МегаПредмет

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.


Отёска стен и прирубка косяков Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.


Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Логічний аналіз визначення





САМОСТІЙНА РОБОТА I


1. Всяке поняття має

- величину

- обсяг

- розмір

- фігуру

2. “Сонце” – це поняття

- одиничне

- фізичне

- нульове

- загальне

3. “Радість” – це поняття

- конкретне

- абстрактне

- позитивне

- загальне

4. “Нікчема” – це поняття

- позитивне

- негативне

- нейтральне

- пусте

5. Поняття, яке більше за обсягом зветься

- видовим

- родовим

- нульовим

- загальним

- широким

6. Відношення між поняттями зображуються

- круговими схемами Ейлера

- круговими схемами Бойлера

- круговими схемами Пейнджера

- круговими схемами Аристотеля

7. Визначення “ Філософи – це люди, які займаються філософією” є

- двозначним

- вузьким

- коловим

- широким

- філософським

8. Поділ поняття розкриває його

- зміст

- форму

- смисл

- обсяг

- значення

9. В поділі “Люди бувають чоловіками, жінками, спортсменами і віруючими” є помилка

- стрибок у поділі

- двозначність

- підміна основи

- поспішне узагальнення

10. Можливим результатом узагальнення для поняття “колесо автомобіля” буде поняття

- автомобіль

- засіб пересування

- велике колесо

- виріб людини

11. Можливим результатом обмеження для поняття “олівець” буде поняття

- письмова приналежність

- канцелярський товар

- дерев’яний предмет

- зламаний олівець

- виріб людини

12. Обмежте і узагальніть такі поняття (окремо а)....):

а) студент

б) отримання хабара

в) економіст

13. Визначить вид відношень між сумісними поняттями і зробіть їх зображення за допомогою кіл Ейлера (окремо а)....)

а) Прем’єр-міністр і голова уряду

б) Покарання і догана

в) Економіст і депутат Верховної ради

г) Президент, президент України і голова держави

д) Художник, співак і поет

е) Філософ, борець за мир і громадянин України

14. Визначте вид відношень між несумісними поняттями і відобразіть їх за допомогою кіл Ейлера (окремо а)....)

а) радіо, друк, телебачення і засіб масової інформації

б) культура, культура праці, культура побуту

в) пряма лінія, ламана лінія

г) суспільна наука, філософія, соціологія і політологія

15. Підібрати поняття, що знаходяться до вказаних понять у відношенні часткового збігу (окремо а)....):

а) професор,

б) військовослужбовець,

в) економіст,

г) майстер спорту,

д) поет,

е) студент,

ж) закон,

з) школяр.

16. Визначте відношення між вказаними видами понять і відобразіть їх колами Ейлера (окремо а)....):

а) Багата людина, бідна людина, людина, що живе у Вінниці;

б) Навчальний заклад, середній навчальний заклад, економічний середній навчальний заклад, університет

 



Логічна структура поняття

Для того щоб визначити логічну структуру поняття, необхідно:

1. Визначити зміст поняття.

2. Визначити обсяг поняття, його елементи та частини.

 

Дамо логічний аналіз структури поняття «злочин».

Його змістомє такі суттєві ознаки: «бути суспільно небезпечним винним діянням (дією або бездіяльністю)». Обсягомцього поняття є клас усіх злочинів. Елементами обсягує злочини, що їх вчинили окремі суб'єкти злочину.

Залежно від того, на яку ознаку спираються, виокремлюють різноманітні частини обсягупоняття «злочин». Так, за ступенем тяжкості злочини можуть бути: злочинами невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкими і особливо тяжкими злочинами.

Якщо ж ми оберемо іншу ознаку — «закінченість злочину», то отримаємо інший ряд підкласів: закінчені злочини і незакінчені злочини.

Якщо оберемо ознаку «форма вини», тоді отримаємо такі частини обсягу досліджуваного поняття: умисний злочин та злочин з необережності.

 

Логічна характеристика поняття

Для того щоб дати логічну характеристику поняттю, необхідно з'ясувати, чи є досліджуване поняття:

1. Точним, неточним.

2. Ясним, неясним.

3. Пустим, непустим.

4. Одиничним, загальним.

5. Збірним, незбірним.

6. Реєструючим, нереєструючим.

7. Конкретним, абстрактним.

8. Позитивним, негативним.

9. Відносним, безвідносним.

 

Дамо логічну характеристику поняття «університет»: точне, ясне, непусте, загальне, незбірне, конкретне, позитивне, безвідносне.

 

Обмеження поняття

Для того щоб обмежити поняття, необхідно:

1. Визначити зміст та обсяг досліджуваного поняття.

