МегаПредмет

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.


Отёска стен и прирубка косяков Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.


Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

російська мова українська мова





...

Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми у професійному мовленні

Мета:

Ø систематизувати знання про багатозначні слова;

Ø розглянути особливості використання паронімів та омонімів у професійному мовленні;

Ø розвивати вміння розрізняти значення паронімів та омонімів;

Ø виховувати повагу до української мови.

 

Література:

1. Потелло Н.Я. Українська мова та ділове мовлення. - К.: МАУП, 1990.

2. Словник іншомовних слів.

3. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк: ТОВ ВКФ „БАО”, 2008. – С. 426-440.

4. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. - Х.: Торсінг, 2002. - С. 163.

5. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – С. 75-94.

ХІД РОБОТИ

 

І Теоретичний блок: ознайомтеся з теоретичним матеріалом, законспектуйте.

Слово та його значення

Слово— це найважливіша структурно-семантична одиниця мови, що являє собою єдність звукового знака і значення. Зі слів складаються речен­ня — основний засіб вираження думки. Усі слова, що вживаються в якійсь мові, становлять її лексику (від грец. lexis — слово ), або словниковий склад.

Найважливіша функція слів — називна. Слова можуть називати предме­ти, явища, ознаки, дії і стан тощо. Співвіднесеність слова з певним поняттям, явищем дійсності називається лексичним значенням слова. Наприклад, сло­во росинка є назвою поняття «крапля води», слово пресумний означає «дуже сумний», лексичне значення слова роз'яснювати словник визначає як «роби­ти що-небудь ясним, зрозумілим; пояснювати».

За характером співвіднесеності з дійсністю слова поділяються на повно­значні і службові. Усі повнозначні слова— іменники, прикметники, займен­ники, числівники, дієслова, прислівники— мають лексичне значення, допов­нене граматичним. На відміну від інших повнозначних слів займенники не називають, а вказують на значення, що є в інших словах. Смисловою специ­фікою займенників є загальність, абстрактність. Значення займенників зале­жить від значення того слова, на яке вони вказують чи замість якого вони вживаються. Отже, у мовленні будь-який займенник (наприклад, він, дехто, хто-небудь, ніхто, усі) набуває цілком конкретного змісту.

Службові слова — прийменники, сполучники, частки — позбавлені предметної відповідності, не називають предметів, явищ, ознак тощо, наприклад: на, від, за, проти, і, а також, мов, але, щоб, не, ні, б, нехай. Вони вка­зують на залежність між повнозначними словами і вживаються для зв'язку між словами, реченнями або надають значенню слів чи всьому реченню різноманітних відтінків. Як назва слово може співвідноситися і з конкретними предметами, ознаками, діями: палац, парк, зелений, твердий, проводжати, голосно, і з такими явищами, які не можна сприймати почуттєво, бачити, чу­ти і под.: рішучість, упевненість, дуже, занадто, можна.

Значення слова містить не лише вказівку на дійсність, а й ставлення мо­вця до дійсності. Тому значення слова часто включає й оцінний момент, а слово набуває того чи того емоційного забарвлення, наприклад: ручисько, ру­ченька, Катруся, Івасик, дідусь, дідуган, варнякати, грудомаха тощо.

Слова української мови поділяються на однозначні та багатозначні.

Слова, що мають одне значення, називаються однозначними. Такими словами є, наприклад, іменники: прейскурант — «офіційний довідник цін на товари й послуги», дендрологія — «розділ ботаніки, що вивчає деревні рослини», толь— «покрівельний і гідроізоляційний матеріал, застосовуваний у будівництві». Однозначність є характерною ознакою термінів будь-якої галу­зі.

Багатозначні слова мають кілька значень, як-от: трибуна— і. Підви­щення для виступу промовців. 2. Споруда для глядачів, де ряди місць розташовані уступами вгору (наприклад, на стадіоні). 3. Місця для публіки, жур­налістів та ін. в парламентах. 4. Переносно — засіб, що його використовують для політичної діяльності; прем'єр— 1. Глава уряду, особа, що очолює кабі­нет міністрів, раду міністрів. 2. У театрі — артист, що виконує головні ролі; стимул— 1. Причина, що спонукає до дії. 2. Зацікавленість у здійсненні чо­го-небудь. 3. Подразник, який викликає реакцію.

