ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д. Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу. Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар. | Що включає підготовку Б (Р) до оборонного бою Розкрити порядок вивчення місцевості за картою в під час організації бою Підготовка оборонного бою починається з отриманням попереднього (бойового) розпорядження або бойового наказу від старшого командира. Вона включає: організацію бою (прийняття рішення, постановку бойових завдань підрозділам, рекогносцировку, організацію взаємодії, всебічного забезпечення бою та управління, розробку схеми району оборони батальйону, опорного пункту роти); підготовку батальйону (роти) до бою; зайняття оборони, створення бойового порядку і системи вогню; інженерне обладнання району оборони (опорного пункту); проведення заходів МПЗ; практичну роботу командира батальйону (роти), його заступників і штабу батальйону в підпорядкованих підрозділах та інші заходи. Вивчення та оцінка місцевості при прийнятті рішення являють собою з’ясування характеру її елементів і їх впливу на розташування і дії своїх підрозділів і підрозділів противника.Механізовані, танкові, артилерійські, інженерні, тилові й інші підрозділи по різному залежать від місцевості, ставлять до неї свої вимоги стосовно прохідності, маскування, спостереження і ведення вогню. Тому командири різних підрозділів одні і ті ж елементи місцевості вивчають і оцінюють із різних точок зору, вирішуючи при цьому питання про можливості та способи застосування в даних умовах своїх бойових засобів. Процес вивчення місцевості розвивається у певній послідовності: починається з читання карти і супроводжується аналізом різних факторів бойової обстановки в результаті вивчення та оцінки місцевості і закінчується пошуком найбільш ефективних способів вирішення бойової задачі внаслідок висновків, зроблених у заключній частині вивчення місцевості за картою.Ч и т а н н я к а р т и — уявлення реальної місцевості за її графічним зображенням. В и в ч е н н я м і с ц е в о с т і — виявлення тактичних властивостей місцевості з метою вирішення будь-якого завдання. О ц і н к а м і с ц е в о с т і — визначення можливого впливу властивостей даної місцевості та окремих її елементів на вирішення поставленого бойового завдання. З а к л ю ч н а ч а с т и н а висновки — визначення вигідних варіантів використання сприятливих властивостей місцевості та заходів для обмеження її негативного впливу. При цьому треба брати до уваги обставини, що склалися, підготовку особового складу, тактико-технічні характеристики бойової техніки та інші фактори. Основний принцип вивчення місцевості — від загального до детального Після цього д е т а л ь н о вивчають окремі елементи і тактичні властивості місцевості, користуючись наступними правилами:В обороні місцевість. Бойовий порядок в оборонному бою механізованого батальйону посиленого танковою ротою та самохідною артилерійською батареєю. Пояснити вплив степової місцевості на вибіо варіанту бойового поряду. У степовій місцевості батальйон (рота) займає оборону на найбільш вірогідному напряму наступу противника. Батальйон (рота) може будувати оборону на більш широкому фронті в один ешелон з виділенням резерву, за умови добре організованої системи вогню з широким маневром резервом. У степовій місцевості відсутні місцеві предмети, які могли б бути орієнтирами, і це ускладнює завдання командирам щодо цілевказівки. Район оборони батальйону і опорні пункти рот підготовлюються для ведення кругової оборони. Під час організації оборонного бою у степовій місцевості командир батальйону (роти), крім звичайних питань, повинен передбачити: ведення розвідки на більшу, ніж у звичайних умовах, глибину; ураження противника, що наступає, з граничних відстаней; встановлення в районі оборони (опорному пункті) добре видимих і стійких позначок для висування і переходу в контратаку резерву; на місцевості з відсутністю джерел води – забезпечити запас питної води в підрозділах. Накреслення кількість траншей, ходів сполучення, відстань між ними в районі оборонногг бою танкового бат.ну. Пояснити роль інженерного забезпечення ат розкрити його сиили та засоби. о усьому фронту опорного пункта мех. взводу відривається суцільна трншея, яка зєднує одиночні, парні окопи для особ. складу відділен, окопи для бойових машин піхоти, тнків, протитанкових керованих ракетних комплексів, інших вогневих засобів і укриття для особового складу. Від опрного пункту в глибину оборони відривається хід сполучення, який обладнується для ведення вогню. Траншея, окопи та хід сполучення повинні забезпеч. ведення флангового і перехресного вогню по противнику, який атакує, потайний маневр і розосередження вогневих засобів, а також увведення противника в оману відносно побудови оборони взводу. Перша траншея є переднім краєм оборони и обороняється взводами 1 ешелону. Забезп. добре спостереження. 2 траншея на віддаленні 300-600м від першої, щоб підримувати своїм вогнем підрозділи першого ешелону. Третя4 тр. обороняється взводами рот другого ешелону батальону. на віддаленні 600-1000 м. Хід сполучення викорситовується для потайного маневру підрозділів, ведення бою з противником, що вклинився в обороно, евакуації поранениз і подачі боєприпасів. 2Інженерне забезпечення полягає в організації та веденні інженерної розвідки шляхів руху, районів привалів, відпочинку і зосередження, їх обладнання та маскування в інтересах безперешкодного руху колон і розташування військ. Для ведення інженерної розвідки, розгородження, прокладки колонних шляхів, обладнання та позначення обходів важкопрохідних або зруйнованих ділянок висилаються загони забезпечення руху ЗЗР.