ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Ландшафтно-рекреаційна територія

123

Озеленені території міста

5.1 У міських і сільських поселеннях слід передбачати, як правило, безперервну систему озеленених територій та інших відкритих просторів, які у поєднанні із заміськими повинні формувати комплексну зелену зону.

Зовнішні межі комплексної зеленої зони треба проводити по межах землекористувань, природних рубежах, транспортних магістралях.

5.2 При функціональному зонуванні комплексної зеленої зони (території забудови, міста, зеленої зони) треба виділяти: озеленені території загального користування; озеленені території обмеженого користування і озеленені території спеціального призначення.

5.3 Номенклатуру елементів території комплексної зеленої зони міста треба приймати згідно з додатком 5.1.

Питома вага озеленених територій різного призначення в межах забудови міст (рівень озеленення території забудови) повинна мати не менше 40% для районів IIВ, 45% - IIIВ, Б і 50% - IVВ2, а у межах території міста за структурними елементами приймати згідно з додатком 5.2.

Примітка. У містах з теплоелектроцентралями і котельними, підприємствами хімічної, металургійної, нафтопереробної промисловості I класу санітарної шкідливості рівень озеленення території забудови слід збільшувати не менше як на 15%.

5.4 Площу озеленених територій загального користування (парків, садів, скверів, бульварів), розміщуваних на території забудови міських і сільських поселень, треба приймати відповідно до таблиці 5.1.

У значних, найзначніших і великих містах існуючі масиви міських лісів треба перетворювати у міські лісопарки і відносити додатково до озеленених території загального користування, виходячи із розрахунку не більше 5 кв.м/люд.

Таблиця 5.1

--------------------------------------------------------------------

| Озеленені | Групи | Площа озеленених територій, кв.м/чол. |

| території | міст за |-------------------------------------------|

| | |II В-1, | | | |

| | | II В-4 | | | |

|------------+---------+---------+---------+---------+-------------|

|Загально- | 100 - | 10 | 11 | 12 | 15 |

|міські | 1000 і | | | | |

| |---------+---------+---------+---------+-------------|

| |50-100 | 7 | 8 | 9 | 11 |

| |---------+---------+---------+---------+-------------|

| | До 50 | 8 (10) | 9 (11) | 10 (12) | 12 (15) |

| |---------+---------+---------+---------+-------------|

| |Сільські | 12 | 13 | 14 | 17 |

|------------+---------+---------+---------+---------+-------------|

|Житлових | 100 - | 6 | 6 | 7 | 8 |

|районів | 1000 і | | | | |

| |---------+---------+---------+---------+-------------|

| |50-100 | 6 | 6 | 7 | 8 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. У містах, де розміщуються промислові підприємства|

|I і II класу шкідливості, наведені норми загальноміських|

|озеленених територій загального користування слід збільшувати на|

|15-20%. У містах, де розміщуються залізничні вузли, наведені норми|

|загальноміських озеленених територій загального користування треба|

|збільшувати на 5-10%. У середніх, малих містах і сільських|

|поселеннях, розміщених в оточенні існуючих лісів, у прибережних|

|зонах великих річок і водойм, площу озеленених територій|

|загального користування допускається зменшувати, але не більше як|

|на 20%. |

| Примітка 2. У дужках наведені розміри для малих міст з|

|кількістю населення до 20 тис.чол. |

--------------------------------------------------------------------

5.5 У структурі озеленених територій загального користування великі парки, парки площею понад 100 га і лісопарки площею 500 га і більше повинні становити не менше 10%.

Час доступності міських парків при пересуванні на транспорті повинен становити не більше 20 хв., а парків планувальних районів - не більше 15 хв.

Примітка. У сейсмічних районах необхідно забезпечувати вільний доступ до парків, садів та інших озеленених територій загального користування, не допускаючи улаштування огорож з боку житлових районів.

5.6 Допустима кількість одночасних відвідувачів території парків, лісопарків, лісів, зелених зон слід приймати відповідно до укрупнених показників, люд./га, не більше:

а) для міських парків 100

б) для парків зон тривалого відпочинку 70

в) для парків-курортів 50

г) для парків зон короткочасного відпочинку 20

д) для лісопарків (лугопарків, гідропарків) 10

е) для лісів 1-3.

Примітка. При кількості одночасних відвідувачів 10-50 люд./га слід передбачати дорожньо-стежинкову мережу для організації їх руху, а на узліссях полян - ґрунтозахисні посадки; при кількості одночасних відвідувачів 50 люд./га і більше - заходи щодо перетворення лісового ландшафту у парковий.

5.7 У найзначніших, значних і великих містах поряд з парками міського і районного значення слід передбачати спеціалізовані - дитячі, спортивні, виставкові, зоологічні та інші парки, ботанічні сади.

Орієнтовні розміри дитячих парків допускається приймати з розрахунку 0,5 кв.м/люд., спортивних - 1-2 кв.м/люд., включаючи майданчики і спортивні споруди.

5.8 На територіях з високим ступенем схоронності природних ландшафтів, які мають естетичну і пізнавальну цінність, треба формувати національні і природні парки. Архітектурно-просторова організація національних і природних парків повинна передбачати використання їх територій у наукових, культурно-освітніх і рекреаційних цілях з виділенням, як правило, заповідної, заповідно-рекреаційної, рекреаційної та господарської зон.

5.9 При розміщенні парків і садів слід максимально зберігати ділянки з існуючими насадженнями і водоймами.

Площу території парків, садів і скверів слід приймати, виходячи із конкретних містобудівних і природних умов.

У загальному балансі території парків і садів площу озеленених територій слід приймати за додатком 5.2.

5.10 Бульвари і пішохідні алеї слід передбачати у напрямі масових потоків пішохідного руху. Розміщення бульвару, його довжину і ширину, а також місце у поперечному профілі вулиці треба визначати з урахуванням архітектурно-планувального рішення вулиці та її забудови. На бульварах і пішохідних алеях слід передбачати майданчики для короткочасного відпочинку. Ширину бульварів з однією повздовжньою пішохідною алеєю треба приймати не менше 10 м при розміщенні з одного боку вулиці між проїжджою частиною і забудовою.

