ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Програма семестрового іспиту З УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ

1. Предмет курсу «Українська історіографія». Його місце серед інших історичних дисциплін.

2. Завдання курсу «Українська історіографія».

3. Періодизація української історіографії та загальна характеристика періодів.

4. Умови розвитку історичних знань в Київській державі ІX-XIII ст.

5. Виникнення українського літописання. Історіографія питання.

6. Літописання Русі XI ст.

7. Структура, редакції, списки і джерела “Повісті...”, світогляд її автора..

8. Характеристика політичного життя Русі у «Повісті врем’яних літ».

9. Проблеми етнічного та соціального розвитку у «Повісті врем’яних літ».

10. «Київський літопис» XII ст.

11. «Галицько-Волинський літопис» в науковій літературі.

12. Композиція, джерела, жанрові та ідейні характеристики «Галицько-Волинського літопису».

13. Основний зміст «Галицько-Волинського літопису»

14. Умови розвитку української історіографії в XIV – першій половині XVII ст.

15. Литовські літописи – пам’ятки історичної думки XV-XVI ст.

16. Національний рух рубежу XVI-XVII ст. і пожвавлення літописання.

17. Суспільно-політичні умови розвитку української історіографії в епоху Гетьманщини.

18. Розвиток історичної думки в другій половині XVII ст. «Синопсис».

19. «Хроніка з літописців стародавніх» Феодосія Софоновича.

20. Монастирські літописи – пам’ятки історичної думки XVII ст.

21. Проблема авторства «Літопису Самовидця» в історичній літературі.

22. Джерела «Літопису Самовидця» та його структура.

23. Доба національної революції XVII ст. у «Літописі Самовидця».

24. Козацькі літописи. Літопис Самійла Величка – видатна пам’ятка української історіографії XVIII ст.

25. Козацькі літописи. Літопис Григорія Грабянки.

26. Розвиток української історіографії в першій половині XVIII ст. «Краткое описание Малороссии».

27. Історичні праці другої половини XVIII ст.

28. Суспільно-політичні умови розвитку української історіографії в період українського національного відродження (кінець XVIII – початок XX ст.)

29. Питання про походження та авторство «Історії русів» в історіографії.

30. Методологічні і теоретичні засади, джерельна основа «Історії русів».

31. Висвітлення проблем історії України в «Історії русів».

32. Місце «Історії Русів» в українській історіографії.

33. Д.М.Бантиш­Каменський – автор першої синтетичної наукової праці з історії України.

34. М.А.Маркевич та його «История Малороссии».

35. Утворення та діяльність «Тимчасової комісії для розгляду давніх актів».

36. «Одеське товариство історії та старожитностей».

37. А.О.Скальковський – історик України.

38. Народницький напрям в українській історіографії.

39. Романтизм як методологія науково­історичних досліджень українських вчених.

40. Основні віхи життя М.І.Костомарова.

41. Методологічні та теоретичні засади наукових досліджень М.І.Костомарова. Джерельна основа його праць.

42. Історичні монографії та дослідження М.І.Костомарова.

43. «Малоросійський гетьман Зіновій-Богдан Хмельницький» М.І.Костомарова: Історіософський та історіографічний аналіз.

44. Історичне значення наукової спадщини М.І. Костомарова.

45. М.О.Максимович – історик України.

46. О.Бодянський – історик та археограф.

47. І.І.Срезневський – історик та етнограф України.

48. Історичні погляди Т.Г.Шевченка.

49. В.Б.Антонович – дослідник історії України.

50. В.Б.Антонович та Київська документалістська школа в українській історіографії.

51. Історичні погляди та праці П.О.Куліша.

52. О.М.Лазаревський – історик Лівобережної України.

53. О.І.Левицький як історик України та археограф.

54. Д.І.Багалій – історик України.

55. І.М.Каманін – історик та палеограф.

56. О.Єфіменко – дослідниця української історії.

57. Українська козаччина в дослідженнях Д.І. Яворницького.

58. М.П. Драгоманов як історик України.

59. Історія України в працях І.Франка.

60. Життя i науково-органiзацiйна дiяльнiсть М.С.Грушевського.

61. Iсторiософiя М.С.Грушевського.

62. Iсторiографiчна спадщина М.С.Грушевського. «Iсторiя України-Руси».

63. Iсторичні школи М.С.Грушевського та їх значення.

64. Позитивізм – методологія української наукової історіографії.

