 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Вимоги до видачі РЛІ частинам і підрозділам РЕБ поділяються на вимоги до рубежів видачі інформації, якості інформації і кількості цілей, що видаються одночасно.
Потрібні рубежі видачі РЛІ повинні не знижувати можливість засобів РЕБ.
16 Призначення, завдання, організаційна структура та бойові можливості ртб. Організація виконання бойового завдання ртб. 17. Організація виконання бойового завдання орлр. Обладнання КП орлр при відсутності та при наявності на озброєнні КЗА. В ході організації виконання бойового завдання першим етапом діяльності командира є розробка та прийняття рішення на виконання бойового завдання. Командир роти віддає усний бойовий наказ, в якому він: - ставить бойові завдання підлеглим з ведення радіолокаційної розвідки та видачі РЛІ; - призначає відповідальних виконавців; - вказує терміни виконання окремих заходів, порядок взаємодії та управління, організацію всіх видів забезпечення, порядок відновлення порушеної боєготовності. Про заходи, спрямовані на виконання поставленого бойового завдання, командир підрозділу доповідає старшому начальнику. Після видачі попередніх розпоряджень командир радіотехнічного підрозділу приступає до розробки (уточнення) та оформлення бойових документів та підготовки (злагодження) бойових обслуг. Порядок виконання бойового завдання командир роти відображає на робочій карті масштабу 1:500000 (1:1000000). Командний пункт призначений: для управління підлеглими підрозділами при виконанні ними бойових задач; для збору, обробки і відображення інформації про повітряну обстановку; для видачі розвідувальної та бойової інформації на КП ртбр та командні пункти зрбр, вабр (ПН ВА). Обладнання КП ртб (орлр) повинно забезпечити: прийом і видачу сигналів бойового управління; прийом, обробку, відображення інформації про повітряного противника; видачу розвідувальної інформації на КП ртбр і контроль за її проходженням; видачу бойової інформації на КП зрбр, вабр (ПН ВА). КП ртб (орлр) можуть бути автоматизованими та неавтоматизованими. КП орлр розміщається в помешканні площею 35-40м2, у якому обладнується: кімната бойового управління; кімната для передачі донесень; кімната КРОС і телефонної станції (комутатор); вентиляційна кімната; санпропускник. У кімнаті бойового управління встановлюються: індикатор командира, планшет роти, ТКВІ; У кімнаті для передачі донесень встановлюється стіл, де обладнується РМ для радіотелеграфістів і записуючих по кількості радіоканалів передачі інформації. Планшет роти призначений для відображення повітряної обстановки, що видається з РЛК (РЛС), у радіусі не менше 500км (у маловисотній роті до 300км) у масштабі 1:500000.
О Обладнання КП орлр при наявності на озброєнні КЗА. При наявності стаціонарного приміщення КП роти обладнується як у приміщенні, так і в причепах КЗА. Причепи комплексу встановлюються поруч із стаціонарним помешканням і з'єднуються з ним тамбуром. У причепах розміщаються апаратура автоматизації КП і АРМ осіб бойового розрахунку роти відповідно до посібника з організації бойової роботи на конкретному КЗА. У стаціонарному помешканні встановлюються планшет роти, індикатор командира роти, ТКВІ й обладнується РМ командира роти, оперативного чергового КП, командира взводу зв'язку, планшетистів та зчитуючих з планшета роти. Індикатор командира роти обладнується на базі виносного ІКО або АРМ. На ньому відображається інформація від основного бойового РЛК (РЛС) із можливістю підключення будь-якого чергового (працюючого) РЛК (РЛС) на вибір командира (чергового КП). На індикаторах АРМ графічно або електричним засобом задаються: лінія державного кордону (межа територіальних вод); 100-км прикордонна лінія; основні траси і коридори перельоту державного кордону. На індикаторі АРМ командира роти, крім того, задаються точки стояння вищестоящого і забезпечуваного КП і сітка ППО до великого квадрата.