Інженерне забезпечення у взводі організовується з метою створення підрозділам необхідних умов для своєчасного і скритого їх висування,розгортання, маневру та успішного виконання бойових задач, підвищення захисту особового складу та бойової техніки від усіх засобів ураження, а також для нанесення противнику втрат і затруднення його дій. Сили на засоби: — Огородження застави та інженерні 13. Які пункти містить рішення командира батальйону (роти) на оборонний бій Розкрити роль технічного забезпечення під час оборонного бою Рішення:- Замисел бою напрям зосередж. осн. зусиль, р-ни міісцевості важливі,-способи відбиття наступу і розгрому, Бойовий порядок, с-ма опорних пунктів і вогневих позицій.-Бойові задачі підрозділу.-основні питання організації взаємодії і всебічного забезпечення.-Організація керування.Безперебійне технічне забезпечення є одним зосновних умов успішного ведення бою батальйоном ротою.Технічне забезпечення батальйону роти організується і здійснюєтьсяз в цілях створення підрозділам необхіднх умов для своєчасного і скритного їх висунення, розгортання маневру, і успішного виконання бойового завдання, підвищення захисту військ і обєктів від всіх засобів поразки, а також для утруднення дій противника і нанесення йому втрат.Воно вкл.:інж. розв. проивника, місцевості і обєктів. — фортифікаційне устаткування позицій і р-нів розташування підрозділів і здійснення інженер. заходів щодо місцевості. — пророблення походів в загородженнях і руйнуванняхЮ — обування очищеної води.-обладннання пунктів одопостачання. Інж. розвідка для своєчасного забезп. ком. підр. данними про інж. заходи, що проводяться противником, і стан місцевості. 14. Умови та способи проведення контратаки з метою розгрому противника, який вклинився в район оборони батальйону. Пояснити роль РЕБрадіелектроннаоротьба під час ведення оборонного бою. Завдання другого ешелону — утримання опорного пункту в глибині оборонибатальйону і заборони спільно з ротами першого ешелону подальшогопросування противника в глибину нашої оборони, проведення контратак, а принеобхідності — заміна однієї з рот першого ешелону. Контратаки зазвичайпроводяться спільно з другим ешелоном резервом старшого командира. Видалення другого ешелону від першого має бути таким, щоб виключалася можливість одночасного їх поразки одним ядерним боєприпасом середньої потужності і разом з тим забезпечувалася своєчасна підтримкапідрозділів першого ешелону вогнем і контратакою другого ешелону, а такожсвобода маневру останнього.Усвідомивши отриману завдання, командир батальйону повинен зрозуміти задумкомандира полку напрямок зосередження основних зусиль і райони, відутримання яких залежить стійкість оборони, бойовий порядок і побудоваоборони полку, порядок вогневого ураження противника при підході його дообороні, розгортанні та перехід в атаку, порядок розгрому вклинитися воборону противника та напрямки контратак; Командир батальйону другого ешелону, крім того, уточнює порядоквзаємодії, з батальйонами першого ешелону, готує контратаки взазначених йому напрямках і визначає порядок дій щодо закриттяпроломів, що утворилися в результаті ядерних ударів противника. Командир танкового батальйону і командир мотострілецького батальйону набойових машинах піхоти також готують вогневі рубежі і встановлюютьпорядок їх заняття в ході бою.РЕБ(Радіоелектронна боротьба )-інформаційне протиборство в безконтатктних війнах подальших поколінь можна вже зараз представити , як комплекс заходів і дій з радіоакт. придушення сил противника і захисту своїх військ і с-м зброї від його радіоелектр. придушення. Ця комплексна дія повинна здійсн. постійно і в мирний час , а вході б. ідій повністю паралізувати інфраструктуру противника.Батальйон рота другого ешелону бригади у випадку прориву противника в глибину оборони вогнем всіх засобів з займаної позиції, що займає, завдає йому рішучої поразки та зупиняє його просування. Танковий батальйон рота і механізований батальйон рота на БМП за необхідністю висуваються на вогневий рубіж. Одержавши наказ щодо участі в проведенні контратаки, командир батальйону роти висилає розвідку, уточнює завдання підрозділам і вогневим засобам. Батальйон рота під прикриттям вогню артилерії швидко висувається на напрямок, що вказано, вогнем танків, БМП та інших вогневих засобів завдає ураження противнику, руйнує його бойові порядки і у взаємодії з сусідніми підрозділами рішуче контратакує противника, переважно у фланг або в тил. Механізовані підрозділи контратакують противника на БМП БТР або у пішому порядку слідом за танками.Після відбиття атаки і знищення противника, що вклинився, командир батальйону роти вживає заходів до швидкого відновлення системи вогню, поповнення запасів ракет і боєприпасів, відбудови зруйнованих фортифікаційних споруд та інженерних загороджень, організує відновлення озброєння і техніки, яка вийшла з ладу, підготовку до евакуації поранених і хворих. Про результати бою від доповідає старшому начальнику.Батальйон рота першого ешелону бригади батальйону підтримує контратаку вогнем або за наказом командира бригади батальйону частиною. 15.Бойовий порядок, бойовізадачі в наступальному бою механізованого батальйону, посиленого танковою ротою і самохідним артилерійським дивізіоном. (схема) Задачі:обєкт атака, напрямок продовжження наступу. Б. Порядок механізованого взводу , що наступє в пішому порядку скл. з з інтервалом між солдатами 6—8 м 8—12 кроків, цепу бмп, бтр та засобів посилення.Для зручності ведення вогню і кращого використання місцевості місцевих предметів солдати в бойовій лінії можуть висуватися вперед або зміщатися вбік, не порушуючи загального фронту наступу бойовій лінії і не заважаючи діям сусідів. Бойова машина піхоти бронетранспортер діє за бойовою лінією відділення, на її фланзі або безпосередньо в бойовій лінії . Бойовий порядок гранатометного і протитанкового відділень, які діють у пішому порядку, складається з обслуг, розгорнутих по фронту з інтервалом між гранатометами 10—20 м, між протитанковими керованими ракетними комплексами — не менше 15 м, і бойової машини піхоти бронетранспортера. Розгром проти стоячого противника і оволодіння важливими районами рубежами, об’єктами досягається вмілим застосуванням усіх засобів ураження, швидким використанням результатів ударів авіації та вогню артилерії, своєчасним зростанням зусиль в глибину, широким застосуванням охоплення, обходів та проведення атак у фланг і тил противника. 