ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Клас оксидів і гідроксидів

v халцедон, лi­монiт, магнетит, куприт, опал

До цього класу належать мiнерали, котрi є сполуками рiзних елементiв з киснем або гiдроксильною гру­пою. За кiлькiстю мiнералiв клас займає одне з перших мiсць, але за масою вони складають бiля 15% маси земної кори.

Халцедон – SiO₂– прихованокристалiчний рiзновид кварцу, який зустрiчається у виглядi щiльних мас або натiчних ниркоподiбних утво­рень. Халцедон, забруднений глинистими частками, називається креме­нем. Колiр халцедону буває рiзним – часто сiрий, голубуватий (сапфi­рин), i навiть чорний. Блиск жирний, матовий, просвi­чує по краю, злам раковистий, кристалiв не утворює. Твердiсть 6,0–,0; питома маса 2,4–2,5 г/см³.

В Українi вiдомий в андезитах Закарпаття.

Клас карбонатiв

v Кальцит, доломiт, магнезит, сидерит, арагонiт, малахiт та ін.

Мінерали цього класу є солями вугільної кислоти. Для них характерна властивість вступати в реакцію з соляною кислотою. На мінерали цього класу приходиться до 1,7 % маси земної кори, нараховується їх бiля 80.

Кальцит – CaCO₃ – є найбiльш поширеним мiнералом класу карбонатiв. Вiн майже цiлком складає такi породи, як вапняки, крейда i мармур, часто дає натiчнi утворення i кiрки, iнодi зустрiчаючись у виглядi друз або окремих кристалiв. Кристали досить рiзноманiтної форми, найчастiше вони представленi у виглядi ромбоедрiв. Може бути безколiрним або забарвленим у рiзнi кольори. Безколiрна прозора рiзновиднiсть кальциту називається ісландським шпатом i має властивiсть подвiйного променезаломлення. Риса бiла, блиск скляний, спайнiсть досконала в трьох напрямках, твердiсть 3,0; питома маса 2,6-2,8 г/см³. Кальцит бурхливо реагує з соля­ною кислотою. Реакцiя проходить таким чином:

CaCO₃+2HCl=CaCl₂+H₂CO₃. (1)

Утворена при цьому нестiйка вугiльна кислота розпадається:

H₂CO₃®H₂O+CO₂. (2)

Поклади iсландського шпату є в районi Кара-Дагу (Крим).

Клас фосфатiв

v Апатит, бiрюза, вiвiанiт та iн.

Для мiнералів цього класу характерне порiвняно слабе поширення – вони складають не бiльше 0,1% всiєї маси земної кори.

Апатит – Ca₅(F,Cl,OH)[PO₄]₃ – (вiд грець. “апатао” - обманюю). Ранiше його часто приймали за смарагд. Апатит, як правило, зустрi­чається у виглядi дрiбно-кристалiчних агрегатiв, рiдше у виглядi окремих кристалiв, що мають форму шестигранних призм з біпiрамiдами, iнодi зрiзаними. Колiр блiдо-зелений або зеленувато-блакитний, хоча буває i iнших вiдтiнкiв. Риса бiла, спайнiсть недосконала, злам не­рiвний. Блиск на гранях скляний, на зламi - жирний, твердiсть 5,0; питома маса 3,2 г/см³. Утворюється апатит при магматичних i мета­морфiчних процесах. Застосовується як сировина для отримання фосфору i фосфорних добрив.

Клас сульфатiв

v гiпс, ангiдрит, барит та ін.

Умiщує понад 250 мiнералiв, але на їхню частку припадає лише до 0,1% маси земної кори. Утворюються сульфати в ос­новному в результатi осадження солей сiрчаної кислоти в лагунах та озерах, а також при окисленнi сульфiдiв.

Гіпс – CaSO₄х2H₂O. Назва пiшла вiд грець. “гiпсос” - крейда, гiпс. Зустрiчається у виглядi добре виражених таблитчастих криста­лiв, а також у виглядi листуватих, зернистих та волокнистих агрега­тiв (рис. 3) . Буває безколiрним, бiлим; домiшками забарвлюється в рiзнi вiд­тiнки. Кристалiчний гiпс має досконалу спайнiсть в одному напрямку, має скляний блиск, раковистий злам. Твердiсть 2,0; питома маса 2,3 г/см³.

Утворюється гiпергенно в результатi висихання морських заток.

Значнi поклади гiпсу є в Артемiвськiй улоговинi Донбасу, у Приднiстров’ї, у Львiвськiй та Iвано-Франкiвськiй областях.

Рис. 3 Кристали гіпсу

Клас вуглеводних

v торф, нафта, вугілля, бурштин (янтар), алфальт

До них відносяться складнi сполучення вуглецю, азоту, кисню, водню i сiрки. За своїм походженням вони пов’язанi з на­копиченням на поверхнi Землi рослинних i тваринних залишкiв i з наступною їхньою змiною, найчастiше в умовах нестачi кисню (в водному середовищi).

*** Завдання

Користуючись довідковою літературою та колекцією мінералів, заповнити у робочому зошити таблицю: