 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Злочин та склад злочину: співвідношення понять 12
Питання про співвідношення понять "злочину" і "склад злочину" має важливе теоретичне і практичне значення. До даного питання слід підходити диференційовано, з урахуванням того, що дані наукові абстракції відображають різні рівні абстрактного узагальнення. На рівні загального поняття злочину і загального поняття складу злочину. Ці поняття тісно пов'язані між собою, але не тотожні. Злочин - загальне поняття, що об'єднує всі злочини, без винятку, за спільними для них ознаками - суспільною небезпечністю, протиправністю, винністю і караністю. Загальне поняття "склад злочину" дає кримінально-правову характеристику всіх необхідних ознак злочинного посягання, орієнтується на встановленні суттєвих ознак вчиненого, необхідних для притягнення особи до кримінальної відповідальності. Інший рівень понять - "конкретний злочин" і "конкретний склад злочину". Цей рівень відповідає законодавчій конструкції складів конкретних злочинів, рівень інформаційної законодавчої моделі складу злочину і самого злочину. Останній рівень - "одиничний злочин" і "фактичний злочин", як конкретний вид людської поведінки, що підпадає під ознаки конкретного складу злочину, передбаченого конкретною статтею Особливої частини КК України. Для вирішення питання про наявність чи відсутність у вчиненому конкретному діянні ознак злочину, слід встановити певну сукупність обставин, що утворюють фактичне і юридичне обґрунтування притягнення до кримінальної відповідальності особи, що його вчинила. Мова йде про обставини об'єктивного і суб'єктивного характеру, які відображені у кримінально-правовій нормі як необхідні і достатні для притягнення винного до кримінальної відповідальності. Злочин визнається злочином не сам по собі, а лише через призму відповідного складу злочину, саме в цьому є його кримінально-правова природа. Склад злочину - змістовна конструкція, яка втілює в собі певний тип конкретної злочинної поведінки. Застосування кримінально-правових норм передбачає неможливість оцінки певного діяння як злочину взагалі, а передбачає встановлення в ньому складу конкретного злочину, як необхідного, попереднього етапу для такої оцінки. Отже, якщо злочин є конкретним діянням, вчинене в об'єктивній дійсності, то склад злочину - логічна модель, нормативна категорія, яка закріплює типові ознаки діяння, тим самим, відображаючи його злочинну сутність. Види складів злочину Законодавець формулюючи ознаки злочину в кримінально-правових нормах, класифікує всі склади злочину на певні види. В основу класифікації покладені конкретні критерії. В одному випадку таким критерієм може бути суспільна небезпека, в іншому - використовується критерій ознак об'єктивної сторони або специфічних ознак суб'єктів. В науці кримінального права поділ складів злочину на види здійснюється на підставі трьох критеріїв: 1) ступінь суспільної небезпечності; 2) особливість конструкції; 3) за способом описання в законі. І.За ступенем суспільної небезпечності склади злочинів поділяються на: 1) основний склад злочину - містить основні ознаки , що є характерними для вчинення злочину цього виду кожний раз, без обтяжуючих чи пом'якшуючих обставин і міститься в частині першій конкретної статті КК України; 2) Кваліфікований склад злочину характеризується обтяжуючими обставинами, що підвищують ступінь суспільної небезпеки і, як правило, містяться в наступній, після основного складу злочину, частині кримінально-правової норми; 3) особливо кваліфікований склад злочину характеризується обставинами, що надають злочину особливої суспільної небезпечності; 4) привілейований склад злочин характеризується наявністю пом'якшуючими обставинами, що свідчать про меншу ступінь суспільної небезпечності або діяння або самої особи, що його вчинила. ІІ. За особливостями конструкції виділяють наступні склади: 1. Матеріальний склад злочину - у конструкцію даного складу злочину, в якості обов'язкових ознак входять діяння, наслідки і причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням та наслідками. Матеріальний склад злочину вважається закінченим, за умови настання суспільно-небезпечних наслідків. 