ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Професійна захворюваність акторів, музикантів і педагогів та її профілактика

За даними статистики, в усьому світі близько 90 % музикантів мають професійні захворювання. До факторів, що несприятливо впливають на стан організму при заняттях музикою, слід віднести:

тривале (по 4-6 годин) перебування окремих частин тіла в малорухомому положенні; відсутність у багатьох випадках необхідних гігієнічних умов у приміщенні; постійне нервове напруження у зв'язку з великою емоційністю і відповідальністю за виконання музичного твору; низька рухова активність.

Перше місце серед усіх захворювань музикантів посідають різноманітні порушення опорно-рухового апарату (плоскостопість, остеохондроз, сколіоз, «кругла спина», тощо). Вони виникають внаслідок тривалого вимушеного положення і низької рухової активності і зустрічаються у всіх класів музикантів, лише з різною

локалізацією.

Кіфози і правобічні сколіози частіше зустрічаються в учнів фортепіанного відділення, а лівобічні – серед учнів струнного і духового відділень

У зв'язку з більшою активністю лівої кисті у музикантів, які грають на скрипці, віолончелі та контрабасі, довжина кісток лівої кисті, особливо IV та V пальців переважає над правою. А у піаністів, арфістів та баяністів нерівномірний розвиток скелета кисті правої та лівої руки не спостерігається.

Від функціонального перенапруження при грі на музичних інструментах може виникнути ряд захворювань верхніх кінцівок (міозити, бурсити, епікондиліти, тендовагініти, періартрити, легаментіти та ін.), що викликають не лише больові відчуття, а й обмежують працездатність музиканта, а в ряді випадків, потребують майбутньої перекваліфікації. Серед професійних невралгій переважають невралгії плечового сплетіння. Часто зустрічаються так звані невроміалгіі і невроміозити, невротендоміозити.

Приблизно у 15% музикантів від функціонального перенапруження спостерігається поєднання двох і більше форм захворювань.

Дискінезія („професійна дискінезія”) – своєрідне професійне захворювання піаністів, скрипалів, трубачів, барабанщиків, диригентів яке характеризується розладом координації рухів при виконанні професійної роботи, обов'язковим компонентом якої є поєднання швидкості і високої координації рухів. Існує своєрідна дискінезія губ у музикантів, які грають на духових інструментах, вони схильні до координаторного неврозу губ.

Професійні дискінезії розвиваються здебільшого у висококваліфікованих музикантів.

Наступною великою групою є отоларингологічні та стоматологічні захворювання, які зустрічаються найчастіше у виконавців на духових інструментах. Серед отоларингологічних захворювань переважають порушення слуху, які виникають переважно через постійну надмірну гучність музики. Також виділяють захворювання роту (дисфункції м’язів губ, язика, щік, стоматологічні проблеми) та ураження шкіри і слизових оболонок рота.

У співаків, а також у музикантів, які грають на духових інструментах, часто виникають погіршення газообміну легень та збільшення резервного об’єму видиху, що може свідчити про виникнення прихованої емфіземи легень - патологічного процесу в легенях, що характеризуються підвищеним вмістом повітря в легеневій тканині, порушенням дихання та газообміну в легенях.

Тривале і часте підвищення внутрішньочеревного тиску при грі на духових інструментах, яке зумовлене напругою черевної стінки, створює перешкоди для відтоку крові з вен нижніх кінцівок, що призводить до варикозного розширення вен. Воно посилюється тривалим стоянням, характерним для цієї групи виконавців, оскільки при відсутності скорочення м'язів нижніх кінцівок випадає основний механізм, що сприяє відтоку крові з глибоких і поверхневих вен ніг

Умови праці співаків, артистів хору та оперети відрізняються від умов праці музикантів-інструменталістів. Вони частіше схильні до простудних захворювань верхніх дихальних шляхів. Це пояснюється чутливістю голосового апарату до охолодження і умовами творчої діяльності. Актори можуть застудитися під час зміни декорацій, особливо навесні і восени, коли театри не опалюються і температура в приміщенні є нижчою від норми.

Часто сценічна діяльність вимагає виступу у важких, закритих костюмах, що викликає перегрівання організму, порушення координації дихання, ускладнює голосоведення. Іноді акторові доводиться співати сидячи, лежачи або в іншій позі, що вимагає великої напруги голосу. Щоб не пропустити момент вступу своєї арії, точно подати репліку партнерам по сцені, актор повинен бути уважним, зібраним, а це вимагає великої напруги нервової системи. Артистам оперети по ходу вистави необхідно часто переключатися з мовної тональності на співочу і навпаки. Все це, а також значні пересування по сцені, танці вимагають великої напруги голосового та дихального апарату і нерідко супроводжуються різними голосовими розладами.

При співі та грі на духових інструментах відбуваються зміни артеріального тиску, частоти пульсу, обмінних процесів, насичення крові киснем. Це проявляється порушенням серцебиття, стисненням у грудях,

почервонінням шиї та обличчя, збільшенням частоти дихання, появою мокроти і сухості гортані.