5.11 Дорожню мережу ландшафтно-рекреаційних територій (дороги, алеї, стежки) слід трасувати за можливості з мінімальними схилами відповідно до напрямків основних шляхів руху пішоходів і з урахуванням визначення найкоротших відстаней до пунктів зупинок, ігрових і спортивних майданчиків. Ширина доріжки повинна бути кратною 0,75 (ширина смуги руху однієї людини).

5.12 Відстань від будинків, споруд, а також об'єктів інженерного благоустрою до дерев і чагарників слід приймати за таблицею 5.2.

Таблиця 5.2

--------------------------------------------------------------------

|Будинки і споруди, об'єкти інженерного| Відстані, м, від будинку, |

| благоустрою | споруди, об'єкта до осі |

| |---------------------------|

| | стовбура | чагарника |

| | дерева | |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Зовнішня стіна будинку і споруди | 5,0 | 1,5 |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Край трамвайного полотна | 5,0 | 3,0 |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Край тротуару і садової доріжки | 0,7 | 0,5 |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Край проїзної частини вулиць (кромка | 4,0 | 1,5 |

|укріпленої смуги узбіччя дороги, | | |

|брівка канави) | | |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Щогла і опора освітлювальної мережі, | 4,0 | - |

|трамвая, мостова опора і естакада | | |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Підошва схилу, тераси тощо | 1,0 | 0,5 |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Підошва або внутрішня грань підпірної | 3,0 | 1,0 |

|стінки | | |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|Підземні мережі: | | |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|газопровід, каналізація | 1,5 | - |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|теплова мережа (стінка каналу тунелю | 2,0 | 1,0 |

|або оболонка при безканальній | | |

|прокладці) | | |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|водопровід, дренаж | 2,0 | - |

|--------------------------------------+------------+--------------|

|силовий кабель і кабель зв'язку | 2,0 | 0,7 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. У нових житлових районах відстань від краю|

|проїжджої частини до осі стовбура дерева слід приймати не менше|

|4 м при діаметрі крони не більше 5 м. Для дерев з великою кроною|

|цю відстань можна збільшити до розміру, при якому крони будуть|

|розміщуватися не ближче 1,5 м від краю проїжджої частини. |

| Примітка 2. Висота чагарників при їх розміщенні від краю|

|проїжджої частини на відстані від 1 до 5 м не повинна перевищувати|

|50 см. |

| Примітка 3. Відстань від повітряних ліній електропередачі до|

|дерев слід приймати за правилами улаштування електроустановок. |

| Примітка 4. Дерева, що висаджують біля будинків, не повинні|

|перешкоджати інсоляції та освітленості житлових і громадських|

|приміщень, а також проїзду пожежних автомашин. |

--------------------------------------------------------------------

5.13 У зелених зонах міст слід передбачати розсадники деревних і чагарникових рослин та квітково-оранжерейних господарств з урахуванням забезпечення посадочним матеріалом груп міських і сільських поселень. Нормативний показник площі розсадників повинен прийматися з розрахунку забезпеченості рівня озеленення об'єктів системи озеленених територій у межах населеного пункту. Площа розсадників повинна бути не менше 80 га. Загальну площу квітково-оранжерейних господарств треба приймати з розрахунку 0,4 кв.м/люд.

Зона відпочинку

5.14 Розміщення зон відпочинку слід передбачати на ландшафтно-рекреаційних територіях міст (внутрішньоміські), приміських зон (заміські), у системах розселення (міжселищні).

Зони короткочасного відпочинку треба розміщувати з урахуванням доступності їх на громадському транспорті, як правило, не більше 1,5 год.

Зони тривалого відпочинку треба розміщувати за межами населених пунктів у найбільш сприятливих умовах.

Примітка 1. За відсутності сприятливих природних ресурсів у зоні впливу населеного пункту допускається збільшувати транспортну доступність зон короткочасного відпочинку до 2 год.

Примітка 2. Зони тривалого відпочинку (заміські і міжсельбищні) слід проектувати за нормами, встановленими для курортних зон з такою самою розрахунковою кількістю відпочиваючих.

5.15 Розміри територій зон короткочасного відпочинку слід приймати з розрахунку 500-1000 кв.м на 1 відвідувача, у тому числі та частина, яка інтенсивно використовується для активних видів відпочинку, повинна становити не менше 100 кв.м на 1 відвідувача.

Відстані між зонами короткочасного відпочинку і ділянками курортно-рекреаційних установ, садівницьких товариств, автомобільних доріг загальної мережі і залізниць слід приймати не менше 500 м.

5.16 При розміщенні установ і підприємств обслуговування у зонах короткочасного відпочинку слід формувати громадські центри.

Розміри територій різного функціонального призначення центру слід приймати, % загальної площі:

------------------------------------------------------------------

|а) культурно-видовищних установ | 1-2 |

|-------------------------------------+--------------------------|

|б) фізкультурно-оздоровчих і | 2-4 |

|спортивних споруд | |

|-------------------------------------+--------------------------|

|в) пляжу і пристроїв для відпочинку | 4-8 |

|на воді | |

|-------------------------------------+--------------------------|

|г) майданчиків відпочинку дорослих | 75-85 |

|-------------------------------------+--------------------------|

|д) майданчиків відпочинку дітей | 3-6 |

|-------------------------------------+--------------------------|

|е) адміністративно-господарських | 4-5. |

|споруд | |

------------------------------------------------------------------

Примітка. Для зон короткочасного відпочинку, розміщених поблизу міської забудови, територія відпочинку дітей може бути збільшена, але не більше як на 20%.

5.17 Розміри території річкових і озерних пляжів, які розміщуються у зонах короткочасного відпочинку, слід приймати не менше 8 кв.м на одного відвідувача.

Розміри річкових і озерних пляжів, які розміщуються на землях, придатних для сільськогосподарського використання, треба приймати з розрахунку 5 кв.м на одного відвідувача.

Довжину берегової смуги річкових і озерних пляжів слід приймати не менше 0,25 м на одного відвідувача.

На прилеглих до пляжів територіях слід створювати припляжну і акваторіальну зони. Для орієнтовних розрахунків площу території вказаних зон на одного відвідувача слід приймати: припляжної - 15 кв.м, акваторіальної - 5 кв.м (для купання).

Площу території різного функціонального використання у припляжній, пляжній і акваторіальній зонах слід визначати з урахуванням показників, наведених у таблиці 5.3.