18. Бойове застосування БПЛА. Призначення, ТТХ, способи бойового застосування БПЛА Під БЛА розуміється малорозмірний літальний апарат, виконаний за літаковою або вертолітною аеродинамічною схемою, призначений для вирішення розвідувальних, развідувально-ударних та інших задач, керований дистанційно або виконуючий рух за програмою. Безпілотні літальні апарати мають особливості: їх вартість на порядок нижче від вартості найдешевшого винищувача; мініатюризація технічних засобів; модульна конструкція; невеликі габарити; мала ефективна поверхня розсіювання та менша уразливість від вогню ППО; універсальність застосування. Це робить їх найбільш ефективними засобами розвідки, наведення та радіоелектронної боротьби. Крім того, до кількості основних переваг малорозмірних безпілотних апаратів відносяться: можливість спостереження та передачі відеоінформації командному складу всіх рівнів у реальному масштабі часу; підвищена мобільність за рахунок невеликих габаритів і ваги; високий ступінь боєздатності; масоване застосування з високою частотою пусків; зниження вимог до рівня кваліфікації та кількості обслуги, що дозволяє скоротити витрати на його вивчення; значне зниження витрат за рахунок автоматизації виробничих процесів при виготовленні конструкції з композиційних матеріалів на основі графітоепоксидної смоли та кевлара. БЛА військового призначення використовуються для виконання таких задач: розвідувальних польотів загального характеру (фоторозвідка з використанням фотоустаткування, опто-електронна розвідка з використанням телевізійної камери); польотів з використанням ІЧ системи переднього огляду й ІЧ системи рядкового розгорнення для нічних умов; радіолокаційної розвідки з використанням бортових РЛС бічного огляду; радіотехнічної розвідки для збору, аналізу й оцінки випромінюваних сигналів; визначення місцезнаходження цілі, лазерне цілевказання системам зброї з лазерним наведенням і коректування артилерійського вогню; пораження РЛС противника за допомогою наведення на її випромінювання безпілотного апарата з боєзарядом; забезпечення радіорелейного зв’язку; як оптичний розвідувальний засіб з великою тривалістю польоту в зоні дії ешелонованої системи ППО противника; як повітряна мішень для тренування обслуги своєї системи ППО; як засіб доставки протитанкової зброї. По масогабаритних характеристиках усі БЛА підрозділяються на великі, середні та малорозмірні. Великі БЛА (маса понад 2300кг) призначаються для виконання задач, здійснення яких екіпажем пілотованого літака припустимо тільки в крайньому випадку через великий ступінь ризику (спостереження й розвідка, збір радіотехнічної інформації, ретрансляція сигналів). Вони здійснюють польоти на висоті до 17000м тривалістю до 24 годин. Багатоцільові середні БЛА (маса 225 ... 2250кг) розраховані на політ тривалістю від 2 до 7 годин і оснащені різним спеціальним устаткуванням, бойовим навантаженням для виконання ударних операцій, розвідки районів із сильної ППО, спостереження за полем бою та ведення РЕБ. Усі міні-БЛА також можна класифікувати за призначенням, багаторазовістю застосування, конструкцією й аеродинамічною схемою, використовуваною силовою установкою, системою керування, методу запуску й порятунку. . Малі габарити, сучасний рівень технології виробництва (застосування в конструкціях пластмас, скловолокна, пінопласту, картону й інші) дозволяє досягти значення ЕПР 0,005 ... 0,1м2. Застосування малопотужних економічних двигунів робить їх політ практично безшумним. А головне, вони набагато дешевші у порівнянні з пілотованою авіацією. Поряд із перевагами БЛА мають і низку істотних недоліків: нездатність ухилятися від вогню наземних засобів ППО і винищувачів-перехоплювачів; високу чутливість до помилок інерційних навігаційних систем; складність здійснення повернення та посадки. Коло завдань, що розв’язували БЛА, розширилося: ведення оптико-електронної розвідки; цілевказання й коригування вогню артилерії; постанова активних і пасивних завад засобам ППО. Цьому сприяла наявність на борту різноманітного розвідувального обладнання: телевізійної розвідувальної камери, аерофотоапарата, ІЧ станції переднього огляду, лазерного далекоміра-цілепокажчика, апаратури постанови першкод. Крім розвідки вирішувалися нові задачі: коригування артилерійського вогню; наведення літаків-штурмовиків на виявлені цілі й видача цілевказання ударним літакам, що мали зброю з лазерною системою наведення.
