ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Предмет, об’єкт, завдання і функції державного податкового менеджменту

ЗАВДАННЯ А

Податковий менеджмент - це сукупність прийомів та методів організації податкових відносин з метою забезпечення формування дохідної частини бюджету та впливу податків на розвиток виробництва і соціальної сфери.

Кожена система управління, в тому числі й державний податковий менеджмент, включає дві взаємопов'язані складові — об'єкт і суб'єкт управління. На якості управління познача­ються як знання об'єкта (або системи, якою управляють), так і суб'єкта (або системи, яка управляє).

Суб'єктамидержавного податкового менеджменту є держава в особі її уповноважених органів.

Об'єктомдержавного податкового менеджменту є податкова система держави.

Предметомдержавного податкового менеджменту є правове та організаційне забезпечення створення та функціонування податкової системи держави.

Метою державного податкового менеджменту є забезпечення створення та функціонування оптимальної податкової системи та забезпечення доходної частини бюджету.

Завдання державного податкового менеджменту:

- розробку та впровадження нормативних актів у сфері оподаткування. Виконання цього завдання передбачає здійснення заходів щодо прогнозування обсягів податкових надходжень на перспективу на основі прогнозних розрахунків росту доходів підприємств, галузей, всієї економіки з використанням зарубіжного досвіду; розробки нових концепцій оподаткування, які сприяють розвитку бізнесу без шкоди для державних соціальних програм;

- створення та забезпечення функціонування системи органів податкового адміністрування: та контролю;

- створення та забезпечення функціонування системи контролю за податковою системою держави.

Основне завдання державного податкового менеджменту щодо регламентування податкових норм і правил полягає у встановленні і коригуванні елементів податкової системи для забезпечення надходжень до бюджету та стимулюванні економічного зростання. Тобто, йдеться про оптимальне поєднання фіскальної і регулювальної функцій податків. Ефективність по­даткового менеджменту залежить від ступеня його відповідно­сті можливостям економіки, потребам соціально-економічного розвитку країни та інтересам громадянського суспільства.

У Великому тлумачному словнику російської мови одним із визначень терміна "функція" є "напрямок діяльності відповідно до призначення якої-небудь організації, установи".

Виходячи із цього, функції державногоподатковогоменеджменту можна позначити як напрямки діяльності з управління податковою системою держави з метою забезпечення необхідних надходжень до бюджету держави й досягнення ефективного розвитку економіки держави.

1. Функція планування податкової системи полягає, насамперед, у розробці законодавчих нормативних актів, які регламентують порядок організації й функціонування податкової системи держави на основі обраної податкової політики держави.

Для виконання цієї функції розробляються концептуальні основи оподаткування в державі, тобто визначається податкова політика, яка залежить від обраної моделі економічного розвитку держави.

2. Функція організації податкової системи передбачає практичне втілення розроблених у процесі реалізації функції планування заходів щодо організації й функціонування податкової системи держави.

Зокрема, у процесі здійснення функції організації податкової системи приймаються й запроваджуються розроблені законодавчі акти, які регламентують процес оподаткування, адміністрування й податкового контролю, реалізуються на практиці заплановані заходи модернізації чинної системи адміністрування й податкового контролю та ін.

Законодавча процедура в Україні, включно з податковим законодавством, складається з кількох стадій:

1) вияв законодавчої ініціативи;

2) обговорення законопроекту;

3) прийняття закону;

4) підписання закону;

5) оприлюднення закону.

Кожна з таких основних стадій поділяється, у свою чергу, на окремі етапи, стадії, серед яких розрізняють:

для першої стадії: розробку проектів законів; внесення і відкликання законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок (документи законодавчої ініціативи); розгляд законодавчих пропозицій, законопроектів, поправок у комітетах Верховної Ради, тимчасових спеціальних комісіях;

для другої і третьої стадій законодавчого процесу (обговорення законопроектів та прийняття законів) виділяють розгляд законопроектів у трьох читаннях та ін.

Заключна стадія законодавчого процесу включає процедуру підписання законів, опублікування, введення їх у дію тощо.

3. Функція контролю податкової системи передбачає комплекс заходів, спрямованих на перевірку ефективності фунціонування чинної податкової системи держави з метою внесення до неї необхідних коригувань.

