 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Художні засоби живопису (мистецький словничок)
Розділ 1.Мистецтво в просторі культури Тема 2. Візуальні мистецтва (продовження) Урок 3. Графіка. Живопис Мета: · визначити роль живопису та графіки в житті людини; · вчитися відрізняти засоби художньообразної мови; · вчитися характеризувати художньообразний зміст графічних та живописних творів, формулювати власні враження, отримані під час спілкування з мистецтвом, використовуючи спеціальну мистецьку термінологію; · розвивати колористичну грамотність, почуття ритму, просторове мислення, глядацьку, візуальну культуру, здатність давати естетичну оцінку художнім творам; · виховувати духовність, що виникає внаслідок спілкування з мистецькими творами. Обладнання: фрагменти відеоуроків № 3, № 4 з електронного посібника, ілюстративний матеріал відео фрагментів слайд-шоу, наочні засоби. Тип уроку: урок засвоєння нових знань, узагальнення та закріплення вивченого. Ключові слова: графіка, оригінальна графіка, промислова графіка, тиражна графіка; живопис, станковий живопис, монументальний живопис, жанри: пейзаж (сільський, архітектурний, марина), портрет, силует, натюрморт; анімалістичний, історичний, міфологічний, біблійний, батальний, побутовий жанри.
Искусство есть извечный символ стремления человечества к добру,истине,совершенству. Т.Манн Хід уроку I. Організація пізнавальної діяльності учнів II. Актуалізація опорних знань Форма актуалізації знань повинна проходити у формі моделювання питання. Окремі учні отримують питання, відповідають на нього, але не вимовляють як воно звучить. У процесі відповіді учні класу повинні назвати питання на яке відповідав учень, доповнити якщо потрібно щось додати. 1. Які види мистецтва вам відомі? 2. В чому полягає специфіка просторових (візуальних видів мистецтв)? 3. Які почуття у вас виникають під час зустрічі з творами живопису? 4. Чи маєте ви вдома репродукції відомих картин? Яких саме? 5. Які картини вам подобаються? 6. Хто ваш улюблений художник? Назвіть його картини. Чому вони вам подобаються? 7. Чи є у вашому місті художній музей? Твори яких художників там представлені? 8. Чи працюють у вашому місті відомі художники?
III. Викладання нового матеріалу Ключові слова: графіка, оригінальна графіка, промислова графіка, тиражна графіка; живопис, станковий живопис, монументальний живопис, жанри: пейзаж (сільський, архітектурний, марина), портрет, натюрморт; анімалістичний, історичний, міфологічний, біблійний, батальний, побутовий жанри. Базовий інформаційний матеріал Живопис– вид зображального мистецтва, твори якого виникають за допомогою фарб, які наносяться на будь-яку тверду поверхню. У світовій історії мистецтв живопис часто займав чільне місце. Ця його роль у більшій мірі пояснюється тим, що ні в якому іншому виді мистецтва не можна передати видимі явища світу, образ людини або природи в тій мірі, як в живописі. Більш цього, ця повнота вираження зовнішнього видимого світу дозволяє розкрити глибинний внутрішній зміст та сенс суспільних явищ, духовне життя людини, його думки, почуття. Живопис, на відміну від інших видів мистецтва, має колір як головний зображально-виражальний засіб. А оскільки в реальній дійсності все має свій колір, то живопис в змозі найповніше передати колірну якість матерії. Виразні засоби живопису - колір, малюнок, світлотінь, виразність мазків, фактури та композиції, що дозволяє виконувати на площині кольорове багатство, об’ємність предмета, якісну матеріальну різноманітність, простір, глибину та кольорово – повітряне середовище. Живопис може передати протилежні явища: як стан статичності, так і почуття тимчасового розвитку, спокою і емоційно-духовної насиченості раптовості ситуації, що минає, та ефект руху. У живописі можлива розгорнута оповідь та складний сюжет. Художні засоби живопису (мистецький словничок) 1. Колір. Колорит – система співвідношення кольорових тонів, утворюючих певну єдність. Характер колориту пов’язаний зі змістом, загальним задумом твору, з епохою, стилем, індивідуальністю автора. Наука про колір – колористика.
Історично склалися дві колоритні тенденції: а) Символічна (кількісно-локальний колір, з символічним значенням); б) Реалістична ( повноцінна передача кольорової картини світу, використання вальору та рефлексу). Відповідно існує хроматична шкала (представлена 10 основними кольорами: червоним, помаранчевим, жовтим, жовто-зеленим, зеленим, зелено-блакитним, блакитним, синім, фіолетовим, багряним) та ахроматична шкала (ряд сірих тонів від чисто-білого до чорного). Основними кольорами хроматичної шкали вважаться ті, які існують у природі в чистому вигляді (мінерали): жовтий, червоний, синій. Усі інші – додаткові. Вони створюються від змішування основних тонів. Живопис – це непротокольний звіт про наші знання, який мають колір ті чи інші предмети, а така художня передача кольорового оточення, якою ми сприймаємо її в конкретних умовах. На наше сприйняття мають вплив: - освітлення; - відстань (повітряний прошарок); - кольорове середовище. 2. Тон – основний відтінок, узагальнюючий та підкоряючий собі усі кольори твору та той, що повідомляє колориту цілісність. 3. Вальор – відтінок тону, виражає певне відношення світла та тіні. Кожний з відтінків тону знаходиться в закономірнім співвідношенні та надає послідовну градацію світла та тіні в межах кольорів в залежності від освітлення. 4. Рефлекс – виникає тоді, коли на предмет падає відблиск від оточуючих предметів. 5. Кольорова пляма (мазок) – основний технічний прийом, який дозволяє передати багатство аспектів, сприяє пластичному об’ємному ліпленню форми, передачі його матеріального характеру та фактури у співвіднесенні з кольором відтворення колористичного реального світу. Характер мазка буває гладенький, помірний, нервовий, розділений. Все це сприяє різноманіттю емоційної атмосфери, передачі безпосереднього почуття та настроїв, способів передачі ставлення до зображеного. 6. Перспектива – система зображень на площині та об’ємних тіл, просторова структура, розташування в просторі та віддалення від спостерігача. Перспектива в живописі служить як для відтворення образу зримого світу, так і для тлумачення художніх образів, вираженню тієї чи іншої концепції світу. Існує лінійна перспектива, зворотна, повітряна, ярусна, панорамна, купольна. Перспектива є невід’ємною частиною живописної композиції. 7. Композиція в живописі – це розташування фігур та предметів, кольорових плям та об’ємних мас зі встановленим центром зору (перспективою). Розрізняють три плани зображення: - Передній план, коли всі предмети сприймаються об’ємно за допомогою світлотіні та контрастних забарвлень. - Середній план дещо пом’якшений. Будуючи перспективу художник орієнтується на центральну частину, де сходяться всі головні лінії. - Далекий, де все зображується схематично, в димці. В залежності від способу втілення ідейного задуму в живописі, як і в скульптурі, існують поняття станкового та монументального твору. |