Станція захоплювала його на супроводження, а в цей час з літаків ударної групи на працюючу РЛС наведення запускались протирадіолокаційні ракети типу “Shrike” або “HАRМ” і виводили її з ладу. Окремі БЛА могли безпосередньо завдавати удари по РЛС ППО чи по броньованих цілях (рис. 5). Для цього вони обладналися бойовим зарядом і апаратурою самонаведення на випромінювання РЛС. Безпосередньо перед нальотом ударної авіації БЛА можуть викидати на парашутах ПОВ і ДРВ для утворення смуг, у яких можуть непомітно робити політ пілотованих літаків.. Використовувані як удавані цілі, БЛА відволікають на себе самонавідні ракети та дезорієнтують операторів РЛС, що знижує бойові можливості системи ППО противника, утруднює дію систем керування зенітними засобами та винищувальною авіацією.. У середині жовтня 2001 року БЛА “Predator” вперше використовувався як бойовий (ударний). Такий БЛА, озброєний двома протитанковими керованими ракетами “Hellfire”, успішно атакував готель поблизу Кабула (Афганістан) ”. Ракети точно попали у вікно визначеного номера. .Залежно від навантаження БЛА як вогневі засоби, очевидно, зможуть нести один нерухомо закріплений по осі апарата кулемет калібру 7,62 мм, або батарею 30 ... 40 мм однозарядних гранатометів із картечними або шрапнельними зарядами, протитанкову керовану ракету (ПТКР), ЗРК або апаратуру РЕБ для завад каналу управління. . За тривалістю перебування в повітрі БЛА розподіляються на апарати з тривалістю польоту менше 1, 3, 6, 12, 24 годин. Безпілотні літальні апарати, що мають велику тривалість польоту (понад 24 години), намічається застосовувати для забезпечення дій авіації й інших видів збройних сил на ТВД і під час проведення спеціальних операцій, наприклад, при спостереженні за районами локальних конфліктів. За висотою польоту БЛА розрізняються за практичною стелею - до 1, 3, 9, 12 км, а також понад 20 км.
19 Структура та параметри радіолокаційного поля. Радіолокаційне поле – це область повітряного простору, у межах якої засобами радіолокації угрупування РТВ забезпечується виявлення, супроводження та визначення характеристик повітряних цілей і своїх літаків з ймовірністю не менше заданої. За призначенням РЛП може бути полем розвідувальної інформації (розвідки) і полем бойової інформації, черговим полем і резервним полем. Полем розвідувальної інформації називається область повітряного простору, в якій ведеться радіолокаційна розвідка ЗПН противника і виявлення (супроводження) своїх літаків. Створюється це поле включенням РЛК (РЛС) усіх підрозділів угрупування РТВ. Розвідувальна інформація видається на КП всіх рівнів для оцінки обстановки, розкриття замислу противника, розподілення сил і засобів ПвК при відбитті удару ЗПН. Складовою частиною поля розвідувальної інформації є поле бойової інформації, у якому забезпечується добування радіолокаційної інформації, що використовується з’єднаннями, частинами та підрозділами ЗРВ, ВА і РЕБ для вирішення задач цілерозподілу та цілевказівок. Для формування поля бойової інформації використовуються РЛК (РЛС) бойового режиму і комплекси пасивної локації (КПЛ), що мають кращі характеристики вимірювання координат цілей та високі інформаційні можливості. За структурою РЛП характеризується частотним діапазоном, кратністю перекриття заданої області простору, ярусністю, безперервністю. Для підвищення надійності вирішення бойових завдань РЛП створюється багаточастотним. Це досягається застосуванням РЛК (РЛС) різних частотних діапазонів: метрового, дециметрового і сантиметрового. Під час роботи декількох підрозділів одночасно у деяких точках повітряного простору створюється багатократне перекриття зон радіолокаційної інформації підрозділів, яке