У процесі реалізації цієї функції аналізуються результати діяльності податкової системи, зокрема, причини відхилень фактичних податкових надходжень до бюджету від запланованих, результати стимулювання за допомогою пільгової системи оподаткування пріоритетних галузей розвитку економіки держави, зіставляються суми податкових надходжень з витратами на функціонування органів податкового контролю й адміністрування тощо. про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків» зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

4. Функція регулювання податкової системи полягає в коригуванні чинної податкової системи з метою підвищення її ефективності. Реалізується функція регулювання на основі аналізу результатів функції контролю податкової системи, за підсумками якого може прийматися рішення щодо внесення змін до чинної податкової системи держави.

Слід зазначити, що сьогодні нормами ст, 1 Закону "Про систему оподаткування" встановлено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо опо­даткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. А зміни і доповнення до цього закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Проте на практиці ці норми порушуються, і більшість змін щодо порядку оподаткування вноситься Законом про державний бюджет на відповідний рік без дотримання терміну в шість місяців. Такий порядок негативно впливає на стан податкового законодавства і тому виникає потреба в його скасуванні і дотриманні базових законодавчих правил.

2. Види та етапи податкового планування на підприємстві

У теорії оподаткування виділяють різні види податкового планування, які класифікуються за низкою критеріїв. На підставі існуючих підходів можна виділити такі критерії класифікації видів податкового планування на мікрорівні.

До внутрішньодержавного відноситься податкове планування, яке здійснюється в рамках однієї держави, до міждержавного — податкове планування, яке поширюється на зовнішньоекономічні операції суб´єкта податкового планування. До корпоративного відносять податкове планування, що здійснюється суб´єктами підприємницької діяльності з корпоративною структурою, до індивідуального — суб´єктами, які не мають корпоративної структури.

Для здійснення цієї класифікації в корпоративну структуру включають усі структури, які беруть участь у податковому плануванні, незалежно від наявності документально оформленої організаційної підпорядкованості. Наприклад, корпоративною структурою вважається підприємство і приватний підприємець — платник єдиного податку, який є сателітом.

До поточного відносять податкове планування, що реалізовується в процесі поточної діяльності підприємства з розрахунку на порівняно короткий проміжок часу (до 1 року), як правило, на один або кілька податкових періодів.

Стратегічним називається податкове планування, яке базується на реалізації стратегічних цілей діяльності суб´єкта податкового планування з розрахунку на тривалий період функціонування суб´єкта податкового планування (1—3 роки).

Ці види податкового планування ґрунтуються на єдиних принципах, інструментарії й методиці реалізації, однак розрізняються за складом спеціальних методів податкового планування на стадії моделювання альтернативних варіантів оподаткування (розробки проектів податкового планування).

Оскільки процес податкового планування здійснюється в певній логічній послідовності, можна виділити його основні етапи.

1. Організаційно-підготовчий:

1.1.Стратегічне податкове планування:

1.1.1.Утворення структури , яка здійснює податкове планування.

1.1.2. Підбір показників:

- Бізнес-плану;

- Форм договірних відносин, запланованих для використання на підприємстві;

- Законодавчої, нормативно-правової бази

1.2. Поточне (оперативне) планування

1.2.1. Заміна в разі необхідності структури податкового планування.

1.2.2. Підбір:

- Показників оперативних і фінансових бюджетів підприємств;

- Форм договірних відносин;

- Змін у структурі і профілю підприємства;

- Законодавчої, нормативно-правової бази.

Досліджуваний

2.1.Стратегічне податкове планування:

2.1.1.Дослідження та аналіз даних щодо:

- Структури і профілю діяльності підприємства;

- Бізнес-плану;

- Форм договірних відносин;

- Законодавчої, нормативно-правової бази.

2.2. Поточне (оперативне) планування

2.2.1 Дослідження та аналіз даних щодо:

- Зміни структури й профілю діяльності підприємства;

- Бюджетів підприємства;

- Форм договірних відносин;

- Законодавчої, нормативно-правової бази.

Планово-розробний

3.1.Стратегічне податкове планування:

3.1.1. Вибір:

- Організаційно-правової форми;

- Системи оподаткування;

- Місця розташування структури;

- Форм договірних відносин;

- Облікової політики.

3.1.2. Складання стратегічного податкового плану.

3.2. Поточне (оперативне) планування

3.2.1. Вибір форм і способів реалізації договірних відносин.

