ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Українські народні пісні - Їхав козак за Дунай

Вступ. Розповідь про пісню „Їхав козак за Дунай”
Кажуть, у сиву давнину виконання пісні було певним містичним ритуалом, у якому люди розмовляли з природою, переказували одне одному різні легенди. Про найвидатніших людей і найвизначніші події обов’язково складали пісні.
Ми не раз мали змогу переконатися в тому, що народна пісня є цілісним музично-поетичним твором. Пісні, складені в сиву давнину чи у наш час, є історією народу.
У пісні Семена Климовського „Їхав козак за Дунай” висвітлюються історичні події 18 століття: від’їзд на чужину запорізьких козаків після знищення російською царицею Запорізької Січі. Тут правдивий життєвий зміст. Він відображений просто і майстерно виразною наспівною мелодією. Це, до речі, притаманне більшості народних пісень. І пісні „Їхав козак за Дунай” також. Тому її вважають народною. Жанр цього твору визначають як пісня-романс.
Романс – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом.

Демонстрація пісні Сергія Климовського „Їхав козак за Дунай”

Бесіда про пісню „Їхав козак за Дунай” С. Климовського
Яка сумна пісня! Але іноді (під настрій) дуже хотілося б її почути. Краще вміти її співати! Тому розучимо пісню Сергія Климовського „Їхав козак за Дунай”, яку вважають народною і виконують у вигляді романсу.

Розучування пісні С. Климовського „Їхав козак за Дунай”

Караоке. Пісні „Їхав козак за Дунай”
Їхав козак за Дунай, сказав: «Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький, скачи та гуляй!»
«Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче,
Як ти ж мене покидаєш, тільки подумай!».

Приспів:
Лучше було б, лучше було б не ходить,
Лучше було б, лучше було б не любить,
Лучше було б, лучше було б та й не знать,
Чим тепер, чим тепер забувать.

Вийшла, ручки заломивши і тяженько заплакавши:
«Як ти ж мене покидаєш, тільки подумай!»
«Білих ручок не ламай, ясних очей не стирай,
Мене з війни із славою к собі ожидай».

Приспів.

«Не хочу я нікого, тільки тебе одного,
Ти здоров будь, мій миленький, а все пропадай».
Свиснув козак на коня: «Оставайся здорова!
Як не згину, то вернуся через три года!».

Приспів.

Слухання. Варіації на тему пісні Р. Савицького „Їхав козак за Дунай”

Аналіз прослуханого твору
Яку мелодію нагадує цей твір?
В якому темпі написані варіації?
Який характер твору?

Відомості про композитора Р. Савицького
Мелодія інструментального твору, який щойно прозвучав, – це відома пісня, але звучить вона трішки незвично. А тому, що український композитор Роман Савицький створив і назвав його Варіаціями на тему пісні „Їхав козак за Дунай”.
Роман Савицький – композитор і музичний педагог. Народився на Львівщині у родині священика. Музичну освіту здобув у Львові й у Празі. Його називали одним із найкращих західноукраїнських піаністів. Основу творчості складає інструментальна музика та обробки народних мелодій. Останні роки життя провів у США.
Роман Савицький – не єдиний композитор, який використав „Їхав козак за Дунай”. Також всесвітньовідомий німецький композитор Бетховен зробив обробку пісні „Їхав козак за Дунай”!
У 1810-1818 роках Бетховен їздив до Австрії на курорт у м. Тепліц. Там він і почув цю пісню у виконанні кріпацького хору одного ясновельможного пана, який теж приїхав на курорт.

Підсумки уроку
Сьогодні зазирнули в сиву давнину, звідки бере свій початок народна пісня, вивчили пісню Сергія Климовського „Їхав козак за Дунай”, ознайомилися із варіаціями на тему цієї пісні видатного українського композитора Романа Савицького та дізналися про цікаву сторінку творчого доробку Л. Бетховена.

^ Урок № 5. ОРКЕСТРОВА МУЗИКА. УВЕРТЮРА
Вступ. Відомості про пісню „Засвіт встали козаченьки”
Розучімо ще одну історичну українську пісню «Засвіт встали козаченьки».
За переказами її автором є легендарна піснярка з Полтавщини Маруся Чурай. Вона склала цю пісню в день розлучення з коханим, який вирушив із козаками в похід.
Сповнена туги лірична пісня полюбилася козакам. Її виконували в походах; з часом вона стала маршовою героїчною піснею.

^ Слухання. „Засвіт встали козаченьки”

Аналіз прослуханого твору
Про що йдеться в цій пісні?
Поміркуйте, як потрібно заспівати пісню „Засвіт встали козаченьки”, щоб найкраще відобразити її життєвий зміст.
Які засоби музичної виразності ви помітили при прослуховуванні твору?

^ Розучування пісні „Засвіт встали козаченьки”

Караоке. „Засвіт встали козаченьки”
1. Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі.
Виплакала Марусенька
Свої ясні очі.
2. Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Та за свого миленького
Богу помолися.
3. Стоїть місяць над горою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
4. Іди, іди, мій синочку,
Та й не забавляйся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся.
5. Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось мій кінь вороненький
В воротях спіткнувся.
6. Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь,
Заграв мій кінь вороненький —
Назад сподівайтесь.

^ Слухання. Увертюра до опери М. Лисенка „Тарас Бульба”

Аналіз прослуханого твору
Мелодія якої пісні прозвучала в увертюрі?
Яким є характер музики?
В якому темпі звучить увертюра?

^ Розповідь про творчість М. Лисенка
Автором опери „Тарас Бульба” є Микола Лисенко. З його іменем пов’язують становлення української національної опери. Опера „Тарас Бульба” за сюжетом повісті Миколи Гоголя є вершиною оперної творчості Миколи Лисенка і неоціненним внеском до скарбниці українського оперного мистецтва. У ній розповідається про визвольну боротьбу українського народу проти іноземного поневолення 1648-54 років. Події відбуваються в Дубенському замку на Рівненщині.
Кожна опера починається з увертюри.
^ Увертюра – це оркестровий вступ до опери, балету, кантати чи кінофільму.

Підсумки уроку
Сьогодні ми розучили пісню „Засвіт встали козаченьки”, автором якої є Маруся Чурай, прослухали увертюру до опери Миколи Лисенка „Тарас Бульба”, почули звучання симфонічного оркестру.

^ Урок 6. МУЗИЧНО-СЦЕНІЧНЕ МИСТЕЦТВО. ОПЕРА ТА ЛІТЕРАТУРА
Вступ. Відомості про оперу
Сьогодні ми торкнемося теми давньогрецького театру... У давньогрецькому театрі музика була обов’язковим елементом: плавно, наспівно промовлялися акторами ролі; хор уособлював одночасно і „голос народу”, і голос автора. У 16-17 століттях в італійському місті Флоренції спроби відродити грецьку трагедію сприяли створенню першої опери як поєднання музики та драми. Надалі протягом століть музика і сюжет „змагалися” між собою за „головну роль” в оперному жанрі. Опера – це вершина музично-сценічного мистецтва. На сьогодні вона є найскладнішим музичним жанром, у якому з музикою та літературою поєднані елементи хореографії, театрального й образотворчого мистецтв.
Літературною основою опери є лібрето – літературний текст опери.

^ Відомості про В. А. Моцарта
Щоб створити оперу, потрібно бути справді майстерним композитором. Наприклад, коли ми слухаємо твори Моцарта, нас зачаровує краса, легкість та „прозорість” його музики. Звучання кожного його твору розкриває перед слухачами незрівнянне багатство та глибину душі генія.
Австрійський композитор 18 століття Вольфганг Амадей Моцарт ще дитиною вражав усіх своїм неперевершеним обдаруванням – у 6 років він став віртуозом гри на клавесині, гастролював із концертами Європою; тоді ж почав складати свої перші твори. За 35 років життя композитор створив понад 600 музичних творів: 41 симфонію, 19 опер, а також багато інших творів у різних жанрах.

^ Відомості про оперу В. А. Моцарта „Чарівна флейта”
Моцарт створив 19 опер. „Чарівна флейта” – це остання опера композитора, створена на основі казкового літературного сюжету. У ній ідеться про перемогу розуму й добра над забобонами та злом. Головні дійові особи – мудрий і добрий чарівник Зорастро та безжалісна і мстива Цариця Ночі.
У мелодіях опери композитор використав австрійські та німецькі народні пісні. Особливо це виявилось у темах персонажа Папагено. „Приємний та ніжний ” дзвін чарівних дзвіночків не раз допомагає йому та його друзям перемагати зло і знайти своє щастя.

