 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Темпоральні, локальні й ситуативні помилки.
Темпоральні помилки виникають внаслідок відхилення часу, вказаного в повідомленні, від часу в світі, описуваному в повідомленні. Наприклад. Повідомлення починається з такого речення: Вчора у Братиславі відбулася зустріч офіційної делегації... Коли реціпієнти отримують повідомлення лише наступного дня, то вони сприймуть інформацію помилковою (у них час буде зсунуто вперед на один день). Локальні помилки виникають внаслідок відхилення місця, вказаного у повідомленні, від місця в світі, описуваного в повідомленні. Наприклад. Повідомлення починають з такого речення: Двадцять першого травня відбувся страйк шахтарів і залізничників у Донецьку та Луганську. Тут робітники вимагали... Очевидно, реципієнтові буде незрозумілим значення слова „тут": у Луганську, у Донецьку чи і в Луганську й Донецьку одночасно? Ситуативні помилки виникають внаслідок відхилення ситуації, вказаної в повідомленні, від ситуації в світі, описуваної в повідомленні. Можуть виникати також внаслідок відхилення ситуації, на яку під час сприйняття повідомлення реципієнтами розраховував автор, від ситуації, яка виникла у час його сприйняття насправді. Наприклад. Як відомо, Закон "Про мови в Укаїнській РСР" державною затверджує українську. Проте частина населення України домагається надання статусу державної також російській. Один український політик, відвідавши Канаду, в найбільшій газеті штату Квебек опублікував статтю про безпідставність надання російської мови в Україні статусу державної. Позицію українського політика (загалом правильну для умов України) реципієнти штату сприйняли вкрай негативно, хоча українці Канади її підтримали. Справа, як виявилося, полягала в тому, що стаття була опублікована в штаті, де більшість населення становлять франкомовні канадці, які домагаються визнання державною мовою французької (поряд з англійською). Семіотичні помилки. Включають кодувальні, відображувальні, значеннєві помилки. Кодувальні помилки полягають у тому, що в коді знака (слова) є відхилення від норми. Тому кодувальними помилками є, наприклад, більша частина спотворень. Кодувальні помилки можуть бути й складнішими. Наприклад. У книзі з географії для школярів повідомляють, що „Найвищою вершиною світу є Еверест", а через кілька сторінок, - що це... „Джомолунгма". Звичайно, реципієнти сприйматимуть одне з цих тверджень як хибне, хоча відомо, обидва вони є істиними (Еверест і Джомолунгма - це синонімічні назви). Тезаурусні помилки. Помилки стосовно тезауруса виникають у реципієнтів, тоді, коли в повідомленні вживаються знаки (слова), які відсутні в їх тезаурусі або не мають жодних зв'язків з іншими словами тезауруса. Такі помилки можна ще назвати релятивними (вони є помилками лише якоїсь певної групи реципієнтів). Наприклад. Для учнів основної школи підготували підручник з етики, в якому є певна кількість термінів, що відсутні в тезаурусі школярів і не пояснені в його тексті. Ця книга буде містити помилку для учнів основної школи, проте не для її студентів. Копіювальні помилки. Копіювальні помилки виникають тоді, коли повідомлення копіюють (наприклад, авторський оригінал передруковують у ЗМІ після редагування, проект видання передають каналом зв'язку із ЗМІ в друкарню тощо). Для пошуку й видалення спотворень з повідомлень у видавничій справі проводять коректуру. Виділяють два типи спотворень: внутрілексемні та полілексемні. Внутрілексемне спотворення - це ланцюжок літер у межах слова в копії повідомлення від першої їх розбіжності стосовно оригіналу до найближчого збігання. Поліксемне спотворення - це ланцюжок літер у копії повідомлення (у межах усього повідомлення) стосовно його оригіналу від першої їх розбіжності до найближчого їх збігання. Наприклад. У тексті авторського оригіналу написано: „Мама купила цікаву книгу". Внаслідок дії випадкових чинників оператор набрав таку копію: „Мама купила цікаву книгу". Отже, в тексті копії наявні спотворення. Існують такі причини виникнення спотворень, які вносять до певних етапів опрацювання повідомлень: сприймання уривку тексту (20-35%); інтерпретація уривку тексту, що пов'язана з процесом його запам'ятовування, коли вступає в дію механізм асоціації (20-35%); відтворення, тобто