2. Винайти нове поняття, збагативши зміст і зменшивши обсяг попереднього.

 

Розглянемо поняття «студент». Його змістом є така суттєва ознака: навчатися у вищому навчальному закладі. Обсягом цього поняття є клас усіх людей, які навчаються у вузах.

Збільшимо зміст поняття, додаючи ще одну ознаку «навчатися на гуманітарному факультеті». Обсяг поняття одразу ж зменшується. До нього тепер входять тільки ті студенти, які навчаються на гуманітарних факультетах.

Отже, обмеженням поняття «студент» може бути поняття «студент гуманітарного факультету».

 

Узагальнення поняття

Для того щоб узагальнити поняття, необхідно:

1. Визначити зміст та обсяг досліджуваного поняття.

2. Винайти нове поняття, збіднивши зміст і збільшивши обсяг попереднього.

 

Зменшимо зміст поняття «студент» до ознаки «навчатися». Обсяг поняття одразу ж збільшується. До нього тепер входять не тільки студенти, але й учні загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій тощо.

Отже, узагальненням поняття «студент» може бути поняття «людина, що навчається».

 

Логічний аналіз визначення

Для того щоб провести логічний аналіз визначення поняття, необхідно:

1. З’ясувати структуру визначення (знайти дефінієндум і дефінієнс).

2. Визначити вид визначення.

3. Перевірити, чи дотримано всіх правил визначення у наведеному прикладі.

 

Розглянемо визначення: «Газетаце періодичне видання»

Структура визначення:

Дефінісндум: газета. Дефініенс: періодичне видання.

Вид визначення: явне визначення, а саме — атрибутивно-реляційне визначення.

Правильність визначення: порушено правило співвимірності: «Дефінісндум та дефініенс мають бути такими, що взаємозаміщюються, тобто їхні обсяги мають бути однаковими». У цьому випадку дефініенс та дефінієндум не єтотожними поняттями. Обсяг дефінієнсу ширший, ніж обсяг дефінієндуму. оскільки до періодичних видань відносять не лише газети. Отже, можна зробити висновок, що у наведеному прикладі допущено логічну помилку «надто широке визначення».

 

 

Логічний аналіз поділу

Для того щоб дати логічний аналіз поділу поняття, необхідно:

1. З’ясувати структуру поділу (знайти подільне поняття, члени поділу, підставу поділу).

2. Визначити вид поділу.

3. Перевірити чи дотримано всіх правил поділу у наведеному прикладі.

 

Розглянемо поділ: «Європа: Західна, Східна». Структура поділу:

Подільне поняття: Європа.

Члени поділу: Західна Європа, Східна Європа.

Підстава поділу: географічне місцерозташування.

Вид поділу: поділ за видозміною ознаки.

Правильність поділу: порушено правило І: «Поділ повинен бути співвішірним, тобто обсяг подільного поняття повинен дорівнювати сумі обсягів членів поділу». У ньому при­кладі допущено логічну помилку «неповний поділ», оскільки пропущено ще один член поділу: «Центральна Європа».

 

Відношення між поняттями

 

Для того щоб встановити відношення між поняттями, необхідно:

1. Встановити чи є досліджувані поняття порівнянними. Якщо поняття є непорівнянними, то відношення між ними встановити неможливо.

2. З’ясувати, які з досліджуваних понять є сумісними, а які — несумісними.

3. Встановити тип відношення між сумісними поняттями і тип відношення між несумісними поняттями.

4. Зобразити відношення між поняттями у вигляді колових схем.

Розглянемо такі поняття: гетьман, гетьман Правобережної України, Іван Брюховецький, Петро Дорошенко.

Наведені поняття є порівнянними, оскільки мають спільну родову ознаку бути людиною, отже, між ними можна встановити відношення.

Поняття гетьман (А) і гетьман Правобережної України (В) є сумісними і знаходяться у відношенні підпорядкування.

Іван Брюховецький був гетьманом Лівобережної України у 1663—1668 роках. Отже, поняття гетьман (А) і Іван Брюховецький (C) є сумісними і знаходяться у відношенні підпорядкування. При цьому поняття Іван Брюховецький не входить до обсягу поняття гетьман Правобережної України.

Петро Дорошенко був гетьманом Правобережної України у 1665—1676 роках. Отже, поняття гетьман Правобережної України (В) і Петро Дорошенко (D) є сумісними і знаходяться у відношенні підпорядкування.

Зобразимо відношення між досліджуваними поняттями у вигляді колових схем.

Гетьман —- A.

Гетьман правобережної України —B.

Іван Брюховецький — С.

Петро Дорошенко — D.


 





©2015 www.megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.