характеризується кратністю. Кратність перекриття РЛП оцінюється коефіцієнтом перекриття Кп, який показує кількість зон радіолокаційної інформації підрозділів угрупування, що перекриваються у певній точці повітряного простору. Чим більше кратність перекриття поля, тим вище ймовірність виявлення повітряних об’єктів: Ррез=1- Суцільне радіолокаційне поле – це область простору, в будь-якій точці якого забезпечується виявлення, безперервне супроводження і визначення тактичних характеристик повітряних цілей і своїх літаків у кожний даний момент часу хоча б одним підрозділом угрупування з ймовірністю, не менше заданої. Рубіж виявлення на даній висоті є межею по на цій висоті і являє собою замкнуту лінію, отриману при перетинанні поля уявною поверхнею, яка рівновіддалена всіма своїми точками від поверхні землі (моря). При побудові рубежу виявлення на малих і гранично малих висотах уявна поверхня відлічується відносно рельєфу місцевості, на середніх і великих – відносно рівня моря. Висотою нижньої межі РЛП називається мінімальна висота, на якій забезпечується виявлення і безперервне супроводження повітряних цілей хоча б одним підрозділом угрупування у кожний даний момент часу. Висотою верхньої межі РЛП називається максимальна висота, на якій можливе виявлення і безперервне супроводження повітряних цілей хоча б одним підрозділом угрупування у кожний даний момент часу 20. Основні положення про систему управління з'єднання (частини) РТВ. Обладнання КП частини і підрозділу РТВ. 21. Основні поняття про бойовий порядок та позиційний район з'єднання (частини, підрозділу) РТВ. 22 Тактична авіація (ТА). Призначення, завдання та тактико-технічні характеристики літаків тактичної авіації. 23 Призначення, завдання й організаційна структура радіотехнічних військ. Радіотехнічні війська є основним джерелом інформації про повітряну обстановку.( Вони призначені для ведення радіолокаційної розвідки повітряних об’єктів і видачі радіолокаційної та бойової інформації на командні пункти ПвК, командні пункти з¢єднань та частин ЗРВ, авіації, частин РЕБ для забезпечення ведення бойових дій та бойового управління з¢єднаннями, частинами та підрозділами, оповіщення військ та об’єктів про початок повітряного нападу, здійснення контролю за польотами (перельотами) своєї авіації, контролю у взаємодії з органами обслуговування повітряного руху за дотриманням правил використання повітряного простору та порядком перетину державного контролю України повітряними судами усіх відомств та іноземних держав).
Радіотехнічні війська вирішують наступні завдання: ведуть постійну радіолокаційну розвідку повітряного простору; видають розвідувальну інформацію про повітряні цілі на командні пункти (КП) повітряних командувань (ПвК), КП з’єднань і частин ЗРВ, авіації, частин РЕБ для забезпечення бойового управління з'єднаннями частинами та підрозділами; видають бойову інформацію на КП (ПУ) з’єднань, частин та підрозділів ЗРВ, ВА і РЕБ для безпосереднього ведення протиповітряних і повітряних боїв та радіоелектронного подавлення (РЕП) радіоелектронних засобів (РЕЗ) противника; видають інформацію попередження про повітряного противника органам управління видів ЗСУ; контролюють польоти (перельоти) своєї авіації; контролюють дотримання правил використання повітряного простору країни повітряними судами усіх відомств та іноземних держав, а також виявлення надводних цілей; спостерігають за наземною (морською) , радіаційною, хімічною та біологічною обстановкою в районах дислокації радіотехнічних з’єднань (частин). Контроль за дотриманням правил використання повітряного простору здійснюється шляхом радіолокаційного та диспетчерського контролю з боку радіотехнічних військ.
