 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Виходячи з множеності термінів документознавства визначити його функцію наукової та навчальної дисципліни.
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ
Миколаївський факультет менеджменту і бізнесу Кафедра документознавства
ПРАКТИЧНА РОБОТА №4 з навчальної дисципліни «Документознавство» на тему «Функції документознавства»
Виконав: студентка ДМ-41 денної форми навчання Швець Вікторія Викладач: к.п.н., доцент Сидоренко А.І.
Миколаїв-2012 Сучасні концепції науки про документознавство Тема: Функції документознавства Мета: Здобуття вмінь та навичок аналізу конкретних питань, виявлення зумовленостей розвитку документознавства. Завдання: 1.Ознайомитися з працями К.Мітяєва, В.Банасюкевича, В.Афтократова, А.Сокової, М.Ілюшенко, Г.Воробйова, С.Кулешова, Н.Кушнаренко, Г.Швецової-Водки, С.Слободяника. З’ясувати та порівняти тлумачення документознавства заданими науковцями. Виявити спільне та відміне у їх баченнях змісту документознавства. Виходячи з множеності термінів документознавства визначити його функцію наукової та навчальної дисципліни. За кордоном наука під назвою «документознавство» відома тільки в деяких східноєвропейських країнах, що наслідували форми організації науки в СРСР (наприклад, Болгарія). Відповідна галузь знань під назвою «управління документами» або «управління документацією» (records management) існує в англо-американській практиці. У Франції, Іспанії, Бельгії та ряді інших країн документаційна наука розглядається через призму інформатики, як її рудимент. Слід також зважати на те, що на світовому рівні не існує єдиної назви для науки про документ, як і не існує загального поняття «документ», яке тлумачиться по-різному в історичних дисциплінах, діловодстві, бібліотечній та інформаційній науках. Серед розповсюджених назви: документація, документика, документологія, документографія тощо. Для узагальнюючої науки про документ пропонувалося декілька варіантів її назв: — інформаційно-комунікаційна наука (Н.Б. Зінов'єва); — документаційно-інформаційна наука (Г.М. Щвецова-Водка); — загальне документознавство (Ю.М. Столяров, Н.М. Кушнаренко, А.А. Соляник, К.Г.Мітяєв); — документологія (В.М. Автократов, Б.І. Ілізаров, Ю.М. Столяров, Н.М. Кушнаренко, М.С. Слободяник). Взагалі термін «знавство (ведення)» — притаманне найменуванням теоретичних наук, а «логос» як термін означає «цілісність», «єдність», «органічність» певної системи Документологія ( гр. logos — слово, наука, знання; лат. documen-tum — те, що вчить, є повчальним прикладом, доказом) в такому розрізі виступає як сукупність знань про документ. Особливістю документознавства, як зазначає професор Кушнаренко Н.М., є його двоякий характер. З одного боку його слід сприймати на сьогоднішній день як філософську абстракцію з глобальним узагальненням історичних та теоретичних аспектів, а з іншого — як систему знань, науку, що формується на сучасному етапі з виокремленням одиниць за спеціальними характеристиками. Філософська сутність документознавства мусить полягати в тому, що його майбутнє мислиться в існуванні, як самозаконної системи знань, яка визначається не стільки межами (кордонами) предмета, скільки підходом до неї. У межах загального документознавства повинні розв'язуватися питання, що стосуються характеристики не тільки всіх видів документів і систем документування, але й будь-яких систем документації й комплексів документів, характеристик систем документальних комунікацій технологій, сукупності розгляду всіх документознавчих проблем. Наведемо деякі авторські бачення концепції, структури документної науки та її місце в системі наук спираючись на праці російських та вітчизняних науковців[9, c. 24]. 1.Концепція проф. Ю.М. Столярова Питання щодо необхідності утворення узагальнюючої науки про документ у всіх його проявах першим із сучасних фахівців порушив відомий російський учений-енциклопедист бібліотекознавець Ю.М. Столяров. Він визначив два основних методологічних підходи до теоретичного вирішення завдання про місце документознавства в системі наук. Перший полягає у визнанні документознавства як збірної науки про документ, але при цьому її теоретико-методологічну частину назвати документологією. Другий підхід базується на альтернативному рішенні: «збірну» науку назвати документологією, а в середині неї виділити дисципліни часткового (галузевого) документознавства, залишивши при цьому провідне місце для «класичного» (управлінського) документознавства. Визначаючи місце документології у системі наук узагалі, проф. Ю. М. Столяров доводить, що вона за своєю суттю є наукою та дисципліною соціального (антропологічного) циклу. Ідеї вченого знайшли відображення в розробленій ним програмі курсу «Документологія», який викладається в Московському державному університеті культури та мистецтв і складається з двох основних розділів: «Теоретичні основи документології» і «Класифікації документа». В своїх численних роботах проф. Ю.М.Столяров активно пропонує розвиток документології — як інтегральної науки про документ. 12 |
