ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Дослід 8. Електронна і діркова електропровідність напівпровідників.

Обладнання: термоелемент напівпровідниковий на підставці, вольтметр демонстраційний, з’єднувальні провідники, нагрівач – електричний паяльник чи спиртівка.

Для демонстрації двох видів електропровідності домішкових напівпровідників застосовують напівпровідниковий термоелемент. Вид електропровідності визначають по напрямку термоструму в колі. Дослід починають з демонстрації електронної провідності.

Індикатором термоструму служить демонстраційний гальванометр. Сам прилад підключають до термоелемента: затискач гальванометра «+» з'єднують з нижнім холодним кінцем напівпровідника, що має електронну провідність (із правим затискачем термоелемента), а другий затискач – із верхнім кінцем напівпровідника (із середнім затискачем термоелемента).Поки температура обох кінців напівпровідника однакова, струму в колі немає. Потім верхній кінець напівпровідника (до нього припаяна мідна пластинка) обережно нагрівають, наприклад, злегка розігрітим електричним паяльником. Стрілка гальванометра відхиляється вліво. По напрямку струму легко визначити полярність кінців ввімкненого напівпровідника. Перевірка показує, що струм у колі йде від гарячого кінця напівпровідника до холодного, Отже, гарячий кінець напівпровідника зарядився позитивно, а холодний – негативно.

Для демонстрації діркової провідності гальванометр підключають до кінців другого напівпровідника термоелемента, причому нагрітий кінець напівпровідника (середній затискач) з'єднують з тим же затискачем гальванометра, що й у першому випадку. Тепер стрілка гальванометра відхиляється в правий бік, незважаючи на однакове ввімкнення гальванометра.

Зворотний напрямок струму в колі вказує на зворотну полярність кінців напівпровідника: гарячий кінець зарядився негативно, а холодний – позитивно. Виходить, у другому напівпровіднику змінився знак носіїв заряду. Тепер носіями заряду є дірки, що поводяться як позитивні заряди.

Дослід 9. Залежність електропровідності напівпровідників від освітленості.

Обладнання: фоторезистор ФС-К1 на підставці, гальванометр демонстраційний від амперметра, батарея акумуляторів, електрична лампа потужністю 60-100 Вт на підставці, з’єднувальні провідники.

Фоторезистор ФС-К1 вмикають у коло джерела постійного струму напругою близько 4 В послідовно з демонстраційним гальванометром від амперметра. Звертають увагу на малу величину початкового струму. Цей струм називають темновим. Він залежить від електричного опору фоторезистора і від прикладеної до нього напруги.

Далі запалюють електричну лампу, повільно наближаючи і віддаляючи її від фоторезистора, спостерігають збільшення і зменшення струму в колі. Роблять висновок, що опір напівпровідників при збільшенні їхньої освітленості зменшується.

Зміна опору під дією світла пояснюють збільшенням кількості вільних носіїв заряду. Це явище називають внутрішнім фотоефектом, а різниця між світловим і темновим струмом – фотострумом.

При постійній освітленості змінюють полярність ввімкнення фоторезистора в коло. При цьому спостерігають, що величина струму залишається незмінною.

Роблять висновок, що фоторезистор однаково добре проводить струм як в одному, так і в іншому напрямку.

Потім показують, що струм у колі з фоторезистором залежить також від величини прикладеної зовнішньої напруги. Для цього, не змінюючи освітленості фоторезистора, вмикають в електричне коло один, два, а потім три акумулятори. Відзначають лінійну залежність між струмом і прикладеною напругою.