 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| КОРОТКИЙ СЛОВНИК ЛІНГВІСТИЧНИХ ТА ПЕРЕКЛАДАЦЬКИХ ТЕРМІНІВ
Абревіатура - скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових звуків, назв початкових літер чи початкових частин слів, на основі яких твориться скорочення. До абревіатури може входити й ціле слово (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.7). Адекватний переклад - відтворення єдності змісту і форми оригіналу засобами іншої мови. [ ...] Деякі автори пропонують використовувати замість терміна "адекватний переклад" термін "повноцінний переклад", маючи на увазі вичерпну передачу смислового змісту оригіналу і повноцінне функціональну-стилістичну відповідність йому (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. С.188). Аналог - результат перекладу по аналогії шляхом вибору одного або декількох можливих синонімів (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. С.188). Антонімічний переклад - прийом перекладу, що полягає у заміні поняття, вираженого в оригіналі, протилежним поняттям (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. С.188). Антропонім - будь-яке власне ім'я людини (особисте ім'я, по-батькові, прізвище, прізвисько, псевдонім, криптонім, кличка) (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.18). Афікс - загальна назва всіх морфем, крім кореня; службова морфема, частина слова, що змінює лексичне або граматичне значення кореня (основи) слова, виражає відношення між словами в словосполученні і реченні (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.23) Біблеїзм - біблейське слово або вираз, яке увійшло в загальну мову (Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М., изд-во «Советская энциклопедия», 1966. С.66) Буквалізм - перекладацька помилка, що є результатом відповідності формальних або семантичних компонентів двох мов. Створення помилкових мовних зв’язків між двома мовами на основі формальних або семантичних зв’язків. (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. С.188) Відповідник - один із варіантів перекладу одиниці вихідного тексту. (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. С.200) Генералізація понять - прийом перекладу, який полягає в переході від видового поняття до родового, наприклад "синиця" перекладається як "пташка", "виноград" як "фрукти" (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. С.189) Герундій - вид віддієслівного іменника в латинській і англійській мовах (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.47) Граматичне значення - абстрагований мовний зміст граматичної одиниці, який відносить її до того чи іншого класу або підкласу і служить засобом вираження відношень між словами. Граматичне значення є додатковим (супровідним) щодо лексичного. Лексичне та граматичне значення співіснують, взаємодіють в одному слові, відображаючи в ньому і світ реальних предметів, явищ і відношення між ними (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.87) Десемантизація - втрата словом власного лексичного значення (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.60) Диференціація - семантичне і стилістичне розмежування лексики і значень окремих слів (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.63) Домінанта - один із членів синонімічного ряду, навколо якого групуються всі інші слова-синоніми цього ряду; стрижневе слово. Домінантою, чи стрижневим словом синонімічного ряду, є слово, найбільш загальне за лексичним значенням і здебільшого нейтральне в експресивному і стилістичному відношенні (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.70). Дослівний переклад - відтворення у тексті, що перекладається формальних і/або семантичних зв'язків (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. С.188). Еквіваленти - у перекладі так називають міжмовні синоніми. У теорії закономірних відповідників Я.І.Рецкер еквівалентами називає постійні рівнозначні відповідники між одиницями вихідного і перекладного тексту, які не залежать від контексту (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. С.202) Еліптичний- який ґрунтується на пропусканні в реченні слів, що легко домислюються; неповний (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.75) Емфаза - напруженість мови, посилення її емоційної виразності, виділення якогось елемента за допомогою інтонації, повторення, звертань, запитань тощо (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.75) Загальна теорія перекладу - наукова концепція про суть і особливості будь-якої двомовної комунікації (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. С.195) Знаковий спосіб перекладу - одна з об’єктивно існуючих закономірностей переходу від однієї мови до іншої, яка виражається в перекладацьких операціях на формально-знаковому рівні. Знаковий спосіб перекладу використовується переважно в синхронному перекладу. (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. С.190). Ідіома - стійкий неподільний зворот мови, що виражає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів: байдики бити, на руку ковінька, впадати в око (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.89). Інваріантом перекладу називають те, що повинне залишатися незмінним в результаті процесу перекладу, а саме повідомлення, під яким розуміють інформацію, призначену для передачі. (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. С.191). Інтернаціоналізми або інтернаціональні слова - це слова або вислови, які належать до спільного за виникненням фонду ряду мов, близьких за походженням або подібних за своїм культурним розвитком (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.96). Калька - слово або вираз, скопійовані засобами рідної мови з іншої мови, тобто кожна значуща частина оригіналу буквально перекладається і займає в перекладі таке ж місце, як і в оригіналі (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.101) Кліше - мовний стереотип, готовий зворот, що використовується в певних умовах і подібних контекстах (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.107). Конкретизація понять - прийом перекладу, який полягає в переході від родового поняття до видового (наприклад, "учащийся" перекладається в залежності від контексту як "студент" або "слушатель") (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. С.193) Контекст - 1. Лінгвістичне оточення даної мовної одиниці; умови, особливості вживання даного елементу в мовленні. 2. Завершений в смисловому відношенні відрізок письмового мовлення який дає можливість встановити значення слова або фрази, що входять в нього. Контекст ситуації - умови, в яких здійснюється даний акт мовлення з точки зору їх впливу на зміст останнього, його детермінованості особливостями даної культурної спільноти (Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М., изд-во «Советская энциклопедия», 1966. С.207) Контекстуальна заміна - це така лексична перекладацька трансформація, внаслідок якої перекладним відповідником стає слово або словосполучення, що не є словниковим відповідником і що підібрано із врахуванням контекстуального значення слова, яке перекладається, його контексту вживання та мовленнєвих норм і традицій мови перекладу (Карабан В.І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і технічної літератури на українську мову. Київ-Кременчук, 1999. Ч.ІІ, с.26) Лексичне значення - реальний, предметно-речовий зміст слова, який визначається співвіднесеністю слова з відповідним поняттям (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.88). Метафора - вид тропа, що побудований на основі вживання слів або виразів у переносному значенні за подібністю, аналогією тощо і служить одним із засобів посилення образності й виразності мови. [...] Розрізняють метафори прості, побудовані на зближенні предметів чи явищ за однією якоюсь ознакою, і метафори розгорнуті, побудовані на різних асоціаціях між предметами і явищами (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.125). Метод "чорної скриньки" - один з методів дослідження процесу перекладу, який полягає у вимірюванні і порівнянні даних вихідного тексту з даними перекладного тексту (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. С.194) Неологізм - слово або мовний зворот, створені для позначення нового предмета чи вираження нового поняття. Кожне нове слово, що постає у мові, спочатку являє собою неологізм, а набувши широкого вжитку, входить в активний словниковий склад мови, перестає бути неологізмом (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.151) Нульова інформація – відсутність будь-яких даних. Одиниця перекладу - одиниця мови, що вимагає самостійного рішення на переклад. В якості постійних (готових) одиниць перекладу виступають штампи, ситуаційні кліше, терміни, прислів’я і образні вирази. (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей,1996. С.190) Омоніми - слова, однакові за звучанням, але зовсім різні за значенням. Наприклад: балка - улоговина і балка - дерев'яний або залізний брус; пара - газоподібний стан води і пара - два предмети як одне ціле або комплект (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.166) Описовий прийом - прийом перекладу, який полягає в описі засобами іншої мови позначуваного поняття. До цього прийому вдаються, якщо в мові перекладу немає відповідної номінації або ж вона невідома перекладачеві (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. С.195) Плеоназм - багатослів'я, стилістичний зворот мови, який містить у собі слова з однаковими чи близькими значеннями і служить засобом надання більшої виразності і переконливості. Плеоназм як багатослів'я - дефект мовлення, якщо вживання близьких за змістом слів зайве (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.200). Постпозиція - постановка одного з двох мовних елементів, які взаємопов'язані між собою, після іншого (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.208) Прецизійні (фактичні) слова - одномовні, але на відміну від термінів загальновживані слова, які, як правило, не викликають конкретних асоціацій. При усному перекладі викликають певні труднощі. До прецизійних слів відносяться власні імена, назви днів тижня і місяців, числівники. (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. С.197) Семантика - 1. Розділ науки про мову, який вивчає значення слів і виразів та зміну цих значень. 