В сучасний період радіотехнічні війська складаються з радіотехнічних бригад (ртбр), що включають у свою структуру радіотехнічні батальйони (ртб), окремі радіолокаційні роти (орлр) та окремі радіолокаційні взводи (орлв). Організаційно радіотехнічні бригади входять до складу Повітряних командувань(ПвК). 24. Організація виконання бойового завдання орлр. Обладнання КП орлр при відсутності та при наявності на озброєнні КЗА. 25. Основні положення про систему управління з'єднання (частини) РТВ. Обладнання КП частини і підрозділу РТВ. 26Призначення та основи бойового застосування літаків РЕБ. 27Класифікація бойових можливостей РТВ. Основні показники бойових можливостей РТВ. Під бойовими можливостями розуміють сукупність кількісних і якісних показників, що характеризують спроможність виконання підрозділом (частиною, з¢єднанням) РТВ бойових завдань у конкретних умовах обстановки за встановлений час. Бойові можливості радіотехнічних підрозділів РТВ складаються з: можливостей з ведення радіолокаційної розвідки; можливостей з видачі розвідувальної і бойової інформації; можливостей з приведення до вищих ступенів бойової готовності; можливостей зі здійснення маневру. Бойові можливості залежать від багатьох чинників: бойового складу; рівня оперативно-тактичної та тактичної підготовки керівного складу; укомплектованості особовим складом, його бойової виучки, морально-психологічного стану; тактико-технічних даних і стану військової техніки й озброєння; радіоелектронної обстановки; тактики дій ймовірного противника; варіанта бойового порядку і характеристик позицій РЛК (РЛС); способу обробки і видачі радіолокаційної інформації; стану усіх видів забезпечення; рельєфу місцевості, погодних і кліматичних умов і ін. Основні показники бойових можливостей РТВ Показники бойових можливостей можна поділити на чотири групи: просторові (параметри РЛП або зони радіолокаційної інформації, поле або зона пеленгації, рубежі видачі розвідувальної та бойової інформації); інформаційні (кількість радіолокаційних цілей, що одночасно супроводжуються і видаються; кількість пеленгів на ПАП, що одночасно видаються; кількість цілей, що одночасно видаються для цілевказівок ЗРВ; кількість цілей і винищувачів, що одночасно видаються для наведення ВА); точнісні (СКВ координат цілей на виході з каналу інформації; ймовірність видачі бойової інформації заданої точності для цілевказівок ЗРВ; ймовірність видачі бойової інформації заданої точності для наведення ВА); часові (час виконання основних заходів приведення з¢єднання (частини, підрозділу) до бойової готовності та час для здійснення маневру).