2. Формальний склад злочину сконструйований таким чином, що наслідки не є обов'язковою ознакою даного складу злочину. Формальний склад злочину вважається закінченим з моменту вчинення суспільно небезпечного діяння, незалежно від настання чи ненастання наслідків. 3. Усічений склад злочину - його можна вважати різновидом формального, момент закінчення даного виду складу злочину законодавцем переноситься на попередні стадії злочинної діяльності (готування або замаху). III. За способом описання злочину в законі: 1. Простий склад злочину містить описання ознаки одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об'єкт (наприклад, ч. 1 ст. 115 КК України). 2. Складним є склад злочину законодавча конструкція якого ускладнена будь-якими обставинами: склади з двома об'єктами (наприклад, розбій - ст. 187 КК України) із двома діями (самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь - ст. 353 КК України), із двома формами вини (умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого - ч. 2 ст. 121 КК України). Кваліфікація злочину Термін кваліфікація утворився внаслідок злиття двох слів латинської мови: "gualis" - якість і "facere" - робити, вчиняти; тобто це означає давати якісну оцінку будь-якого явища, процесу, пізнання його суттєвих рис, через співвідношення їх один з одним. Кваліфікація - це не одномоментний акт, а послідовний логічний процес, направлений на з'ясування суті кримінально-правової норми, що застосовується і виявлення ознак, що в ній передбачені у конкретно вчиненому діянні. Кваліфікація злочину - це встановлення і юридичне закріплення відповідності між ознаками вчиненого суспільно небезпечного діяння і ознаками складу злочину, передбаченого в конкретній нормі Особливої частини КК. Процес кваліфікації злочину включає в себе наступні етапи: 1) застосування конкретного закону, що діяв на час вчинення суспільно небезпечного діяння (ч. 2 ст. 4 КК України); 2) застосування саме тієї статті і пункту чи частини тієї статті чи сукупності статей при вчиненні декількох злочинів; 3) застосування статей Загальної частини за сукупністю з статтями Особливої частини (наприклад, при готуванні і замаху ст.ст. 14,15 КК України); 4)співставлення ознак цих норм з конкретно вчиненим суспільно небезпечним діянням. Правильною буде та кваліфікація, при якій в суспільно небезпечному діянні особи будуть встановлені всі елементи і ознаки, як основні так і додаткові, ознаки конкретного складу злочину: ознаки об'єкту і в деяких випадках предмету злочину; ознаки об'єктивної сторони, ознаки суб'єктивної сторони і суб'єкта злочину. Таким чином, юридичною підставою кваліфікації злочину є конкретний склад злочину. В процесі кваліфікації здійснюється кримінально-правова оцінка з боку держави акту конкретної суспільно небезпечної поведінки людини, яка після фіксування в кримінально-процесуальному документі - вироці чи постанові - викликає для винного наслідки у вигляді кримінального покарання чи інших заходів кримінально правового характеру. Залежно від того, хто здійснює кваліфікацію, розрізняють офіційну й неофіційну кваліфікацію. Офіційна кваліфікація - це кваліфікація, що здійснюється у кримінальних справах уповноваженими на те державою особами. Наслідки такої кваліфікації закріплюються в процесуальних документах і мають обов'язків характер. Неофіційна кваліфікація - це відповідна правова оцінка, що дається окремими громадянами, науковцями у наукових публікаціях, навчальних посібниках. Така кваліфікація не має обов'язкового характеру. Контрольні запитання 1. Дайте визначення поняття "склад злочину". 2. Яка структура складу злочину? 3. Як співвідносяться між собою поняття "злочин" та "склад злочину"? 4. Які є види складів злочину? 5. Які обов'язкові ознаки матеріального складу злочину? 6. Які обов'язкові ознаки формального складу злочину? 7. Які обов'язкові ознаки усіченого складу злочину? 8. Які є види складів злочину за ступенем суспільної небезпечності? 9. Дайте визначення поняття кваліфікації злочину.
12 |