16. Робота командира механізованоготанкового батальйону щодо організації наступального бою. Розкрити роль медичного забезпечення в наступальному бою. -отримання б. завдання. — усвідомлення. — оцінка обстановки,-прийняття рішення, -постановка б. задачі підлеглим. — проведення рекогносцировки. -організація взаємодії та управління. — розробка схеми наступу.Б. Наказ командира: Вказується обєкт атаки, напрямок наступу, рубіж переходу в атаку. Організовуючи взаємодію командир повинен:- під час наступу з положення зіткнення указаати порядок зайняття вихідних позіцй, пропуску танків, пордок виходу і заняття своїх місць бойовими машинами. — під ас наступу з ходу вказати порядок висування до рубежу переходу в аткаку, розгортання в б. порядку , ведення вогню, .- узгодити дії відділень між собою із приданими вогневими засобами та сусідами, а. — вказати порядок ведення вогню.. Організація медичного забезпечення військ як наукова дисципліна, її розвиток, становлення, зміст. Розвиток організаційних форм медичного забезпечення військ. Методи досліджень, які застосовуються в організації медичного забезпечення Збройних Сил. Військову медицину, в цілому визначають як теорію і практику охорони здоров’я (медичного забезпечення) Збройних Сил в умовах мирного та воєнного часу. Основні завдання медичної служби Збройних Сил України воєнного часу, їх зміст та призначення. Діяльність медичної служби підпорядкована інтересам Збройних Сил і спрямована на зміцнення їх боєздатності і боєготовності. Тому перед медичною службою Збройних Сил України стоять завдання, які визначені в основних керівних документах і визначаються її основною метою. Основні завдання медичної служби воєнного часу сформульовані вже давно, протягом півстоліття, але зміст їх залишається незмінним і тільки деталізується та доповнюється. Перед медичною службою Збройних Сил України на воєнний час сьогодні стоять наступні завдання: 1.Організація та проведення системи заходів з надання медичної допомоги пораненим та хворим, їх лікування, з метою збереження життя та скорішого відновлення боєздатності і працездатності. На сучасний момент це завдання сформулюємо як – удосконалення системи лікувально-евакуаційного та лікувально-профілактичного забезпечення Збройних Сил України на воєнний час. 2.Другим важливим завданням медичної служби Збройних Сил України є удосконалення системи заходів медичної служби по запобіганню виникнення та поширення інфекційних захворювань, збереження боєздатності і зміцнення здоров’я особового складу військ. 3. Важливим завданням медичної служби є проведення заходів захисту особового складу військ від зброї масового ураження та уражаючих факторів при руйнуванні потенційно небезпечних об’єктів. 4. Надзвичайно важливим завданням є удосконалення медичного забезпечення на основі глибокого аналізу підготовки і ведення бойових дій, особливостей виникнення, характеру перебігу бойових уражень та захворювань, досягнень медичної науки і практики, досвіду медичної служби в бойових умовах. Необхідною умовою виконання завдань, які поставлені перед медичною службою, є тісна взаємодія з іншими службами і родами військ. В сучасній війні неможливо організувати медичне забезпечення без допомоги органів тилу всіма видами забезпечення, без залучення до цього залізничного, автомобільного, водного і повітряного транспорту. При організації захисту підрозділів, частин від зброї масового ураження неможливо обійтись без допомоги інженерної та хімічної служб. На сучасному етапі розвитку організаційних форм медичного забезпечення Збройних Сил в своїй практичній діяльності як у мирний час так і особливо у воєнний час, військово-медична служба тісно зв’язана з цивільною обороною, органами цивільної охорони здоров’я і медичної служби силових Міністерств, відомств України іншими. 17. Що вирішує командир Б(Р) в період проведення рекогносцировкі під час організації наступального бою. Порядок вивчення місцевості Рекогносцировка проводиться для вивчення місцевості та противника перед фронтом наступу батальйону (роти) і на його флангах у процесі прийняття рішення або уточнення прийнятого по карті рішення. На рекогносцировку залучаються командири рот (взводів), окремих підрозділів, а також командири доданих і підтримуючих підрозділів. Під час рекогносцировки командир батальйону (роти) вивчає місцевість, призначає (указує) орієнтири й уточнює: передній край оборони противника, підступи до нього, наявність і характер загороджень і перешкод, опорні пункти, розташування вогневих засобів, особливо протитанкових, резервів, можливі рубежі ударів його бойових вертольотів і установки мінних полів засобами дистанційного мінування, відкриті фланги і проміжки, сильні і слабкі місця в обороні противника і можливі його дії; фронт наступу і напрямок головного удару, бойові завдання ротам (взводам) і доданим підрозділам; цілі (об’єкти) противника, що підлягають вогневому ураженню; вогневі позиції штатних і доданих вогневих засобів і терміни їх інженерного обладнання; місця проходів у загородженнях і переходів через перешкоди, час їх пророблення, місця оснащення танків катковими мінними тралами; напрямок переміщення командно-спостережного пункту батальйону і місця розгортання підрозділів МТЗ. Загальні правила вивчення місцевості. Місцевість вивчається командирами на ділянках дії свого і сусіднього підрозділів на глибину поставленого завдання. Порядок вивчення місцевості такий. Спочатку по карті ознайомлюються із загальним характером місцевості: рельєфом, населеними пунктами, дорогами, гідрографічною мережею, рослинним