 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Методики активізації процесу навчання
Проблемні лекції – спрямовуються на розвиток логічного мислення студентів і характеризуються тим, що коло питань за темою обмежується двома-трьома ключовими моментами, а увага студентів концентрується на матеріалі, якого немає в підручниках. Використовується досвід закордонних навчальних закладів з роздачею студентам друкованих матеріалів та виділенням головних висновків з питань, що розглядаються. При читанні лекцій студентам ставляться питання для розвитку самостійного мислення, проте лектор відповідає на них, не чекаючи відповідей студентів. Системні питання в ході лекції відіграють активізуючу роль, примушують студентів сконцентруватися і активно мислити в пошуках правильної відповіді. Семінари-дискусії передбачають обмін думками учасників з приводу даної теми. Вони розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчать оцінювати пропозиції інших людей, критично оцінювати власні погляди. Мозкові атаки – це метод розв’язання невідкладних завдань протягом дуже обмеженого часу. Суть його полягає в тому, щоб висловити якнайбільшу кількість ідей за невеликий проміжок часу, обговорити і здійснити їх селекцію. Кейс-метод (метод аналізу конкретних ситуацій) дає можливість наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів і передбачає аналіз виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу. Рольові ігри (інсценізації) – це форма активізації студентів, при якій вони задіяні в процесі інсценізації певної виробничої ситуації у ролі безпосередніх учасників подій
Методи активного навчання:
Схема проведення професіональної ділової гри Модельована ситуація і результати гри повинні бути пов’язані із зрозумілими цілями навчання, які демонструють користь, що отримують гравці після закінчення гри. Рекомендації: - гравець повинен бути здатний використовувати нові вміння і знання після закінчення гри; - вчити гравців тому, що їм цікаво; - забезпечувати зв’язок між результатами гри і професійною діяльністю гравця; - пояснювати тему, впливаючи на успіх модельованої ситуації; - мотивувати гравця. Пропонується проведення ділових ігор за ситуаціями: - укладення інвестиційних договорів - здійснення іноземного інвестування - державне управління інвестиційною діяльністю - інвестування в спеціальних економічних зонах
Мозкова атака" (брейнстормінг) — процедура групового креативного мислення, точніше — це спосіб одержання від групи осіб великої кількості ідей за короткий проміжок часу. Вважається за норму, якщо протягом 1,5 годин (дві академічних години) група продукує до сотні ідей.
Схема мозкової атаки: 1. Підготовка.Вибір проблеми і пророблення її шляхом індивідуальних реактивних прийомів. Наприклад: а) проблема б) пророблення проблеми за допомогою запропонованих у попередньому розділі питань; в) вибір головного шляху рішення висунутої проблеми; г) тестування всіх шляхів, що з'являються в поле свідомості. Така підготовча робота дає можливість оцінити суть проблеми і зробити висновок про головні напрямки групової роботи. 2. Формування креативної групи. Найбільший успіх мозкової атаки буде забезпечений при дотриманні наступних умов: група повинна складатися приблизно з десяти чоловік; у групі повинне бути усього лише кілька людей, знаючих у розглянутій проблемі, щоб надати повний простір уяві учасників. 3. Процедура мозкової атаки. Тут виділяються три етапи: — Вступ. Триває до 15 хвилин. Ведучий говорить про сутності методу, роз'ясняє правила дій учасників. Повідомляє проблему Проблеми записуються на дошці. Ведучий пояснює причину висування обраної теми, потім просить учасників запропонувати свої варіанти формулювань, що також записуються на дошці. — Генерація ідей. Учасники дискусії у вільній формі висловлюють свої ідеї, що фіксуються на дошці. Для цього залучаються призначені секретарі або асистенти. Як тільки відбувається затримка з висуванням нових ідей, що веде просить учасників помізкувати над проблемою, подивитися на дошку. Після паузи звичайно починається новий спалах ідей. Якщо такий не настає, що веде видасть бланки з питаннями, відповіді на які породжують такий спалах. 4. Висновок. Тут можуть мати місце два варіанти: "Класичний" варіант. Викладач оцінює роботу. Полегшений варіант. Оцінка ідей здійснюється самими учасниками.