Значення багатозначних слів поділяються на прямі й переносні. Основне, вихідне значення називається прямим. Воно зазвичай є нейтральним, по­збавленим образності. Переносне значення слова може бути мовним, тобто таким, що закріпилося в мові, й індивідуально-авторським, тобто таким, що трапляється лише в певному художньому творі. Мовні переносні значення відображаються у словниках; переносні значення, образність яких усвідом­люється мовцями, супроводжуються пояснювальною позначкою перен., на­приклад: Простигати— 1) Втрачаючи тепло, ставати холодним. Розпалена ю день земля швидко простигала (3. Тулуб). 2) перен., розм. Заспокоюватися. Він швидко сердився, швидко й одходив й простигав, як звичайно буває з ду­ше нервовими людьми (1. Нечуй-Левицький). Руїна— 1) Залишки зруйнова­ної споруди, населеного пункту. 2) перен., розм. Немічна від старості або хвороби людина. 3) Повний розвал, розруха. 4) Руйнування, знищення чого-небудь. 5) Повне розорення, занепад чого-небудь. Індивідуально-авторські переносні значення не фіксуються у словниках.

Серйозну небезпеку для мови становить явище, яке дістало назву «суржик». Цей термін запозичений із сільськогосподарської галузі — млинарства. Суржиком називали суміш зерна — жита, пшениці, ячменю, вівса, а також борошно з такої суміші. Зрозуміло, що це борошно низького ґатунку. Суржи­ком називають ще одну суміш— мовну. Мішанина двох мов— це вже не мова, це покруч, який є вдячним об'єктом для глузування.

Суржик неприпустимий у будь-якій ситуації спілкування. Однак чуємо російсько-українську суміш не лише в побутовій мові, айв офіційно-діловій сфері. Так, дуже часто замість українських слів папір, аркуш, кошторис, митниця, тези ухвалили, відрядження, збігатися, конкурентоспроможний, на­ступний можна почути російські або схожі на них бумага, лист, смета, таможня, тезиси, командировка, співпадати, конкурентоспособний, слідуючий. Іноді російські слова набувають «українського звучання» (бувший, віддиха­ти, вмішуватися, всігда, міроприємство, надобність, накінець, обіщати), але такі перетворення не роблять їх українськими. Замість цих покручів не­обхідно вживати: колишній, відпочивати, втручатися, завжди, захід, потре­ба, нарешті, обіцяти. Типовою помилкою, яка створює суржик, є калькуван­ня (переклад по частинах) російських виразів. Дослівний переклад з російсь­кої мови речень «Собрание состоялось вчера», «Бригада отрабатывает новую технологию» дасть речення, що відповідають нормам української мови, — «Збори відбулися вчора», «Бригада відпрацьовує нову технологію». Але у ба­гатьох випадках калькування спричинює утворення не властивих українській мові конструкцій, наприклад, ненормативних словосполучень «приймати участь», «крупні недоліки», «для видимості», «глуха ніч», «вид з вікна», «на ніч дивлячись» замість правильних «брати участь», «значні {великі) недолі­ки», «для годиться {про людське око)», «глупа ніч», «краєвид з вікна», «проти ночі».

Джерелом неправильного слововживання може бути нерозрізнення слів російської та української мов, що звучать однаково (чи схоже), але мають різні значення (так званих міжмовних омонімів).

Ось кілька прикладів таких слів:

російська мова українська мова

баня (лазня) баня (верхівка, маківка церкви, рос. «купол»)

заказывать (замовляти) заказувати (забороняти, рос. «запрещать») злодей (лиходій) злодій (той, що краде, рос. «вор»)

лечить (лікувати) лічити (рахувати, рос. «считать»)

лишить (позбавити) лишити (залишити, рос. «оставить»)

луна (місяць) луна (хвиля, відбита від перешкоди, рос. «эхо»)

мешать (заважати) мішати (розмішувати, рос. «размешивать»)

неделя (7 днів тижня) неділя (сьомий день тижня, рос. «воскресенье»)

орать (кричати) орати (обробляти землю)

рожа (морда) рожа (мальва, рос. «мальва, штокроза»)

уродливый (потворний) вродливий (красивий, рос. «красивый»)

час (година) час (рос. «время»)

При перекладі з російської мови необхідно враховувати, що багатознач­ні російські слова не обов'язково відтворюються багатозначним українським словом. Наприклад, російське слово военный перекладається двома прикмет­никами: воєнний і військовий; російський іменник отношения передається кількома словами: відношення, відносини, стосунки; відповідниками багато­значного дієслова предупреждать є в українській мові слова: попереджати, запобігати, випереджати тощо.

Пароніми

До типових помилок у слововживанні належить нерозрізнення мовцями паронімів, тобто слів, близьких за звучанням, але різних за значенням, наприклад: земельний — земляний, особистий — особовий, професійний — професіональний, завдання — задача, жорсткий — жорстокий. Пароніми, як правило, належать до однієї частини мови.