5.18 Рекреаційне навантаження на ландшафт зон короткочасного відпочинку слід приймати відповідно до диференційованих показників за таблицею 5.4.

Таблиця 5.3

------------------------------------------------------------------

| Зона | Сектор | Площа сектора, % |

| | | загальної площі зони |

|---------------+-----------------------+------------------------|

|Акваторіальна |Купання | 75-90 |

| |-----------------------+------------------------|

| |Дитячий | 3-5 |

| |-----------------------+------------------------|

| |Спортивний | 5-10 |

| |-----------------------+------------------------|

| |Риболовства | 3-5 |

|---------------+-----------------------+------------------------|

|Пляжна |Солярію, аерарію | 40-60 |

| |-----------------------+------------------------|

| |Обслуговування і | 8-13 |

| |пішохідних комунікацій | |

| |-----------------------+------------------------|

| |Дитячий | 5-7 |

| |-----------------------+------------------------|

| |Спортивний | 8-10 |

| |-----------------------+------------------------|

| |Відпочинку на | 20-40 |

| |озеленених ділянках | |

|---------------+-----------------------+------------------------|

|Припляжна |Адміністративно- | 3-5 |

| |господарський | |

| |-----------------------+------------------------|

| |Рятувально-медичний | 1-2 |

| |-----------------------+------------------------|

| |Обслуговування і | 19-27 |

| |пішохідних комунікацій | |

| |-----------------------+------------------------|

| |Спортивний | 7-12 |

| |-----------------------+------------------------|

| |Відпочинку на | 50-70 |

| |озеленених ділянках | |

------------------------------------------------------------------

Таблиця 5.4

--------------------------------------------------------------------

| Ландшафт | Рекреаційні навантаження, люд./га |

| |-------------------------------------------------------|

|----------+--------+---------+-----+----------+--------+----------|

|Ліс | 0,7 | 1,0 | 1,5 | 2,3 | 3,5 | 5,0 |

|----------+--------+---------+-----+----------+--------+----------|

|Рекреаці- | 2,5 | 3,0 | 3,6 | 4,5 | 6,0 | 8,0 |

|----------+--------+---------+-----+----------+--------+----------|

|Лісопарк | 7,0 | 8,0 | 9,0 | 10,0 | 12,0 | 15,0 |

|----------+--------+---------+-----+----------+--------+----------|

|Парк зони | 13,0 | 15,0 |17,0 | 19,0 | 22,0 | 26,0 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Вказані навантаження застосовуються для кращих|

|умов виростання рослинності (ліси I бонітету). Для лісів II|

|бонітету показники навантаження знижуються на 10-15%, III - на|

|15-25%, IV - на 20-25%. Ліси V бонітету виключаються із|

|рекреаційного використання або використовуються при мінімальних|

|навантаженнях. |

| Примітка 2. Рекреаційні ліси формуються на базі лісів|

|Держлісфонду. |

| Примітка 3. Норми навантажень допускається знижувати при|

|стрімкості рельєфу, застосовуючи знижувальні коефіцієнти: при|

|схилах 10-20%0 - 0,8; 20-30%0 - 0,6; 30-50%0 - 0,4; понад 50%0 -|

|0,2. |

--------------------------------------------------------------------

5.19 Розміри стоянок автомашин, які розміщуються біля меж зон короткочасного відпочинку, треба визначати за завданням на проектування, а при відсутності даних - за таблицею 5.5.

Таблиця 5.5

--------------------------------------------------------------------

| Рекреаційні території, | Розрахункова | Кількість |

| будинки і споруди | одиниця | машино-місць на |

| | | розрахункову |

| | | одиницю |

|--------------------------+------------------+--------------------|

|Пляжі і парки | 100 одночасних | 15-20 |

| | відвідувачів | |

|--------------------------+------------------+--------------------|

|Лісопарки, заповідники і | Те саме | 7-10 |

|рекреаційні ліси | | |

|--------------------------+------------------+--------------------|

|Бази короткочасного | - " - | 10-15 |

|відпочинку (спортивні, | | |

|туристські, риболовецькі, | | |

|мисливські та ін.), | | |

|маломірного флоту | | |

|--------------------------+------------------+--------------------|

|Підприємства громадського | - " - | 7-10 |

|харчування | | |

|--------------------------+------------------+--------------------|

|Садівницькі товариства | 100 ділянок | 4-7 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка. Довжина пішохідних підходів від стоянок для|

|тимчасового зберігання легкових автомашин до об'єктів у зонах|

|короткочасного відпочинку не повинна перевищувати 1000 м. |

--------------------------------------------------------------------

5.20 При розміщенні автостоянок біля об'єктів масового відпочинку слід враховувати витрати часу на пішохідний підхід від автостоянок до окремих об'єктів відпочинку у межах 8-15 хв. (умовна довжина пішохідного шляху 450-1000 м), а з використанням громадського транспорту - до 25 хв.

Курортна зона

5.21 Курортні зони (курорти) слід розміщувати на територіях, які мають природні лікувальні ресурси, найбільш сприятливий мікроклімат, ландшафт і санітарно-гігієнічні умови. На території курортних зон треба передбачати будівництво курортно-рекреаційних установ (санаторіїв, установ відпочинку і туризму), установ, підприємств і центрів загальнокурортного обслуговування, організацію і благоустрій парків і пляжів, а також створення спеціальних балеотехнічних, берегозміцнювальних та інших інженерних об'єктів.

Курортні зони можуть бути відокремленими, розміщеними за межами міських і сільських поселень або бути функціональними зонами курортних міст і селищ, а також інших поселень (промислових, портових, сільськогосподарських), які мають на своїй території курортно-рекреаційні установи.

5.22 Кількість тих, що лікуються й відпочивають у курортно-рекреаційних установах, встановлюється за показниками одночасної місткості цих установ з урахуванням кількості цілорічних і сезонних місць.

Кількість неорганізовано відпочиваючих (включаючи тих, що користуються курсовками, абонементами на окремі види загальнокурортного обслуговування) визначається на підставі статистичних даних за ряд років з урахуванням наявного придатного житлового фонду у місцевого населення.