і ґрунтовим покриттям. Під час детального вивчення місцевості керуються такими загальними правилами: місцевість вивчають і оцінюють стосовно до конкретних дій підрозділу, наприклад, з метою організації системи вогню і спостереження, захисту від зброї масового ураження, визначення прихованих підступів до об’єктів противника і т. п; місцевість вивчають безперервно, на місці і під час руху, вдень і вночі, з урахуванням сезонних явищ і погоди, а також змін, які відбулися або можуть відбутися на місцевості у результаті бойових дій. У результаті вивчення місцевості командир повинен завжди мати найбільш повні і вірогідні відомості про неї; місцевість вивчають і оцінюють не тільки „за себе”, але і „за противника”. Це дозволяє установити вплив умов місцевості на його імовірні дії, на розташування його бойових порядків, оборонних споруд і загороджень, а також, виявити слабкі місця у розташуванні свого підрозділу, щоб своєчасно вжити необхідних заходів. Вивчати місцевість рекомендується у такій послідовності: у наступі – спочатку у своєму розташуванні, а потім у розташуванні противника, в обороні – навпаки. 18. призначена в передову групу батальйону. Які заходи проводить командир батальйонуроти в період організації взаємодії в інтересах наступального бою. Розкрити заходи захисту від високоточної зброї Основними заходами щодо захисту від високоточної зброїпротивника в обороні є: використання під час фортифікаційного обладнання батальйонного району оборони (ротного опорного пункту) нерівностей рельєфу місцевості і місцевих предметів, які забезпечують як захист озброєння і техніки, в першу чергу танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), так і можливість ведення з них вогню; встановлення над прихованими об'єктами масок з радіорозсіюючого покриття, тепловідбивних екранів, а поблизу них (перед ними) фальшивих теплових цілей і лазерних відбивачів; розшук ізнищення розвідувально-сигналізаційних засобів противника; суворе виконання вимог щодо маскування навіть при відсутності безпосереднього зіткнення з противником. 19. Ведення наступального бою механізованою ротою. Суть і способи орієнтування на лісостеповій місцевості офіцерами роти, яка призначена в передову групу батальйону. Ведення бою з положення безпосереднього зіткнення з противником взвод починає після проведення вогневої підготовки атаки, під час якої він вогнем своєї зброї знищує виявлені вогневі засоби , а також живу силу. Ком управляє вогнем підлеглих, веде спостереження зак цілями, які підлягають знищенню, і подавленню в ході вогневої підготовки атаки на напрямку наступу взводу, і про результати спостереження доповідає командир роти. – В установлений час за командою старшого ком. танк. взвод, який займає вихідну позицію, починає висування до рубежу переходу в атаку. – за танками починає рух бмп.-танк. взвод розгортається в бойову лінію і продовжує рух, знищуючи противника з ходу. – Ос вистрибує з траншеї і прискорено атакує противника. 20. Райони, рубежі, смуги, які призначаються під час організації, застосування тактичного повітряного десанту та їх характеристика.Схема В ТПД призначаються: — вихід. Р-ни для десантування:основні і запасні посадочні майданчики;-р-н зосередження. Посадочні майданчики признач. Для завершення підготовки для десантування, завантаження у вертольот боєприпасів, озбр. І майна і для посадки ос.Основна задача – зліт вертольотів. Р-н зосередження признач. Для скритного розташування підрозділу, підготовки їх до виконання задачіц. Р-н очікування призначно для скритн. Розташ. Підр. І заверш. Підготовки задачі. Основний і запасний р-ни десантування: б.задача визначається на весь період б. дій.найближча задача полягає в розгромі в р-ні десантування, знищення об’єктів противника, або виведення з ладу. Подальша задача полягає в утриманні захопленого р-ну або знищення нових об’єктів. 21.Маршові можливості механізованих та танкових підрозділів. Порядок використання засобів індивідуального і колективного захисту особового складу на випадок застосування противником запалювальної зброї на марші. Марш – це організ. Переміщення підрозділів В колонах по шляхах і колонних дорогах своїм ходом. Марш здійснюється скритно вночі або в інших умовах обмеж. Видимості. Мета- своєчасне прибуття в признач. Р-н в боєготовному стані. Маршові можливості – це показники, які характеризують спроможність батальону у встановлений час подолати своїм ходом визначену відстань з допустимою напругою фіз..силос, норм. Експлуатації машин і збереження готовності до вступу в бій. Марш. Показники: Середня шв. Рухудля змішаних і танкових колон=20-25 кмгод, . Величина добового переходу: до 250 км. За добу. Для захисту особового складу від уражаючої дії запалювальної зброї використовуються:закриті фортифікаційні споруди бліндажі, сховища та тощо;танки, БМП, бронетранспортери, криті спеціальні і транспортні автомобілі;засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри;літнє і зимове обмундирування, кожушки, ватяні куртки, плащ-намети і плащ-накидки;природні укриття: яри, канави, ями, підземні виробки, печери, камяні будівлі, паркани, навіси;різні місцеві матеріали деревяні щити, настили, мати із зелених гілок і трави.Фортифікаційні споруди: сховища, бліндажі, підбрустверні ніші, перекриті щілини, перекриті ділянки траншей і ходів сполучення є найнадійнішим захистом особового складу від впливу запалювальної зброї.Танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери з щільно закритими люками, дверима, бійницями і жалюзі забезпечують надійний захист особового складу від запалювальної зброї; автомобілі, покриті звичайними тентами або брезентом, забезпечують лише короткочасний захист, так як покриття швидко займаються.Засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри протигази, загальновійськові захисні плащі, захисні панчохи і рукавички, а літнє і зимове обмундирування, кожушки, ватяні куртки, штани, плащ-намети є засобами короткочасного захисту. При потраплянні на них палаючих шматків запальної суміші вони повинні негайно скидатися.