 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ  Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
 Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.
 Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.
| Тема № 5 (Граматика: морфологія)
| Визначте, в яких рядках усі слова мають похідну основу. | *стійкий, перетин, вільний, довіра, тихо; | повідь, терти, повір'я, глибоко, повік; | пошук, довіра, вихід, вірмен, казка; | *віншувати, служба, вічний, насип, ніхто. | | У яких рядках усі слова з похідною основою? | подія, мрійник, видно, узбіччя, заклик; | спокій, війна, тягар, подих, палеолог; | військо, відчай, змова, виноград, марка; | *насіння, дисципліна, ловля, тягти, убогий? | | Виберіть рядки, у яких слова мають зв'язану основу. | *зсув, занурити, вулиця, постати, вертлявий; | стрілянина, старовинний, мислити, оселя, сумно; | нутрощі, набрати, поволі, сусідній, подвір'я; | суцвіття, рівняти, сутінки, соромно, вдвоє. | | Вкажіть рядки, в яких усі слова, що належать до різних частин мови, мають омонімічні закінчення. | рідня, мужня, третя, вимовляться, ця; | *пароплав, відзначався, Павлів, кожен, вісім; | правило, одно, відзначилося, Данило, доміно; | *такі, тисячі, школярі, дружні, вмонтовані. | | Виберіть рядок, у якому слова мають корені із значенням предметності, дії, ознаки, кількості: | *головувати, бігом, старість, п'ятірка; | вогненний, заквітчати, білити, доброта; | одинокий, оновлений, вихід, учителювати; | десяток, писар, службовець, вдвоє. | | У якому рядку всі слова з аломорфами коренів? | зеленити, відловлювати, слушність, перечитування, людськість; | вибрати, замріяний, снігопад, вихованість, прислужник; | п'ять, заморський, вощина, відгадувати, водомір; | *козацтво, відродження, юнацтво, убозтво, волоський? | | З'ясуйте, в якому рядку немає слів з аломорфами суфіксів. | черкасці, кореєць, молодечий, щоденно, сестрин; | вимовляти, вивчати, величати, відкачати, бряжчати; | пророцтво, народництво, суспільство, гетьманство, безумство; | *княжич, гетьманич, бондарівна, ковалівна, Титаренко. | | У якому рядку слова мають формотворчі суфікси? | сумувати, говорити, наздоженуть, однаково, видобудьте; | нести, мальовничий, виготовлять, знеможеш, накажіть; | комфортабельніший, розповіли, вільніший, ближче, веселіше; | *гарячковий, всесвітній, заповітний, порадься, дорогий? | | З'ясуйте, в якому рядку є слова з пере- розкладом? | *вікно, майно, лукавий, вчорашній, внутрішній; | січень, червень, котрий, парубок, ковадло; | корогва, чорторий, молозиво, галушка, страта; | копистка, ґречний, вирок, пісня, смерть. | | Визначте, в яких рядках усі слова немотивовані. | кривий, нести, ковток, юнь, вивезти; | *новий, лисий, літо, дуб, говорю; | синь, дощ, сонце, рух, ніч; | *білий, босий, пишуть, голова, хтось. | | У яких рядках твірні основи слів утворені від основ різних частин мови? | співучасник, запитання, безмежний, десятник, авторський; | *сотня, писанкар, співак, ойкати, радість; | *торішній, оповідач, таксист, схвильовано, дехто; | бондарівна, білизна, замах, відпрацювання, двійня? | | Визначте, за якими критеріями виокремлюють частини мови. | лексичне значення, запитання; | лексичне значення, граматичні ознаки; | особливості словозміни і морфологічні показники; | *лексичне значення, граматичні показники, особливості морфемної будови і словотворення. | | Які з граматичних категорій належать до морфологічних? | *категорія роду; | *категорія числа; | *категорія особи; | *категорія способу. | | Частиною мови є лексико-граматичні класи слів… Виберіть правильну відповідь. | відповідають на однакові запитання і мають спільне лексичне значення; | Мають однакові лексико-граматичні ознаки; | характеризуються тотожністю граматичних ознак і форм словозміни; | *характеризуються спільністю лексичного значення, тотожністю граматичних категорій, системою морфемних і словотвірних показників. | | За якими критеріями розрізняють службові слова (прийменник, сполучник, частку)? | лексичним значенням, морфологічними особливостями; | *різними функціями у реченні; | особливостями морфемного оформлення, синтаксичною роллю; | граматичними показниками, різними функціями у реченні: | | Визначте, які морфологічні категорії характерні для іменних частин мови. | рід, число, особа; | число, відмінок, вид; | особа, число, відмінок; | *рід, число, відмінок. | | Які граматичні категорії характерні для всіх повнозначних змінних частин мови? | *рід, число, відмінок; | вид, особа, рід; | час, число, рід; | спосіб, особа, число | | Конкретне мовознавство вивчає. | українську мову; | романські мови; | східнослов”янські мови; | *загальні особливості мови. | | Які з граматичних категорій належать до синтаксичних? | категорія роду; | категорія числа; | *категорія комунікативної