Задачі для мозкового штурму: 1. Поняття та зміст інвестицій. 2. Проблеми класифікації інвестицій. 3. Поняття та види інвестиційної діяльності. 4. Поняття та зміст інноваційної діяльності. 5. Стадії (етапи) інвестиційного процесу. 6. Предмет та метод інвестиційного права. 7. Функції інвестиційного права. 8. Поняття та зміст інвестиційних правовідносин. 9. Класифікація інвестиційних правовідносин. 10. Поняття та структура інвестиційно-правових норм. 11. Класифікація інвестиційно-правових норм. 12. Особливості інвестиційно-правових норм. 13. Система та джерела інвестиційного права. 14. Місце інвестиційного права в системі права. 15. Історія становлення та розвитку інвестиційного законодавства. 16. Загальна характеристика інвестиційного законодавства. 17. Суб’єкти інвестиційної діяльності. 18. Правовий статус суб’єктів інвестиційної діяльності. 19. Організаційно-правові форми інвестиційної діяльності. 20. Об’єкти інвестиційної діяльності. 21. Інвестиційні фонди: поняття, види, порядок створення. 22. Загальні збори засновників інвестиційного фонду. 23. Правовий статус інвестиційного керуючого. 24. Правовий статус спостережної ради інвестиційного фонду. 25. Правовий статус дипозитарію інвестиційного фонду. 26. Обмеження щодо діяльності інвестиційного фонду. 27. Особливості правового становища інвестиційних компаній. 28. Поняття та функції інвестиційного договору. 29. Класифікація інвестиційного договору. 30. Форма інвестиційного договору. 31. Зміст інвестиційного договору. 32. Вимоги, які пред’являються до інвестиційного договору. 33. Порядок укладення інвестиційних договорів. 34. Способи забезпечення виконання інвестиційних договорів. 35. Поняття, строки, предмет та зміст договору на виконання проектних та вишукувальних робіт. 36. Додатки до договору на виконання проектних та вишукувальних робіт. 37. Договір підряду на капітальне будівництво: поняття, предмет, сторони. 38. Класифікація договорів на капітальне будівництво. 39. Угоди про розподіл продукції: поняття, сторони, предмет та зміст. 40. Порядок укладання угод про розподіл продукції. 41. Концесійні договори: поняття, сторони, предмет та зміст. 42. Порядок укладання концесійних договорів. 43. Відповідальність за невиконання умов концесійних договорів. Припинення дії договору. 44. Поняття та види іноземних інвестицій. 45. Правовий режим іноземних інвестицій: поняття та види режимів. 46. Інвестиційний клімат держави. 47. Обмеження щодо іноземних інвестицій. 48. Правовий статус іноземних інвесторів. 49. Неакціонерні форми іноземного інвестування. 50. Поняття та види підприємств з іноземними інвестиціями. 51. Порядок створення підприємств з іноземними інвестиціями. 52. Державна реєстрація підприємства з іноземними інвестиціями. 53. Установчі документи підприємства з іноземними інвестиціями. 54. Особливості вводу майна в Україну як внеску до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями. 55. Порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності. 56. продукція власного виробництва підприємства з іноземними інвестиціями та її сертифікація. 57. Поняття та види спеціальних (вільних) економічних зон. 58. Порядок створення спеціальних (вільних) економічних зон. 59. Правові основи управління спеціальними (вільними) економічними зонами. 60. Поняття державного управління інвестиційною діяльністю. 61. Державне регулювання інвестиційною діяльністю та його напрями. 62. Зміст та принципи державного управління інвестиційною діяльністю. 63. Функції державного управління інвестиційною діяльністю. 64. Форми державного управління інвестиційною діяльністю. 65. Загальна характеристика методів державного управління інвестиційною діяльністю. 66. Адміністративно-правові методи управління інвестиційною діяльністю. 67. Загальна характеристика органів державного управління інвестиційною діяльністю. 68. Органи державного управління інвестиційною діяльністю загальної компетенції. 69. Органи міжгалузевого управління інвестиційною діяльністю. 70. Міністерство економіки України як орган управління інвестиційною діяльністю. 71. Міністерство закордонних справ як орган управління інвестиційною діяльністю. 72. Фонд державного майна як орган управління інвестиційною діяльністю. 73. Державно-правові гарантії захисту інвестицій. 74. Гарантії від примусових вилучень інвестицій. 75. Компенсація і відшкодування збитків інвестицій. 76. Гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності. 77. Охорона прав учасників інвестиційної діяльності. 78. Проблема міжнародно-правового регулювання інвестиційної діяльності. 79. Міжнародні договори про захист інвестицій. 80. Угоди про усунення подвійного оподаткування. 81. Угоди про вільну торгівлю та про виробничу кооперацію. 82. Загальна характеристика Закону “Про інвестиційну діяльність”. 83. Загальна характеристика законодавства про іноземні інвестиції. 84. Загальна характеристика Закону “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”. 85. Загальна характеристика Закону “Про угоди про розподіл продукції”. 86. Гарантії інвесторам у разі зміни законодавства. 87. Загальна характеристика видів організаційно-правових форм інвестиційної діяльності. 88. Інвестиційний сертифікат: поняття, реквізити, порядок випуску. 89. Інвестиційна декларація: поняття, реквізити, зміст та правове значення. 90. Підстави та порядок припинення інвестиційної діяльності.
|