Виділяють пароніми різнокореневі (ящір — ящур, експандер — еспан­дер, дерен — терен, тафта — тахта) і спільнокореневі (людський — людя­ний, увага — уважність, рекордсмен — рекордист). Спільнокореневі пароні­ми відрізняються префіксом, суфіксом, закінченням, пор.: вдача—удача, по­движник — сподвижник, стримувати — утримувати, уповноваження — по­вноваження, адресат — адресант, гірський — гірничий, округ — округа, ад­рес — адреса.

Більшість паронімів близькі за походженням і, отже, виявляють певний змістовий зв'язок, як-от: зледеніти («покритися льодом, перетворитися на лід») — обледеніти («покритися льодом, обмерзнути з усіх боків, по всій поверхні); підслідний («який перебуває під слідством») — підслідчий («призна­чений для тих, хто перебуває під слідством»).

Деякі пароніми в окремих значеннях збігаються і можуть уживатися як синоніми. Так, прикметники рідкий і рідкісний взаємозамінюються у значенні «який трапляється, буває зрідка; який дуже рідко трапляється; незвичайний»: рідкісна — рідка квітка, рідкісний — рідкий випадок, рідкісна — рідка поро­да. З цих паронімів лише прикметник рідкий реалізує значення «негустий, який іде, розташований нещільно один за одним або повторюється через певні проміжки часу тощо». Отже у словосполученнях з іменниками тісто, во­лосся, туман, гребінець, вибухи вживаємо лише прикметник рідкий.

Слова запитання і питання мають спільне значення — «словесне звер­тання до кого-небудь, яке вимагає відповіді; тема для відповіді». Реалізуючи це значення, кожен з паронімів може сполучатися з такими словами, як: розумне, останнє, численні, формулювати, уточнювати, відповідати (на), ста­вити (задавати). Слово питання має значення, не властиве слову запитання — «положення, проблема, справа, які потребують обговорення, вивчення, розв'язання, дослідження, уваги і т.ін.». У цьому значенні воно утворює такі словосполучення: актуальне — злободенне — національне — наукове питан­ня: розробка — вивчення — дослідження — аналіз — виклад — розгляд пи­тання: досліджувати — висвітлювати — аналізувати — розробляти — ста­вити на голосування — розв'язувати питання. Така сполучуваність не влас­тива слову запитання.

Дієслова відзначати і зазначати об'єднуються значеннями «виділяти позначкою», «звертати увагу на щось»: відзначати/зазначати на полях, про­мовець відзначив/зазначив. Слово відзначати має, крім указаних, ще два значення: 1. Вирізняти кого-, що-небудь похвалою, нагородою тощо (відзначати переможців, відзначати цінним подарунком). 2. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події тощо (відзначати ювілей, відзначати урочисту подію).

Пароніми банківський і банковий збігаються у значенні «який належить банку, має причетність до нього», але почасти розходяться у сполучуваності. Так, ми говоримо банківська (банкова) справа, банківська (банкова) політика, банківські (банкові) операції, банківський (банковий) документ, банківсь­кий (банковий) переказ, але тільки: банківська система, банківський конт­роль, банківський службовець (працівник).

Виділяються пароніми, що об'єднуються антонімічними зв'язками, наприклад: адресат — адресант (той, кому адресується, посилається лист, те­леграма тощо— той, хто посилає кому-небудь лист, телеграму і т.ін.); аверс — реверс (лицьовий бік медалі чи монети— зворотний бік монети чи медалі); еміграція— імміграція (масове переселення з батьківщини в іншу країну— в'їзд іноземців на постійне або тривале проживання); персона грата — персона нон грата (особа, кандидатура якої на посаду дипломатичного представника схвалюється урядом країни, у якій її мають акредитувати — особа, кандидатура якої на посаду дипломатичного представника викликає заперечення уряду держави перебування).

Пароніми можуть відрізнятися активністю вживання. Так, іменники напрямок і напрям збігаються в усіх значеннях. Коли йдеться про лінію фізич­ного руху на невеликих відстанях, то частіше вживається слово напрямок (вітер змінних напрямків). Коли йдеться про заходи важливого суспільно-політичного значення, що провадяться в широких масштабах, про суспільну, наукову чи літературну течію, угруповання, переважає іменник напрям (ос­новні напрями розвитку економіки, літературні напрями тощо).

Звукова подібність паронімів спричинює невмотивовані взаємозаміни цих слів. Саме тому необхідно з увагою ставитись до слів зі схожим звучан­ням, з'ясовувати відтінки їхніх значень.