спрямованості; | *стверджувальності\ заперечуваності. | | Суто граматичне значення, яке вказує на відношення між словами в реченні називається. | дериваційне значення морфем; | речове значення морфем; | *реляційне значення морфем; | словотворче значення морфем. | | Які афікси не характерні українській мові? | інтерфікси; | *трансфікси; | інфікси; | конфікси. | | Афікс, який служить для творення нових слів, називається. | формотворчий; | *словотворчий; | реляційний; | синтетичний. | | Злиття в одну морфему двох або більше морфем називається. | ускладнення; | опрощення; | перерозклад; | *декореляція. | | Що таке субстантивація? | злиття двох і більше слів в одне; | *перехід слів з інших частин мови в іменник; | перехід слів з інших частин мови в прикметник; | перехід іменних частин мови у службові. | | Визначте, за якими критеріями виокремлюють частини мови. | лексичне значення, запитання; | лексичне значення, граматичні ознаки; | особливості словозміни і морфологічні показники; | *лексичне значення, граматичні показники, особливості морфемної будови і словотворення; | | У якому рядку слова мають формотворчі суфікси? | сумувати, говорити, наздоженуть, однаково, видобудьте; | вимовляти, вивчати, величати, відкачати, бряжчати; | *комфортабельніший, розповіли, вільніший, ближче, веселіше; | княжич, гетьманич, бондарівна, ковалівна, титаренко | | З”ясуйте, в якому рядку всі слова утворені неморфологічними способами. | *набережна (іменник), маловивчений, весною, Коваль; | бігом, завідуючий (іменник), маловживаний, риболов; | *ланкова, спасибі, корінь ( слова), вищеназваний; | близько (прийменник), добридень, натщесерце, високочолий. | | Яка частина мови не називає предмет безпосередньо, а вказує на нього, тобто виконує дейктичну функцію? | числівник; | *займенник; | прислівник; | прийменник. | | Узагальнене відображення дійсності, виражене поняття. | дериваційне значення морфеми; | *речове значення морфеми; | реляційне значення; | дериваційно-речове значення. | | Що таке корені й афікси? | *сегментні морфеми; | несегментні морфеми; | суперсегментні морфеми; | формотворчі морфеми. | | Суто граматичне значення, яке вказує на відношення між словами в реченні називається. | дериваційне значення морфеми; | речове значення морфеми; | *реляційне значення морфеми; | дериваційно-речове значення. | | Визначте частину мови, що утворюється безафіксним способом. | *іменник; | прикметник; | прислівник; | числівник. | | Які типи синтаксичного зв”язку не характерні українській мові? | керування; | тяжіння; | *ізафет; | інкорпорація. | | Які функції мови є основними? | репрезентативна; | *комунікативна; | *мислетворча; | когнітивна. | Тема №6 (Мовна типологія) | Мовознавці виділяють такі типи мов. | *Аглютинативні, зовнішньофлективні, полісинтетичні, ізолятивні; | Морфемні, синтетичні, аналітичні, ізолюючі; | Суб’єктивні, предикативні, об’єктивні, зовнішньо флективні; | Інкорпоруючі, флективні, корелятивні, граматичні. | | Типологічна класифікація мов за А.Р. Фортунатовим така. | *аглютинативні, флективно-аглютинативні, флективні, кореневі; | Афіксальні, змінні, незмінні, кореневі; | Префіксальні, префіксально-суфіксальні, кореневі; | Усі відповіді правильні. | | До синтаксичних типів мов належать. | Синтез, ізоляція, узгодження; | Власне словозміна, словотвір, словоскладання; | Аглютинація, деривація, ізоляція; | *Номінативні, ергативні, пасивні; | | Що таке мова – еталон? | Основа будь-якої мови порівняння; | *Ідеальна мовна система, у якій представлені універсальні властивості всіх мов; | Природна система комунікативних знаків і правил; | Засоби спілкування і їх реалізація. | | Що таке мовна асиміляція? | Артикуляційне уподібнення одного звука до іншого в мовленнєвому потоці; | *процес утрати етносом рідної мови і перехід на мову іншого (панівного) етносу; | Ідеальна мовна система, сконструйована лінгвістом; | Система комунікативних знаків і правил. | | Що таке мовний контраст? | Спільне, що притаманне групі мов; | Явища властиві всім мовам; | *специфічна особливість структури мови, яка стає такою за умови зіставлення з іншою мовою; | Рівень знання своєї мови певним індивідом. | | Що таке мовний тип? | Рівень знання своєї мови певним індивідом; | *Спільне, що притаманне групі мов, характерне для всіх мов цієї групи; | Напрям у порівняльно історичному мовознавстві; | Специфічна структура мови. | | Характерне для більшості мов узгодження дієслова-присудка в особі й числі лише з підметом називається. | Модус; | Морфема; | *Моноперсональне узгодження; | Модальність. | | Мови, в яких слова не мають закінчень називаються: | *нефлективні; | Номінативні; | Неозначено-особові; | Усі відповіді правильні; | | Мови, в яких єдино можливою формою підмета є називний відмінок