^ Слухання. Хор „Звідки приємний та ніжний той дзвін” з опери «Чарівна флейта»

Аналіз прослуханого твору
Які почуття викликало у вас прослуховування фрагменту з опери?
Якою є динаміка твору?

^ Спільне двох геніїв
Ви, напевне, помітили, що творчості Моцарта властивий тісний зв’язок з інтонаціями народних австрійських і німецьких народних мелодій. М. Лисенко у своїх творах використовував українські народні пісні. Наприклад, «Засвіт встали козаченьки»

^ Робота над піснею „Засвіт встали козаченьки”
Виконайте пісню „Засвіт встали козаченьки” чітко, слідкуючи за інтонацією.
Проплескайте ритмічний рисунок пісні.
Виконайте пісню з ритмічним супроводом.

^ Караоке. „Засвіт встали козаченьки”
1. Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі.
Виплакала Марусенька
Свої ясні очі.
2. Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Та за свого миленького
Богу помолися.
3. Стоїть місяць над горою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
4. Іди, іди, мій синочку,
Та й не забавляйся,
За чотири неділеньки
Додому вертайся.
5. Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось мій кінь вороненький
В воротях спіткнувся.
6. Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь,
Заграв мій кінь вороненький —
Назад сподівайтесь.

^ Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися багато нового про давньогрецький театр і основу театру оперу. Опера – це вершина музично-сценічного мистецтва, один із найулюбленіших жанрів композитора В. А. Моцарта.
Також ми звернулися до творчості М. Лисенка і дізналися, що композитори у своїх операх використовували мелодії народних пісень. Наприклад, в опері „Тарас Бульба” М.Лисенко використав пісню „Засвіт встали козаченьки”.

^ Урок № 7. МУЗИЧНО-СЦЕНІЧНЕ МИСТЕЦТВО. ЛІТЕРАТУРА В БАЛЕТІ
Вступ. Відомості про пісню „Веселкова”
Зустрічаймо нову пісню „Веселкова” сучасного автора Ольги Янушкевич. Разом із поетесою Марією Ясаковою вона створила багато гарних і різноманітних пісень для дітей і дорослих. „Веселкова” – одна з них.
Поміркуймо, про що ця пісня і які засоби музичної виразності найкраще розкривають її поетичний зміст.

^ Слухання. Пісня „Веселкова”

Розучування пісні „Веселкова”

Караоке. Пісня „Веселкова”
1. За веселковим, за небокраєм
Хтось на сопілці чарівно грає.
А чи то грає, чи то здається,
Чи пісня лине із мого серця?
Приспів.
Над моїм краєм,
Над моїм містом
Пісня лунає
Голосом чистим.
Пісня злітає
У світ широкий.
Веселка грає
На семи нотах
2. В чарівній пісні слова чудові,
Всі кольорові, всі веселкові.
Краплини сонця у кожнім слові.
Краплини щастя — теж кольорові
Приспів.
3. За веселковим, за небокраєм
Срібні дзвіночки хтось розсипає.
На тих дзвіночках веселка грає,
Пісня лунає над рідним краєм.
^ Приспів

Відомості про балет
На минулому уроці ми познайомилися з жанром опери, однак театральне мистецтво неможливо уявити і без балету.
Балет – це музично-драматичний твір сценічної дії, зміст якого передають за допомогою хореографії (танцю).
У ньому музика і танок відіграють роль слова, відображають розвиток сюжету. Отже, для створення балетного спектаклю також необхідне лібрето.

^ Бесіда про казку Ш. Перро „Попелюшка”
На сюжет казки Шарля Перро „Попелюшка” відомий російський композитор Сергій Прокоф’єв створив однойменний балет.
Пригадайте зміст і персонажів казки.

^ Відомості про композитора С. Прокоф’єва
Сергій Прокоф’єв народився в українському селі Сонцівка на Донеччині. У рідній домівці музика оточувала його з раннього дитинства, оскільки мати чудово грала на фортепіано. Композитор велику увагу проділяв створенню творів для дітей.
Музика Прокоф’єва втілює гармонійне, радісне відчуття життєвої краси та енергії.

^ Слухання. Фрагмент „Па-де-шаль” із балету „Попелюшка”
Прослухаймо „Па-де-шаль” (танок із шаллю) – першу сцену з балету «Попелюшка». Дія відбувається в будинку батька Попелюшки. Сестри вишивають шаль, мачуха спостерігає за ними. Раптом сестри починають сваритися. Сварка завершується падінням дівчаток.

^ Слухання. Фрагменти „Па-де-шаль” та „Аморозо” з балету „Попелюшка”
Прослухаймо фрагмент „Аморозо” із балету „Попелюшка”. Солов’їна ніч. Попелюшка і Принц знайшли один одного. Серед пахощів квітів вони йдуть до великого, світлого і радісного щастя взаємного кохання.

^ Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, що спільного та відмінного між двома танцями.
Поміркуйте, яким є настрій двох прослуханих фрагментів.

^ Підсумки уроку
Сьогодні ми вивчили сучасну пісню „Веселкова” Ольги Янушкевич на слова поетеси Марії Ясакової. Дізналися про балет; познайомилися з творчістю композитора Сергія Прокоф’єва (зокрема з фрагментами з його балету «Попелюшка»: „Па-де-шаль” та „Аморозо”).

^ Урок № 8. СИМФОНІЧНА МУЗИКА. ВІД ПІСНІ ДО СИМФОНІЇ
Вступ. Почуття, настрої в музиці. Симфонія
Які почуття, настрої переживає людина?
Радість, смуток, безтурботність, щастя, тривога, замріяність, піднесеність, розгніваність.
Як композитору передати душевний світ людини з усіма його складнощами: суперечливими почуттями, думками, що безперервно змінюють одна одну, протирічать одна одній, взаємодіють?
Яку форму обрати композитору для передачі цього світу, на яких думках і почуттях зосередитись?
Саме симфонія краще, ніж інші види музики, здатна передати картину суперечливих почуттів. Ось чому майже всі композитори зверталися до написання симфоній!
^ Симфонія – це великий музичний твір для симфонічного оркестру, що складається з чотирьох частин, кожна з яких має свою назву та характер.

Відомості про симфонію, інструменти симфонічного оркестру
Симфонії виконує симфонічний оркестр, який складається з таких груп:
- струнні інструменти (скрипка, віолончель, альт, контрабас);
- дерев’яні духові інструменти (флейта, гобой, кларнет);
- мідні духові інструменти (валторна, труба, тромбон);
- ударні інструменти (литаври, бубон, тарілки, барабан).

^ П. Чайковський і Україна
Творча спадщина Чайковського охоплює майже всі музичні жанри, однак чільне місце в ній посідають опера та симфонія. Композитор багато років поспіль проводив літо на лоні української природи – Черкащині, Поділлі, Сумщині; бував у Києві, Харкові, Одесі. Творчість Чайковського тісно пов’язана з Україною.
У його творах надзвичайно талановито, по-новому звучать мелодії українських народних пісень.

^ Слухання. Фінал Другої симфонії П. Чайковського

Аналіз прослуханого твору
Який характер прослуханого твору?
Який темп прослуханої музики?
Яку українську народну пісню використав композитор у фіналі Другої симфонії?

^ Повторення пісні „Веселкова”
Виконайте „Веселкову” весело, завзято.
Співайте пісню м’яким, округленим звуком, зберігаючи чітку, ясну вимову.
Під час співу не виділяйтесь із загального хору.

^ Караоке. Пісня „Веселкова”
1. За веселковим, за небокраєм
Хтось на сопілці чарівно грає.
А чи то грає, чи то здається,
Чи пісня лине із мого серця?
Приспів.
Над моїм краєм,
Над моїм містом
Пісня лунає
Голосом чистим.
Пісня злітає
У світ широкий.
Веселка грає
На семи нотах
2. В чарівній пісні слова чудові,
Всі кольорові, всі веселкові.
Краплини сонця у кожнім слові.
Краплини щастя — теж кольорові
Приспів.
3. За веселковим, за небокраєм
Срібні дзвіночки хтось розсипає.
На тих дзвіночках веселка грає,
Пісня лунає над рідним краєм.
^ Приспів

Підсумки уроку
Дід П. Чайковського, як ми вже знаємо, був родом з України, а саме – з Кам’янки, що неподалік від с.Гриньки, де й народився М. Лисенко. Тому мелодії українських народних пісень були так близькі Чайковському і тому він використав в Другій симфонії українську народну пісню „Журавель”.
Сьогодні ми завершили роботу над піснею „Веселкова”.