28 Класифікація і загальна характеристика озброєння РТВ. Для вирішення різнопланових завдань, що покладені на радіотехнічні війська, у з’єднаннях, частинах та підрозділах РТВ на озброєнні знаходяться засоби різного призначення: засоби радіолокаційної розвідки: радіолокаційні комплекси і радіолокаційні станції, рухомі радіолокаційні висотоміри; засоби державної системи радіолокаційного розпізнавання – наземні радіолокаційні запитувачі; комплекси засобів автоматизації (КЗА): комплекси апаратури автоматизації збору, обробка і відображення інформації на КП; засоби зв’язку; електросилове обладнання. Засоби радіолокаційної розвідки є основним джерелом інформації про повітряну обстановку. Вони забезпечують огляд повітряного простору, виявлення повітряних об’єктів, вимір їх поточних координат та інших характеристик, державне розпізнавання повітряних об’єктів. За тактико – технічними ознаками різноманітні РЛС класифікуються: за цільовим призначенням, за кількістю вимірюємих координат цілі, за робочим діапазоном хвиль, за маневреністю та іншим. За цільовим призначенням РЛС розподіляються на: РЛС бойового режиму, які мають високі характеристики з виміру координат цілей і забезпечують бойовою інформацією ЗРВ, ВА та частини РЕБ. До них відносяться РЛК та РЛС 5Н87, П-37, 19Ж6, 35Д6, 35Н6; РЛС чергового режиму, які несуть бойове чергування з метою своєчасного оповіщення про повітряний напад і забезпечують розвідувальною інформацією органи управління військ та держави. До них відносяться РЛС 55Ж6, 5Н84А, П-18; РЛС виявлення маловисотних цілей, які мають найбільш високі технічні характеристики з виявлення цілей, що летять на малих і гранично малих висотах. До них відносяться РЛС 19Ж6 і П-15. За кількістю координат, що вимірюються, РЛС розподіляються на: трикоординатні РЛС, які визначають повні просторові координати цілі (дальність, азимут і висоту) у сферичній або прямокутній системі координат; двокоординатні РЛС, які визначають похилу дальність і азимут цілі. Двокоординатні РЛС називають також радіолокаційними дальномірами; під однокоординатними РЛС розуміють радіолокаційні висотоміри. У дійсності радіовисотомір являє собою трикоординатну РЛС, але використовується здебільшого у комплексі з дальномірами, працює за цілевказівками від них і видає лише інформацію про висоту цілі. У разі необхідності радіовисотомір може використовуватися самостійно як три координатна РЛС. За робочим діапазоном хвиль РЛК (РЛС) розподіляються на : РЛС метрового діапазону (5Н84, 55Ж6, П-18, П-12); РЛС дециметрового діапазону (35Н6, П-40); РЛС сантиметрового діапазону (П-37, 5Н87, 19Ж6, 35Д6, 22Ж6, РРВ-13, РРВ-16, РРВ-17). За такою ознакою, як мобільність, радіолокаційні засоби РТВ поділяються на стаціонарні, рухомі і мобільні. Для передачі радіолокаційної інформації використовуються проводові, радіо -, тропосферні і радіорелейні засоби зв’язку, які утворюють лінії зв’язку. 29 Основні поняття про бойовий порядок та позиційний район з'єднання (частини, підрозділу) РТВ. У всіх родах військ (сил) в кожному виді бою будуються свої бойові порядки. Так, бойовий порядок радіотехнічної частини – це розміщення на місцевості радіолокаційних підрозділів для виконання бойових завдань; Для виконання бойового завдання радіотехнічний підрозділ розгортається у бойовий порядок. Бойовий порядок радіотехнічного підрозділу – це розміщення на місцевості елементів радіолокаційного підрозділу для виконання бойових завдань. Бойовий порядок радіотехнічного підрозділу включає(орлр): позиції радіолокаційних станцій (комплексів) та комплексів засобів автоматизації (КЗА); командний пункт; передавальний і приймальний радіопункти; пост візуального спостереження; позицію зенітної кулеметної установки або позицію переносного зенітного ракетного комплексу; інженерні споруди; запасні, резервні та удавані позиції. Ділянка місцевості, на якій підрозділ РТВ розгортається у бойовий порядок, називається бойовою (основною) позицією Бойовий порядок повинен відповідати поставленій бойовій задачі, замислу бойового застосування і забезпечувати: максимальну реалізацію бойових можливостей підрозділу; стійке