65. Історичне товариство Нестора-літописця.

66. Значення діяльності Наукового товариства ім. Шевченка для розвитку української історіографії.

67. Українське наукове товариство в національній історіографії.

68. Внесок губернських архівних комісій у розвиток української історичної науки.

69. Розвиток історичної науки в Правобережній Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).

70. Розвиток історичних досліджень на Поділлі у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.. Ю. Сіцінський.

71. Заснування, видання та редактори журналу «Киевская старина».

72. Основні напрямки досліджень історії України на сторінках «Киевской старины».

73. Внесок журналу «Киевская старина» у розширення джерельної бази дослідження історії України.

74. Державницький напрям в українській історіографії.

75. Життя і наукова діяльність В. Липинського.

76. Історіографія та методологія науково-історичних досліджень В.Липинського.

77. Проблеми історії українського державного будівництва XVII ст. у праці В. Липинського «Україна на переломі. 1657-1659».

78. Значення наукової спадщини В.Липинського для розвитку української історіографії.

79. Історичні погляди та праці С.Томашівського.

80. Д.І.Дорошенко – дослідник української історії та історіографії.

81. Умови та розвиток історичних досліджень в Радянській Україні: 20-ті роки.

82. Повернення М.С. Грушевського в Радянську Україну та розгортання ним наукової праці.

83. Основні центри дослідження історії України в УСРР у 20­ті рр.

84. Науково-історична праця М.Є. Слабченка.

85. Науково-історичні дослідження М.І. Яворського.

86. Науково-організаційна та дослідницька діяльність Д. І. Багалія в радянську добу.

87. Наступ проти української історичної науки наприкінці 1920­х – у 1930-і рр..

88. Розгром і знищення київської школи М.С. Грушевського.

89. Занепад УАН і переоцінка цінностей: «нові підходи».

90. Умови розвитку історичної науки на західноукраїнських землях та на еміграції (1919–1939 рр.).

91. М.С.Грушевський та Український соціологічний інститут.

92. Український науковий інститут у Берліні.

93. Український науковий інститут у Варшаві.

94. Дослідження історії України в українських навчальних установах Чехословаччини.

95. Український вільний університет (1921–1945 рр.).

96. Українські наукові установи на еміграції у період після другої світової війни.

97. Український вільний університет у 1945–2000­і роки.

98. Роль українських наукових установ Північної Америки у дослідженні історії України. Л. Винар.

99. О.П.Оглоблин – історик України.

100. Н.Д.Полонська­Василенко – дослідниця історії України.

101. Б.Д. Крупницький – історик України.

102. І.П. Крип’якевич – історик України.

103. Інститут історії в добу тоталітаризму (1936-1956 рр.)

104. Інститут історії АН УРСР в епоху десталінізації. Заснування та зміст публікацій «Українського історичного журналу».

105. Основні напрямки діяльності Інституту історії в умовах посилення партійного диктату (друга половина 1960-х – перша половина 1980-х років).

106. Історіографічна ситуація доби «перебудови» і робота колективу Інституту історії (Інституту історії України) в 1985-1991 роки.

107. Дослідження первісної доби та середньовіччя у працях українських радянських істориків (1945-1991 рр.).

108. Дослідження першого періоду нової історії України у працях українських радянських істориків (1945-1991 рр.). Ф. П. Шевченко, В.О. Голобуцький.

109. Дослідження історії України кінця XVIII – початку XX ст. у працях українських радянських істориків (1945-1991 рр.) В. Г. Сарбей.

110. Радянська доба у працях українських радянських істориків (1945-1991 рр.).

111. Характеристика наукових установ, які сьогодні займаються дослідженням української історії (з 1991 року – дотепер).

112. Теоретичні та методологічні пошуки українських істориків доби незалежності (з 1991 року дотепер).

113. Проблеми давньої і середньовічної історії України в працях вітчизняних вчених періоду незалежності (з 1991 року дотепер).

114. Дослідження нової історії України в умовах незалежності (з 1991 року дотепер).

115. Формування концепції національної революції XVII ст.. В. Смолій та В. Степанков.

116. Новітня історія України в працях українських науковців (з 1991 року дотепер). С.В. Кульчицький.

117. Жінки-історики О. Апанович та О. Компан.

118. Український історик Я.Р. Дашкевич.

119. М.Ю. Брайчевський – український історик.

120. Сучасні підручники та посібники з історії України для студентів вишів.