^ Урок № 9. МУЗИЧНІ ОБРАЗИ В НАРОДНІЙ ТВОРЧОСТІ. КАЗКА
Вступ. Музика в літературі
Сьогодні ми вкотре переконаємося, наскільки важливим є літературне мистецтво для музики: пісня, кантата, опера, балет нерозривно пов'язані з літературою. Ці музичні жанри не можуть без неї існувати.
А чи може література існувати без музики?..
Щоб відповісти, спочатку пригадаємо народні пісні і поміркуймо, чи всі вони можуть бути просто віршами.
Прослухайте знайому українську народну пісню „Ой єсть в лісі калина”.

^ Слухання. Пісня „Ой єсть в лісі калина”
Ви переконалися – дзвінко, весело, жартівливо! Одним словом – гарно!
Прочитайте слова пісні як вірш, без співу.
Ой, єсть в лісі калина.
Ой, єсть в лісі калина.
Калина-калина,
Комарики-дзюбрики,
Калина.
Там стояла дівчина.
Там стояла дівчина.
Дівчина-дівчина,
Комарики-дзюбрики,
Дівчина.
Цвіт-калину ламала.
Цвіт-калину ламала.
Ламала-ламала,
Комарики-дзюбрики,
Ламала.
Та й в пучечки в'язала.
Та й в пучечки в'язала.
В'язала-в'язала,
Комарики-дзюбрики,
В'язала.
„Комарики-дзюбрики” та часте повторювання слів виглядає курйозним і неприродним без мелодії. Це не вірш, а пісня — музичний жанр, в якому, як ми вже переконалися, є невіддільними віршований текст і мелодія.
Лише деякі з народних пісень могли б жити як поезії (без музики). Наприклад, норвезька народна пісня „Чарівний смичок”.

^ Демонстрація пісні „Чарівний смичок”

Розучування пісні „Чарівний смичок”

Караоке. Пісня „Чарівний смичок”
1. Прийшов у село музикант-старичок,
В руках музиканта – чарівний смичок.
Ударив у струни – зібрався народ.
Танцює, співає, сміється село.
2. Проходив багач – як почув скрипаля,
То враз його заздрість за душу взяла.
– Продай свою скрипку! Тобі заплачу,
За неї віддам я всього досхочу!
3. – Ні! скрипку свою я тобі не продам.
Дорослим потрібна вона й дітлахам.
Під звуки її веселиться народ,
Танцює, співає, сміється село!

^ Українська народна казка „Чарівна скрипка”
Ми виконали пісню „Чарівний смичок”, існує також казка про чарівну скрипку.
Вона народилася на Буковині – у співучому краї, що славиться різноманіттям чудових і своєрідних народних пісенних мелодій, а також запальними танцювальними ритмами.

Жив колись на світі бідний русин. Життя проминало, а у чоловіка ні сина, ні багатства – сама біда в хаті. Пішов бідняк найматися до графа, якого буковинці любили, як сіль в оці чи тернину в боці.
– Підеш молотити, – сказав граф, – а за роботу візьмеш те, що в чоботи нападає.
Русин погодився. Цілий місяць вимахував ціпом і приносив у чоботах заробіток. Нарешті провіяв зароблене зерно, розстелив на ряднині, аби просушилося. Та горобці теж були голодні й видзьобали все до зернини.
Побачив це русин, кинув спересердя брилем об землю:
– А смерека б вас побила!
– Не сердься, добрий чоловіче, – запищало в нього за спиною. Я – одна зернина, яку не з'їли горобці.
Нахилився русин, підняв листок лопуха і помітив золоту зернину. А вона радить:
– Ти мене не їж, а посій у землю і поливай три рази на день водою з Черемошу.
Русин так і зробив. А одного ранку почув він за вікном таку чудову музику, що за серце брала. Виглянув. На тому місці, де була посіяна зернина, виросла дивна яблуня. З її гілля звисали не яблука, а скрипки – із зеленими і жовтими смугами. Зачудувався русин і вийшов надвір. Не встиг підійти до чарівного дерева, як почув:
– Добридень, тату!
– Добридень,— відповів русин. – А хто мене називає татом?
– Це я, ваш син Петрик, – і з яблуні скочив красний хлопець зі скрипкою в руках.
– Що це таке? – запитав батько.
– А то така скрипка, що коли погладжу на ній зелені смуги, то омолоджується добро, а як торкнуся жовтих – старіється зло.
Чоловік не міг нарадуватися чарівному синові.
Однієї неділі Петрик подався у село. На толоці побачив людей. Вони намагалася танцювати, але всі були такі змарнілі, що падали з ніг.
– Що ті люди роблять? – спитав Петрик селян.
– Весілля справляють, – відповів один дід. – Але граф їх зовсім виснажив роботою.
Погладив хлопчина зелені смуги скрипки і втяв веселої. Люди стали жвавими, щасливими. Молодий із молодою – як місяць із зірницею. І всі пустилися до танцю-тропотанцю. А граф вийшов на балкон палацу, глянув у бік толоки і аж рота роззявив від подиву. Він наказав гайдукам позаганяти всіх селян до своїх воріт. Прийшли бідні люди, поскидали брилі.
– Бачу, що від музики ви дістали добру силу. Завтра під горою маєте продовбати великий прохід, аби весь Черемош міг туди текти!
Наступного дня зранку люди взяли мотики й лопати і подалися до гори. Минали дні, тижні, місяці, доки продовбали крізь гору тунель. Подивився граф і каже:
– Тепер побудуйте всередині гори високий палац – з великими залами, довгими коридорами, ясними світлицями. Брама до палацу має бути така, аби її закрила і мала дитина, а відчинити міг тільки один я.
Рушили бідні люди до хати, де жив із родичами Петрик. Викликали його й докоряють:
– Ти дав нам снагу видовбати діру для ріки, а тепер лишив нас у біді?..
Петрик відповів:
– Завтра всі до одного беріть кияння, довбні та лопати і йдіть до гори. Я прийду на поміч.
Наступного дня люди прийшли до гори, але ніхто не міг підняти ні кия, ні лопати. Тут Петрик погладив зелені смуги скрипки, приклав смичок до струн і врізав коломийку. Люди помолоділи, дістали красну силу — аж уламки скелі розліталися. Коли все було готове, граф розіслав гайдуків скликати гостей. Гості зібралися в палаці, який збудували всередині гори.
Прийшов туди Петрик. Граф наказав слугам викинути зухвалого хлопця, але той погладив жовті смуги скрипки, приклав смичок до струн і заграв. У палаці одразу притихли. Граф згорбився, руки затремтіли. Петрик вийшов за браму і зачинив її назавжди.
Минули роки, брама обросла травою-муравою. Про графа ніхто й не згадував. А про Петрика та його чарівну скрипку розповідають і донині.

^ Підсумки уроку
Невідомі творці казок та оповідань, в яких виражено народну мудрість, прекрасно розуміли, як впливає музика на людину, тому з любов'ю та захопленням розповідали про народних умільців, котрі майстерно володіли мовою музики. Це — свідчення того, що народ завжди високо цінував і з великою повагою та особливою любов'ю ставився до музикантів-аматорів, які силою свого мистецтва допомагали творити добро, несли людям радість та розраду.

^ Урок № 10. АМАТОРСЬКЕ МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО. МУЗИЧНІ ОБРАЗИ В КАЗЦІ
Вступ. Музичні образи в казці
Музика присутня у багатьох казках народів світу в чарівних історіях про талановитих музикантів, їхні інструменти та чудодійну силу музики. Наприклад, у грузинській народній казці „Чонгуріст” юнак співав і грав на чонгурі.
^ Чонгурі – грузинський чотириструнний щипковий інструмент із тихим голосом і ніжним звучанням.

Грузинська народна казка „Чонгуріст”
Жив на світі цар. Мав він дочку прекрасну, як сонце. Багато славних і знатних юнаків просили її руки, та цар усім відмовляв.
– Принеси спочатку яблуко безсмертя, – говорив цар кожному, – і доведи, що ти гідний царівни.
Поблизу від палацу жив бідний юнак. Славився він своїми піснями та грою на чонгурі. Покохав юнак прекрасну царівну і попросив у царя дозволу взяти її за дружину.
Не прогнав цар бідного чонгуріста, а сказав йому, як і всім говорив:
– Добудеш для мене яблуко безсмертя, – буде по-твоєму.
Узяв чонгуріст чонгурі та й подався в путь. Ішов він, ішов, дев'ять гір перейшов та й бачить: розкинувся на схилах пагорба сад. Загорожа навкруги саду кам'яна, висока-превисока. Чонгуріст обійшов сад – з ранку до вечора йшов! – входу не знайшов.
Іде юнак, грає на чонгурі та співає лагідну пісню. Завмер сад, перестали шелестіти листям дерева. Слухають пісню гори й долини. Пташки, що пролітали в небі, посідали на дерева, щоб послухати пісню чонгуріста.
І зараз почув людину страшний гвелвешапі, що стеріг чарівну яблуню, та й розсунув камінну огорожу.
Іде чонгуріст садом, співає сумну пісню.
Відкрив гвелвешапі величезну пащу, понісся на людину... і раптом завмер.
Утихомирила лагідна пісня лють злого чудовиська.
А чонгуріст іде собі, звучать солодкі звуки його пісні.
З очей гвелвешапі побігли сльози, незнана печаль охопила його. Та раптом порвалися струни чонгурі. Зупинився юнак перед гвелвешапі, чекаючи своєї долі.
А гвелвешапі зірвав яблуко і подав юнакові.
– Візьми яблуко, не бійся. Ніколи ще зі мною не розмовляли мовою пісні. Бери це яблуко безсмертя, воно твоє. Бо безсмертна людина, яка здатна скласти таку чарівну пісню.

^ Бесіда про пісню „Чарівний смичок”
Невідомі творці казок та оповідань, в яких виражена народна мудрість, прекрасно розуміли, як впливає музика на людину, тому з любов'ю та захопленням розповідали про народних умільців, котрі майстерно володіли мовою музики. Так народжувалися музичні образи в казках та оповіданнях, а пізніше — і в літературних творах.
Яскравим прикладом є норвезька народна пісня „Чарівний смичок”. Головний герой казки майстерною грою на скрипці дарував людям радість і вселяв у їхні душі оптимізм.

^ Робота над піснею „Чарівний смичок”
Виконайте пісню „Чарівний смичок” стримано та легко.
Зверніть увагу на те, що вона починається не з повного такту, а із затакту.
У супроводі якого музичного інструмента звучить пісня „Чарівний смичок” і чому?

^ Караоке. Пісня „Чарівний смичок”
1. Прийшов у село музикант-старичок,
В руках музиканта – чарівний смичок.
Ударив у струни – зібрався народ.
Танцює, співає, сміється село.
2. Проходив багач – як почув скрипаля,
То враз його заздрість за душу взяла.
– Продай свою скрипку! Тобі заплачу,
За неї віддам я всього досхочу!
3. – Ні! скрипку свою я тобі не продам.
Дорослим потрібна вона й дітлахам.
Під звуки її веселиться народ,
Танцює, співає, сміється село!

^ Підсумки уроку
Сьогодні ми дізналися про народний грузинський інструмент чонгурі, познайомилися з грузинською народною казкою „Чонгуріст”, а також пригадали норвезьку народну пісню „Чарівний смичок”.

^ Урок № 11. ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА В ПОЕЗІЇ. КВАРТЕТ
Вступ. Відомості про пісню та авторів
Сьогодні ми розучимо одну з пісень Анатолія Житкевича.
Цей композитор – щаслива людина! Він зрозумів, що йому насправді потрібно. Пісня називається „Все це потрібно мені”. Автор пісні привертає нашу увагу до найдорожчого для людини у світі, у тому числі й до „гордих, крилатих пісень”.

^ Демонстрація пісні А. Житкевича „Все це потрібно мені”

Розучування пісні „Все це потрібно мені”

Караоке. Пісня „Все це потрібно мені”
Милі, чарівні слова,
Казка стара і нова,
Мрія висока, не грізна,
Ласка матусина ніжна,
Татова сильна рука,
І повноводна ріка
Горді, крилаті пісні —
Все це потрібно мені,
Все-все-все, Все-все-все,
Все це потрібно мені!
В полі тривкий колосок,
Сад і маленький лісок,
Мова моя солов'їна,
Рідна моя Україна,
Чисте дзвінке джерело,
Миле до болю село,
Спокій і мир на землі —
Все це потрібно мені
Все-все-все, Все-все-все,
Все це потрібно мені!

^ Музика в поезії.
Як ви думаєте, чи потрібна людям музична мова, якщо словами можна все сказати?..
Існує музика, яка насправді нікому не потрібна. Наприклад, така, яку описав Іван Крилов у своїй байці „Квартет”

^ Байка І. Крилова „Квартет”

Раз Мавпі та Мишкові, Ослу, Козлу,
Всім разом, як по змові,
Схотілося Квартет заграть.
Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали
Й під липу в лузі посідали,
Щоб світ мистецтвом чарувать.
Ударили в смички,— ладу ж дарма шукать!
«Стій, братця, стій! — кричить їм Мавпа.
— Постривайте!
Хіба заграєм так? Інакше посідайте.
Ти з басом, Мишечко, сідай проти альта,
Я, прима, сяду проти втори;
Тоді вже буде музика не та:
У танець підуть ліс і гори!»
Знов сіли, почали Квартет;
А діло все не йде вперед.
«Стривайте ж, я знайшов секрет.—
Кричить Осел. — Усе в нас піде ладом,
Як поряд сядем».
Послухали Осла, поважно сіли вряд;
А все-таки Квартет не йде на лад.
Ще гірше, ніж раніш, пішли між ними чвари
І свари,
Кому і як сідать.
Припало Солов'ю якраз там пролітать.
До нього всі вдались, як до свого спасіння:
«Будь ласка,— мовили,— та ж наберись терпіння,
Допоможи Квартет улаштувать,
І ноти, й інструмент зуміли ми дістать,
Скажи лиш, як сідать!»
«Щоб буть музикою, потрібне тут уміння,
Та трохи тонших би ушей,—
їм одмовляє Соловей.—
То ж, як сідати,— сварки марні,
Бо з вас музики незугарні».

^ Квартет – це музичний твір для чотирьох виконавців (музикантів або співаків).
Також це група виконавців із чотирьох осіб.
Тобто квартет – це або чотири виконавці, або твір, який вони виконують.

^ Відомості про В. Барвінського
Оскільки справжньої музики у гope-квартету так і не вийшло, послухаймо дійсно красиву музику — Квартет для двох скрипок, альта та віолончелі Василя Барвінського.
Спочатку дізнаємось трохи про композитора. Василь Барвінський родом із Тернопільщини. Навчався у Львові та Празі (Чехія). Мелодичне багатство музики Барвінського знайоме вам ще з молодших класів.

^ Слухання. В. Барвінський. „Квартет для двох скрипок, альта і віолончелі”

Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, який характер прослуханого твору.
Поміркуйте, чи злагоджено звучить музика.

^ Підсумки уроку
Сьогодні ми розучили пісню Анатолія Житкевича «Все це потрібно мені», дізналися, що таке квартет, прослухали „Квартет для двох скрипок, альта та віолончелі” Василя Барвінського.

^ Урок 12. МУЗИЧНІ ОБРАЗИ В ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРАХ. ОПОВІДАННЯ
Вступ. Авторські літературні твори
Ми говорили про народні казки, в яких музика виступає дійовою особою і є співучасником подій та переживань. Крім народних, є ще багато авторських літературних творів, у яких музичний образ дуже часто виступає дійовою особою. Наприклад, оповідання російського письменника Костянтина Паустовського „Старий кухар”.