Літне обмундирування практично не захищає від запальних сумішей, а його інтенсивне горіння може збільшити ступінь і розміри опіків. Своєчасне і вміле використання захисних властивостей озброєння, військової техніки, засобів індивідуального та колективного захисту значно знижує уражаючу дію запалювальної зброї і забезпечує безпеку і захист особового складу при діях в зонах пожеж.У всіх випадках бойової діяльності військ в умовах застосування запалювальної зброї особовий склад використовує засоби індивідуального захисту. Своєчасне і правильне використання засобів індивідуального захисту забезпечує надійний захист від безпосереднього впливу запалювальних речовин в момент їх застосування противником.Для захисту підрозділів від високоточної зброї противника маршрути руху вибираються вздовж ліній електропередач, звязку, по просіках в лісі, по ущелинах в горах та в складках місцевості. Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником високоточної зброї дистанції між бойовим І машинами збільшуються і можуть бути 100-150 м. 22.Райони, пункти, якіпризначаються батальйонуроті під час здійснення маршу на велику відстань та їх характеристика. Показати сили і засоби захисту від зброї масового ураження.Схема Марш може здійснюватися: а до фронту: при організації наступу, нарощування зусиль підрозділів 1-го ешелону, при переході до оборони на напрямку прориву противника та при зміні підрозділу, які втратили свою боєздатність;б вздовж фронту: з метою переносу зусиль на новий напрямок;в від фронту в тил: при перегруповані сил, при виході.Взвод з метою захисту від дій противника в умовах впливу вражаючих факторів ядерної, хімічної зброї, високоточної зброї та засобів дистанційного мінування, діями його авіації, повітряних десантів, аеромобільних груп в глибокому тилу марш може здійснюватися і вдень при цьому широко використовуючи захисні властивості місцевості. Для захисту підрозділів від високоточної зброї противника маршрути руху вибираються вздовж ліній електропередач, зв’язку, просіках в лісі, по ущелинах в горах та в складках місцевості.Маршрути руху, по можливості, не повинен проходити:- через велико населенні пункти;- через вузли доріг;- тіснини;- поблизу залізничних станцій портів, аеропортів.Відстань між сусідніми маршрутам повинна бути, як б виключала ураження одним ядерним боєприпасом середньої потужності. У всіх випадках призначаються запасні маршрути.З метою підтримки високого рівня управляння, дисципліни та організованості при проведенні маршу призначаються:а вихідний рубіж пункт – для своєчасного початку руху, забезпечення швидкого зайняття свого місця в похідному порядку, попередження затримки і змішування підрозділів.Дистанція між машинами призначається від швидкості руху, умов місцевості, як правило складає 25-50 м.Під час руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски та повороти, під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником високоточної зброї та подолання ділянок зараженої місцевості, дистанція між машинами може збільшуватись до 100- 150 м. ЗБЗ-це зброя великої вражаючої здатності призначена для знищення, руйнування, зараження людей, техніки, різних споруд і об’єктів, створення зон зараження, пожеж і затоплень в значних масштабах і на великих теріторіцях. Види: хімічна, біологічна, ядерна.Останні досягнення в науці і техн.. роблять можливим створення ЗМУ заснованих на якісно нових принципаах. Захист від ЗМУ організ. Для максим.ослаблення дії ядерної, хім., і бактер. Зброї на війська і об’єкти тилу, збереження їх боєздатності і забезпечення ви конання поставлених завдань. Осн. принципами забезп. РхБ захисту :- постійна б. готовність сил і засобів РхБ захисту, — рішучість , актичність, ініціативність. – взаємодія військ Рхб захисту з частинами , в інтересах яких вони виконують завдання.- підтримання життєздатності і постійне поновлення боєздатності сил і засобів Рхб захисту. – своєчасне6 і всебічне забезпечення сил і засобів. 23. Показати на схемі побудову похідного порядку танкового батальйону, посиленого механізованою ротою і зенітно-ракетною батареєю С-10 у передбаченні вступу у бій. Виміряти маршрут і район привалу на карті. Визначаючи побудову похідного порядку, командир батальйону роти повинен враховувати, що батальйон рота робить марш однією колоною; батальйон на марші може знаходитися в передовому загоні, авангарді або в колоні головних сил частини, рота — у головній, боковій, тильній похідних заставах або в складі колони батальйону. Начальник штабу батальйону відповідно до вказівок командира розробляє схему побудови похідного порядку, на якій зображує склад і порядок розміщення на маршруті головних сил батальйону, підрозділів, виділених у головну похідну заставу, підрозділів розвідки, підрозділів технічного забезпечення і тилу, пунктів керування, бокової і тилової охорони, а також вказує загальну глибину похідного порядку батальйону. У примітці вказуються встановлена дистанція між машинами, між головною похідною заставою і головними силами, а також інші пояснювальні дані. Без розробки цієї схеми неможливі всі наступні розрахунки, зокрема розрахунок глибини похідного порядку і маршу в цілому. Глибина похідного порядку залежить від укомплектованості підрозділів батальйону і засобів посилення, від розміру встановлених дистанцій між машинами, головними силами і головною похідною заставою. Глибина похідної колони визначається множенням кількості машин танків на розмір дистанцій між ними з додатком розміру дистанції між головними силами і головною похідною заставою. Довжина машин, якщо дистанція між ними встановлена 50м і більше, окремо не враховується, а включається в дистанцію між машинами. Визначаючи задачі похідної охорони в задумі на