини як прояву її індивідуальності;

- дослідження рівня шкільної тривожності учня та її типології за допомогою стандартизованого тестування;

- здійснення порівняльного аналізу результатів тестування школяра та напрацювання психолого-педагогічних рекомендацій щодо оптимізації навчання та виховання даної дитини.

 

ОРГАНІЗАЦІЯ І КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ

Практика проводиться на базі загальноосвітніх навчальних закладів міста Києва.

Керівництво реалізації студентами психологічного компоненту практики здійснюють викладачі кафедри загальної, вікової та педагогічної психології.

 

ПЕРЕЛІК ЗВІТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ СТУДЕНТА

1. Титульна сторінка (Додаток А).

2. Виконане дослідження типу темпераменту учня (схема проведення та інтерпретації результатів у додатку Б).

3. Проведене та опрацьоване тестування рівня шкільної тривожності школяра (зміст тесту у додатку В).

4. Порівняльний аналіз виявлених психологічних особливостей дитини з напрацьованими рекомендаціями.

 

 

Додаток А

Київський університет імені Бориса Грінченка

Інститут психології та соціальної педагогіки

 

Кафедра загальної, вікової та педагогічної психології

 

 

ДОКУМЕНТАЦІЯ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ (психологічний компонент)

СТУДЕНТА III КУРСУ _________групи

ІНСТИТУТУ СУСПІЛЬСТВА

Спеціальності 6.030401 «Правознавство»

___________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)

 

(база проходження практики)

 

(прізвище та ініціали методиста)

 

Київ – 2013

 

 

Додаток Б

Методика визначення типу темпераменту дитини (за Г.Айзенком)

Мета: визначення типу темпераменту школяра.

Інструкція: Окремій дитині надається інструкція: «Слухай (читай) запитання і відразу відповідай, ставлячи на бланку напроти номеру запитання позначку «+», якщо згоден чи «–», якщо не згоден». Час на заповнення бланка дитиною не враховується.

Зміст опитувальника:

1. Чи подобається тобі знаходитись у галасливій компанії?

2. Чи часто тобі буває потрібна допомога інших дітей?

3. Чи швидко ти зазвичай знаходиш відповідь, коли тебе щось запитують?

4. Чи буваєш ти сердитим?

5. Чи часто в тебе змінюється настрій?

6. Тобі більше подобається бути самому, ніж з друзями?

7. Чи заважають тобі заснути різні думки?

8. Чи завжди ти виконуєш усе одразу так, як тобі кажуть?

9. Чи любиш ти із кимсь жартувати ?

10. Чи ставало тобі коли-небудь сумно без особливої причини?

11. Чи можеш ти назвати себе веселою людиною?

12. Ти коли-небудь порушував правила поведінки у школі?

13. Чи буває так, що тебе майже всі дратують?

14. Чи подобається тобі така робота, коли все треба робити швидко?

15. Чи було колись таке, що тобі довірили таємницю, а ти з якоїсь причини не зміг її зберегти?

16. Чи можеш ти легко розвеселити компанію друзів, коли їм сумно?

17. Чи буває так, що твоє серце починає битись дуже сильно?

18. Якщо ти хочеш познайомитись із кимсь, ти почнеш розмову першим?

19. Ти коли-небудь казав неправду?

20. Ти легко засмучуєшся, коли тебе сварять?

21. Чи подобається тобі багато жартувати та розповідати веселі історії друзям?

22. Чи почуваєш ти себе інколи стомленим без особливої причини?

23. Чи завжди ти виконуєш те, що тобі кажуть дорослі?

24. Ти, як правило, завжди буваєш усім задоволений?

25. Ти ображаєшся частіше, ніж інші діти?

26. Чи завжди тобі подобається щось робити із іншими дітьми?

27. Чи було таке, що тебе попросили щось допомогти вдома, а ти із якоїсь причини не зміг цього зробити?

28. Чи буває таке, що в тебе без особливої причини паморочиться в голові?

29. Чи буває в тебе часом таке почуття, що тобі усе набридло?

30. Чи любиш ти інколи похвалитись?

31. Ти часто мовчиш, знаходячись з іншими дітьми?

32. Чи швидко ти зазвичай приймаєш рішення?

33. Чи галасуєш ти у класі, коли нема вчителя?

34. Чи сняться тобі інколи страшні сни?

35. Чи буває, що ти хвилюєшся так, що не можеш всидіти на місці?

36. Чи можеш ти розважатися в компанії друзів, не стримуючи себе?

37. Чи легко тебе засмутити?

38. Чи доводилося тобі говорити про когось погано?

39. Ти вважаєш себе безтурботною людиною?

40. Якщо ти потрапляєш у незручне становище, чи довго потім засмучуєшся через це?

41. Ти їси все, що тобі дають?

42. Коли тебе про щось просять, чи важко тобі відмовити?

43. Чи подобається тобі часто ходити у гості?

44. Ти коли-небудь говорив грубо зі своїми батьками?

45. На твою думку, тебе вважають веселою людиною?

46. Ти часто відволікаєшся, коли виконуєш домашнє завдання?

47. Чи правда, що тобі хочеться брати участь у розвагах разом з іншими дітьми?

48. Тобі зазвичай важко заснути через різні думки?

49. Ти майже завжди впевнений, що впораєшся зі справою, за яку взявся?

50. Чи правда те, що ти часто почуваєш себе самотньо?

51. Ти зазвичай соромишся першим заговорити із незнайомими людьми?

52. Чи часто ти пригадуєш, що збирався щось робити, але вже пізно?

53. Коли хтось із дітей на тебе кричить, ти теж кричиш у відповідь?

54. Чи буває таке, що ти дуже веселий чи засмучений без особливої причини?

55. Тобі інколи здається, що важко отримати задоволення від спілкування в компанії інших дітей?

56. Чи засмутився б ти, коли б довго не зміг бачити своїх друзів?

 

Опрацювання результатів: спочатку працюємо з результатами за шкалою відвертості: якщо відповідь дитини збігається з нижче поданим ключем, зараховуємо 1бал, потім додаємо всі бали.

Шкала відвертості: «так» – 8, 23, 41; «ні» – 4, 12, 15, 19, 27, 30, 33, 38, 44.

У випадку, коли за цією шкалою сума балів більша 3-ох, достовірність результатів знижується.

Аналогічно знаходиться сума балів за шкалою екстраверсії-інтроверсії:

«так» – 1, 3, 9, 11, 14, 16,18, 21, 24, 26, 32, 36, 39, 43, 45, 49, 53, 56;

«ні» – 6, 47, 51, 55.

Далі шукаємо суму балів за шкалою нейротизму-емоційної стабільності:

«так» – 2, 5, 7, 10, 13,17, 20, 22, 25, 28, 29, 34, 35, 37, 40, 42, 46, 48, 50, 52, 54;

«ні» – 31.

 

Після цього визначаємо тип темпераменту учня, спираючись на позначення балів за двома шкалами – екстраверсії та нейротизму – на графіку:

    МЕЛАНХОЛІК   0 11 нейротизм     ХОЛЕРИК  
інтроверсія     ФЛЕГМАТИК   екстраверсія     САНГВІНІК   Емоційна стабільність

 

Додаток В





©2015 www.megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.