2. Значення мовних одиниць - окремих слів, словосполучень, фразеологічних одиниць, а також граматичних форм (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.246). Синоніми - слова, що означають назву одного й того ж поняття, спільні за основним лексичним значенням, але відрізняються значеннєвими відтінками або емоційно-експресивним забарвленням (чи тим і тим водночас), або сферою стилістичного використання чи можливостями поєднання з іншими словами (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.249). Синоніми абсолютні - слова, тотожні за значенням і стилістичним забарвленням: кавалерія, кіннота; чорногуз, лелека, бусол; майдан, площа (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.250). Синоніми граматичні - слова з синонімічними граматичними показниками; рівнозначні граматичні конструкції: книга батька - батькова книга (Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М., изд-во «Советская энциклопедия», 1966. С.407) Синоніми смислові (ідеографічні, понятійні, семантичні)- це стилістично нейтральні слова, які які відрізняються додатковими значеннєвими відтінками, обсягом семантики: бажання, хотіння, охота, жадання, жадоба, жага (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.250). Синоніми контекстуальні - це слова, які зближуються за своїм значення і вступають в синонімічні зв'язки лише в умовах певного контексту. Поза контекстом слова повний і мертвий, глибокий і німий не усвідомлюються як слова-синоніми, але вони синонімізуються, коли вживаються як означення до іменника тиша (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.250). Синоніми стилістичні - це тотожні за значенням слова, але різні за експресивно-емоційним забарвленням, сферою вживання, приналежністю до функціональних стилів мови. В одних рядах стилістичних синонімів стрижневе слово нейтральне, а решта - емоційно забарвлені, в інших - усі слова мають емоційно-експресивне забарвлення: єднати, возз'єднувати, ріднити, братати; летіти, линути (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.250). Спосіб перекладу - одна з основних категорій науки про переклад. Спосіб перекладу визначається як об’єктивно існуюча закономірність переходу від однієї мови до іншої в перекладацькій діяльності. Відомі два способи перекладу – знаковий і смисловий. (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. С.200) Стиль - функціональний різновид літературної мови, який визначається сферою її функціонування і характеризується особливостями у виборі, поєднанні й організації системи мовних засобів (лексичних, граматичних, фонетичних та ін.) у зв'язку з метою і змістом спілкування (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.291-292). Транскрипція - особлива система письма, яка застосовується для точного відтворення звукового складу слів і текстів якої-небудь мови або діалекту. Транскрипція практична - запис засобами національного алфавіту іншомовних імен, термінів тощо, які не перекладаються рідною мовою, передаються найближчими за звучанням. Наприклад: парашут (фр. parachute), Нью-Йорк (New York), Шауляй (Siauliai) (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.311-312) Транслітерація - передача тексту й окремих слів, які записані однією графічною системою, засобами іншої графічної системи, тобто передача однієї писемності літерами іншої (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.312) Трансформація - основа більшості прийомів перекладу. Полягає у зміні формальних (лексичні або граматичні трансформації) або семантичних (семантичні трансформації) компонентів при збереженні інформації, призначеної для передачі (Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. С.201) Універсалії лінгвістичні – мовні явища (особливості, характеристики), які виявляються у всіх мовах, характерні для всіх мов (Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М., изд-во «Советская энциклопедия», 1966. С.485) Фразеологічна одиниця (фразеологізм) - лексико-граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, але неподільна лексично, стійка у своєму складі й структурі, яка, маючи цілісне значення, відтворюється в мові (Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. С.324) Часткова теорія перекладу – наукове дослідження особливостей різних видів перекладу або співставлення двох конкретних мов або двох з позиції завдань і мети науки про переклад
|