управління підрозділами і обслугами: надійну взаємодію із сусіднім бригадами, батальйонам, ротами РТВ, іншими силами і засобами розвідки повітряного противника; живучість і перешкодозахищеність в умовах вогневого і радіоелектронного подавлення; електромагнітну сумісність з другими радіоелектронними засобами; можливості для здійснення маршу; надійну охорону і оборону бойових позицій 30 Сутність і зміст бойового управління. Організація управління в РТВ. 31. Основні положення про систему управління з'єднання (частини) РТВ. Обладнання КП частини і підрозділу РТВ. Для здійснення управління в РТВ створюється система управління, яка є сукупністю функціонально пов’язаних органів управління, пунктів управління, систем зв’язку та автоматизованих систем. До органів управління відносяться штаби, служби та відділення, що входять в штаб. До пунктів управління відносяться командні пункти (КП), запасні командні пункти (ЗКП), тилові пункти управління (ТПУ) частин та пункти управління (ПУ) підрозділів. Система зв’язку включає проводові, радіо -, тропосферні і радіорелейні засоби зв’язку, які утворюють лінії зв’язку. Проводові засоби зв’язку складаються з комутаційної апаратури, телефонних апаратів, апаратури ущільнення та лінійно – кабельних споруд. Автоматизовані системи забезпечують збирання, обробку, відображення інформації про повітряну обстановку, доведення рішень командира до підлеглих і контроль їх виконання. На всіх рівнях управління вирішуються задачі управління бойовою готовністю, радіолокаційною розвідкою, видачею радіолокаційної та бойової інформації, взаємодією, захистом від вогневої дії ЗМУ, забезпеченням бойового застосування, відновленням боєздатності, узагальненням та аналізом результатів виконання бойових задач. Для безпосереднього керування бойовим застосуванням підрозділів бригади розгортається система пунктів управління. Командний пункт бригади є основним пунктом управління, з якого командир бригади здійснює управління підрозділами при підготовці і у ході бойових дій. КП розгортається у спеціально обладнаних захищених спорудах з розміщенням у них засобів зв’язку і управління. Розміщення і обладнання КП повинні забезпечити надійний зв'язок з вищим КП, КП підпорядкованих підрозділів, взаємодіючих єднань і частин; збір, обробку і наглядне відображення інформації щодо повітряної і радіоелектронної обстановки, стану і діях підрозділів, про радіаційну, хімічну і біологічну (бактеріологічну) обстановку; своєчасну передачу інформації про обстановку на вищий КП, КП підпорядкованих підрозділів і взаємодіючих частин; ефективне використання АСУ та інших технічних засобів управління; своєчасне, достовірне і приховане доведення до підрозділів бойових завдань, наказів, розпоряджень та контроль їх виконання; надійний захист від вражаючих факторів ядерної зброї та інших засобів ураження; високу перешкодостійкість технічних засобів управління; надійність і безперервність енергоживлення і водопостачання; охорону і оборону; зручність роботи і відпочинку бойових обслуг. За обладнання командних пунктів бригади, організацію бойової роботи на них та підготовку бойових обслуг несе відповідальність начальник штабу. На КП ртбр у основному спорудженні розташовані: оперативна зала, технологічні приміщення, вузол зв’язку (мал.1, фото). У оперативній залі встановлюються: із складу КЗА планшет загальної повітряної обстановки, табло характеристик цілей, автоматизовані робочі місця з індивідуальними визивними табло, пультами введення команд та зв’язку, персональні ЕОМ; неавтоматизовані засоби управління та відображення інформації: планшет базування та досяжності ЗПН, планшет контролю за польотами своєї авіації, табло бойової готовності чергових сил. У технологічних приміщеннях знаходяться робочі місця інженерно-технічного та обслуговуючого персоналу. 32. Видача бойової інформації на КП частин ЗРВ, ВА, РЕБ. Видача розвідувальної інформації. |
Рис. 1.1. Обладнання КП орлр при відсутності на озброєнні КЗА
Тактика застосування БЛА: у заданий район перебування позиції підрозділу ЗРК запускався БЛА, що на екрані станції наведення ракет сприймався обслугою як ціль.
,