набирання уривку тексту на клавіатурі; слідкування за наступним уривком тексту, пов'язане з процессом фіксації та переключення уваги (20-25%). Нормативні помилки. Нормативні помилки виникають тоді, коли в повідомленні є відхилення від конкретних норм, встановлених суспільством (конкретно державою). Наприклад. Зараз згідно зі стандартом у бібліографічному описі назву міста Києва подають як К. (згідно з колишнім радянським стандартом назву „Київ" не скорочували); скорочення назви міста Львів - Л. (у радянському стандарті цим скороченням позначали місто Ленінград); скорочена назва Харкова - Х. (у радянському стандарті такого скорочення не було взагалі). Різновиди правки текстів. Вичитування, доопрацювання, переробка, скорочення, обробка. У методиці редагування прийнято розрізняти чотири виду правки:правку-вичитку,правку-сокращение,правку-обработку іправку-переделку. Правка-вичитка Цілі коректорської і редакторської вичитування різні. Коректор,вичитивая підготовлений до друку текст, домагається його повного збіги з текстом авторським, вивіреним, вносячи необхідні виправлення. Мета редакторськоїправки-вичитки – читання тексту "наскрізь". >Вичитчик мушу зазначити його смислові, композиційні, стилістичні недогляди, звернути увагу до правильність написання географічних найменувань, імен і прізвищ, на точність цитат, цифр і дат, перевірити порівнянність одиниць виміру. У його обов'язок належить перевірка відповідності заголовків тексту та відповідності підписів під ілюстраціями зображенню. Наведемо приклад тексту, котрий вочевидь ні вичитаний. Правка-сокращение Метаправки-сокращения – зменшити обсяг тексту, довести до заданого розміру. Зазвичай скорочення як спеціальний вид правки бувають викликані необхідністю внести кон'юнктурні зміни чи різними технічними міркуваннями.Правка-сокращение на відмінуправки-вичитки вже пряме втручання у текст, тому редактор має враховувати особливості його значеннєвий і синтаксичної структури. Характер змін, внесених зазвичай, у текст за скорочення, дає змогу розподілити їх у дві групи: скорочення тексту частинами та скорочення, які ми умовно назвемо внутрітекстовими. У першому випадку виключаються частини тексту, які становлять певні смислові ланки. Вони, зазвичай, оформлені композиційно і синтаксично. Скорочення однотипних прикладів, фактів одного значеннєвого ряду, приватних подробиць бракує труднощів при редагуванні. Якщо скорочення намічені правильно, не спотворюють смислу і не суперечать манері автора, текст після нього потребує мінімальної додаткової обробці "стиків" між які виявилися після правки поруч частинами тексту. Вона необхідна задля досягнення йогосвязности.Сокращая текст, редактор завжди має старанно стежити, щоб епізоди і факти,исключенние у процесі правки, не згадувалися побічно у майбутньому викладі. Правка-обработка Обробка – самий поширений вид правки. Її завдання – підготовка до друку остаточного варіанта тексту, у цілком враховані результати редакторського аналізу. Мета обробки – літературна оздоблення тексту, вдосконалення його форми, уточнення ідеї автора, його задуму. За своїм характером зміни, внесені причому у текст, різноманітні: скорочення, дописування окремих фрагментів, заміна слів і зворотів промови, зміна синтаксичних структур, вдосконалення композиції. Особливості авторської манери викладу, його стильправка-обработка змінювати має. Наведемо прикладправки-обработки. Правка-переделка Метаправки-переделки – створення нової варіанта тексту з урахуванням матеріалу, що був автором. Суворо виходячи зсообщенних фактах, журналіст висловлює думку автора в літературної форми. Зміна жанрової структури твори, обробка тексту у разі зміни його цільового призначення також здійснюєтьсяправкой-переделкой. Близька за методикою доправке-переделке літературна запис – специфічний вид творчої співпраці редактора автором. У наведеному нижче прикладі, з погляду, жанр інтерв'ю недоречний, оскільки у статті описані лише враження дівчини об Франції. Інтерв'ю потрібно було б послуговуватись, якби матеріал великий і досконально знайомив читачів з країною, а тут коротка замітка. Отже, виникла потреба провести редакторськуправку-переделку, після якого матеріал прибрав вигляд монологу, оповідання ТетяниСемашкевич, який записала юна журналістка. |