^ Оповідання „Старий кухар” Паустовського
Одного зимового вечора 1786 року на околиці Відня в маленькому дерев'яному будинку помирав сліпий дід – колишній кухар графині Тун. Разом із кухарем жила його дочка Марія, дівчина років вісімнадцяти. Тільки й добра було в сторожці, що ліжко, лави на кривих ногах, грубий стіл, порцеляновий посуд, мережаний тріщинками, і, нарешті, клавесин – єдине багатство Марії...
Коли Марія вмила батька й наділа на нього прохолодну чисту сорочку, старий сказав:
– Я ніколи не любив священиків і монахів. Я не можу покликати сповідника, а мені ж треба перед смертю очистити свою совість.
– Що ж робити? – злякано спитала Марія.
– Вийди на вулицю, – сказав старий, – І попроси першого стрічного зайти в наш дім, хай висповідає перед смертю. Тобі ніхто не відмовить...
Хурделиця.
Марія довго чекала й прислухалась. Та ось їй здалося, що вздовж муру йде, наспівуючи, чоловік. Вона ступила йому назустріч, наскочила на нього й скрикнула. Чоловік зупинився й запитав:
— Хто тут?
Марія схопила його за руку і тремтячим голосом виповіла батькове прохання.
– Гаразд, – мовив чоловік тихо. – Хоч я й не священик, та вже нехай. Ходімо.
Вони ввійшли в дім.
Він був іще дуже молодий, цей незнайомий. Швидко присунув до ліжка табуретку, сів і, нахилившись, уважно й весело подивився в очі приреченому:
– Кажіть! Можливо, владою, даною мені не від Бога, а від мистецтва, якому я служу, я розважу останні ваші хвилини і зніму тягар із вашої душі.
– Я працював усе життя, поки не втратив зір, – прошепотів старий і притяг незнайомого за руку ближче до себе. – А хто працює, тому нема як грішити. Коли захворіла на сухоти моя дружина – її звали Марта – і лікар прописав їй дорогі ліки, велів годувати вершками й винними ягодами та напувати гарячим червоним вином, я вкрав із сервізу графині Тун невеличке золоте блюдо, розколов його на шматки й продав. І мені тепер важко про це згадувати й критись від моєї дочки, адже я навчив її не чіпати й крихти з чужого столу.
– А кого із слуг графині покарали за це? – спитав незнайомий.
– Присягаю, добродію, не покарали нікого, – відповів старий і заплакав. – Якби я знав, що золото не допоможе моїй Марті, хіба я зміг би вкрасти!
– Як вас звуть? – спитав незнайомий.
– Йоганн Мейер, добродію.
– Так от, Йоганне, – сказав незнайомий і поклав долоню на сліпі очі старого, – ви не завинили перед людьми. Те, що ви вчинили, – це не гріх і не крадіжка, а навпаки, можна вважати подвигом заради кохання.
– Амінь! – прошепотів старий.
– Амінь! – повторив незнайомий. – А тепер скажіть мені вашу останню волю.
– Я хочу, щоб хтось подбав про Марію.
– Я зроблю це. А ще чого ви хочете?
Тоді старий несподівано всміхнувся й голосно сказав:
– Я хотів би ще раз побачити Марту такою, якою зустрів замолоду. Побачити сонце і цей сад, коли він зацвіте весною. Але це неможливо, добродію. Не гнівайтеся на мене за нерозумні слова ...
– Добре, – сказав незнайомий і підвівся. – Добре, – повторив він, підійшов до клавесина й сів перед ним на табуретку. – Добре! – голосно сказав він утретє, і враз бистрий дзвін розсипався по сторожці, мовби хто брязнув на підлогу сотню кришталевих кульок.
– Слухайте, –сказав незнайомий. – Слухайте й дивіться.
Клавесин співав на повний голос уперше за багато років. Він сповнював своїми звуками не тільки сторожку, а й увесь сад...
– Я бачу, добродію! – сказав старий і підвівся на ліжку. – Я бачу день, коли я зустрівся з Мартою і вона, збентежена, розбила глечик з молоком. Це було взимку, в горах. Небо – прозоре, мов синє скло, і Марта сміялась. Сміялась...
Незнайомий грав далі.
– А тепер, – запитав він, – ви що-небудь бачите?
Старий мовчав, прислухаючись.
– Невже ви не бачите, – швидко сказав незнайомий, граючи далі, – як чорна ніч стала синьою, а потім блакитною, і тепле світло вже падає звідкілясь зверху; і на старому галуззі ваших дерев набрякають білі квіти? По-моєму, це цвіт яблуні, хоча звідси, з кімнати, він скидається на важкі тюльпани. Ви бачите: перший промінь упав на мур, нагрів його, і над ним струмує пара. Це, напевне, просихає мох, напоєний талим снігом. А небо зводиться все вище, стає ще синіше, ще прекрасніше, і зграї птахів уже летять на північ над нашим старим Віднем.
– Я бачу все це! – вигукнув старий. – Відчини вікно, Маріє.
Марія відчинила вікно.
Старий упав на подушки, жадібно дихав і обмацував пальцями ковдру. Марія кинулась до нього.
Старий, задихаючись, мовив:
– Я бачив усе так виразно, як багато років тому. Але я не хотів би померти, не знаючи, ... як вас звати. Як звати?..
– Мене звати Вольфганг Амадей Моцарт, – відповів незнайомий.
Марія відступила од ліжка і низько, майже торкаючись коліном підлоги, схилилась перед великим музикантом. Коли вона підвелась, старий був уже мертвий.
Зоря займалася за вікнами, і в її світлі стояв сад, сяючи квітками мокрого снігу.

^ Відомості про В.А. Моцарта
Народився Моцарт у старовинному австрійському містечку Зальцбург. Його надзвичайні музичні здібності виявилися дуже рано. Він почав писати музику, коли був ще маленьким хлопчиком. У шестирічному віці малий Моцарт разом зі старшою сестрою та батьком уже виступали з концертами в різних містах Європи. За своє недовге життя він написав дуже багато творів.
^ Фантазія — це розгорнутий фортепіанний твір, що має декілька епізодів, які вражають контрастами почуттів і настроїв.

Слухання. „Фантазія ре мінор” В. А. Моцарта

^ Аналіз прослуханого твору
Чи всі музичні епізоди фантазії відповідають змісту оповідання „Старий кухар”?
Який характер твору?

Робота над піснею „Все це потрібно мені” А. Житкевича
Співайте легко і невимушено.
Не виконуйте пісню голосним, різким звуком.
Округлюйте голосні звуки.

^ Караоке. Пісні „Все це потрібно мені”
Милі, чарівні слова,
Казка стара і нова,
Мрія висока, не грізна,
Ласка матусина ніжна,
Татова сильна рука,
І повноводна ріка
Горді, крилаті пісні —
Все це потрібно мені,
Все-все-все, Все-все-все,
Все це потрібно мені!
В полі тривкий колосок,
Сад і маленький лісок,
Мова моя солов'їна,
Рідна моя Україна,
Чисте дзвінке джерело,
Миле до болю село,
Спокій і мир на землі —
Все це потрібно мені
Все-все-все, Все-все-все,
Все це потрібно мені!

^ Підсумки уроку
Ми вже знаємо, в народних казках музика інколи виступає дійовою особою та співучасником подій і переживань. Але, крім народних, існує ще багато авторських літературних творів, в яких музичний образ є дійовою особою. Приклад – прослухане сьогодні оповідання К.Паустовського „Старий кухар”, де музика виступає співучасником подій і дійовою особою.
Крім того, сьогодні ми вивчили поняття фантазії у музиці і пригадали пісню А.Житкевича „Все це потрібно мені”.

^ Урок № 13. ЄДНІСТЬ МИСТЕЦТВА МУЗИКИ ТА СЛОВА
Вступ. Демонстрація пісні „Ой на горі на й женці жнуть”
Пісню ”Ой на горі на й женці жнуть” ми вже вивчали минулого року, коли знайомилися з музикою нашого народу, а сьогодні повторимо її й уявно мандруємо у славне козацьке минуле.

Розучування пісні „Ой на горі на й женці жнуть”
Ми співали історичну пісню „Ой на горі на й женці жнуть” минулого року, коли знайомилися з музикою нашого народу, а сьогодні повторимо її й уявно мандруємо у славне козацьке минуле.

^ Караоке. Пісня „Ой на горі на й женці жнуть”
Ой на горі та й женці жнуть, (2)
А попід горою, яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною, гей, широкою,
Козаки йдуть.
Попереду Дорошенко, (2)
Веде своє військо, військо запорізьке,
Хорошенько.
Гей, долиною, гей, широкою,
Хорошенько.
А позаду
Сагайдачний, (2)
Що проміняв жінку на тютюн та люльку,
Необачний.
Гей, долиною, гей, широкою,
Необачний.
— Гей, вернися, Сагайдачний, (2)
Візьми свою жінку, віддай тютюн, люльку,
Необачний!
Гей, долиною, гей, широкою,
Необачний!
— Мені з жінкою не возиться, (2)
А тютюн та люлька козаку в дорозі
Знадобиться!
Гей, долиною, гей, широкою,
Знадобиться!

^ Розповідь про повість В. Короленка „Сліпий музикант”
Назва наступного літературного твору свідчить про те, що на його сторінках музиці відведене чільне місце. Це повість російського письменника позаминулого століття Володимира Короленка „Сліпий музикант”.
Дія повісті відбувається в Україні. Головний герой — хлопчик Петрусь з українського шляхетного роду, який народився сліпим. Завдяки турботливому ставленню рідних, друзів та, особливо, дядька Максима Петрусь не почував себе знедоленим, лише гостріше за інших сприймав звуки навколишнього світу.
Надзвичайне враження справили на Петруся українські народні пісні та гра на сопілці пастуха Йохима.

^ Фрагменти повісті В. Короленка „Сліпий музикант”
— Ось послухаємо, Петрусю, Йохимової пісні. Тільки чи зрозумієш ти, малий?
— А це буде «хлопська» пісня? — спитав хлопчик.— Я розумію «по-хлопському».
Максим зітхнув.
— Ех, малий! Це не хлопські пісні... Це пісні сильного, вільного народу. Твої діди по матері співали їх на степах понад Дніпром та понад Дунаєм, і на Чорному морі... Ну, та ти зрозумієш це коли-небудь, а тепер,— додав він задумано,— боюсь я іншого...
Справді, Максим боявся іншого нерозуміння. Він думав, що яскраві образи пісенного епосу потребують неодмінно зорових уявлень, щоб промовляти до серця. Він боявся, що темна голова дитини неспроможна буде засвоїти мальовничої мови народної поезії. Він забув, що стародавні бояни, що українські кобзарі й бандуристи були здебільшого сліпі. Сліпота застилає видимий світ темною завісою, яка, звичайно, лягає на мозок, утруднюючи й пригнічуючи його роботу, але все ж із спадкових уявлень та з вражень, одержуваних іншими шляхами, мозок творить у темряві свій власний світ, журний, смутний і похмурий, проте не позбавлений своєрідної, невиразної поезії.
Максим із хлопчиком посідали на сіні, а Йохим приліг на свою лавку і заспівав.
Кожному, хто чув цю прекрасну народну пісню в належному виконанні, напевно, запав у пам'ять її старовинний мотив, високий, протяжний, мовби повитий смутком історичного спогаду. У ній нема подій, кривавих січ і подвигів...
Це тільки одна хвилинна картина, що спливла вмить у спогаді українця, як неясна мрія, як уривок зі сну про історичне минуле. Серед буденного й сірого сьогоднішнього дня в його уяві встала раптом ця картина, невиразна, туманна, повита тим особливим смутком, яким віє від зниклої вже рідної старовини. Зниклої, але ще не без сліду! Про неї говорять іще високі могили, де лежать козацькі кості, де опівночі запалюються вогні, звідки чути ночами важкий стогін. Про неї говорить і народний переказ, і замовкаюча дедалі більш народна пісня:
Ой, там на горі та й женці жнуть,
А попід горою, попід зеленою
Козаки йдуть!.. Козаки йдуть!..
На зеленій горі женці жнуть хліб. А попід горою, внизу, йде козаче військо.
Максим Яценко заслухався журної мелодії. В його уяві... спливла ця картина, немов освітлена меланхолійним відблиском заходу сонця. На мирних ланах, на горі, беззвучно схиляючись над нивами, видніються постаті женців. А внизу безшумно проходять загони, один по одному, зливаючись із вечірніми тінями долини.
І протяжна нота пісні про минуле колишеться, дзвенить і замовкає в повітрі, щоб задзвеніти знову й викликати з сутіні все нові і нові постаті.
... Це захоплення музикою стало центром його розумового зросту; воно заповнювало й різноманітило його існування. Максим користувався ним, щоб знайомити хлопчика з історією його країни, і вся вона пройшла перед уявою сліпого, сплетена зі звуків.
Зацікавлений піснею, він знайомився з її героями, з їх долею, з долею своєї Батьківщини. Звідси виник інтерес до літератури, і на дев'ятому році Максим почав перші уроки. Вмілі уроки Максима (якому довелось вивчити для цього спеціальні способи навчання сліпих) дуже подобалися хлопчикові. Вони вносили в його настрій новий елемент – певність і ясність, що врівноважували невиразні відчуття музики.

^ Підсумки уроку
Важливим елементом у розкритті літературних образів є поєднання мистецтва слова та музики. Така єдність допомагає краще розкрити душевний стан людини, її настрій та почуття. Яскравим прикладом цього є повість В. Короленка «Сліпий музикант». У ній розповідається про долю хлопчика, який від народження був незрячим, приреченим на постійні життєві страждання, але завдяки великій любові до музики та особливим старанням став людиною, що відчувала повнокровне життя — людське горе, радість, любов і щастя. У цій історії музика не тільки допомогла краще зрозуміти душевний стан людини, а й «зцілила» її.

^ Урок № 14. МУЗИКА В КІНОМИСТЕЦТВІ
Вступ. Музика в кіномистецтві
„Наймолодшим” із мистецтв є кінематограф. Йому відведено значне місце в музиці. Ще до винайдення звукового кінематографа фільми супроводжувалися звучанням музики у виконанні піаніста. З появою перших «німих» кінофільмів будь-який беззвучний рух на екрані викликав подив чи навіть острах: бо ж у природі кожен рух породжує звук. От і виникла потреба в музичному супроводі кінострічок. З винайденням звукового кіно це мистецтво стало одним із найулюбленіших. Саме музика часто розкриває внутрішній, глибинний сенс екранної дії.
^ В основі сюжету кінострічки лежить літературно-драматичний твір — сценарій, як лібрето — в основі опери чи балету.
Сценарій, як і лібрето, є „посередником” між літературним твором і кінострічкою. Він допомагає пристосувати літературний сюжет до умов створення фільму.
Для прикладу познайомимося з музикою до фільму „Звуки музики”.

^ Відомості про кінострічку „Звуки музики”
Музику до кінострічки „Звуки музики” написав композитор Річард Роджерс. Сюжет фільму такий: жоден вихователь не міг впоратися з непосидючими та неслухняними дітьми, але прийшла нова вчителька і захопила дітей своїм чарівним співом. Діти дуже полюбили музику та з задоволенням почали співати. Нова вчителька складала для них цікаву музику, що будувалася на простих інтонаціях, кількох звуках і звичайних гамах.
Весела дитяча музика так часто звучить у цій стрічці, що стала головною дійовою особою.

^ Слухання. Пісня „До, ре, мі” з фільму „Звуки музики”

Аналіз прослуханого твору
Який характер музики?
В якому настрої вона звучала?

^ Розучування пісні „До, ре, мі”
Під час розучування добивайтесь чистого і красивого звучання вашого голосу; не співайте крикливим звуком і стежте за чистотою інтонації.

^ Караоке. Пісня „До, ре, мі”
ДО – пташина в'є гніздо,
РЕ – діточок береже.
МІ – у нашому дворі
ФА – радіє дітвора.
СОЛЬ – співає вся земля.
СІ – співаємо усі,
Щоби знов співати „ДО”.
До-ре-мі-фа-соль-ля-сі-до.
До-сі-ля-соль-фа-мі-ре-до.

^ Підсумки уроку
Сьогодні ми розглянули тему „Музика у кіномистецтві” і познайомилися з піснею композитора Річарда Роджерса до кінострічки „Звуки музики”.

^ Урок № 15. КАЗКОВА ТЕМА У ПРОФЕСІЙНІЙ МУЗИЦІ
Вступ. Казкова тема
Казкова тема завжди приваблювала професійних композиторів, які у своїх творах засобами музичного мистецтва розкривали образи казкових персонажів, їхні характери, почуття та переживання.
Казку можна переповісти словами, показати на сцені чи в кіно: в ній все зрозуміло, бо дійові особи спілкуються за допомогою діалогу. Але існує вид мистецтва, в якому зміст передається шляхом поєднання музики, хореографи та сценічної дії. Це — балет.