марш у передбаченні вступу в бій командир батальйону виходить із того, що основними з них є: забезпечення безперешкодного руху головних сил; виключення раптового нападу противника; забезпечення вигідних умов для вступу в бій головних сил; виключення проникнення наземної розвідки противника до колони головних сил батальйону. На підрозділи охорони на марші покладається також задача ведення розвідки. Похідний порядок батальйону роти, який здійснює марш у складі головних сил, будується виходячи з поставленої задачі, задуму майбутнього бою й умов обстановки. Для безпосередньої охорони від батальйону можуть висилатися головні дозори, а від замикаючого батальйону, крім того, і тиловий дозор, або дозорні відділення танки на віддалення, яке забезпечує спостереження за ними, підтримку їх вогнем і виключає раптовість нападу наземного противника на колону, що охороняється. Уході вироблення задуму начальник штабу батальйону проводить розрахунок маршу відповідно до вказівок командира батальйону. Розрахунок маршу полягає в розподілі відведеного для маршу часу на рух і відпочинок підрозділів, у визначенні часу проходження вихідного пункту і пунктів регулювання, у визначенні часу і рубежів ймовірної зустрічі із противником. Вихідними даними для такого розрахунку є: район розташування і рубіж ймовірної зустрічі із противником; маршрут висування; величина переходу; час на здійснення маршу; задум дій при зустрічі із противником, побудова похідного порядку батальйону і його глибини; швидкість руху по ділянках маршруту; вихідний пункт і пункти регулювання руху; райони і тривалість привалів. Найважливіші з цих даних начальник штабу одержує з бойового наказу розпорядження старшого командира, вказівок командира батальйону. Величина переходу визначається по карті виміром маршруту руху в кілометрах від вихідного пункту до рубежу вступу в бій. При цьому в залежності від масштабу карти, характеру рельєфу місцевості і звивистості доріг у результат вимірів необхідно вводити відповідну поправку, тобто отриманий при вимірі маршруту результат помножити на відповідний коефіцієнт поправки. При цьому окремо обчислюється кількість світлого і темного часу. Для розрахунку часу визначаються: величина переходу, швидкість руху по ділянках маршруту, кількість і тривалість привалів, глибина похідного порядку і швидкість при розгортанні на рубежі ймовірної зустрічі із противником. Потім підсумовуванням часу на рух по ділянках маршруту від вихідного пункту до рубежу вступу в бій і на привали визначають загальний час, необхідний на здійснення маршу. 24. Бойовий порядок, бойові задачі в зустрічному бою авангарду танкового батальйону посиленого механізованою ротою і самохідним артилерійським дивізіоном.Схема У зустрічному бою, незважаючи на неясність обстановки, авангард повинен сміливо і рішуче атакувати протівніка.Обстановка найкраще з'ясовується боєм. Авангард повинен уникати складного маневру, що приводить до потеревремені, і атакувати противника по найкоротшому напрямку. Тільки наступ чудових сил противника може змусити авангард перейти до оборони. Авангарди сусідніх колон, позичив. Виконання поставленого завдання, надають одна одній можливе сприяння, особливо вогнем артіллерііво фланг супротивникові, чинному проти соседа.352. Авангард повинен забезпечити розгортання і вступ у бій головних сил розгромом передових і охороняють частин противника, заняттям і утриманням вигідного рубежу для розгортання. Дії авангарду повинні бать підтримані потужним вогнем артилерії і бойовою авіацією. Артилерія авангарду, не рахуючись з вигодами первісного розташування, бистровиезжает на позиції і, встановивши временне спостережні пункти, відкриває вогонь по цілях, які больше найбільше шкодять діям авангарду. Артилерійські дивізіони окремими батареями відкривають вогонь негайно післяпотопної лучения бойового завдання. Одночасно вживаються заходи до організації об'єднаного управління вогнем дивізіонів. Далекобійна артилерія, використовуючи дані звукометричних розвідки і артіллерійскойавіаціі, подавляетартіллерію і поражаетколонни противника, полегшуючи наступ авангарда.Пехотная артилерія, розгортаючись одночасно зі станкового кулемета, знищує важкі вогневі засоби піхоти, бронемашини і танки протівніка.Танкі, придані авангарду, залежно від обстановки і їх кількості, застосовуються: для самостоятельногоудара або в тісній взаємодії з пехотойавангарда. Піхота під. прикриттям вогню своих и вогню всій розгорнулася артилерії бістро розгортається і, у взаємодії з артилерією і танками, атакує противника. 25. Побудова бойового порядку механізованого роти з двома танковими взводами і артилерійською батареєю для ведення бою в оточенні. Показати сили і засоби тилового забезпечення Під час бою в оточ.:батальйон рота повинен:-стійко утримувати р-н або опорний пункт, забороняти розчленування підр., що оточені, не втрачати безпосередній дотиик з противником. Під час бою в оточ. Ком. батальону зобов’язаний: — створити суцільний фронт кругової оборони, — надійно забезпечити взаємодію між підрозділами, — міцно утримувати р-0н,що займається, — підпорядкувати собі підрозділи, які не входять в склад батальону, але які опинилися в оточенні і поставити їм задачу. Підтримувати високий бойовий дух в підр. – вустановл. І підтримувати взаємодію з підрозділами, які діють поза оточенням і своєчасно позначати положення підрозділів для авіації.- вогнем всіх засобів і участю в контратаках стиком протидіяти атакам противника.- швидко і скритноманевривувати підрозділами вогневими засобами, особливо танками і БМП, перекидаючи їх на загрозливі Бойовий порядок виходу з оточ.: елементи: -підр. Прориви, підр. Прикриття прориву, підр. Забезпечення флангів., підроділи резерву, підрозділ для відволікання дій.