 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Уроки аудіювання й читання (за М.І.Пентилюк)
Аспектні уроки Урок вивчення нового матеріалу Варіант 1. Перевірка домашнього завдання. 2. Підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу (актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності). 3. Повідомлення теми і мети уроку. 4. Пояснення нового матеріалу. 5. Вправи на закріплення одержаних знань. 6. Підсумки уроку (що вивчили на уроці). 7. Завдання додому та інструктаж про його виконання. Варіант 1. Перевірка домашнього завдання. 2. Повідомлення теми і мети уроку. 3. Розбір прикладів, пояснення на них мовного явища. 4. Робота учнів над висновками (або виведення правил). 5. Вправи на закріплення. 6. Підсумок уроку. 7. Завдання додому та інструктаж про його виконання. Урок формування умінь і навичок 1. Повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями. 2. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці. 3. Виконання учнями вправ. 4. Перевірка якості самостійної роботи учнів. 5. Завдання додому. 6. Підбиття підсумків уроку. Урок контрольної роботи 7. Повідомлення мети перевірки та способів її проведення. 8. Усна перевірка знань учнів (фронтально). 9. Самостійне виконання учнями контрольної роботи. 10. Відповіді учнів на питання учнів. 11.Підведення підсумків уроку. 12. Завдання додому. Урок аналізу контрольної роботи 1. Вступне слово вчителя. 2. Бесіда про характер недоліків і помилок та робота над ними. 3. Підведення підсумків роботи. 4. Завдання додому. Урок узагальнення вивченого 1. Перевірка домашнього завдання. 2. Повідомлення мети уроку. 3. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого. 4. Робота над висновком. 5. Вправи на застосування узагальнюючих правил. 6. Оголошення вчителем оцінок. 7. Завдання додому (з інструктажем). 8. Підсумки уроку. Урок повторення 1. Ознайомлення учнів із завданням уроку. 2. Повторення вузлових питань розділу (зв'язні відповіді учнів). 3. Усні і письмові вправи на матеріалі повторення. 4. Підсумки проведення роботи. 5. Виставлення оцінок. 6. Завдання додому. Уроки розвитку зв’язного мовлення Урок навчального переказу 1. Вступне бесіда. 2. Читання тексту. 3. Бесіда за змістом прочитаного. 4. Складання плану. 5. Мовний аналіз тексту. 6. Повторне читання тексту. 7. Підготовка чорнового матеріалу переказу. 8. Редагування роботи й переписування її начисто. 9. Перевірка й аналіз роботи. 10. Доопрацювання переказу. Урок контрольного переказу 1. Вступне слово вчителя. 2. Читання тексту. 3. Пояснення нових слів і запис їх на дошці. 4. Самостійне складання учнями плану переказу. 5. Робота з чернеткою. 6. Редагування й переписування роботи начисто. 7. Самостійна перевірка написаного. Урок аналізу контрольного переказу 1. Вступне слово вчителя. 2. Загальна оцінка якості виконання переказу. 3. Розгляд кращих робіт. 4. Аналіз допущених у переказах недоліків і помилок. 5. Проведення вправ на подолання помилок. 6. Визначення домашнього завдання. Урок навчального твору 1 Вступна бесіда (визначення мети уроку, ознайомлення з особливостями жанру). 2 Ознайомлення із зразком (уривок з твору письменника або кращим твором учня). 3 Робота над усвідомленням теми та основної думки твору. 4 Колективне складання плану письмової роботи. 5 Складання усного твору. 6 Написання твору на чернетці. 7 Удосконалення написаного (само редагування твору). 8 Перевірка й аналіз творів. 9 Доопрацювання робіт і переписування їх начисто. Урок підготовки до контрольного твору 1 Вступна бесіда. 2 Повторення стильових і жанрових особливостей твору. 3 Читання й аналіз зразка. 4 Лексико-стилістична робота. 5 Визначення домашнього завдання.
Урок контрольного твору 1. Вступне слово вчителя. 2. Самостійне складання плану твору. 3. Написання роботи в чорновому варіанті. 4. Редагування твору і переписування його начисто. 5. Самостійна перевірка написаного.
Урок аналізу контрольного твору 6. Вступне слово вчителя. 7. Загальна характеристика виконання твору. 8. Розгляд кращих робіт або фрагментів із них. 9. Колективний аналіз допущених недоліків і помилок. 10. Проведення вправ на подолання помилок. 11. Індивідуальна робота учнів над виправленням творів. 12. Визначення домашнього завдання.
Уроки аудіювання й читання (за М.І.Пентилюк) 1. Вступне слово вчителя (мотивація навчальної діяльності учнів). 2. Актуалізація опорних знань учнів (відомостей про мовленнєву діяльність і аудіювання (читання) як один з її видів). 3. Ознайомлення учнів з технологією аудіювання (читання). 4. Аудіювання (читання) тексту. 5. Робота з текстом. 6. Підсумок уроку. 7. Домашнє завдання. Примітка: структура інших відносно нових уроків розвитку зв'язного мовлення (складання діалогів, написання ділових паперів тощо) може бути схожою на уроки усних або письмових творчих робіт. Останнім часом набули популярності особистісно зорієнтовані уроки. Система ОЗОН не передбачає зміни типології уроків, проте організація навчання має свої особливості. Зокрема, у структурі особистісно зорієнтованого уроку виділяються такі етапи: 1. Мотиваційний. 2. Ціле покликання. 3. Опора на вже наявний в учнів досвід. 4. Опрацювання навчального матеріалу. 5. Рефлексивно-оцінювальний етап.