^ Відомості про балет П. Чайковського „Лускунчик”
Російський композитор Петро Чайковський створив балет «Лускунчик» за мотивами старовинної німецької казки «Лускунчик і Мишачий король».
Музика першої дії балету вдало передає світлий, радісний настрій галасливої дітвори, що зібралася в будинку, в якому живуть Клара та її брат Фріц. Весело і бадьоро звучить мелодія маршу — розпочинається свято навколо ялинки.

^ Слухання. Марш із балету П. Чайковського „Лускунчик”

Слухання. „Вальс квітів” із балету П. Чайковського „Лускунчик”
У балеті „Лускунчик” є багато музичних номерів і танців, однак особливо запам'ятовується «Вальс квітів».
Плавно, наспівно і дуже поетично звучить музика цього вальсу. Під його чарівні звуки танцюють «квіти» і радісно вітають Лускунчика і Клару.

^ Аналіз прослуханого твору
Як у балеті поєднано образну мову музики та казки?
Який характер прослуханих фрагментів?
Чим прослухані фрагменти відрізняються, а чим – подібні?

^ Розповідь про Різдвяні свята
Дія в балеті „Лускунчик” відбувається на Різдвяні свята. Вони є найголовнішими зимовими святами, а своїм корінням сягають далеких язичницьких віків. Для давньої людини різдвяні свята знаменували відновлення життєдайної сили сонця, перемогу світла й життя над зимовим мороком і омертвінням у природі. А нині – це великі свята зі своїми неповторними обрядами, піснями, звичаями.

^ Демонстрація колядки „Добрий вечір тобі, пане господарю”

Розучування колядки „Добрий вечір тобі, пане господарю”

Караоке. Колядка „Добрий вечір тобі, пане господарю”
Добрий вечір, тобі, пане господарю.
Приспів:
Радуйся,
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Застеляйте столи та все килимами.
Приспів.
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Приспів.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості.
Приспів.
А той перший празник — то Різдво Христове.
Приспів.
А той другий празник — Василя Святого.
Приспів.
А той третій празник — Святе Водохреща.
Приспів.

^ Підсумки уроку
Зразки мистецтва слова — казки, байки, легенди, оповідання — є основою для чудових музичних творів. Література збагачує музику цікавими поетичними сюжетами, без яких не з'явилися б опери, балети, кантати, численні вокальні твори та пісні. Завдяки мистецтву слова музика стає не тільки багатшою, а й доступнішою та зрозумілішою.
Музика теж суттєво збагачує літературу — дає друге життя творам, підсилює їхню виразність, підкреслює особливості характерів героїв, допомагає краще зрозуміти їхній душевний стан.

^ Урок № 16. МУЗИКА І МИСТЕЦТВО СЛОВА (УЗАГАЛЬНЕННЯ)
Вступ
Сьогодні відбудеться узагальнення набутих знань із теми „Музика і мистецтво слова”.

^ Виберіть правильне твердження
Вокаліз – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом.
Вокаліз – це музичний твір для виконання голосом (солістом чи хором) без слів у супроводі музичного інструмента або оркестру.

^ Закінчіть речення. „Оду пісні” виконують ...
Траурно
Суворо
Розважально
Урочисто

Виберіть правильне твердження
Романс – це поєднання музики та хореографії.
Романс – це одноголосний вокальний твір з інструментальним супроводом.
Романс – це великий музичний твір, що складається з декількох частин.

^ Виберіть правильне твердження
Кантата – це видозмінення музичного твору.
Кантата – це великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром.
Кантата – це вид музичного мистецтва, призначений для виконання в невеликих приміщеннях.

^ Виберіть правильне твердження
Увертюра – це клавішний інструмент.
Увертюра – це оркестровий вступ до опери, балету, кантати чи кінофільму.
Увертюра – це одноголосний вокальний твір.

^ Виберіть правильне твердження
Країна, в якій виникла опера ...
Італія.
Древня Греція.
Франція.

Закінчіть речення
Вид мистецтва в балеті, який найкраще передає сценічний образ
Живопис.
Хореографія.
Архітектура.

^ Закінчіть речення. Cимфонія – це ...
Одноголосний музичний твір.
Великий музичний твір для симфонічного оркестру, що складається з чотирьох частин, кожна з яких має свою назву та характер.
Видозмінення музичного твору засобами музичної виразності
Рівномірна послідовність сильних і слабких долей.

^ Виберіть правильне твердження
Музичний твір, який грав Петрик у казці „Чарівна скрипка” ...
Коломийка.
Козачок.
Гопак.

Виберіть правильне твердження
Інструмент, на якому грав юнак у казці „Чонгуріст” ...
Скрипка.
Бандурі.
Чонгурі.

^ Закінчіть речення. Квартет – це ...
Чотириструнний інструмент.
Видозмінення музичного твору.
Музичний твір для чотирьох виконавців або група виконавців із чотирьох осіб.
Специфічне забарвлення звука.

^ Виберіть правильне твердження
Композитор, про якого йдеться в оповіданні „Старий кухар”
Л. Бетховен.
Ф. Шопен.
В. А. Моцарт.

Виберіть правильне твердження
Пісню, про яку згадується в повісті „Сліпий музикант”
„Засвіт встали козаченьки”
„Їхав козак за Дунай”
„Ой там на горі Січ іде”
„Ой на горі та й женці жнуть”

^ Виберіть правильне твердження
У музичній стрічці сценарій не потрібен.
У музичній стрічці потрібен сценарій.

У наведеному переліку позначте пісні, які є колядками
„Ой горе тій чайці”.
„У Вифлеємі новина”.
„Із-за гаю сонце сходить”.
„Свята ніч, тиха ніч”.

^ Караоке. „Ода пісні”
1. На перехресті сильних почуттів,
Де нота серця стрілася зі словом,
З глибин життя народжений мотив
Пливе на хвилях музики і мови.
Приспів
Пісні слава за ніжність і силу,
Хай летить понад світом вона,
В ній народної вольності крила,
України душа чарівна.
2. Струмками в річку голоси течуть,
Та без душі вони так мало значать,
А пісню ту далеко й довго чуть,
В якій сміються пристрасті і плачуть.
Приспів
3. То ж над землею лийся, пісне, знов,
Сій між людьми краси й добра насіння,
Гнів заколисуй і неси любов
Із покоління в нові покоління.
^ Приспів

Караоке. Колядка „Добрий вечір тобі, пане господарю”
Добрий вечір тобі, пане господарю.
Приспів:
Радуйся,
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Застеляйте столи та все килимами.
Приспів.
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Приспів.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості.
Приспів.
А той перший празник — то Різдво Христове.
Приспів.
А той другий празник — Василя Святого.
Приспів.
А той третій празник — Святе Водохреща.
Приспів.

^ Підсумки уроку
Сьогодні відбулося узагальнення набутих знань із теми „Музика і мистецтво слова” .
Вітаємо, якщо ви успішно впоралися із завданнями.
Не засмучуйтеся, якщо у знаннях виявили прогалини – ліквідувати їх допоможе наполеглива робота.
Нехай щастить!

^ Урок № 17. МУЗИКА ТА ВІЗУАЛЬНІ ОБРАЗИ
Вступ. Бесіда про мистецтво
Мистецький світ надзвичайно багатий і різноманітний. Кожен вид мистецтва неповторний та цікавий і поділяється на численні різновиди та жанри. В одному випадку мистецький твір постає перед нами як предмет, звернений до візуального сприйняття, – картина, скульптура, будова; в другому – як розгорнутий у часі процес (словесний або музичний); у третьому – як дійство – танець, вистава, кінофільм.
Пізнаючи цінності мистецтва, людина пізнає найпотаємніші, найчудовіші людські почуття, підносить себе до прекрасного, до осягнення образної структури світобудови, тому ставлення до мистецтва завжди було показником духовної цілісності людини.