Тилове забезпечення — це комплекс заходів, спрямованих на задоволення матеріальних, транспортних, побутових та інших потреб військ з метою підтримання їх у бойовій готовності для ведення бойових дій чи виконання повсякденних завдань. Органи: осн. Організ. Тил забезп. Є рішення ком. на бій. пункт техн.. спостереження, ремонтно-евакуац. Група, пункт б. постачання., заправний та продовольчий пункт, медпункт. 26. 27. Побудова бойового порядку, бойові задачі механізованої роти з двома танковими взводами під час виходу з оточення. Показати органи розвідки.Схема . Бойовий порядок виходу з оточ.: елементи: -підр. Прориви, підр. Прикриття прориву, підр. Забезпечення флангів., підроділи резерву, підрозділ для відволікання дій. Розвідка – є найважливішим видом б. забезпечення. Ведеться за будь-яких умов, в цілях добування відомостей про супротивника і місцевість. Висилається вскалді взводу інженери, сапери 28. Склад органів, сил і засобів, які виділяються в механізованому батальйоні для забезпечення сторожової охорони під час розташування на місці. Назвати види умовних знаків на картах різних масштабів. Військо під час розташовування на місці охорони безпосередньо охороняють,а при загрозі нападу противника сторожовою охороною .В батальйоні роті організується : охорона;дротовий звязок між ксп;попередити про безпосередню загрозу,початок застосування противником зброї масового ураження і високоточної зброї; оповіщення про повітряні і наземного противника ; оповіщення про радіаційне хім.біологічне зараження ; обмежується рух особового складу і техніки ; проводяться заходи що до маскування . Сторожова охорона в батальйоні здійснюється сторожовими постами в складі відділення або танку ,які виставляються на загрозливих напрямках .В середині батальйона охорона здійснює ться безпосередньою охороною :парні патрулі і постійне чергування спостерігачів на ксп батальйону .Призначений черговий підрозділ взвод який з них в постійній готовності до розгрому диверсійно розвідувальних груп противника ,гасіння пожеж і виконання раптово виникаючих завдань . В роті безпосередньо охорона здійснюється патрульними і постійним чергуванням спостерігачів на ксп роти .Для охорони особового складу озброєння і техніки призначається бойовий наряд . 31. Побудова бойового порядку бойові задачі ТБ з МР і мінометною батареєю під час виходу з оточення 32. Район розташування на місці МБ посиденого самохідним артилерійським дивізіоном , Що повино бути нанесено на роб. Карту командира . Розташування на місці – організоване розміщення підрозділів батальйону (роти) у вихідному районі, районі зосередження, районі очікування, районі відпочинку, базовому районі, визначеному районі та в інших. Батальйон (рота) при розташуванні на місці повинен бути в постійній готовності до відбиття нападу противника, здійснення маневру до нового району і до виконання інших завдань, які раптово виникають. Район розташування призначається на місцевості, яка має природні укриття і забезпечує захист підрозділів від ЗМУ та високоточної зброї. Він повинен забезпечувати розосереджене і приховане їх розміщення, швидкий збір і проведення маневру в потрібному напрямку, зручність розміщення та відпочинку особового складу, а також сприятливі санітарно-епідемічні умови. Необхідно уникати розташування підрозділів поблизу населених пунктів, важливих об’єктів, по яких противник може завдати масовані вогневі удари та застосувати ЗМУ. У районі розташування обмежується пересування особового складу і техніки. Особовому складу батальйону (роти), який не несе службу в добовому наряді і не виконує завдання в складі підрозділів охорони, забороняється вихід за межі району розташування. 33. Бойовий порядок в оборонному бою механізованої роти,посиленої танковим і мінометним взводом. Розкрити сили і засоби, що призначені командиром роти у вогневу засаду Бойовий порядок батальйону складається з бойових порядків рот з засобами посилення, резерву і вогневих засобів, що залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону.В залежності від завдання і характеру місцевості бойовий порядок батальйону будується в два або один ешелон.При одно ешелонній побудові бойового порядку виділяється резерв у складі не менш взводу. Частина засобів може залишатися в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону.Першому ешелону належить вирішальна роль в нанесенні втрат противнику і в стійкому утриманні місцевості на передньому краї оборони. До складу першого ешелону , як правило, включається дві посилені роти.Другий ешелон батальйону призначений для утримання опорного пункту в глибині оборони, а у випадку нанесення противником нищівних ударів для закриття вилому або заміни підрозділів першого ешелону, що втратили боєздатність для знищення диверсійно-розвідувальних груп, а при сприятливих умовах і для ведення контратаки самостійно або разом з силами і засобами старшого начальника. В другому ешелоні батальйону буде знаходитися, як правило, рота. Механізованому танковому батальйону танкові механізовані підрозділи звичайно перепорядковуються ротами і займають оборону в опорних пунктах взводів. Танкові підрозділи і механізовані підрозділи на бойових машинах піхоти, крім того , можуть використовуватися для дій у вогневих засадах.Бойовий порядок роти складається з бойових порядків взводів і вогневих засобів, що залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командиру роти в залежності від завдань і характеру місцевості він будується в один або два ешелони. Одноешелонна побудова звичайно застосовується при недоліку сил і засобів на важкодоступній для дій противника місцевості, при обороні в другому ешелоні батальйону.В один ешелон може будуватися оборона при діях в складі батальйону і в глибині оборони, а також на другорядному напрямку, під час бою в смузі забезпечення або на передовій позиції. Побудова бойового порядку роти в один ешелон дозволяє залучити до одночасної участі в бою більшу кількість сил і засобів роти, що забезпечує максимальне використання їх вогневих можливостей створення високоефективної системи вогню. При обороні роти на напрямку зосередження основних зусиль батальйону і доступному для танків бойовий порядок шикується звичайно в два ешелони.