Перевірити значення паронімів можна за тлумачним словником, спеціальним словником паронімів, а також за довідником з культури української мови.

 

ІІ Практичний блок: виконайте завдання.

☺ Завдання 1.Уснопроаналізуйте речення щодо правильності вживання слів, поясніть характер допущених у них помилок.

I. 1. Ми утрамбували питання з силосом, і тепер з кормами буде все га­разд. 2. Звідки ж вона візьметься ота економія, коли в конторі щороку збіль­шується поголів'я бухгалтерів. 2. Будинків зразкового побуту на сьогодніш­ній день у нас всього 23. Але ми всю свою увагу зосередили на тому, щоб їх розвелось більше. 3. Тваринництво нашого господарства вдвічі більше дало прибутків, ніж свинство. 4. Його привезли у витверезник, де він горланив пі­сні, чим заважав відпочивати відпочиваючим. 5. Моя думка: треба нарешті покінчити з відкриттям дит'ясел. 6. Прошу повірити, що я з честю оправдаю свій ганебний вчинок. 7. По цих питаннях була прийнята постанова районно­го комітету народного контролю з вказівкою термінів виконання недоліків. (З виступів)

II. 1. Злочинні дії засудженого були сполучені із зломом дверей. 2. Піс­ля прийняття цих ліків померлий відчув легке нездужання (запис у журналі). 3. Дитяча книжка написана цікаво, захоплююче і навіть зрозуміло для дорос­лих (з відгуку на дитячу книжку). 4. А Петро Іванович знаходиться зараз у стані відрядження (з листа). 5. Керівники понесли суворі стягнення за вико­нання державних планів (з багатотиражки). 6. Він не п'є, він просто захоп­люється спиртними напитками в домашніх умовах (з листа). 1. За весь час роботи, крім інфаркту, пільг не мав (з листа). 8. За те, що працював без хала­ту, ветфельдшеру оголосили догану за халатність (з пояснення). 9. Товариші! Прошу задавати незрозумілі запитання (Прохання доповідача). 10. Автори фільму «Місце зустрічі змінити не можна» разом із Джигарханяном вдало ліплять горбатого (з листа). 11. Запоїв у мене не було, бо я п'ю з перебоями (з пояснення). 12. Приділено значно велику увагу у виконанні недоліків, зазна­чених в даному рішенні (з листа). 13. Надсилаю вірші власного напису. Як­що мій напис вам припаде до душі, можу написати ще (з листа). 24. Шанов­ний товаришу редакторе! Я хворий на пристрасть до спиртних напоїв (з лис­та). 15. Біля пісочниці, облокотившись, стояв велосипед (з пояснення підліт­ка). 16. В поєднанні з поживним кремом і емульсіями волосся стане справж­ньою окрасою людини (з реклами). 17. На навчання я не поїду, бо хворію се­рдечно-сосудистою системою серця (з пояснення).

Завдання 2.Проаналізуйте усно речення щодо правильності вживання слів, поясніть характер допущених у них помилок.

III. 1 «Політ крізь бурю» — твір спілого художника 2. Чехов лічив лю­дей касторкою і сміхом. 3. У Васі такий стрункий ніс. 4. Попутній вітер шви­дко гнав невелику флотилію Колумба назад. 5. Мотря краєм вуха сьорбнула новини. 6. У кімнату увійшов молодий чоловік похилого віку. (З учнівських творів)

Завдання 3Проаналізуйте усно приклади щодо правильності слововживання. Свою думку обґрунтуйте.

Варіант №1

1. На випускному вечорі директор школи проголосила заповіт випускникам. 2. Зайдеш до кабінету, лікар очей від паперів не одірве — пише, ре­єструє. З якою б хворобою не прийшли — діагноз один: «ГРЗ». Гостре реєст­раційне захворювання (С. Ципін). 3. Семінар пройшов на достоту високому рівні. 4. Міліція вже все ошукала на місці злочину. 5. Бальзам «Лада» — най­краща запорука для здоров'я. 6. Цей концерт завдав радості усім присутнім. 7. Основний акцент ми приділятимемо підвищенню надійності побутової техніки. 8. Він захоплювався зовсім незвичайним хобі — колекціонуванням олівців. 9. Ансамбль справив сенсацію і на музикантів, і на глядачів.