5.23 Кількість персоналу курортно-рекреаційних установ слід приймати не менше таких показників (одиниць постійного персоналу на одне місце):

------------------------------------------------------------------

|а) дитячі санаторії, санаторні позашкільні| 1,0 |

|табори | |

|------------------------------------------+---------------------|

|б) санаторії для хворих на туберкульоз | 0,9 |

|------------------------------------------+---------------------|

|в) санаторії для дорослих, для батьків з | 0,5 |

|дітьми | |

|------------------------------------------+---------------------|

|г) санаторії-профілакторії, мотелі | 0,4 |

|------------------------------------------+---------------------|

|д) будинки (пансіонати) відпочинку для | 0,3 |

|дорослих і для сімей з дітьми, курортні й | |

|туристські готелі | |

|------------------------------------------+---------------------|

|е) бази відпочинку підприємств і | 0,2 |

|організацій, молодіжні табори, дачі | |

|дошкільних установ, позашкільні табори, | |

|туристські бази для дорослих і для сімей з| |

|дітьми | |

|------------------------------------------+---------------------|

|ж) кемпінги | 0,15 |

|------------------------------------------+---------------------|

|з) оздоровчі табори для старшокласників | 0,1 |

------------------------------------------------------------------

Кількість персоналу, зайнятого в обслуговуванні загальнокурортних установ, слід приймати з розрахунку 25-30% (від загальної кількості персоналу, зайнятого в курортно-рекреаційних установах) для бальнеологічних (грязьових) курортних зон і 20-25% - для кліматичних курортних зон.

У курортних зонах із сезонним збільшенням тих, що лікуються й відпочивають, слід додатково передбачати тимчасовий обслуговуючий персонал (студентів, практикантів, пенсіонерів) для об'єктів сезонного функціонування з розрахунку 0,05 на одне сезонне місце і 0,02 на одного неорганізовано відпочиваючого. Коефіцієнт сімейності для цих категорій населення слід приймати 1,2.

Примітка 1. У загальнокурортних установах цілорічного функціонування, які додатково обслуговують тих, що лікуються й відпочивають неорганізовано (з урахуванням 80-100% їхньої середньорічної кількості), слід збільшувати кількість персоналу з розрахунку 0,1-0,15 одиниць на одного неорганізовано відпочиваючого.

Примітка 2. При відповідних обґрунтуваннях кількість персоналу курортних і туристських готелей міжнародного класу допускається приймати 0,5-0,8 з урахуванням складу об'єктів обслуговування.

5.24 При проектуванні нових і реконструкції тих курортних зон, які склалися, слід передбачати:

а) розміщення курортно-рекреаційних установ на територіях з допустимими рівнями шуму;

б) винесення за межі курортних територій промислових і комунально-складських об'єктів;

в) пристосування житлової забудови і громадських споруд, розміщених у курортній зоні, у рекреаційний фонд для обслуговування тих, що лікуються й відпочивають;

г) повне виключення в межах курортних зон транзитних транспортних потоків.

Розміщення нової житлової забудови для розселення обслуговуючого персоналу курортно-рекреаційних установ треба передбачати за курортною зоною в існуючих або створюваних сельбищних зонах у межах 30-хвилинної доступності транспортом.

5.25 Відстань від меж земельних ділянок курортно-рекреаційних установ, що проектуються заново, слід приймати не менше, м:

------------------------------------------------------------------

|а) до житлової забудови, | 500 (100) |

|установ комунального | |

|господарства і складів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|б) до автомобільних доріг | |

|категорій: | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) I, II, III | 500 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) IV | 200 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|в) до садівницьких товариств | 300 |

------------------------------------------------------------------

Примітка. В дужках наведена відстань в умовах реконструкції.

5.26 Розміри земельних ділянок курортно-рекреаційних установ слід приймати відповідно до додатка 6.1. Розміри територій загального користування курортних зон слід встановлювати з розрахунку, кв.м на одне місце в курортно-рекреаційних установах: загальнокурортних об'єктів обслуговування - 10, озеленених - 100; на одного неорганізовано відпочиваючого: загальнокурортних об'єктів обслуговування - 2, озеленених - 25.

Примітка. В курортних зонах приморських курортів Криму, які склалися, а також гірських курортів Карпат, розміри територій загального користування допускається зменшувати, але не більше як на 50%.

5.27 Розміри території морських пляжів, які розміщуються в курортних зонах, слід приймати не менше, кв.м на одного відвідувача:

------------------------------------------------------------------

|а) для дорослих | 5 |

|-------------------------------------------+--------------------|

|б) для дітей | 4 |

------------------------------------------------------------------

Розміри території спеціалізованих лікувальних пляжів для тих, що лікуються з обмеженою рухливістю, слід приймати з розрахунку 8-12 кв.м на одного відвідувача.

Довжину берегової смуги морського пляжу на одного відвідувача слід приймати не менше 0,2 м.

Розраховувати кількість одночасних відвідувачів на пляжах слід з урахуванням коефіцієнтів одноразового завантаження пляжів (питомої ваги тих, що знаходяться на пляжі, стосовно до загальної кількості різних категорій відпочиваючих):

------------------------------------------------------------------

|а) санаторіїв | 0,6-0,8 |

|-------------------------------------------+--------------------|

|б) установ відпочинку й туризму | 0,7-0,9 |

|-------------------------------------------+--------------------|

|в) позашкільних таборів | 0,5-1,0 |

|-------------------------------------------+--------------------|

|г) загального користування | |

|-------------------------------------------+--------------------|

|для місцевого значення | 0,2 |

|-------------------------------------------+--------------------|

|д) відпочиваючих без путівок | 0,5 |

------------------------------------------------------------------

5.28 У приморських курортах підлягає охороні зона суворого режиму (перша зона санохорони), включаючи прибережну смугу моря, пляжі і територію, що прилягає до пляжів, завширшки не менше 100 м, яка повинна використовуватися переважно для організації зелених насаджень загального користування, набережних, бульварів, скверів, кліматолікувальних споруд, спортивних і дитячих майданчиків.

Примітка. У вказаній зоні курортних міст і селищ, що склалися, допускається збереження існуючих капітальних споруд житлово-цивільного призначення за умови забезпечення санітарно-гігієнічних умов їх експлуатації.

5.29 Курортно-рекреаційні установи, що розміщуются у межах курортних зон, слід, як правило, об'єднувати у комплекси, забезпечуючи єдине архітектурно-просторове вирішення.