Порушення часового співвідношення фаз вдиху і видиху, яке характеризується тривалим і напруженим видихом викликає збільшення навантаження роботи єдиної функціональної системи: легені-серце.

Найчастішими захворюваннями у співаків-професіоналів є фонастенія, ларингіти, поліпи та співочі вузлики, трахеїти, функціональні розлади, що ведуть до погіршення голосу.

У музикантів, інструмент яких постійно контактує з тілом (духовики, струнники) можуть виникати дерматологічні захворювання. Ще однією з проблем представників цієї професії є надлишкові жирові відкладення, що можуть накопичуватися в організмі та ускладнювати нормальну роботу м'язів та внутрішніх органів. Ця проблема виникає внаслідок малорухливого характеру професійної діяльності.

Професійні захворювання рідко зустрічаються в музикантів у віці старше 30 років, у 72 % випадків вони спостерігаються у осіб, молодше 25 років, особливо часто у віці 18-23 років. Це той вік, коли оркестранти, камерні виконавці, солісти опановують необхідну для професійної діяльності техніку свого інструменту, голосу і виходять на професійну сцену. Однак, ця техніка і професійні навички ще недосконалі, щоб вберегти музиканта від «зривів». У результаті чого відбуваються фізичні, та емоційні перевантаження.

Чинниками професійної захворюваності акторів і педагогів є: стрес, низька рухова активність, постійне нервове напруження, перевантаження голосового апарату. Найбільш поширеними захворюваннями є: психогенні захворювання голосу, наприклад, афонія ( грец. – голос) – втрата голосу, фарингіт – це запалення задньої стінки горла; ларингіт – запалення слизової оболонки гортані; варикозне розширення вен – хронічне захворювання, при якому успадковуються слабість венозних сіток і порушена робота венозних клапанів (одним з ускладнень варикозу є тромбофлебіт, коли на внутрішній стінці вени утворюється тромб і запалення; ця патологія небезпечна тим, що тромб може відірватися, з потоком крові потрапили в легеневу артерію і спричинити смерть людини); хвороби опорно-рухового апарату, нервової та серцево-судинної системи; дерматологічні захворювання та порушення зору.

Перші кроки на професійній сцені зазвичай збігаються з періодом навчання в музичному або театральному училищі, у консерваторії. Тобто професійні захворювання припадають на етап формування особистості актора або музиканта, на період становлення його виконавських і творчих навичок.

Для терапії та профілактики професійних захворювань, а також для вдосконалення виконавської техніки музикантів та акторів важливу роль відіграє систематичне заняття фізичною культурою. Завданнями фізичної культури з метою профілактики професійних захворювань є поліпшення функціонального стану та запобігання прогресування хвороби, підвищення фізичної і розумової працездатності, адаптація до зовнішніх чинників, зняття втоми та підвищення адаптаційних можливостей, виховання потреби в загартовуванні, заняттях оздоровчою фізкультурою.

Рекомендується виконувати загально-розвиваючі вправи, спеціальні вправи для рук, ніг, тулуба, вправи на розслаблення, гнучкість та координацію рухів, для покращення функції зовнішнього дихання, при

захворюваннях серцево-судинної та дихальної систем – вправи в ходьбі, катання на ковзанах. Під час проведення занять з музикантами, які мають порушення опорно-рухового апарату, важливо застосовувати профілактичні вправи, спрямовані в першу чергу на формування правильної постави і на нормалізацію функцій опорно-рухового апарату, профілактику контрактур.

Важливу роль окрім спеціальних фізичних вправ відводять водним процедурам, загартовуванню та масажу.

Аналізуючи професійну діяльність музикантів, акторів та педагогів, більшість фахівців схиляються до думки, що фізіологічно обґрунтованим профілюючим видом спорту для представників зазначених професій є плавання. Заняття плаванням позитивно впливають на респіраторну систему, вдосконалюють її функцію, що має істотне значення у професійній діяльності акторів, педагогів, музикантів-духовиків, вокалістів і хоровиків-диригентів. Плавання відоме як засіб профілактики і метод лікування різних захворювань опорно-рухового апарату. Крім того, плавання формує вміння розслабляти м'язи, що професійно важливо для акторів, педагогів, музикантів усіх спеціальностей. Фахівці також відзначають позитивний вплив занять плаванням на рухливість в суглобах.

Акторам і музикантам необхідно займатися спортивними іграми. Рухливі та спортивні ігри є позитивним засобом фізичного розвитку, нормалізації психоемоційного стану, вдосконалення координація рухів. Найдоступнішими (з точки зору безпеки та виховання професійно важливих фізичних якостей музиканта) є гра в теніс, бадмінтон і настільний теніс.

Ходьба, біг, велосипедний спорт мають велике значення для нормалізації обмінних процесів, функціонального стану кардіореспіраторної системи.

Регулярні заняття фізичними вправами у поєднанні з правильним режимом дня служать надійним профілактичним засобом багатьох захворювань акторів і музикантів, особливо опорно-рухового апарату, дихальної, серцево-судинної системи, сприяють мобілізації життєво важливих властивостей організму, рухових здібностей, таких якостей як сила волі, енергійність, зібраність, впевненість в собі.