називаються. | Неозначено-особовими; | *номінативними; | Флективними; | Однин ними. | | Мови, в яких ні суб’єкт, ні об’єкт не мають жодного граматичного оформлення називаються. | *Пасивними; | Активними; | Пасивно-активними; | Активно-пасивними. | | Мови, в заперечних синтаксичних конструкціях яких можливі кілька заперечних елементів називаються. | Мононегативні мови; | *полінегативні мови; | Полісинтетичні мови; | Інкорпоративні мови. | | Мови, в яких різні частини висловлення об’єднані в єдині складні комплекси називаються. | Полінегативні мови; | *Полісинтетичні мови; | *Інкорпоративні мови. | Мононегативні мови; | | Вихідна для пізніших утворень мовна форма, реконструйована на основі закономірних відповідників у споріднених мовах. | Архетип; | *праформа; | Пропозиція; | Пресу позиція. | | Що таке нефлективні мови? | *Мови, в яких слова не мають закінчення; | Мови, в яких слова не мають префіксів; | Мови, в яких слова не мають суфіксів; | Мови, в яких слова не мають коренів; | | Що таке номінативні мови? | Мови, в яких слова не мають закінчень; | Мови, в яких слова не мають твірної основи; | Мови, в яких єдино можливою формою підмета є називний відмінок; | *Граматична форма числа, яка означає один предмет | | Що таке полісинтетичні мови? | Мови, в яких єдино можливою формою підмета є називний відмінок; | *Мови, в яких різні частини висловлення у вигляді аморфних слів-основ об’єднані в єдині складні комплекси; | Інкорпоративні мови | Наявність у слові різних лексичних значень. | | Що таке полінегативні мови? | Мови, в заперечних синтаксичних конструкціях яких можливі кілька заперечних елементів | *Мононегативні мови; | Мови, в яких слова не мають закінчень; | Мови, в яких слова не мають твірної основи; | | Однакові в зіставлюваних мовах лексичні одиниці називаються. | Ієрогліф; | Ізафет; | *ізолекси; | Когнітивна модель. | | Однакові в зіставлюваних мовах форми вираження певних значень, грама тичних категорій називаються. | Ізафет; | Ізолекси; | Ієрогліф; | *ізоморфи. | | Самостійні і службові частини мови розрізняються за такими критеріями. | за будовою | *за лексичним значенням | за граматичними ознаками | за синтаксичними ознаками | | Що вивчає морфологія? | систему правил літературної вимови | *граматичну будову слова | систему правил грамотного письма | фонетичний склад мови | | Що таке мовознавча категорія? | *історично змінна | історично незмінна | історично неповторювана | історично передбачувана | | Теоретичні проблеми мови взагалі, її риси, особливості, закономірності вивчає. | конкретне мовознавство | *загальне мовознавство | прикладне мовознавство | теоретичне мовознавство | | Методику викладання мов та інженерну лінгвістику відносять до таких мовознавчих розділів. | *прикладних розділів мовознавства | спеціальних розділів мовознавства | теоретичного мовознавства | історичного мовознавства | | Описове мовознавство, що вивчає якусь мову на певному історичному періоді її розвитку, називається. | *синхронним мовознавством | діахронним мовознавством | аспектним мовознавством | сучасним мовознавством | | У Шумері та Вавилоні існували філологічні посібники, де були відомості із лексики і фразеології в такому історичному періоді. | 5 ст. н. е. | 10 ст. н. е. | *2 тис. до н.е. | 7 ст. до н.е. | | У Європі засновниками європейського мовознавства вважають давньогрецького філософа 4-5 ст. до н.е. | Арно та Лансло | Декарта та Лейбніца | Паніні та Демокріта | *Платона та Арістотеля | | Засновником структурної лінгвістики вважають. | Я. Бодуен де Куртене | Я. Грімм | *Ф. де Соссюр | Р. Якобсон | | „Структура – це склад і внутрішня організація єдиного цілого” – загальноприйняте визначення належить лінгвісту. | В.І. Кодухову | О.О. Реформатському | *О.С. Мельничуку | Л. Єльмслеву | | Що таке основний мовний рівень? | *фонологічний; | морфонологічний; | словотвірний; | фразеологічний. | | Що таке основний мовний рівень? | *морфологічний; | морфонологічний; | словотвірний; | фразеологічний. | | До основного мовного рівня належить. | *лексико-семантичний; | морфонологічний; | словотвірний; | фразеологічний. | | Основний мовний рівень – це: | морфонологічний; | словотвірний; | фразеологічний; | *синтаксичний. | | До проміжного мовного рівня належить. | фонологічний; | морфологічний; | *словотвірний; | синтаксичний. | | До проміжного мовного рівня належить. | фонологічний; | *морфонологічний; | морфологічний; | синтаксичний. | | До проміжного мовного рівня належить. | фонологічний; | лексико-семантичний; | синтаксичний; | *фразеологічний. | | Фонема – це основна одиниця. | *фонологічного рівня; | морфологічного рівня; | лексико-семантичного рівня; | синтаксичного рівня. | | Морфема – це основна одиниця. | фонологічного рівня; | *морфологічного рівня; | лексико-семантичного рівня; | синтаксичного рівня. |
|