3.2.2. Складання поточного податкового плану.

Практичної реалізації

4.1.Стратегічне податкове планування:

4.1.1. Реалізація і моніторинг стратегічного податкового плану підприємства, контроль заходів податкового планування.

4.2. Поточне (оперативне) планування

4.2.1. Реалізація і моніторинг поточного податкового плану підприємства, контроль заходів податкового планування.

Аналіз складу представлених етапів показує, що логічна послідовність процесу податкового планування в стратегічному й поточному податковому плануванні реалізується за допомогою низки однакових етапів: організаційно-підготовчого, дослідницького, планово-розробного, практичної реалізації.

Однак через розбіжність цільових установок стратегічного й поточного податкового планування (метою першого є визначення глобальних стратегічних напрямків оптимізації податкових платежів, а другий спрямований на оптимізацію податкових платежів у процесі поточної діяльності підприємства) склад етапів цих видів податкового планування відрізняється.

Зокрема, на організаційно-підготовчому етапі в стратегічному податковому плануванні створюється структура з податкового планування на підприємстві, якою на розсуд власників підприємства можуть виступати сторонні консалтингові фірми або власний підрозділ підприємства, а в поточному податковому плануванні за необхідності така структура змінюється.

Відмінності щодо складу заходів на цьому етапі проявляються також у тому, що для підбору інформації на дослідницькому етапі в стратегічному податковому плануванні використовуються в основному показники стратегічного бізнес-плану й бюджетів підприємства, у поточному — лише бюджетів підприємства.

На планово-розробному етапі відмінність між стратегічним і поточним податковим плануванням полягає в тому, що в першому з них обирається організаційно-правова форма, структура, місце розташування, система оподаткування й облікова політика підприємства, які надалі виступають основою для розробки заходів поточного податкового планування.

На етапі практичної реалізації, який є однаковим для стратегічного та поточного податкового планування, здійснюються заходи з моніторингу та контролю податкових планів, на основі яких проводиться аналіз ефективності податкового планування.

У загальному аналізі ефективності податкового планування першочергову увагу слід зосередити на аналізі податкового тягаря й показника діяльності служби реалізації податкової політики (податкового відділу), оскільки вони найбільш достовірно відображають результати податкового планування. Аналіз коефіцієнтів використання пільг відображає лише ступінь застосування пільг підприємством і може бути орієнтиром для виявлення резервів податкового планування.

За результатами проведеного аналізу роблять висновки щодо ефективності функціонування системи податкового планування за певний період і виявляють резерви податкового планування на майбутні періоди.

Завдання В

Виробничим об'єднанням «Рубікон», що зареєстрова­но як платник податку на додану вартість, у жовтні були здійснені господарчі операції, наведені у таблиці. На основі даних таблиці:

- заповнити податкову накладну;

- заповнити книги обліку придбання та обліку продажу товарів
(робіт, послуг);

- нарахувати суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, заповни­ти податкову декларацію з ПДВ;

- визначити термін подання декларації і сплати податку, а та­кож вид і суму штрафних санкцій за умов, що декларація з ПДВ бу­ла подана платником на 1 день пізніше визначеного строку.

Рішення:

Сума ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет = (40000+10000+1600) - (20000+500+1800) = 29300 грн.

податкова декларація має бути подана не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним, тобто до 20.11.

Сума податку має бути сплачена не пізніше 30 числа місяця наступного за звітним, тобто до 30.11.

За подання податкової декларації на 1 день пізніше визначеного строку, тобто 21.11 накладається адміністративний штраф у сумі 170 грн.

Завдання С

1. 1), 2)

2. 2), 3)

3. 3)

4. 4)

5. 3)

6. 2), 3)

7. 1), 2), 3)

8. 5)

9. 1), 2)

10. 2)

Список використаної літератури:

1. Ісашина Г. Ю. Податковий менеджмент: Навчальний посібник / Г.Ю. Ісаншина. - К.: ЦУЛ, 2003. – 384 с.

2. Крисоватий А.І. Податковий менеджмент: Навчальний посібник / А.І. Крисоватий. - Київ - Знання, 2008. – 525 с.

3. Податковий кодекс України від 01.02.2015 № 2755-VI.

4. Рева Т. М. Податковий менеджмент: Навчальний посібник / Т.М. Рева. - К.: Центр навчальної літератури, 2003.