На території курортно-рекреаційних установ та їх комплексів слід передбачати розміщення майданчиків, склад і розміри земельних ділянок яких слід приймати за таблицею 5.6.

Таблиця 5.6

------------------------------------------------------------------

| Майданчики |Площа, кв.м на одне місце |

|-------------------------------------+--------------------------|

|Для відпочинку, кліматолікування, | 2,0 |

|тихих ігор і читання | |

|-------------------------------------+--------------------------|

|Спортивні (для бадмінтону, волейболу,| 3,5 |

|тенісу) | |

|-------------------------------------+--------------------------|

|Літнього кінотеатру (кінолекторію) | 0,9 |

|-------------------------------------+--------------------------|

|Танцювальний | 0,6 |

------------------------------------------------------------------

5.30 При проектуванні курортних зон слід формувати систему установ і центрів загальнокурортного обслуговування.

Для орієнтовних розрахунків кількість і місткість установ та підприємств загальнокурортного обслуговування на 1000 чоловік, що лікуються й відпочивають, приймати за додатком 6.2.

5.31 У курортних зонах слід передбачати стоянки для легкових автомашин, кількість яких визначається відповідно до розрахункових показників кількості машино-місць на 100 відпочиваючих і обслуговуючого персоналу: для санаторіїв, будинків відпочинку, туристських баз і баз відпочинку підприємств - 3-5, курортних, туристських готелей та пансіонатів - 5-7.

У курортних зонах, що мають об'єкти туризму, слід передбачати стоянки для автобусів і легкових автомашин, які належать туристам, кількість яких визначається розрахунком, їх треба розміщувати з урахуванням забезпечення зручних підходів до об'єктів туристського огляду (але не далі 500 м від них), не порушуючи цілісного характеру історичного середовища.

Інженерне обладнання

Водопостачання і каналізація

8.1 Вирішення водопостачання і каналізації у проектах планування і забудови повинне забезпечити:

оцінку умов водопостачання й водовідведення як елементів комплексної оцінки умов розвитку міст;

визначення продуктивності систем на розрахункові етапи для такого складу і кількості водокористувачів, який проектується;

розробку принципових схем в ув'язці з планувальною структурою, функціональним зонуванням, вимогами охорони зовнішнього середовища і заходами щодо організації інженерної інфраструктури групових систем населених місць.

8.2 Оцінку умов водопостачання, відведення, очищення і випуску (використання) стічних вод слід виконувати на підставі басейнових схем комплексного використання водних ресурсів і територіальних схем охорони середовища.

Продуктивність функціонуючих систем водопровідно-каналізаційного господарства повинна бути перевірена на відповідність нормативному водоспоживанню і водовідведенню існуючих водокористувачів. За відсутності вільних потужностей головних споруд до відповідної їх реконструкції розміщення нових або збільшення водоспоживання (водовідведення) існуючих водокористувачів не допускається.

8.3 Продуктивність міських систем водопостачання і каналізації повинна встановлюватися за розрахунковими витратами на добу найбільшого водоспоживання (водовідведення) усіх груп водокористувачів і протипожежними витратами.

8.4 Норми господарсько-питного водоспоживання необхідно приймати залежно від планувального ступеня інженерного обладнання забудови, природно-кліматичних умов і величини міст за таблицею 8.1.

Таблиця 8.1

--------------------------------------------------------------------

|Ступінь благоустрою | Середньодобова (за рік) норма |

| районів житлової | господарсько-питного водоспоживання у |

| забудови | літрах на жителя у фізико-географічних |

| | районах |

| |---------------------------------------------|

|--------------------+----------------+------------+---------------|

|Водопровід, | 280 | 290 | 300 |

|--------------------+----------------+------------+---------------|

|Водопровід, | 200 | 210 | 230 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Показники таблиці наведені для групи малих і|

|середніх міст; для інших груп міст слід приймати коефіцієнти: для|

|великих - 1,05, для значних - 1,1, для найзначніших і|

|міст-курортів - 1,2. |

| Примітка 2. На першу чергу будівництва залежно від реальних|

|умов реконструкції забудови допускається передбачати тимчасове|

|обладнання житлового фонду системи водопостачання і каналізації|

|без ванн при нормі 150 л і водозабір із колонок при нормі|

|50 л/серед.добу. |

| Примітка 3. Необлічені витрати слід приймати у відсотках від|

|господарсько-питного водоспоживання (об'єму стічних вод) на першу|

|чергу будівництва: у малих і середніх містах - 5%, у великих і|

|значних - 7%; у найзначніших - 10%; на розрахунковий строк: у|

|малих і середніх містах - 10%, у великих і значних - 15%, у|

|найзначніших - 20%. |

--------------------------------------------------------------------

8.5 Потребу у воді і об'єм стічних вод на виробничі потреби промислових і сільськогосподарських підприємств, а також на протипожежні потреби слід визначати за чинними нормативними документами. Потребу на господарсько-питні потреби і користування душами на промислових підприємствах - за нормами проектування внутрішнього водопроводу і каналізації будинків.

8.6 Для зрошування міських зелених насаджень, поливання і миття удосконалених покриттів треба, як правило, передбачати влаштування спеціальних поливальних водопроводів з використанням як джерела водопостачання місцевих водотоків, водойм, ґрунтових вод або доочищених міських стічних вод. При цьому проектування поливальних водопроводів слід здійснювати за методикою проектування зрошувальних систем, визначаючи потребу у воді і розрахункові витрати залежно від кліматичних умов, умов вирощування і вимог, що пред'являються до декоративних якостей насаджень, на різних територіях міст, глибини активного (де знаходиться коріння) шару ґрунту, агрогідрологічних властивостей ґрунту та інших місцевих умов.

За неможливості або економічній недоцільності влаштування окремих поливальних водопроводів потребу у воді на поливання-миття міських територій із загальноміських систем слід приймати за таблицею 8.2.