Перший ешелон призначений для нанесення противнику максимального ураження вогнем всіх засобів перед переднім краєм оборони і для стійкого утримання важливих ділянок місцевості обєктів на передньому краї. В його склад входять механізовані танкові взводи з засобами посилення.Другий ешелон механізованої танкової роти призначений головним чином для стійкого утримання ділянок місцевості обєктів в глибині оборони і для знищення противника, що прорвався в глибину ротного опорного пункту. Своє завдання він звичайно виконує вогнем з зайнятого опорного пункту, а при сприятливих умовах і проведенням контратак разом з другим ешелоном старшого командира начальника.Приодноешелонній побудові бойового порядку роти в її склад будуть входити всі механізовані танкові взводи з їх засобами посилення. При двоешелонному шикуванні бойового порядку в складі першого ешелону роти будуть два взводи, а в другому ешелоні один взвод. В залежності від характеру місцевості взводи в опорному пункті механізованої танкової роти можуть розташовуватися кутом назад, мати уступне або інше розташування.Друга траншея обладнується на віддаленні 300-600 м від першої. В цьому випадку обороняючи її підрозділи можуть своїм вогнем підтримати підрозділи, що займають першу траншею.Третя четверта траншея устатковується на віддаленні 600-1000 м від другої третьої траншеї. В цьому випадку підрозділи, що її охороняють, можуть вести вогонь у смузі між другого і третього четвертого траншеями. Крім цього, вони можуть використовувати її як вихідне положення для маневру на напрямки, що їм загрожують.Система вогню батальйону роти в обороні включає :- ділянки зосередженого і рубежі загороджувального вогню артилерії і мінометів, підготовлені на підступах до оборони, перед переднім краєм , на флангах, в проміжках між ротними опорними пунктами і в глибині оборони;зони вогню протитанкових засобів і суспільно багатошарового вогню всіх видів зброї перед переднім краєм , в проміжках, на флангах і в глибині оборони для знищення в першу чергу танків і інших броньованих машин противника;підготовлений маневр вогнем з метою його зосередження в короткі строки на будь-якому загрожуваному напрямку або ділянці. Вона будується з розрахунком вогневих можливостей всіх видів зброї батальйону роти, приданих вогневих засобів, їх тісної взаємодії в сполученні з інженерними загородженнями і природними перешкодами.Основу системи вогню батальйону складає протитанковий вогонь. 34. Пункти що вказує командтр Б Р підрозділам в бойовому нказі на марш . Виконати норматив з топографії У бойовому наказі на марш командир батальйону (роти) вказує: у першому пункті – відомості про противника; у другому пункті – завдання сусідів; у третьому пункті – завдання батальйону (роти), місце в похідному порядку бригади, полку (батальйону); район зосередження або рубіж, час прибуття (виходу в район (на рубіж); вихідний пункт, пункти регулювання і час їх проходження; місця і час привалів; замисел на марш. Батальйону (роті), що діє в передовому загоні, вказує напрямок дій, завдання та час початку дій і виконання завдання; у четвертому пункті – після слова “наказую” завдання підрозділам: головній похідній заставі (головному дозору, дозорним відділенням, танкам) – склад, бойове завдання, час проходження вихідного пункту, пунктів регулювання і порядок доповіді про обстановку; механізованим і танковим ротам (взводам) – засоби підсилення, завдання, місце в похідній колоні, порядок відкриття і ведення вогню по повітряних цілях, а під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій з противником – порядок дій; підрозділам артилерії та інших вогневих засобів – завдання на марш, під час вступу в бій з противником і відбиття нападу його диверсійно-розвідувальних груп, місце в похідній колоні та у бойовому порядку; підрозділу ППО – місце в похідній колоні, порядок ведення розвідки та оповіщення про дії повітряного противника, порядок ведення вогню; іншим підрозділам батальйону і підрозділам підсилення – місце в похідній колоні та завдання, до виконання яких бути готовими; у п’ятому пункті – місця і порядок дозаправлення техніки пальним у ході маршу, а в передбаченні вступу в бій, крім того, витрати ракет, боєприпасів і пального на виконання завдання; у шостому пункті – час готовності до маршу; у сьомому пункті – порядок спостереження і зв’язку під час маршу, місце командно-спостережного пункту командира батальйону (роти) в колоні і порядок управління у разі виходу його з ладу. Під час комбінованого пересування завдання ставляться одним наказом. 35. Основні задачі вогневого ураження противника в оборонному бою батальйону та їх характеристика. Нанести на карту цілі, орієнтири та елементи бойового порядку. Артилерія у взаємодії з другими засобами, здійснюючи вогневе ураження, виконує такі тактичні завдання (рис. 9): - уражає тактичні засоби ядерного і хімічного нападу противника; - уражає противника, який приготувався до наступу; - уражає противника при висуванні та розгортанні до переднього краю; - підтримує підрозділи, які обороняють передову позицію; - знищує і подавляє артилерію, ВТЗ, РВК, РУК, засоби ППО противника; - бере участь у відбитті атак танків і піхоти противника; - прикриває вогнем проміжки і фланги підрозділів; - прикриває вогнем проломи в обороні внаслідок ядерних і авіаційних ударів противника; - знищує і подавляє противника, який вклинився в оборону; - бере участь в ураженні десантів противника; - проводить артилерійську підготовку та артилерійську підтримку контратак наших підрозділів. Крім того, може здійснювати: дистанційне мінування місцевості; створення вогнищ пожеж; задимлення місцевості; світлове забезпечення під час ведення бойових дій вночі. |