Варіант № 2

1. На плечі жінки лягає почесний обов'язок вирощування дітей. 2. Я вступила до академії, тому що це дуже освічений заклад. 3. Я хочу, щоб до нас відносилися як к дорослим людям. 4. Люди весь час самовдосконалюють свій рівень знань. 5. Після закінчення технікуму я хочу закінчити ще і вищу освіту. 6. Мої плани— вчитись і працювати одразу. 7. Тут можна отримати водительські права. 8. Навчаючись в інституті, я хочу підвищити свій кваліфікаційний рівень. 9. Після довгих випробувань долі я вирішила обрати саме соціальну роботу. А планую в майбутньому маніпулювати людьми. (З учнів­ських творів)

Завдання 4.Дайте усну відповідь.Як правильно сказати?

Комісія авторитарна чи авторитетна? Внески акціонерні чи акціонер­сякі? Операції банкові чи банківські? Передача землі безплатна чи безоплат­на? Відношення між людьми чи відносини між. людьми? Право виборне чи ви­борче? Виголошувати чи проголошуваній промову? Виключати чи вимикати двигун? Відзначати чи зазначати у промові? Думка громадська чи грома­дянська? Декваліфікація чи дискваліфікація інженера? Дільниця виборна чи виборча? Здатна чи здібна до навчання? Показник чи покажчик успіхів? Ви­борча ділянка чи дільниця? День відкритих чи відчинених дверей?

Завдання 5.Проаналізуйте фрагменти ділових паперів. Вкажіть види порушення лексичних норм. Запишіть виправлений варіант.

Варіант № 1

1. Службові документи т. Олексів Марії Петрівни змінити на Петрунько у зв'язку з виходом в брак (з наказу). 2. Пам'ятайте, що дотримання правил користування газовими приладами є запорукою нещасних випадків (з інструкції). 3. Прошу Вас прислати Штефана В. подивитися телевізор у вес­тибюлі: гучність є, а зображення нема (заявка). 4. Молодняк курей утримува­вся в непристосованому приміиіенні, а також на відкритому місці у полі (з акта перевірки). 5. Ще не оформлені душеві і місця для роздягання жінок (з акта). 6. Наш колгосп за цей рік поповнився на 114 голів великої рогатої ху­доби, в тому числі 9 коней (зі звіту). 6. Продається жива риба нежива (з оголошень). 7. Незабаром весілля! А скільки радісних клопотів передує йому! їх значно зменшиться, якщо ви скористаєтесь послугами ритуальної служби райпобут-комбінату.

Варіант № 2

1. Пропав лисий пінчер. Просимо повернути за винагороду. 2. В кінці базару, біля господарського магазину продаються соснові ялинки. 3. Шановні покупці! Доставка овочів додому— скоротить Ваш час. 4. Годинники на ремонт приймаються щодня, крім неділі, понеділка, п'ятниці та суботи. 5. Про­дається сепаратор, яким можна фальсифікувати молоко. 6. Продається моло­чна корова. 7. Громадяни! Просимо прийти і помитись в бані до 5-го числа, бо на три місяці закриваємось на ремонт. 8. 18 лютого ц.р. о 12-ій годині біля очисних споруд у Балаклії клуб «Іній» запрошує всіх бажаючих відвідати за­плив «моржів». 9. Без штампу птахофабрики яйця вважаються недійсними.

Завдання 6.Доберіть із довідки синоніми до слів-паронімів.

Людний— людяний, авторитарний— авторитетний, мимохідь— мимохіть, фамільний— фамільярний, чудесний— чудний, уява— уявлення, привітальний— привітний, визначальний— визначний, таємний— таємничий, розбещений — розпещений, дефективний — дефектний, рідкий — рідкі­сний, глуз— глузд, гармонійний— гармонічний, вирішальний— рішучий, ославлювати — уславлювати, настійливий — настійний, ефективний — ефе­ктний, дружний — дружній.

 

Довідка: гуманний, дивний, безцеремонний, фантазія, образ, багатолюдний, розум, ненормальний, смішний, смисл, владний, основний, віталь­ний, завзятий, доцільний, корисний, дійовий, результативний, глузування, впливовий, обмовляти, підпільний, морально зіпсований, побіжно, злагодже­ний, милозвучний, істотний, зіпсований, видатний, співзвучний, рівномірний, доброзичливий, прихильний, одностайний, непохитний, невідкладний, непо­вноцінний, панібратський, возвеличувати, секретний, найважливіший, голо­вний, вражаючий, доброзичливий, згуртований, сміливий, енергійний, добро­зичливий, добрий, недисциплінований, розріджений, несвідомо, наполегли­вий, прекрасний, Щирий, неслухняний, мимоволі, вередливий, родовий, не­зрозумілий, ганьбити, загадковий, незвичайний.

...




©2015 www.megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.