Таблиця 8.2

--------------------------------------------------------------------

| Міста |Потреба у воді, л, на людину за добу максимального |

| | водоспоживання (числівник) і, куб.м, на людину за |

| | поливальний період року 75% забезпеченості за |

| | опадами (знаменник) у агрокліматичних зонах |

| |-----------------------------------------------------|

|------------+---------------+---------+-----------+---------------|

|Найзначніші | 65/5,5 | 75/6,4 | 95/10,1 | 105/12,4 |

|------------+---------------+---------+-----------+---------------|

|Значні | 60/5,3 | 70/6,1 | 85/9,9 | 100/11,4 |

|------------+---------------+---------+-----------+---------------|

|Великі | 55/5,1 | 65/5,8 | 80/9,4 | 90/10,9 |

|------------+---------------+---------+-----------+---------------|

|Середні | 45/4,7 | 50/5,1 | 60/7,2 | 65/8,4 |

|------------+---------------+---------+-----------+---------------|

|Малі | 40/4,3 | 45/4,6 | 50/6,4 | 55/7,4 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка. До показників, наведених у таблиці, слід приймати|

|коефіцієнти: для курортних міст - 1,2; для малих і середніх міст,|

|розміщених в оточенні лісів, у прибережних зонах великих річок або|

|водойм, - 0,8. |

--------------------------------------------------------------------

8.7 Водозабори із поверхневих джерел господарсько-питних водопроводів слід розміщувати вище випусків стічних вод, населених пунктів, а також стоянок суден, лісових бірж, товарно-транспортних баз і складів, у районах, які забезпечують організацію зон санітарної охорони.

Місця випуску стічних вод повинні бути розміщені нижче за течією річки від межі населеного пункту і усіх місць його водокористування з урахуванням можливості зворотної течії при нагінних вітрах і при зміні режиму роботи ГЕС.

У групових системах населених місць наведені вище вимоги відносяться до ядра і місць відпочинку систем розселення.

8.8 Розміщення головних споруд водопроводу і каналізації повинне бути ув'язане з територіальним розвитком міст як у межах, так і за межами розрахункового терміну проектування.

8.9 Площу території для станції очистки води і стічних вод слід приймати за таблицею 8.3. При цьому продуктивність станцій повинна відповідати імовірному розвитку міста за межами розрахункового терміну.

Таблиця 8.3

--------------------------------------------------------------------

|Станції очистки води | Станції очистки стічних вод |

|---------------------+--------------------------------------------|

| вність, | га | вність, |-------------------------------|

| | | | | ків | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|До 0,8 | 1 |До 0,7 | 0,5 | 0,2 | - |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 0,8 до | 2 |Більше 0,7 | 4 | 3 | 3 |

|12 | |до 17 | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 12 до | 3 |Більше 17 до| 6 | 9 | 6 |

|32 | |40 | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 32 до | 4 |Більше 40 до| 12 | 25 | 20 |

|80 | |130 | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 80 до | 6 |Більше 130 | 14 | 30 | 30 |

|125 | |до 175 | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 125 до | 12 |Більше 175 | 18 | 55 | - |

|250 | |до 280 | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 250 до | 18 | | | | |

|400 | | | | | |

|--------------+------+------------+-------+---------+-------------|

|Більше 400 до | 24 | | | | |

|800 | | | | | |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. При більшій продуктивності станцій площу слід|

|приймати за проектами-аналогами. |

| Примітка 2. При застосуванні аеротенків-освітлювачів|

|коридорного типу площа очисних споруд зменшується у 2 рази, при|

|застосуванні аеротенків колонного типу - у 5 разів. |

--------------------------------------------------------------------

8.10 Зони санітарної охорони на водопроводах господарсько-питного призначення у проектах планування повинні передбачатися: першого поясу за п. 8.11, другого і третього поясів - за проектами спеціалізованих організацій або аналогами.

8.11 Відстань до межі першого поясу зони санітарної охорони господарсько-питних водопроводів слід приймати не менше, м:

------------------------------------------------------------------

|а) для водотоків (річки, | |

|канали): | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) вгору за течією, від |200 |

|водозаборів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) униз за течією, від |100 |

|водозаборів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|3) у бік берега, що прилягає до|100 |

|водозабору, від урізу води у | |

|літньо-осінню межень | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|б) у бік акваторії: | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) при ширині водотоку менше |Уся акваторія і протилежний |

|100 м |берег завширшки 50 м |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) при ширині водотоку більше | |

|100 м, | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|від водозабору |100 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|3) на водозаборах ківшового |Уся акваторія і територія |

|типу |навколо нього завширшки 100 м |

|-------------------------------+--------------------------------|

|в) для водойм (водосховища, | |

|озера): | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) по акваторії в усіх |100 |

|напрямках від водозабору і по | |

|прилеглому до водозабору березі| |

|від урізу води при нормально | |

|підпертому рівні для водосховищ| |

|або літньо-осінній межені для | |

|озер | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|г) для підземних джерел (від | |

|поодинокого водозабору або від | |

|крайніх водозабірних споруд | |

|групового водозабору): | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) при використанні водоносних |30 |

|горизонтів, які мають суцільну | |

|водоупорну покрівлю, що | |

|виключає можливість місцевого | |

|живлення з поверхневих джерел | |

|або інших недостатньозахищених | |

|підземних горизонтів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|при використанні інших |50 |

|водоносних горизонтів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|3) для підруслових |Як для поверхневих джерел |

|інфільтраційних водозаборів | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|д) при штучному поповненні | |

|запасів підземних вод: | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) для споруд закритого типу |50 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) для споруд відкритого типу |100 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|е) для водопровідних споруд: | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) від стін резервуарів чистої |30 |

|води, фільтрів (крім напірних),| |

|контактних освітлювачів з | |

|відкритою поверхнею води | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) від решти споруд і стовбурів|15 |

|водонапірних башт | |

------------------------------------------------------------------

Примітка. Межа першого поясу водопровідних споруд повинна збігатися з огорожею майданчика споруд.

Ширина санітарно-захисної смуги повинна передбачатися не менше, м:

------------------------------------------------------------------

|а) для водопровідних споруд, |100 |

|розташованих за межами другого | |

|поясу зони джерела | |

|водопостачання, від межі | |

|першого поясу | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|б) для водогонів (від крайніх | |

|водогонів): | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1) в сухих ґрунтах при діаметрі|10 |

|до 1000 мм | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|2) те саме, при діаметрі більше|20 |

|1000 м | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|3) у мокрих ґрунтах водогонів |50 |

------------------------------------------------------------------

Примітка. При прокладанні водоводів по забудованій території ширина смуги може бути зменшена за погодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби.

8.12 Санітарно-захисні зони від споруд міських каналізаційних систем до меж житлової забудови, ділянок громадських будинків і підприємств харчової промисловості слід приймати за таблицею 8.4.