4. Планування роботи вчителя-словесника. Підготовка вчителя до уроку Важливу роль в ефективній організації навчального процесу відіграє річне та поурочне планування роботи. Річне планування здійснюється, по-перше, для організації рівномірної роботи, по-друге, для бачення перспективи в навчанні мови. Річний навчальний план частіше всього називають календарно- тематичним. Він містить перелік тем усіх уроків. При його складанні враховуються не лише програмні теми, пов'язані з вивченням мовної та мовленнєвої теорії, а й систему роботи зі зв'язного мовлення, а також теми, пов'язані з формуванням умінь і навичок, та контрольно-корекційну роботу (написання тематичних контрольних робіт, аналіз помилок). Для удосконалення календарно-тематичного планування автори програм та досвідчені вчителі-практики і лінгводидакти щороку видають спеціальні посібники з орієнтовним плануванням, що значно полегшує роботу вчителя. Таким посібником, до прикладу, є: Кубішин Л.В. Календарно-тематичне планування з української мови та літератури. 5-11 класи. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2010. - 112 с. Орієнтовне календарно-тематичне планування друкується на сторінках фахових періодичних видань, як-от: Орієнтовне календарне планування з мови та літератури для 5-11 класів на І-ІІ семестри / підготували С. Гуменюк, С. Климчук, Н. Іщук, В. Розізнана // Українська мова та література. - 2008. - Число 25-28, липень. - С. 3-85. Схеми укладання календарно-тематичних планів різні. Найчастіше використовується така, що містить графи: Ø № уроку; Ø зміст уроку; Ø кількість годин; Ø дата проведення. На основі календарно-тематичного плану будується щоденна робота вчителя: складається поурочний план, що найчастіше розгортається в конспект уроку. Цей вид планування служить учителю керівництвом до організації навчально-виховної діяльності на уроці (як своєї, так і учнів). Поурочний план-конспект передбачає наявність таких компонентів: Ø клас, в якому проводиться урок; Ø дату проведення уроку; Ø порядковий номер уроку за календарно-тематичним планом; Ø тему уроку; Ø мету (навчальну, розвивальну, виховну); Ø тип уроку; Ø методи й прийоми, які використовуватимуться на уроці; Ø обладнання; Ø внутрішньопредметні зв'язки; Ø міжпредметні зв'язки (якщо є); Ø використану літературу; Ø хід уроку з зазначенням його етапів, дібраних відповідно до типу уроку, та змістом роботи на кожному з них, тобто певним комплексом вправ і завдань, що використовуються в чіткій послідовності.
Підготовка вчителя до проведення уроку включає такі етапи: 1. Аналіз програм (для 1-4 та 5-11 класів). 2. Ознайомлення з матеріалом шкільних підручників. 3. Перегляд і вивчення науково-методичної літератури. 4. Формулювання освітньої, розвивальної та виховної мети уроку. 5. Обрання типу уроку відповідно до теми та мети. 6. Визначення структури обраного типу уроку. 7. Вибір з усього арсеналу методів і прийомів навчання найоптимальніших для даного матеріалу і даних учнів. 8. Добір та виготовлення необхідного дидактичного матеріалу (текстів і прикладів до вправ), наочних посібників, підготовка технічних засобів навчання. 9. Виконання дібраних завдань і вправ. 10.Обміркування способів активізації пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі уроку. 11. Визначення форм контролю й оцінки знань, умінь і навичок учнів. 12. Правильний розподіл часу, необхідного для проведення всіх етапів уроку. 13. Складання конспекту уроку. 14. Повторення про себе або вголос вузлових елементів плану-конспекту, продумування непередбачених обставин, добір запасних варіантів. 15. Перевірка своєї готовності до уроку.
5. Спостереження за уроками української мови та їх аналіз Відвідуючи уроки колег, учитель фіксує все побачене у формі таблиці, яка називається „Спостереження уроку". В ній дві графи: Ø у першій – „Хід уроку" – фіксується його зміст, записуються усі етапи уроку та застосовані на кожному з них види діяльності; Ø у другій графі – „Позитивне й негативне в діяльності педагога та учнів" – перед записом позитивного ставиться плюс (+), а перед вказівкою на недолік - мінус (–). Для виділення чогось особливого використовується знак оклику (!). Здійснений за такою схемою запис стає основою для аналізу уроку. У методичній літературі існує кілька схем аналізу років української мови. Пропонуємо одну з них, розроблену О.І. Потапенко й Г.І. Потапенко [Потапенко О.І. Методика викладання української мови. Практикум / 0.І. Потапенко, Г.І. Потапенко. - К.: Вища школа, 1992. - С. 122-123] та адаптовану нами до сучасних вимог. |