^ Відомості про картину І. Грабаря „Лютнева блакить”
Художніми засобами літератури, музики чи живопису можна передати будь-яку картину, відтворити будь-який образ, розкрити власне ставлення до навколишнього світу. Кожен вид мистецтва робить це по-своєму.
Наприклад, український художник Ігор Грабар написав картину „Лютнева блакить”. Він зобразив рідну природу зимової пори. Пейзажі Ігоря Грабаря приваблюють своїм „мажорним звучанням” – світлими, життєрадісними образами природи.
Італійський композитор Антоніо Вівальді створив цілий цикл музичних замальовок «Пори року», в яких музичними засобами зобразив красу рідної природи.

^ Відомості про цикл „Пори року” А. Вівальді
Антоніо Вівальді родом із Венеції. Його батько був музикантом — скрипалем в оркестрі собору святого Марка. Антоніо був єдиним із шести дітей у сім'ї, хто став музикантом. Він навчався віртуозної гри на скрипці у відомих педагогів, однак став священиком і викладачем консерваторії.
Цикл концертів для скрипки та струнного оркестру «Пори року» — чи не найпопулярніший програмний твір італійського композитора. Вершиною художньої зображальності Вівальді є концерт «Зима», в якому напрочуд майстерно відображаються пронизлива зимова холоднеча, завивання вітру, катання на ковзанах.

^ Слухання. Концерт „Зима” з циклу „Пори року” А. Вівальді

Аналіз прослуханого твору
Чи допомогла вам музика Вівальді краще зрозуміти зміст картини?
Якими інтонаціями зображена зима?

^ Відомості про картину Й. Бокшая „Зима”
Творчість українського живописця Закарпаття Йосипа Бокшая вирізняється тісним єднанням із образами мальовничої місцевої природи та різножанрового народного декоративно-ужиткового мистецтва.

^ Відомості про „Співа зима, агукає” з кантати Г. Свиридова „Поема пам’яті Сергія Єсеніна”
Зимові теми відображені і у творчості Георгія Свиридова — російського композитора минулого століття. З дитинства захоплений народними піснями, Свиридов ніколи не залишав поза увагою фольклорні мотиви та образи. Тема Батьківщини пронизує всю його творчість.
Із „Поеми пам'яті Сергія Єсеніна” постає не лише образ поета, а й образ народу, серед якого він виріс і якому присвятив свої найкращі поезії.
Живе відчуття зимової завірюхи, бурхливої стихії виникає під час звучання другої частини кантати Георгія Свиридова „Поема пам'яті Сергія Єсеніна”. Надзвичайно виразне та контрастне звучання музики, її невпинний розвиток зумовлені змістом віршованого тексту. Назва цієї частини є першим рядком вірша поета „Співа зима, агукає...”.

^ Слухання. „Співа зима, агукає” з кантати Г. Свиридова „Поема пам’яті Сергія Єсеніна”

Аналіз прослуханого твору
Поміркуйте, якими музичними засобами композитор Георгій Свиридов зобразив красу рідної природи.

^ Бесіда про зиму
Починаючи з пейзажу за вікном, зима зазвучала перед нами музичними та живописними барвами. Досі ми лише сприймали зимові образи, насолоджувалися їх мистецьким втіленням. Час самим заспівати, приєднатися до зимових пейзажів із піснею вже знайомих нам авторів Ольги Янушкевич та Марії Ясакової „Біла казка”.

^ Демонстрація пісні О. Янушкевич „Біла казка”

Розучування пісні „Біла казка”

Караоке. Пісня „Біла казка”
Нам з дитячих мрій казку білу
Вітер-сніговій
Знов навіяв.
Віхола її
Закружляла.
Привітала
Зимонька,
Привітала.
Приспів:
Рік новий —
Рік надій.
Вірних друзів щире слово.
Білий сніг,
Радість, сміх,
Новорічна ніч казкова.
Це для вас,
Це для нас
Ялинкове диво.
Це для вас,
Це для нас
Дружба засвітила.
Вітер-сніговій,
Казка біла
Нас у рік новий
Всіх здружила.
Принесла тепло
Нам на свято.
Ми багаті друзями —
Нас багато.
Приспів.

Підсумки уроку
Сьогодні ми познайомилися з творчістю українських художників Ігоря Грабара і Йосипа Бокшая, концертом „Зима” із циклу музичних замальовок «Пори року» італійського композитора Антоніо Вівальді, кантатою «Поема пам'яті Сергія Єсеніна» російського композитора Георгія Свиридова, а також вивчили пісню Ольги Янушкевич та Марії Ясакової «Біла казка».

^ Урок № 18. ПЕЙЗАЖ У МУЗИЦІ ТА ЖИВОПИСІ
Вступ. Робота над піснею „Біла казка”
Під час співу дихайте спокійно, плечі не піднімайте.
Під час виконання зверніть увагу на розмір пісні.
Співаючи пісню, передайте її зимовий характер.

^ Караоке. Пісня „Біла казка”
Нам з дитячих мрій казку білу
Вітер-сніговій
Знов навіяв.
Віхола її
Закружляла.
Привітала
Зимонька,
Привітала.
Приспів:
Рік новий —
Рік надій.
Вірних друзів щире слово.
Білий сніг,
Радість, сміх,
Новорічна ніч казкова.
Це для вас,
Це для нас
Ялинкове диво.
Це для вас,
Це для нас
Дружба засвітила.
Вітер-сніговій,
Казка біла
Нас у рік новий
Всіх здружила.
Принесла тепло
Нам на свято.
Ми багаті друзями —
Нас багато.
Приспів.

Бесіда про вплив мистецтва на людину
Пісня нагадала про зимові свята. Мистецтво впливає на людину по-різному. Наприклад, живопис зображує дійсність у візуальних образах (тобто видимих предметах); література – відтворює словом життя та художні образи; музика – це мистецтво, що відображає дійсність у художньо-звукових образах. Вона може проникати у внутрішній світ людини, викликати неповторні почуття та думки, виражати характер і глибину переживань і впливати на настрій. А як здогадатися, що уявляв композитор, коли писав музику? Не потрібно здогадуватися, аби зрозуміти задум композитора, відчути красу його музики, потрібно навчитися слідкувати за розвитком музичної думки; тому прослуховування музичних творів потребує особливої уваги. Так само потрібно сприймати й інші твори мистецтва, наприклад, живопис.

^ Відомості про Ю. Щуровського
Сьогодні ми дізнаємося про творчість композитора Юрія Щуровського. Коріння роду Щуровських сягає часів Запорізької Січі. Дитинство композитора було затьмарене війною 1941-45 років минулого століття та фашистською окупацією. Музичну освіту Щуровський здобув у Києві. Уже в роки навчання на світ з’явилися перші твори композитора.
Юрія Щуровського називають справжнім класиком української музики для дітей. Його п'єси ставали популярними з моменту створення і починали своє життя ще в рукописах. Твори композитора відрізняються яскравими мелодіями та образами, цікавими інтонаціями, близькими до народної пісенності.
У живописі Юрія Щуровського найбільше приваблював пейзажний жанр. Погляньмо на одну з картин, що надихнула композитора на створення п’єси „Після перегляду Куїнджі”.

Ой у лузі калина, (Двічі)
Калина-калина,
Комарики-дзюбрики, калина.
Калина-калина,
Комарики-дзюбрики, калина.

Там дівчина ходила, (Двічі)
Ходила, ходила,
Чубарики-чубчики, ходила,
Ходила, ходила,
Чубарики-чубчики, ходила,

Цвіт-калину ламала, (Двічі)
Ламала, ламала,
Комарики-дзюбрики, ламала.
Ламала, ламала,
Комарики-дзюбрики, ламала.

02:03, 250 kbps. Искать: А.Житкевич, Все це потрібно мені (плюс)

Милі, чарівні слова,
Казка стара і нова,
Мрія висока ,не грізна,
Ласка матусина ніжна,
Татова сильна рука,
І повноводна ріка,
Горді, крилаті пісні___
Все це потрібно мені.
все_все_все,
все_все_все,
Все це потрібно мені! (2рази)

В полі тривкий колосок,
Сад і маленький лісок,
Мова моя солов'їна,
Рідна моя Україна,
Чисте дзвінке джерело,
Миле до болю село,
Спокій і мир на землі___
Все це потрібно мені.
все_все_все,
все_все_все,
Все це потрібно мені! (2рази)

03:29, 125 kbps. Искать: Капела бандуристів, Ой на горі та й женці жнуть

Ой на Горі та й Женці жнуть
А попід Горою яром-долиною Козаки йдуть
Ге