Таблиця 8.4

-----------------------------------------------------------------------

| Споруда | Ширина зони, м, при розрахунковій |

| | продуктивності споруд, |

| | тис.куб.м/добу |

| |-----------------------------------------|

| | |0,2 до 5| до 50 | до 280 |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Споруди механічної та | 150 | 200 | 400 | 500 |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Те саме, з термомеханічною | 100 | 150 | 300 | 400 |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Поля фільтрації | 200 | 300 | 500 | - |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Землеробські поля зрошення | 150 | 200 | 400 | - |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Біологічні ставки | 200 | 200 | 300 | 300 |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Споруди з циркуляційними | 150 | - | - | - |

|---------------------------+-------+--------+--------+---------------|

|Насосні станції | 15 | 20 | 20 | 30 |

|---------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Зони для споруд продуктивністю більше |

|280 тис.куб.м/добу, а також при відході від традиційної технології |

|очистки стічних вод або обробки осаду, встановлюються за |

|погодженням з Міністерством охорони здоров'я. |

| Примітка 2. Зони від споруд механічної та біологічної очистки |

|з мулистими майданчиками і від окремо розташованих мулистих |

|майданчиків при продуктивності більше 500 тис.куб.м/добу слід |

|приймати не менше 1 км. |

| Примітка 3. При розташуванні житлової забудови з підвітряного |

|боку стосовно до очисних споруд зазначені у таблиці зони |

|допускається збільшувати не більше як у 2 рази, при сприятливій |

|розі вітрів - зменшувати не більше як на 25%. |

| Примітка 4. При відсутності мулистих майданчиків на території |

|очисних споруд продуктивністю більше 0,2 тис.куб.м/добу розмір |

|зони слід скорочувати на 30%. |

| Примітка 5. Зони від полів фільтрації площею до 0,5 га і від |

|споруд механічної та біологічної очистки на біофільтрах |

|продуктивністю до 50 куб.м/добу слід приймати 100 м. |

| Примітка 6. Зону від полів підземної фільтрації |

|продуктивністю менше 15 куб.м/добу слід приймати 15 м. |

| Примітка 7. Зону від фільтруючих траншей і піщано-гравійних |

|фільтрів слід приймати 25 м, від септиків - 5 м, від фільтруючих |

|колодязів - 8 м, від аераційних установок на повне окислення з |

|аеробною стабілізацією мулу при продуктивності до 700 куб.м/добу - |

|50 м. |

| Примітка 8. Зону від очисних споруд поверхневих вод із |

|сельбищних територій слід приймати 100 м, від насосних станцій - |

|15 м. |

-----------------------------------------------------------------------

8.13 Деталізація вирішень з окремих елементів систем повинна здійснюватися відповідно до вимог спеціалізованих нормативів - зовнішні мережі і споруди, внутрішній водопровід і каналізація будинків.

Енергопостачання

8.14 Енергопостачання міських і сільських поселень слід передбачати від мереж районної енергетичної системи з максимальним залученням нетрадиційних джерел електричної енергії: геліо-, геотермальних, вітрових установок тощо.

8.15 При виборі потужностей джерел енергопостачання розрахункова потреба у теплі, газі та електроенергії визначається:

- для промислових і сільськогосподарських підприємств - за їхніми замовленнями, аналогічними проектами нових підприємств і тих, що реконструюються, а також за укрупненими показниками енергоозброєності або енергомісткості на підприємствах даної галузі промисловості з урахуванням місцевих умов;

для комунально-побутових потреб - відповідно до чинних нормативів.

Для попередніх розрахунків допускається застосовувати укрупнені показники електроспоживання, де враховується житловий і громадський сектор поселень, підприємства комунально-побутового обслуговування, зовнішнє освітлення, міський транспорт (крім метрополітену), системи теплопостачання, водопостачання і водовідведення, наведені у таблиці 8.5.

Таблиця 8.5

--------------------------------------------------------------------

| Ступінь | Електроспоживання, | Річна кількість годин |

| благоустрою |кВт год./люд. на рік |використання максимуму |

| житлових і | | електричного |

| громадських | | навантаження, год. |

| будинків і |---------------------+-------------------------|

|------------------------------------------------------------------|

| Міста |

|------------------------------------------------------------------|

| Будинки, не обладнані стаціонарними електроплитами: |

|------------------------------------------------------------------|

|без кондиціонерів | 800 | 1700 | 3100 | 5200 |

|------------------+--------+-------------+--------+---------------|

|з кондиціонерами | 840 | 2000 | 5200 | 5700 |

|------------------------------------------------------------------|

| Будинки, обладнані стаціонарними електроплитами: |

|------------------------------------------------------------------|

|без кондиціонерів | 1300 | 2100 | 4500 | 5300 |

|------------------+--------+-------------+--------+---------------|

|з кондиціонерами | 1600 | 2400 | 5300 | 5800 |

|------------------------------------------------------------------|

| Селища і сільські поселення (без кондиціонерів) |

|------------------------------------------------------------------|

|Будинки, не | 800 | 950 | 3000 | 4100 |

|------------------+--------+-------------+--------+---------------|

|Будинки, обладнані| 1000 | 1350 | 3900 | 4400 |

|(100%) | | | | |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Застосування стаціонарних електроплит слід|

|погоджувати з планувальними організаціями відповідно до чинних|

|нормативів так само, як і райони з використанням побутових|

|кондиціонерів. |

| Примітка 2. Укрупнені показники наведені для великих міст.|

|Для інших типів міст застосовуються коефіцієнти: для найзначніших|

|- 1,2; значних - 1,1; середніх - 0,9 і малих - 0,8. |

--------------------------------------------------------------------

8.16 Кількість, потужність і напруга понижувальних підстанцій, а також їх розміщення визначаються за погодженням з розвитком районної енергосистеми.

8.17 Понижувальні підстанції глибокого вводу з трансформаторами потужністю 16 тис.кВА вище призначені для електропостачання житлових районів, а на територіях курортних зон і комплексів усі трансформаторні підстанції і розподільні пристрої слід передбачати закритого типу.

8.18 На підходах до підстанцій повітряних і кабельних ліній повинні бути забезпечені технічні смуги для їх вводу і виводу розмірами залежно від кількості і напруги ліній.

Розміри земельних ділянок для закритих підстанцій і розподільних пристроїв слід приймати 0,6 га, для відкритих - 0,5 - 1,5 га при неодмінній умові дотримання санітарних вимог, для пунктів переходу повітряних ліній у кабельні - не більше 0,1 га.

8.20* Трансформаторні підстанції потужністю не більше 2 x 1000 кВА і розподільні пункти напругою до 20 кВ слід споруджувати закритими і розміщувати від вікон житлових і громадських будинків на відстані не менше 10 м, від лікувальних і оздоровчих установ - відповідно не менше 25 м і 15 м.

8.21 Не слід розміщувати трансформаторні підстанції у зсувних зонах, зонах затоплення і передбачати заходи проти їх затоплення.

8.22 Лінії електропередачі, які входять до загальних енергетичних систем, не допускається розміщувати на територіях промислових і сільськогосподарських підприємств.

8.23* Повітряні лінії електропередачі (далі ПЛ) напругою 35 кВ і вище слід розміщувати за межами сельбищних територій, а при реконструкції міст - передбачати їх винесення за межі сельбищних територій.

Для повітряних і кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв (далі - електричні мережі) всіх напруг встановлюються охоронні і санітарно-захисні зони, розміри яких залежать від типу і напруги енергооб'єкта. Розміри цих зон слід приймати за таблицею 8.5а*.

Використання земельних ділянок в охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж повинне бути письмово узгоджене з власниками цих мереж, державними органами пожежної охорони та санітарного нагляду.

В охоронних і санітарно-захисних зонах електричних мереж забороняється:

а) будувати житлові, громадські та дачні будинки;

б) розташовувати автозаправні станції або сховища пально-мастильних матеріалів;

в) влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту здійснювати зупинки всіх видів транспорту (крім залізничного) в охоронних зонах ПЛ електропередачі напругою 330 кВ і вище.

д) розміщувати будь-які споруди і будинки в охоронних і санітарно-захисних зонах ПЛ напругою 500 - 750 кВ, а також кабельних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв всіх класів напруги.

В охоронних і санітарно-захисних зонах ПЛ напругою до 330 кВ включно, якщо затвердженою містобудівною документацією не передбачено іншого виду використання цих земель, дозволяється розміщення виробничих будинків і споруд, колективних гаражів і відкритих стоянок легкових транспортних засобів. При цьому відстань по горизонталі від проекції крайніх проводів при їх найбільшому відхиленні до найближчих частин будинків і споруд, які виступають, повинна бути не менше вказаної в таблиці 8.5а*.

В охоронних зонах ПЛ напругою 110 - 220 кВ допускається за технічними умовами власників цих мереж та органів державної пожежної охорони розташування колективних гаражів легкових транспортних засобів, виробничих будинків і споруд, виконаних із вогнетривких матеріалів та під'їзд до них в межах всієї охоронної зони, в тому числі під проводами ПЛ.

Технічні умови повинні мати вимоги чинних нормативних актів з будівництва експлуатації, охорони, пожежної та електричної безпеки енергооб'єктів.

Охоронні зони електричних мереж також встановлюються за периметром трансформаторний підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв - на відстані 3 м від огорожі або споруди; уздовж підземних кабельних ліній електропередачі до 1 кВ, прокладених під тротуарами в населених пунктах, у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами від крайніх кабелів на відстані 0,6 м у напрямку будинків і споруд та на відстані 1 м у напрямку проїжджої частини вулиці.

Таблиця 8.5а*

--------------------------------------------------------------------

| | | м | | проводів при їх |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

|Повітряна | До 20 | 10 | - | 2 |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 35 | 15 | - | 4 |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 110 | 20 | - | 4 |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 150 | 25 | - | 5 |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 220 | 25 | - | 6 |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 330 | 30 | 20 | 8 |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 500 | 30 | 30 | - |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

| - " - | 750 | 40 | 40 | - |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

|Кабельна лінія|До 220 | 1 | - | - |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

|Кабельна лінія|До 220 | 100 | - | - |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

|Трансфор- |До 220 |3 (від | - | - |

|підстанція, | |жі) | | |

|--------------+-------+-------+-------------+---------------------|

|Трансфор- |330 та |3 (від |За | - |

|------------------------------------------------------------------|

|--------------- |

| *) Охоронна зона ліній електропередачі - це зона уздовж лінії|

|електропередачі, що є земельною ділянкою повітряним простором, |

|обмеженими вертикальними уявними площинами, що віддалені по обидві|

|сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їхнього|

|положення. |

| **) Санітарно-захисна зона - це територія уздовж траси ПЛ|

|напругою 330 кВ та вище, на якій напруженість електричного поля|

|перевищує 1 кВ/м, або яка має границі земельної ділянки по обидві|

|сторони ПЛ на відстанях від проекції крайніх проводів на землю за|

|умови невідхиленого їхнього положення. |

--------------------------------------------------------------------

8.24 Лінії електропередачі до понижувальних підстанцій глибокого вводу напругою 110 кВ і вище у значних і найзначніших містах, а також електричні мережі напругою до 35 кВ включно у межах сельбищних територій усіх видів поселень із будинками заввишки 4 поверхи і вище, слід виконувати кабелем.

8.25* На виробничих територіях населених пунктів найменші відстані від високовольтних проводів повітряних ліній до поверхні землі, будинків і споруд, збудованих з неспалимих матеріалів, приймати відповідно до таблиці 8.6*.

Таблиця 8.6*

--------------------------------------------------------------------

| Умови роботи |Ділянка, споруда| Найменша відстань, м, при |

| | | напрузі ВЛ, кВ |

| | |---------------------------------|

| | |до 35 |110 |150 |220 |330 і 500 |

|---------------+----------------+------+----+----+----+-----------|

|Нормальний |До поверхні | 7 | 7 |7,5 | 8 | 8 | 8 |

| |----------------+------+----+----+----+----+------|

| |До будинків і | 3 | 4 | 4 | 5 | 6 | |

|---------------+----------------+------+----+----+----+----+------|

|Обрив проводу у|До поверхні | 4,5 |4,5 | 5 |5,5 | 6 | |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка. Лінії електропередачі не повинні перешкоджати|

|безпечній роботі пожежних автодрабин і колінчастих підйомників. |

--------------------------------------------------------------------<

123